ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Що таке повсякденне життя?
Повсякденне життя — це сукупність повторюваних форм життєдіяльності людей, що охоплюють умови праці, побут, спосіб харчування, особливості одягу та житла, сімейні відносини та дозвілля в конкретний історичний період.
2. ГР 1. Які риси були притаманні українському менталітету в XVI— XVIII ст.?
Українському менталітету цього періоду були притаманні пошана до матері, глибока прив’язаність до рідної землі, прагнення до свободи, індивідуалізм та готовність до самопожертви заради захисту власної території.
3. ГР 1. Як господарювало українське селянство в попередні століття?
Українське селянство традиційно використовувало трипільну систему землеробства, обробляло землю важким плугом, займалося городництвом, а також розводило худобу, серед якої воли були основною тягловою силою.
4. ГР 1. Яким було становище жінки в цей період?
Становище жінки визначалося нормами традиційного патріархального суспільства, де вона була економічно залежною від чоловіка та не мала рівних із ним юридичних прав, проте зберігала високий авторитет у межах родини та господарства.
ЛЮДИНА І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Як умови навколишнього середовища впливали на заняття населення українських земель?
Наявність на більшій частині українських територій родючих чорноземів зумовила домінування землеробства як основного виду господарської діяльності, що зробило сільськогосподарську продукцію головним багатством краю та визначило переважно сільський спосіб життя населення.
МЕНТАЛІТЕТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Чим ментальність відрізняється від менталітету? Які нові явища з’явилися в українській ментальності в цей період?
Менталітет є спільним світосприйняттям, способом мислення та поведінки, що притаманні всьому народу, тоді як ментальність — це характеристика світогляду окремої людини або певної групи осіб. У цей період новими явищами стали малоросійська ментальність, що виникла серед нащадків козацької старшини в Російській імперії, та рутенство (сукупність настроїв і поведінки пов’язаним із прихильним ставленням українців до австрійських Габсбургів), притаманне населенню західноукраїнських земель під владою Габсбургів.
ТРАДИЦІЙНІ ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Визначте 10 ключових слів (це можуть бути іменники, прикметники, дієслова), прочитавши які буде зрозумілим, якими були традиційні види господарської діяльності українського селянства цього періоду.
- Землеробство
- Тваринництво
- Городництво
- Трипілля Плуг
- Воли
- Жито
- Картопля
- Панщина
- Натуральне
ПОСЕЛЕННЯ Й ЖИТЛО
Складіть запитання щодо зовнішнього вигляду поселень і житла на українських землях з’явилися наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?
- Яким чином імперська влада впливала на планування міських площ та розташування вулиць у тогочасних українських містах?
- Які архітектурні зміни відбулися у будівництві житла заможних верств населення під впливом європейської моди?
- Чим відрізнялося планування нових сіл на півдні України від традиційних українських поселень інших регіонів?
ОДЯГ І ХАРЧУВАННЯ
Укажіть характерні ознаки, притаманні одягу й харчуванню населення українських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
В одязі поєднувалися традиційні народні елементи більшості селян із впливом європейської моди, яка поширювалася серед міщан та еліти. Основу харчування складали продукти землеробства і тваринництва, які готували переважно шляхом варіння або тушкування в печі, а щоденний раціон складався з борщу, каш, вареників, хліба та овочів. У цей період у харчуванні селян з’явилися нові культури — картопля, томати, баклажани та соняшник.
ШЛЮБ І СІМ’Я. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ
Обговоріть та висловіть спільну думку щодо особливостей шлюбно-сімейних відносин і становища жінки наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?
Шлюбно-сімейні відносини базувалися на нормах звичаєвого права, церковних правилах та патріархальних традиціях, де провідна роль належала чоловікові. Жінка перебувала в економічній та юридичній залежності від батька або чоловіка, проте зберігала авторитет у вихованні дітей та веденні домашнього господарства.
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Навчальна гра «Історична абетка».
Для літери П перелік слів та словосполучень:
Повсякдення, поселення, плуг, просо, пшениця, піч, призьба, полотно, плахта, патріархальна сім’я, православна церква, поміщик, промисловий переворот, панщина, пореформений період.
2. ГР 1. Опишіть становище жінки в українському суспільстві, сімейне й повсякденне життя населення українських міст і сіл кінця XVIII — першої половини XIX ст.
Жінки наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. не мали рівних із чоловіками юридичних прав і перебували в економічній залежності від батька або чоловіка. Попри це, жінка зберігала авторитет у родині та повагу в суспільстві, що базувалися на традиційних моральних нормах. Сімейне життя регулювалося звичаєвим правом і церковними правилами, а шлюб був обов’язковим актом створення нової родини. Повсякдення селян було зосереджене навколо важкої фізичної праці та дотримання народних звичаїв, тоді як у містах поступово поширювався європейський стиль життя та нові форми дозвілля.
3. ГР 1. Назвіть традиційні види господарської діяльності українського селянства цього періоду. Які зміни відбулися в цей час?
Основними видами господарської діяльності залишалися землеробство із застосуванням трипільної системи, тваринництво (розведення волів, коней, свиней) та городництво. До традиційного переліку культур додалися нові рослини: картопля, томати, баклажани та соняшник. Початок промислового перевороту зумовив появу перших підприємств та поступове впровадження сільськогосподарських машин у маєтках поміщиків.
4. ГР 1. Поясніть, які нові явища в зовнішньому вигляду поселень і житла на українських землях виникли наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?
У містах з’явилося регулярне планування з центральними площами, де розміщувалися адміністративні будівлі, а також почали зводити багатоповерхові цегляні будинки в європейських архітектурних стилях. Житло заможних верств населення почали облаштовувати спеціалізованими кімнатами (вітальні, кабінети, спальні) та імпортними меблями. У сільській місцевості, особливо на півдні України, нові села почали розбудовувати за чітко затвердженими державними планами з прямими вулицями.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. ГР 1. Визначте спільне й відмінне в харчуванні українського населення наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. і зараз.
| Критерій порівняння | Харчування наприкінці XVIII — у першій пол. XIX ст. | Харчування сучасної людини |
|---|---|---|
| Спільні риси | Використання традиційних страв: борщу, вареників, каш, житнього та пшеничного хліба. | Збереження в раціоні борщу, вареників та інших національних страв як основи харчування. |
| Основний раціон | Переважали рослинні продукти, крупи, молочні вироби; м’ясо споживали переважно на свята. | Різноманітний раціон із високим вмістом м’яса, овочів, фруктів та напівфабрикатів протягом усього року. |
| Способи приготування | Їжу переважно варили або тушкували в печі, що зумовлювало специфічний смак страв. | Використання смаження, запікання, приготування на парі за допомогою сучасної техніки. |
| Напої | Поширеними були киселі, узвари, трав’яні чаї; кава та чай були доступні лише заможним верствам. | Масове споживання кави, чаю, газованих напоїв та соків, доступних усім верствам населення. |
| Доступність продуктів | Залежала від сезону та результатів власного натурального господарства. | Продукти доступні цілий рік завдяки мережам магазинів та імпорту з інших країн. |
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
6. ГР 1. Порівняйте шлюбно-сімейні традиції кінця XVIII — першої половини XIX ст. на українських землях та в країнах Центральної і Західної Європи. Зробіть висновок про спільне й відмінне.
Спільними рисами для українських земель та країн Європи були патріархальний устрій родини, верховенство чоловіка (батька) та вирішальна роль церкви у регулюванні шлюбних відносин. В обох регіонах шлюб вважався священним актом, а розлучення були рідкісним явищем. Відмінність полягала в тому, що в Україні значну роль продовжувало відігравати звичаєве (неписане) право, яке часто важило більше за офіційні закони. Крім того, на українських землях довше зберігалися великі патріархальні сім’ї, де кілька поколінь вели спільне господарство, тоді як у Західній Європі під впливом промислової революції швидше поширювалася мала (нуклеарна) сім’я.
7. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Обговоріть проблемне питання. Поява малоросійської ментальності й рутенства стала закономірним чи випадковим явищем? Як їхнє існування впливало на розвиток українських спільнот у регіонах їхнього поширення та до чого могло призвести?
Поява малоросійської ментальності та рутенства була закономірним явищем, зумовленим тривалим перебуванням українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Ці явища виникли як результат імперської політики асиміляції та прагнення місцевих еліт інтегруватися в державні структури імперій задля збереження привілеїв. Існування таких типів ментальності гальмувало розвиток національної самосвідомості та перетворювало українців на лояльних підданих чужих держав. У перспективі це могло призвести до повної втрати національної ідентичності та остаточного розчинення українського етносу в панівних націях, проте водночас рутенство в Галичині згодом трансформувалося у лояльний до влади, але виразно український національний рух.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
8. ГР 3. Працюємо в малих групах. Обговоріть і складіть меню повсякденного й святкового обіду представників різних верств українського суспільства кінця XVIII — першої половини XIX ст.
| Верства населення | Повсюдний обід | Святковий обід |
|---|---|---|
| Селянство | Житній хліб, пісний борщ, пшоняний куліш, варені та тушковані овочі, вівсяний кисіль. | Борщ із м’ясом, вареники зі сметаною, запечена птиця (курка, гуска), домашня ковбаса, пироги. |
| Міщани та дворянство (еліта) | Супи європейської кухні, м’ясні печені, легкі закуски, чай, кава. | Вишукані страви за французькими чи віденськими рецептами, запечена дичина, десерти, дорогі вина. |
9. ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою (на вибір): 2) Стосунки в сім’ї. Становище жінки.
У першій половині XIX століття стосунки в українській родині регулювалися нормами патріархального устрою та звичаєвого права. Головою сім’ї був чоловік, який приймав усі ключові рішення та розпоряджався майном. Жінка перебувала в економічній та юридичній залежності від чоловіка або батька, не маючи рівних із ними прав. Шлюбний вік для дівчат починався з 16 років, а вибір партнера часто залежав від волі батьків і майнових інтересів родини. Попри правову незахищеність, жінка в українському суспільстві мала високий авторитет як господарка та мати, що забезпечувало їй повагу всередині родинного кола. Традиційно жіночою сферою діяльності вважалося виховання дітей, хатнє господарство, городництво та виготовлення одягу.
10. ГР 2. Робота в малих групах. Доберіть експонати до віртуального музею «Українське село (місто) першої половини XIX ст.». Створіть до них аудіогід. Результати роботи представте та обговоріть у класі.
Експонати віртуального музею:
- Макет побіленої хати під солом’яною стріхою — символ тогочасного українського села.
- Важкий дерев’яний плуг — основне знаряддя праці селянина-землероба.
- Ткацький верстат — засіб виготовлення домотканого полотна для одягу та побуту.
- Святковий жіночий стрій (плахта, вишиванка, дукачі) — зразок народного мистецтва та тогочасної моди.
- Мідний самовар або порцеляновий сервіз — предмети побуту заможної міської родини.
Текст аудіогіда:
«Вітаємо у нашому віртуальному музеї. Перед вами експонат номер один — традиційна українська хата. Зверніть увагу на її білі стіни та масивну солом’яну стріху, що захищала родину від негоди. Пройшовши далі, ви побачите важкий дерев’яний плуг. Саме завдяки такому інструменту та силі волів українські селяни обробляли родючі чорноземи, забезпечуючи хлібом не лише себе, а й імперію. У кутку зали розташовано ткацький верстат — за ним жінки проводили довгі зимові вечори, створюючи унікальні візерунки на рушниках та сорочках. Кожен експонат тут розповідає історію важкої праці та незламної вірності народним традиціям».
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
вплив навколишнього середовища на життя і діяльність населення тогочасної України;
Природні умови та наявність родючих чорноземів визначили землеробство як основне заняття більшості українського населення. Розташування частини українських земель на степовому пограниччі («Великому кордоні») зумовило формування оборонного типу життя та специфіки господарювання.
зміни в менталітеті українського населення;
У цей період серед української еліти сформувалася «малоросійська ментальність» у Російській імперії та «рутенство» в Австрійській імперії, що характеризувалися лояльністю до імперської влади та частковою втратою національної самосвідомості. Водночас основна частина населення зберігала традиційні риси менталітету, зокрема пошану до матері, турботу про рідну землю та глибокий зв’язок із народними звичаями.
господарську діяльність тогочасного українського селянства;
Господарство селян базувалося на традиційному землеробстві із застосуванням трипільної системи та використанням волів як основної тяглової сили. Поряд із вирощуванням традиційних зернових культур у цей період почали поширюватися нові рослини, як-от картопля, томати та баклажани, а тваринництво й городництво залишалися важливими складниками сільського побуту.
поселення і житло, одяг і харчування українського населення кінця XVIII — першої половини XIX ст.;
Поселення зберігали переважно сільський характер, де традиційним житлом залишалася побілена хата під солом’яною стріхою, тоді як у містах з’являлися будинки європейського типу та чітке планування вулиць. Одяг і харчування поєднували тривкі народні традиції з поступовим запозиченням європейської моди серед заможних верств і впровадженням нових продуктів харчування в щоденний раціон.
шлюбно-сімейні відносини й становище українського жіноцтва.
Сімейні відносини регулювалися нормами звичаєвого права та мали патріархальний характер, за якого жінка була юридично і економічно залежною від чоловіка або батька. Поряд із поширеними малими сім’ями продовжували існувати великі патріархальні родини, що зумовлювалося економічною необхідністю спільного ведення господарства.