ЗГАДАЙТЕ
Згадайте, який політичний устрій панував у Російській імперії. Чому саме такий устрій викликав несприйняття в частини української інтелігенції і російського дворянства?
У Російській імперії панував абсолютизм у формі самодержавства. Цей устрій викликав несприйняття через повну відсутність політичних прав і свобод, існування кріпацтва, жорстку цензуру та деспотизм влади, що суперечило поширеним на той час ідеям Просвітництва.
Як ви розумієте значення поняття «Просвітництво»?
Просвітництво — це ідейна течія та культурно-інтелектуальний рух, що ґрунтувався на вірі в силу людського розуму, поширенні знань, науковому прогресі та критиці абсолютизму й станових привілеїв.
Чи пам’ятаєте ви, що, за рішенням Віденського конгресу 1815 року, у складі Російської імперії було створено Королівство (Царство) Польське, наділене автономією? Що вам про це відомо?
Королівство Польське було частиною Російської імперії, яка згідно з конституцією 1815 року мала широку автономію, власну армію, уряд та законодавчий орган — Сейм. Російський імператор вважався польським королем, проте поступове обмеження цих прав імперською владою призвело до зростання опозиційних настроїв серед поляків.
УПРОДОВЖ УРОКУ
Упродовж уроку з’ясуйте, чи були суспільні рухи першої третини ХІХ століття для України скоріше успіхом чи важливим, хоч і гірким, уроком для майбутнього. Доберіть аргументи для обґрунтування своєї позиції.
Суспільні рухи першої третини ХІХ століття були для України важливим, хоч і гірким, уроком. Виступи декабристів та польське Листопадове повстання зазнали поразки через відсутність підтримки серед широких верств населення та розрахованість на вузьку змовницьку чи військову тактику. Вони призвели до репресій імперського уряду, скасування залишків автономних прав, закриття освітніх закладів (зокрема Кременецького ліцею) та посилення русифікації. Однак ці рухи заклали підґрунтя для формування нової вітчизняної інтелігенції, розвитку національної ідеї та усвідомлення необхідності поєднання боротьби проти самодержавства із захистом власних національних інтересів.
1. МАСОНСТВО В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
1. Яка мета була головною для учасників масонського руху?
Головною метою учасників масонського руху було моральне самовдосконалення людини та об’єднання людства в релігійному братерському союзі на засадах рівності та гуманізму.
2. Назвіть масонські організації, що діяли в Україні. Хто до них входив?
Найвідомішими масонськими ложами, що діяли на українських теренах, були «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи» в Одесі, «З’єднаних слов’ян» у Києві та «Любов до істини» в Полтаві. До їхнього складу входили державні службовці, військові, лікарі, вчителі, а також представники заможних шляхетських родин різних національностей: українці, росіяни, поляки, євреї, греки, італійці та французи.
3. Ким, коли і з якою метою було створено «Малоросійське товариство»?
«Малоросійське товариство» було створене у 1821 році з ініціативи предводителя дворянства Переяславського повіту Василя Лукашевича. Головною метою організації було здобуття незалежності України, скасування кріпацтва та ліквідація самодержавного ладу.
PRO ІСТОРІЮ
1. Уявіть, що ви — член масонської організації ХІХ століття. Які «інструменти» (знання, ідеї, принципи) ви б використали для «побудови нового досконалого світу»?
Для побудови досконалого світу я б використав принципи рівності між людьми, ідеї Просвітництва та морального самовдосконалення особистості. Основними «інструментами» стали б знання як символ істини, заперечення насильства як методу боротьби та прагнення до позитивних суспільних змін через зміцнення братерських зв’язків.
2. Дослідіть, які масонські символи та емблеми подекуди зустрічаються на грошових знаках, у логотипах, в архітектурі чи інших публічних місцях у різних країнах світу (включно з Україною). З чим це пов’язано?
Масонська символіка, зокрема «Всевидюче око», зображена на зворотній стороні купюри номіналом 1 долар США та на українській банкноті у 500 гривень. В архітектурі багатьох міст світу та в оздобленні храмів часто зустрічаються зображення циркуля, косинця, пірамід та масонського молотка. Використання цих знаків пов’язане з історичним впливом масонських лож на політичне життя країн та їхнім прагненням зафіксувати ідеї мудрості, божественного порядку та архітектурної досконалості світу в публічному просторі.
2. РУХ ДЕКАБРИСТІВ В УКРАЇНІ
1. Як закордонний похід російських військ вплинув на світогляд дворянства?
Закордонний похід дозволив офіцерам-дворянам на власні очі побачити європейський демократичний устрій, ознайомитися з ідеями Просвітництва та відчути переваги життя без кріпацтва та абсолютизму. Це призвело до розчарування в російській дійсності, сприяло формуванню опозиційних поглядів і переконанню в необхідності проведення радикальних політичних та соціальних реформ.
2. Назвіть програмні документи таємних товариств та визначену в них мету.
Основними програмними документами декабристів були «Руська правда» Павла Пестеля (Південне товариство) та «Конституція» Микити Муравйова (Північне товариство). Спільною метою обох документів було скасування кріпацтва, ліквідація самодержавства та запровадження громадянських прав і свобод. «Руська правда» передбачала встановлення республіканського ладу та унітарний устрій держави, тоді як «Конституція» Муравйова орієнтувалася на конституційну монархію та федеративний устрій.
3. Коли відбулися повстання в Петербурзі та на Київщині?
Повстання в Петербурзі відбулося 14 грудня 1825 року. Повстання Чернігівського полку на Київщині розпочалося 29 грудня 1825 року в містечку Василькові та було придушене 3 січня 1826 року.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Поясніть наведений вислів. Як події франко-російської війни та закордонний похід російської армії могли вплинути на формування революційних поглядів майбутніх декабристів?
Вислів Сергія Муравйова-Апостола «Ми — діти 1812 року» підкреслює, що саме досвід війни сформував світогляд майбутніх революціонерів. Під час закордонного походу російські офіцери побачили європейські країни, де було відсутнє кріпацтво, діяли конституції та забезпечувалися права людини. Порівняння європейських порядків із російським самодержавством і кріпосницьким гнітом призвело до усвідомлення необхідності радикальних змін у власній державі.
2. Проаналізуйте діяльність Північного і Південного товариств декабристів за критеріями: коли існувало; де існувало; лідери; програмні документи; мета діяльності; результати діяльності.
| Критерії аналізу | Південне товариство | Північне товариство |
|---|---|---|
| Коли існувало | 1821–1826 роки | 1822–1825 роки |
| Де існувало | Україна (м. Тульчин, центри у Кам’янці та Василькові) | Росія (м. Петербург) |
| Лідери | Павло Пестель | Микита Муравйов |
| Програмні документи | «Руська правда» | «Конституція» |
| Мета діяльності | Повалення монархії, встановлення республіки, ліквідація кріпацтва, унітарна держава | Встановлення конституційної монархії, ліквідація кріпацтва, федеративний устрій |
| Результати діяльності | Повстання Чернігівського полку придушене урядовими військами, лідери страчені або заслані | Повстання на Сенатській площі зазнало поразки, організація ліквідована, учасники репресовані |
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Наведіть приклади з життя Марії Волконської, які, на вашу думку, свідчать про її незвичайну силу духу та рішучість. Що найбільше вразило вас у її вчинках?
Марія Волконська продемонструвала виняткову силу духу, коли добровільно відмовилася від дворянських привілеїв, багатства та залишила малолітнього сина, щоб поїхати за засланим чоловіком до Сибіру. Вона пристосувалася до суворих побутових умов, власноруч готувала їжу, носила воду та звітувала перед начальством копальні про витрати. Найбільш вражаючим є її вчинок щодо допомоги іншим засланим: вона підтримувала їх морально та таємно вела листування від імені тих, кому це було офіційно заборонено.
2. Перед смертю батько Марії Волконської промовив: «Ось найдивовижніша жінка, яку я знав». Узагальніть одним реченням діяльність цієї дивовижної жінки.
Марія Волконська самовіддано розділила важку долю засланого до Сибіру чоловіка-декабриста, де протягом тривалого часу займалася благодійністю, підтримкою політв’язнів та розвитком культурного життя регіону.
ПОЛЬСЬКЕ (ЛИСТОПАДОВЕ) ПОВСТАННЯ 1830–1831 РОКІВ ТА УКРАЇНА
1. Назвіть мету Листопадового повстання у Польщі.
Головною метою повстання було вихід польських земель зі складу Російської імперії та відновлення незалежної польської держави — Речі Посполитої — у кордонах 1772 року.
2. Яким було ставлення українців до повстання? Чому?
Українське населення переважно не підтримало польське повстання, оскільки польська шляхта прагнула зберегти кріпацтво для селян, а українська інтелігенція не бажала приєднання Правобережжя до відновленої польської держави.
3. Які наслідки мало польське повстання для українців?
Наслідками повстання для українців стали посилення русифікації, закриття польських шкіл та Кременецького ліцею, скасування магдебурзького права і Литовських статутів, а також ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі у 1839 році.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Проаналізуйте значення гасла «За нашу і вашу свободу».
«За нашу свободу»: Що саме польські повстанці розуміли під «своєю» свободою? Від кого або чого вони хотіли її здобути?
Під «своєю» свободою польські повстанці розуміли відновлення державної незалежності Речі Посполитої в кордонах 1772 року та повернення політичних прав і свобод, що були обмежені російським урядом. Вони прагнули здобути її від Російської імперії, яка проводила політику утисків, запровадила цензуру та порушувала положення Конституції Королівства Польського.
«І вашу свободу»: Яким народам (і чому саме їм) поляки пропонували свою солідарність у боротьбі? Які ідеї це відображає?
Поляки пропонували солідарність іншим народам, що перебували під гнітом Російської імперії, насамперед українцям, литовцям та білорусам. Це пояснювалося прагненням знайти союзників для спільної боротьби проти самодержавства, оскільки сили лише одного польського народу були недостатніми для перемоги. Такі заклики відображають ідеї демократизму, міжнародної солідарності та переконання, що визволення одного народу нерозривно пов’язане з поваленням тиранії в усій імперії.
2. Поясніть, чому на прапорі присутній напис «В ім’я Бога»? Як релігійний аспект міг впливати на мотивацію повстанців та сприйняття їхньої боротьби?
Напис «В ім’я Бога» на прапорі свідчить про те, що повстанці вважали свою боротьбу за свободу справедливою і священною справою, яка має божественне благословення. Релігійний аспект посилював моральний дух учасників, надаючи їхнім діям характеру високої місії, а також слугував засобом залучення підтримки з боку глибоко віруючого населення та європейської християнської спільноти.
3. Зробіть висновок, наскільки це гасло є актуальним у сучасному світі. Чи може воно бути символом солідарності та боротьби за свободу й сьогодні, і в яких сучасних конфліктах?
Гасло «За нашу і вашу свободу» залишається надзвичайно актуальним у сучасному світі як універсальний символ міжнародної підтримки в боротьбі проти агресії та диктатури. Сьогодні воно є символом солідарності демократичних країн із Україною у війні проти російської збройної агресії, а також використовується в інших конфліктах, де народи об’єднуються для захисту загальнолюдських цінностей свободи та права на самовизначення.
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Оцініть, як діяльність таємних товариств та їхні спроби опору демонструють активну громадянську позицію та прагнення до соціальних змін. Які ризики вони брали на себе?
Діяльність таємних організацій, таких як «Малоросійське товариство» (1821), декабристські «Північне» та «Південне» товариства (1821–1825), а також польських патріотичних спілок (1830–1831), свідчить про формування активної громадянської позиції серед дворянства та інтелігенції. Учасники цих рухів прагнули до корінних соціальних змін: скасування кріпацтва, повалення абсолютизму та встановлення конституційного ладу. Здійснюючи спроби опору, вони брали на себе колосальні ризики: смертну кару через повішення, тривале заслання на каторжні роботи до Сибіру, конфіскацію майна, позбавлення дворянських титулів та примусову службу солдатами в гарячих точках імперії (наприклад, на Кавказі). Ці дії демонструють готовність тогочасної еліти жертвувати власним добробутом заради ідей суспільного прогресу та свободи.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. За схемою складіть розповідь про суспільно-політичні рухи на території України. Визначте спільні та відмінні риси між рухами.
Суспільно-політичне життя в Україні першої половини XIX століття визначалося діяльністю масонів, декабристів та учасників польського визвольного руху. Масонські ложі, як-от «Любов до істини» у Полтаві, об’єднували інтелектуальну еліту навколо ідей морального самовдосконалення та гуманізму. Декабристський рух, представлений «Південним товариством», мав на меті ліквідацію самодержавства та кріпацтва шляхом військового перевороту. Польське Листопадове повстання 1830–1831 років було спрямоване на відновлення незалежності Речі Посполитої у кордонах 1772 року.
Спільними рисами рухів були їхня опозиційність до російського абсолютизму, таємний характер організацій, прагнення до скасування кріпацтва та вплив ідей Просвітництва і досвіду закордонних походів.
Відмінні риси полягали у методах та кінцевих цілях: масони сподівалися на поступові зміни через освіту, декабристи готували збройний переворот для реформування всієї імперії, а польський рух прагнув національного визволення через масове народне повстання.
2. Створіть збірний (узагальнений) образ українського діяча або діячки першої половини ХІХ століття, який міг сформуватися під впливом цих подій і рухів. Опишіть його / її за такими критеріями: 1) Риси характеру: які риси характеру були б притаманні цій людині? Чому? 2) Мотиви та ідеї: за що така людина боролася б? Які ідеї вона б сповідувала? Як на її погляди вплинули б масони, декабристи та Листопадове повстання? 3) Можливі дії та виклики: якими методами вона б діяла? З якими труднощами та небезпеками їй довелося б стикатися з боку імперської влади?
- Риси характеру: Такому діячеві були б притаманні висока освіченість, патріотизм, жертовність та скритність. Ці риси зумовлені необхідністю поєднувати інтелектуальну працю з небезпечною підпільною діяльністю в умовах імперського тиску.
- Мотиви та ідеї: Ця особа боролася б за встановлення конституційного ладу, скасування кріпосного права та відновлення автономії чи незалежності України. Масони прищепили б їй цінність особистої свободи, декабристи — ідею радикальної політичної перебудови, а польське повстання — віру в можливість збройного опору за національні права.
- Можливі дії та виклики: Діяч займався б написанням та розповсюдженням програмних документів, як-от «Катехізис автономіста», та організацією таємних зборів. Головними викликами були б постійний нагляд таємної поліції, загроза арешту, розжалування у солдати або заслання до Сибіру.