3. Велика французька революція: від республіки — до консулату

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

— як ідеї Просвітництва вплинули на розгортання Французької революції;

Ідеї Просвітництва сформували ідеологічну базу революції, заперечивши божественне походження влади монарха та обґрунтувавши природні права людини на свободу й рівність. Праці просвітників популяризували принципи поділу влади, верховенства закону та народовладдя, що спонукало третій стан до боротьби проти абсолютизму та станової нерівності.

— які причини зумовили початок революції.

Початок революції зумовили глибока фінансова криза держави, невдоволення третього стану політичним безправ’ям та становими привілеями духовенства і дворянства. Додатковими факторами стали неврожайні роки, що спричинили голод, а також неспроможність короля Луї XVI провести реформи для виходу з економічного тупика.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

— поняття «республіка», «демократія»?

Республіка — це форма державного правління, за якої вища влада належить виборним органам, що обираються населенням на певний термін. Демократія — це політичний режим, за якого народ визнається джерелом влади, а управління державою здійснюється на основі рівності громадян, дотримання їхніх прав і свобод та через виборні представницькі органи.

МАШИНА ЧАСУ

1. Які ідеї «Декларації прав людини і громадянина» відомі вам з курсу громадянської освіти?

З курсу громадянської освіти відомі такі ідеї Декларації, як визнання людей вільними і рівними у своїх правах від народження, а також проголошення природних і невід’ємних прав на свободу, власність, безпеку й опір гнобленню. Також важливими є принципи рівності всіх громадян перед законом, свободи слова, совісті та визнання нації єдиним джерелом державної влади.

2. Висловте припущення про те, яким є значення цього акта для європейської та світової демократії.

Цей акт став правовим фундаментом для формування сучасної демократії, вперше на законодавчому рівні закріпивши індивідуальні права людини як пріоритет над владою держави. «Декларація прав людини і громадянина» послужила зразком для створення конституцій багатьох європейських країн і стала основою для розробки Загальної декларації прав людини ООН.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Як норми Конституції 1791 року змінили французьке суспільство?

Норми Конституції 1791 року остаточно скасували становий поділ, феодальні привілеї та цехову систему, що існувала в країні. Франція перетворилася на конституційну монархію, де було проголошено рівність усіх громадян перед законом, свободу слова, друку та віросповідання.

2. Чи відповідали ці положення інтересам усіх соціальних категорій? Відповідь аргументуйте.

Прийняті положення не відповідали інтересам усіх соціальних верств, оскільки Конституція поділила французів на «активних» і «пасивних» громадян. Виборче право отримали лише чоловіки віком від 25 років, які сплачували встановлений податок, тоді як жінки та незаможні громадяни були позбавлені можливості брати участь в управлінні державою.

STEM-ЗАВДАННЯ «КОНСТИТУЦІЯ 1791 РОКУ»

1. Знайдіть в інтернеті текст Конституції 1791 р. (або опрацюйте англомовний текст за покликанням чи QR-кодом, за потреби скориставшись онлайн перекладачем).

Текст Конституції 1791 року опрацьовано для подальшого виконання завдань щодо державного устрою Франції.

2. Відшукайте положення, що визначають поділ влади у Франції (законодавча, виконавча).

За Конституцією 1791 року законодавча влада належала однопалатним Законодавчим зборам, які мали право видавати закони та встановлювати податки. Виконавча влада була зосереджена в руках короля, який здійснював управління через призначених ним міністрів, але не міг розпускати Законодавчі збори. Судова влада була відокремлена і належала виборним суддям.

3. Побудуйте схему державної влади за Конституцією 1791 року у вигляді блок-діаграми (можете використати графічний редактор на власний вибір).

Схема державної влади за Конституцією 1791 року:

• Законодавча влада:
  • Законодавчі збори (видають закони, затверджують бюджет).
• Виконавча влада:
  • Король (голова держави, має право «відкладального вето»).
  • Міністри (підпорядковані королю, керують галузями управління).
• Судова влада:
  • Верховний суд і місцеві суди (складаються з виборних суддів).
• Джерело влади:
  • Нація (через «активних» громадян, які обирають виборців та владні органи).

4. Порахуйте кількість представників у виборній палаті та оцініть їхню пропорцію до відношенню до кількості населення (приблизна кількість населення Франції у 1791 році — 25–26 млн осіб).

Відповідно до Конституції 1791 року, до Законодавчих зборів було обрано 745 депутатів. При середньому показнику населення у 25,5 мільйона осіб один представник виборної палати представляв інтереси приблизно 34 228 громадян.

5. Напишіть короткий висновок про переваги та обмеження цієї системи влади.

Головною перевагою цієї системи був перехід від абсолютизму до конституційного ладу, що закріплював розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Основним обмеженням став поділ громадян на «активних» і «пасивних» за майновим цензом, що позбавляло значну частину населення права участі в управлінні державою.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Коли у Франції запроваджено конституційну монархію?

Конституційну монархію у Франції було запроваджено з ухваленням Конституції 3 вересня 1791 року.

2. Визначте основні положення «Декларації прав людини і громадянина».

Основними положеннями Декларації є визнання народу джерелом верховної влади та проголошення природних і невід’ємних прав людини: свободи, власності, безпеки та опору гніту. Документ також встановив рівність усіх перед законом, свободу слова та віросповідання.

3. Як ви розумієте девіз Франції 1791 року: «Нація. Закон. Король»? Чи підтримували його учасники якобінського клубу?

Цей девіз означав, що єдність народу (нації) стоїть на першому місці, її воля втілюється у законі, а король є лише виконавцем цього закону та символом державної стабільності. Учасники Якобінського клубу не підтримували цей девіз, оскільки вони виступали за повне усунення монархії та встановлення республіканської форми правління.

Дізнайтеся за допомогою інтернету історію фригійської шапки. Чому її зображено на голові короля?

Фригійський ковпак походить із давньої Фригії (Мала Азія) і в Стародавньому Римі слугував символом звільнення рабів, які отримували його під час процедури манумісії. У часи Великої французької революції він став символом свободи та республіканських цінностей. На голові короля Луї XVI фригійську шапку зображено через події 20 червня 1792 року, коли натовп революціонерів увірвався до палацу Тюїльрі та змусив монарха вдягнути цей символ і випити за здоров’я нації, що мало продемонструвати його прихильність до революційних перетворень.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Хто з учасників революції міг потрапити до категорії «підозрюваних»?

До категорії «підозрюваних» могли потрапити особи, які своєю поведінкою, зв’язками, промовами чи творами виявляли себе прихильниками тиранії та ворогами свободи. Також сюди належали люди, які не могли довести законність своїх засобів існування, особи, яким було відмовлено у видачі свідоцтв про благонадійність, а також колишні дворяни та родичі емігрантів, які не демонстрували постійної відданості революції.

2. Чи можна припустити, що цей документ «узаконював» терор і переслідування?

Цей документ фактично «узаконював» терор, оскільки вводив надзвичайно розмиті критерії для визначення провини, дозволяючи заарештовувати будь-яку особу лише на підставі підозри чи суб’єктивної оцінки її поведінки. Відсутність чітких юридичних доказів злочину перетворила переслідування на інструмент масової розправи з політичними опонентами.

ЗАВДАННЯ

1. Коли та за яких обставин сформовано антифранцузьку лігу? Які країни ввійшли до її складу?

Перша антифранцузька ліга була сформована у 1792 році в умовах розгортання революції та загрози поширення її ідей на інші країни Європи. Обставиною її створення стало прагнення європейських монархів захистити владу Луї XVI та відновити старий порядок у Франції. На початковому етапі до складу ліги ввійшли Австрія та Пруссія, а згодом до них приєдналися Велика Британія, Іспанія, Сардинське королівство та інші держави.

2. Розгляньте картину «Ніч із 9-го на 10-е термідора…». Визначте день, місяць і рік за григоріанським календарем, коли арештували Максиміліана Робесп’єра.

Згідно з григоріанським календарем, Максиміліана Робесп’єра заарештували 27 липня 1794 року. Події відбувалися в ніч з 9 на 10 термідора II року Республіки за революційним календарем.

3. Як ви вважаєте, чому нова республіканська влада у Франції вдалася до терору?

Республіканська влада вдалася до терору через критичне становище країни, спричинене зовнішньою військовою інтервенцією антифранцузької коаліції, масштабними внутрішніми повстаннями роялістів та економічним хаосом. Використання насильства розглядалося якобінцями як єдиний засіб швидкої мобілізації ресурсів, придушення опозиції та захисту революційних завоювань у надзвичайних умовах.

3.3. ЗАВЕРШЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Ознайомтеся з історичною картою та визначте: а) райони найбільших виступів та повстань періоду революції; б) місця найважливіших подій Французької революції; в) столиці ключових країн антифранцузької ліги.

Відповідно до історичної карти встановлено:

а) Найбільшими районами виступів були Вандея (центр повстання роялістів у 1793–1794 рр.), а також міста Тулон, Марсель, Ліон та Бордо, де відбувалися збройні виступи жирондистів проти якобінської диктатури.

б) До місць найважливіших подій належать Париж (штурм Бастилії, проголошення республіки, термідоріанський переворот), Вальмі (перша велика перемога революційної армії) та Тулон (місце першої воєнної звитяги Наполеона Бонапарта).

в) Столицями ключових країн антифранцузької ліги були Лондон (Велика Британія), Відень (Австрія), Берлін (Пруссія) та Санкт-Петербург (Російська імперія).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Охарактеризуйте період «термідоріанської реакції».

Період «термідоріанської реакції» розпочався після державного перевороту 27 липня 1794 року, що призвів до повалення якобінської диктатури та страти Максиміліана Робесп’єра. Цей етап характеризувався скасуванням «Декрету про підозрілих», звільненням в’язнів, обмеженням повноважень Комітету громадського порятунку та поверненням влади до рук великої буржуазії. Підсумком періоду стало прийняття нової Конституції 1795 року, яка закріпила перехід влади до Директорії.

2. Визначте чинники, що сприяли збереженню незалежності Франції у війні з антифранцузькою лігою.

Збереженню незалежності Франції сприяли запровадження загальної військової повинності та створення численної народної армії, високий рівень патріотизму та революційного піднесення серед солдатів, а також поява талановитих воєначальників, зокрема Наполеона Бонапарта. Важливу роль відіграла також централізація державного управління, що дозволила ефективно забезпечувати армію продовольством та зброєю навіть в умовах економічної блокади.

3. Чи вважаєте ви, що Французька революція була успішною?

Французька революція була успішною, оскільки вона повністю зруйнувала «старий порядок», скасувала станові привілеї та феодальні повинності, встановивши юридичну рівність громадян. Попри подальшу реставрацію монархії, революція заклала фундамент для формування громадянського суспільства, поширення демократичних цінностей та капіталістичного розвитку не лише у Франції, а й у всій Європі.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Поясніть назву картини. Які події Французької революції відображає картина?

Назва картини «Свобода або Смерть» відображає радикальний вибір революційної епохи, де утвердження республіканських цінностей та незалежності Франції вважалося єдиним можливим шляхом розвитку, а повернення до старого порядку прирівнювалося до загибелі нації. Картина відображає події періоду Національного конвенту та Якобінської диктатури, коли країна перебувала у стані тотальної мобілізації для боротьби із зовнішньою інтервенцією та внутрішніми ворогами революції.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Обчисліть, який з періодів революції тривав найдовше, а який найкоротше. Нанесіть на хронологічну шкалу, що ви створили попереднього заняття, основні події Французької революції.

Для аналізу тривалості періодів революції використаємо дані підручника:

Найдовше тривав період Термідоріанської реакції та Директорії (понад 5 років), а найкоротшим був період встановлення республіки (близько 10 місяців).

Основні події для нанесення на хронологічну шкалу:

• 14 липня 1789 р. — штурм Бастилії, початок революції.
• 26 серпня 1789 р. — ухвалення «Декларації прав людини і громадянина».
• 3 вересня 1791 р. — ухвалення першої Конституції Франції.
• 22 вересня 1792 р. — проголошення Франції республікою.
• 21 січня 1793 р. — страта короля Луї XVI.
• 27 липня 1794 р. — термідоріанський переворот.
• 9 листопада 1799 р. — державний переворот Наполеона Бонапарта (18 брюмера).

2. За допомогою карти «Європа в період Французької революції та наполеонівських війн» складіть 5 запитань та запропонуйте однокласнику / однокласниці на них відповісти.

1. Яке місто було столицею Австрійської імперії, що входила до антифранцузьких коаліцій?
2. Де відбулася Трафальгарська морська битва у 1805 році?
3. Які території були приєднані до Франції у період з 1795 по 1811 роки?
4. У якому напрямку здійснювався похід Наполеона Бонапарта до Єгипту в 1798–1799 роках?
5. Які держави належали до другої антифранцузької коаліції згідно з легендою карти?

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про __? Чому __? Як __? Який результат __? Запропонуйте свої запитання в класі.

1. Коли було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина»?
2. Що стало приводом для початку термідоріанської реакції?
3. Хто був лідером якобінців та ідеологом політики терору?
4. Де утримували короля Луї XVI та його родину після спроби втечі?
5. Звідки ми можемо дізнатися про зміст першої конституції Франції 1791 року?
6. Чому якобінці запровадили «Декрет про підозрілих»?
7. Як змінилася система управління країною після приходу до влади Директорії?
8. Який результат мала діяльність Наполеона Бонапарта на посаді першого консула для стабілізації внутрішнього стану Франції?

4. Проаналізуйте ключові ідеї «Декларації прав людини і громадянина». Чи були ці права реалізовані на практиці?

Ключовими ідеями «Декларації прав людини і громадянина» були рівність усіх людей у правах, народний суверенітет, право на свободу, власність, безпеку та опір гнобленню, а також свобода слова і віросповідання. На практиці ці права були реалізовані лише частково та непослідовно. Наприклад, Конституція 1791 року поділила громадян на «активних» і «пасивних», позбавивши значну частину населення виборчих прав, що суперечило ідеї рівності. У період якобінського терору більшість проголошених прав була фактично скасована: право на безпеку та справедливий суд замінили позасудовими розправами за «Декретом про підозрілих». Остаточне закріплення деяких революційних здобутків відбулося вже після завершення радикального етапу революції, проте повної реалізації ідей Декларації в той час досягнуто не було.

5. Порівняйте діяльність монархістів, жирондистів, якобінців, санкюлотів у період революції.

6. Вправа «Підсумовуємо». Визначте основні досягнення та найбільші втрати Французької революції.