ПРИГАДАЙТЕ
Яку роль відігравали козацькі старшини в управлінні Гетьманщиною?
Козацька старшина формувала провідну верству Гетьманщини, яка здійснювала адміністративне, військове та судове управління на місцях. Вона займала ключові посади в полковому та сотенному урядах, контролювала розподіл земельних володінь та формування фінансової політики автономії.
У чому полягали заходи російського уряду зі скасування української автономії?
Російський уряд систематично обмежував українську автономію через поступове підпорядкування козацьких інституцій загальноімперським органам влади, ліквідацію гетьманства та встановлення прямого управління через Малоросійську колегію. Також проводилася політика уніфікації адміністративного устрою, обмеження прав старшини та поступове поглинання українських земель у структуру імперського державного апарату.
Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?
Явище «малоросійства» пояснюється політикою асиміляції та прагненням представників української еліти отримати привілеї та кар’єрні можливості в Російській імперії через відмову від власної ідентичності. Це явище частково зберігається в сучасній Україні у вигляді меншовартості частини суспільства, яка надає перевагу культурним та політичним орієнтирам сусідніх держав замість розвитку власної національної ідентичності.
Розгляньте інфографіку. Чому інтерес до національного відродження виникав саме у національної еліти? Які верстви українського населення були високоосвіченими та могли очолити національне відродження?
Інтерес до національного відродження виникав у еліти, оскільки вона володіла інтелектуальним ресурсом, знаннями історії та доступом до європейських ідей Просвітництва та романтизму. Високоосвіченими верствами, здатними очолити цей рух, були нащадки козацької старшини, інтелігенція (викладачі, студенти, письменники) та греко-католицьке духовенство в Західній Україні.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави?
Капніст був змушений звертатися до уряду Пруссії через відсутність власної української державності та неможливість реалізувати політичні прагнення в умовах Російської імперії, яка обмежувала автономію українських земель.
У чому, на вашу думку, значення «Історії Русів» для формування української національної свідомості? Чи є така свідомість малородною?
«Історія Русів» мала значення як визначний історичний трактат, що обґрунтовував право українського народу на державність та державний розвиток, а також містив виразні антипольські та антиросійські ідеї. Така свідомість не є «малородною», оскільки вона ґрунтувалася на прагненні до самостійності, а не на визнанні вторинності чи підпорядкованості іншій культурі.
Якою була офіційна оцінка в Російській імперії особи І. Мазепи і яке ставлення до нього автора «Історії Русів»? Про що, на вашу думку, це свідчить?
Офіційна оцінка Російської імперії трактувала І. Мазепу як зрадника, тоді як автор «Історії Русів» ставився до нього з розумінням та повагою, виправдовуючи його дії захистом інтересів народу. Це свідчить про глибокий розрив між офіційною імперською історіографією та прагненнями української інтелігенції того часу до історичної справедливості.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Прочитайте уривки з «Історії Русів». У чому виражені основні ідеї твору? Як ці ідеї могли впливати на ідеї національного відродження? Самостійно знайдіть уривки твору в мережі «Інтернет» та прочитайте їх у класі. Які ідеї найбільше відгукуються вам особисто? Відповідь аргументуйте.
Основні ідеї твору виражені у прагненні до незалежності, обґрунтуванні прав українського народу на державний розвиток та визнанні важливості збереження історичної пам’яті. Ці ідеї надихали діячів національного відродження, формуючи фундамент для подальшої боротьби за самостійність. Особисто мені відгукується ідея про право народу на свободу та незалежність, оскільки це фундаментальні цінності для існування будь-якої нації.
ПОМІРКУЙТЕ
Подумайте, чому література чинить такий вагомий вплив на формування самосвідомості народу.
Література формує спільні культурні коди, зберігає історичну пам’ять, поширює ідеї національної єдності та емоційно об’єднує представників народу навколо спільних цінностей і прагнень.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте сучасні зображення Т. Шевченка з мережі «Інтернет». Визначте, які риси поета підкреслюють сучасні автори. Вкажіть, як художники та дизайнери поєднують образ Кобзаря із сучасними політичними, культурними чи соціальними гаслами. Створіть власний постер або колаж із Шевченком, де поєднайте його класичний образ із сучасними ідеями та проблемами.
Сучасні автори підкреслюють в образі Тараса Шевченка риси борця за свободу, новатора, незламного патріота та «свого» для кожного покоління українця. Художники та дизайнери часто інтегрують класичний портрет Кобзаря у сучасний контекст, одягаючи його у стильний одяг (наприклад, у військову форму, худі або сонцезахисні окуляри) або розміщуючи на фоні актуальних локацій, доповнюючи гаслами про боротьбу за незалежність, єдність України чи захист культурних цінностей.
[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A creative poster featuring a classic portrait of Taras Shevchenko in the center, reimagined with modern elements. He is wearing modern streetwear like a stylish hoodie with a Ukrainian trident emblem. In the background, there are abstract elements of digital art and graffiti art in blue and yellow colors. The poster includes the Ukrainian slogan “Борись — побореш!” written in a bold, modern font.
ПОМІРКУЙТЕ
Подумайте, які ідеї об’єднують зображених на світлинах історичних діячів. Яким був вплив діяльності романтиків на українську культуру і суспільство?
Зображених діячів (Г. Квітку-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, М. Костомарова) об’єднує ідея національного самоусвідомлення, популяризація української мови та народної культури, а також прагнення до самобутності українського народу. Діяльність романтиків мала вирішальний вплив на культуру та суспільство: вони відкрили цінність народної творчості, заклали фундамент сучасної української літературної мови, пробудили національну свідомість та сприяли переходу від станового до національного бачення спільноти.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Яке поняття ви вважаєте більш науковим — національне відродження чи «націєтворення»? Відповідь аргументуйте.
Більш науковим поняттям є «націєтворення». Аргументом є те, що національне відродження передбачає наявність готової нації, яка лише потребує відновлення пам’яті, тоді як «націєтворення» точніше описує процес формування модерної нації, де інтелектуали не просто поверталися до минулого, а створювали нові культурні та політичні стандарти для об’єднання різних верств населення в єдину спільноту.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт.
Проєкт: «Вплив Кирило-Мефодіївського братства на формування української ідеї».
- Дослідити склад братства (М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш).
- Опрацювати програмні документи («Книга буття українського народу»).
- Сформувати таблицю основних ідей товариства:
| Сфера | Основні ідеї |
|---|---|
| Політика | Встановлення демократичної республіки, ліквідація кріпацтва. |
| Соціальна | Рівність усіх верств населення, скасування станів. |
| Національна | Створення рівноправної федерації слов’янських народів. |
| Культурна | Поширення християнських ідеалів та просвітництво. |
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, що таке «національна ідея». Сформулюйте ваше розуміння української національної ідеї.
Національна ідея — це система фундаментальних цінностей, цілей та прагнень, що об’єднують народ і визначають його шлях розвитку. Моє розуміння української національної ідеї полягає у прагненні до побудови вільної, демократичної, правової держави, заснованої на самобутності української культури, відповідальності кожного громадянина за майбутнє країни та невід’ємному праві на незалежність та територіальну цілісність.
ПОМІРКУЙТЕ
Прокоментуйте наведений уривок з «Книги буття українського народу». Про який «голос» говорить автор? Які політичні ідеї братчиків висвітлено в поданому уривку?
Уривок «Лежить в могилі Україна, але не мертва, бо вже приходить голос і пробудить…» символізує національне відродження [6]. Автор говорить про «голос» як про початок усвідомлення українцями власної ідентичності та готовність до боротьби за відновлення державності. Політичні ідеї братчиків, висвітлені в уривку, полягають у необхідності скасування становості, встановленні рівності прав перед законом, а також прагненні до демократичного устрою та соціальної справедливості [6].
У чому І. Франко бачить значення видання «Русалки Дністрової» для творення української нації?
І. Франко вважає «Русалку Дністрову» маніфестом українського національного руху [6]. Значення цього видання полягає в тому, що воно розширило межі літератури, ввело до неї живу народну мову та засвідчило рівність української культури з іншими [6].
ЗАВДАННЯ
1. Поясніть поняття «будителі», «автономія».
- Будителі — діячі національного відродження, які своєю культурницькою та просвітницькою діяльністю «будили» національну свідомість народу
- Автономія — самоврядування, право населення певної території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління.
2. Які чинники сприяли формуванню сучасної національної свідомості?
Формуванню сучасної національної свідомості сприяли такі чинники: вивчення історії, етнографії, розвиток літературної мови, публікація народних пісень, діяльність інтелігенції, створення перших культурно-освітніх товариств та формування уявлення про спільність походження, культури й традицій.
3. Які ідеї сповідували члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка?
Члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка сповідували ідеї відновлення козацьких автономних інститутів. Вони обґрунтовували право українського народу на самостійний державний розвиток і виступали з антиросійськими та автономістськими поглядами.
ЗАВДАННЯ
4. Співвіднесіть дату і подію:
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1 | 1798 р. |
| 2 | 1805 р. |
| 3 | 1834 р. |
| 4 | 1845 р. |
| 5 | 1837 р. |
Відповідь: 1 — А (Вихід поеми «Енеїда»), 2 — Б (Відкриття Харківського університету), 3 — В (Відкриття Київського університету), 4 — Г (Утворення Кирило-Мефодіївського братства), 5 — Д (Вихід альманаху «Русалка Дністрова»).
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Об’єднайтеся в групи. Уявіть себе представником / представницею 1) Новгород-Сіверського гуртка; 2) Кирило-Мефодіївського братства; 3) «Руської Трійці». Складіть «чек-лист» своїх ідей та цілей як учасник / учасниця відповідного гуртка. Результати обговоріть у класі. Які ідеї виявилися спільними / відмінними?
Чек-лист ідей та цілей:
- Новгород-Сіверський гурток:
- Відновлення автономних прав України, які існували за часів Гетьманщини.
- Збереження пам’яті про козацьку державність.
- Обґрунтування права народу на самостійний державний розвиток.
- Кирило-Мефодіївське братство:
- Встановлення демократичного ладу та ліквідація кріпацтва.
- Створення федерації вільних слов’янських народів зі столицею в Києві.
- Поширення християнських ідей любові, свободи та рівності.
- «Руська Трійця»:
- Розвиток української мови та літератури (наближення до народної мови).
- Формування національної свідомості галицьких українців.
- Збір та публікація народних пісень, історичних документів і творів для просвіти народу.
Спільні ідеї: прагнення до національного відродження, розвиток культури та освіти, утвердження ідентичності українців.
Відмінні ідеї: Новгород-Сіверський гурток зосереджувався на політичній автономії Гетьманщини, Кирило-Мефодіївське братство — на загальнослов’янській федерації та ліквідації кріпацтва, а «Руська Трійця» — на культурно-просвітницькій діяльності та розвитку мови.
МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе представником / представницею інтелігенції першої половини XIX ст. Які політичні ідеї ви могли підтримувати? Від чого могло залежати ваше ставлення до тогочасних гуртків та організацій інтелектуалів? Наскільки безпечною була участь у таких гуртках в умовах нагляду з боку російської влади?
- Політичні ідеї: підтримка ліберальних реформ, ідеї рівності перед законом, скасування кріпацтва, федералізм або автономія України в межах ширших державних утворень.
- Ставлення до гуртків: залежало від особистих поглядів на майбутнє України, ступеня лояльності до імперської влади, рівня освіти та належності до дворянського чи інтелігентського середовища.
- Безпека: участь у гуртках була вкрай небезпечною. Російська влада здійснювала жорсткий нагляд, виявляла опозиційні організації, карала їх учасників арештами, засланнями та забороною займатися професійною діяльністю (приклад розгрому Кирило-Мефодіївського братства).