ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Розгляньте картину Дзілпа Фрідріха Каспара «Мандрівник над морем туману». Що картину вважають характерним уособленням епохи романтизму. Самотні мандрівник підкорив вершину. Які асоціації з «довгим XIX століттям» у вас викликає країна? Яким був шлях мандрівника на гору? Як пейзаж на картині передає внутрішній стан героя?
Картину вважають характерним уособленням романтизму, оскільки вона акцентує увагу на індивідуалізмі, внутрішніх переживаннях особистості та величі природи. Асоціації з «довгим XIX століттям» викликає ідея підкорення нових вершин, пошуку шляху та формування націй. Шлях мандрівника на гору символізує важкий процес самопізнання та боротьби за власні ідеали. Пейзаж передає внутрішній стан героя через величний та непередбачуваний туман, що відображає відчуття невідомості, пошуку мети та роздуми про майбутнє.
2. Романтизм Франції також мав патріотичну складову. Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі (скульптор Франсуа Рюд). Який символ у барельєфі «Виступ добровольців на захист батьківщини» уособлює свободу та революційний дух?
Свободу та революційний дух у барельєфі уособлює постать крилатої жінки (уособлення Франції — Маріанни), яка із закликом у вустах веде за собою добровольців.
За якими головними ознаками історик виділяє періоди історії України XIX ст.? Які ще ознаки, на вашу думку, можна покласти в основу періодизації «українського XIX століття»?
Історик виділяє періоди на основі того, як саме нація усвідомлює свою суб’єктність та які цілі ставить перед собою у межах національного руху (від збору знань про народ до боротьби за політичну владу). В основу періодизації також можна покласти ознаки соціально-економічних трансформацій (скасування кріпацтва, індустріалізація) та динаміку українсько-російських або українсько-польських відносин, що суттєво впливали на розвиток українського руху.
Історичне есе: «Чому формування націй є ознакою модернізації суспільства?»
Формування націй є ключовим показником модернізації суспільства, оскільки воно знаменує перехід від традиційних станово-феодальних відносин до громадянського суспільства. Модернізація передбачає руйнування ізольованих регіональних спільнот та створення єдиного соціально-економічного та культурного простору. Процес націєтворення вимагає поширення освіти, розвитку літературної мови та формування національної еліти, яка артикулює ідею державного суверенітету або автономії. Усвідомлення спільної історичної пам’яті та національної ідеї дозволяє суспільству перейти від пасивного підданства до активної громадянської позиції, що є фундаментом розвитку сучасних демократичних держав. Таким чином, перетворення етносів на нації є невід’ємною частиною переходу до індустріальної епохи.
ЗАВДАННЯ
1. Поясніть поняття: «націоналізм», «панславізм», «соборна держава», «національна ідея», «національна еліта», «історична пам’ять».
- Націоналізм — система ідей і поглядів, що виходить із пріоритету національних цінностей перед особистісними, груповими чи загальнолюдськими цінностями.
- Панславізм — культурна й політична течія, поширена в державах, населених слов’янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об’єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності.
- Соборна держава — держава, яка об’єднує в своєму складі всі етнічні (у нашому випадку українські) землі.
- Національна ідея — сукупність уявлень про історичне минуле нації, спільні переживання та цінності, на основі яких будується бачення майбутнього.
- Національна еліта — прошарок національного руху: політики, культурні, суспільні діячі, які очолюють інтелектуальний «штаб» національно-визвольного руху.
- Історична пам’ять — сукупність образів та уявлень, що відтворюють спільний історичний досвід спільноти та існують в її уяві.
2. Назвіть основні типи політичних спільнот на європейському континенті на початку XIX ст.
- Історичні держави (наприклад, Англія, Франція, Іспанія, Польща, Швеція, Данія, Росія).
- Політично роздроблені народи (наприклад, німці, італійці).
- Недержавні нації — спільноти, які не мали своєї національної держави і були частиною володінь «історичних держав» (наприклад, слов’янські етноси, фіно-угорські, балтійські, кельтські народи).
3. Як відбувалося націєтворення в Європі? Що таке панславізм?
Націєтворення в Європі відбувалося через процеси перетворення або руйнування «старих» спільнот та формування сучасних націй, що супроводжувалося боротьбою за власну державність. Панславізм — це культурна й політична течія в державах із слов’янським населенням, спрямована на об’єднання цих народів на основі етнічної, культурної та мовної спільності.
4. Назвіть основні періоди національно-визвольного руху в історії України. Коротко схарактеризуйте кожен з них.
Національно-визвольний рух в Україні поділяється на три періоди:
| Період | Характеристика |
|---|---|
| Академічний | Початок формування національного руху, збір фольклору та етнографічних матеріалів. |
| Культурницький | Культурно-просвітницька діяльність, видання історичних документів, заснування громад, розвиток національної ідентичності. |
| Політичний | Виникнення політичних партій, висунення вимог щодо створення власної держави та політичної самостійності. |
Об’єднайтеся в групи. Візуалізуйте кожен етап національного руху: 1) академічний; 2) культурницький; 3) політичний. У своїй роботі визначте ключові дати та події для кожного етапу. Об’єднайте роботу груп в єдину візуалізацію.
| Етап руху | Ключові дати та події |
|---|---|
| Академічний | 1798 р. — вихід «Енеїди» І. Котляревського. Початок ХІХ ст. — діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка. |
| Культурницький | 1805 р. — відкриття Харківського університету. 1834 р. — відкриття Київського університету. 1837 р. — видання альманаху «Русалка Дністровая». |
| Політичний | 1845 р. — створення Кирило-Мефодіївського братства. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. — діяльність перших українських політичних партій. |
Уявіть себе діячем / діячкою перших політичних українських партій. Які гасла ви б могли висунути для реалізації принципу «кожній нації — свою національну державу»? Запропонуйте варіанти передвиборчих політичних гасел для народів, які не мали власної національної держави на початку XX ст.
- Гасла для України: «Вільна Україна — запорука нашого добробуту», «Власна влада на власній землі», «Геть від залежності — до незалежної держави».
- Гасла для інших народів: «Свобода, рівність, самовизначення!», «Кожному народу — право на власний голос», «Твоя держава — твоє майбутнє».