ПРИГАДАЙТЕ
Коли і за яких обставин українські землі опинилися у складі Російської та Австрійської імперій.
Українські землі опинилися у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття внаслідок ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, а також поділів Речі Посполитої. До складу Австрійської імперії українські землі (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) увійшли наприкінці XVIII століття після першого поділу Речі Посполитої та внаслідок інших територіальних змін у Європі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте інфографіку. Як відбувалося входження українських земель до складу Австрійської імперії? Яким був їх адміністративний устрій наприкінці ХІХ ст.
Входження українських земель до складу Австрійської імперії відбувалося поетапно: Закарпаття увійшло у 1699 році, Східна Галичина — наприкінці XVIII століття, Буковина — у 1775 році. Наприкінці XIX століття ці землі входили до складу Австрійської імперії, а головною адміністративною одиницею був Королівство Галичини та Володимирії.
ЗАВДАННЯ
Скориставшись історичною картою на с. 56, охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
| Імперія | Адміністративно-територіальний устрій |
|---|---|
| Російська | Поділялася на дев’ять губерній (Лівобережна, Слобідська Україна, Правобережна, Південна Україна, Крим) |
| Австрійська | Складалася з регіонів: Східна Галичина (Королівство Галичини та Володимирії), Буковина, Закарпаття |
ПОМІРКУЙМО!
Чому, попри зростання кількості українського населення, його частка на підросійських територіях зменшувалася? Яка політика російського уряду могла сприяти цьому процесу?
Частка українського населення зменшувалася через цілеспрямовану політику російського уряду, спрямовану на зміну етнічного складу регіонів. Цьому сприяло заохочення переселення іноземних колоністів та масове переселення росіян, а також русифікаторська політика, яка призводила до того, що українське населення в містах поступово зросійщувалося або витіснялося.
ПОМІРКУЙМО!
Які чинники, на вашу думку, визначали особливості національного складу різних міст? Чому міста «зросійщувалися», а частина — зберігала український характер?
Національний склад міст залежав від політики влади, економічної спеціалізації регіону та історичного минулого. Міста «зросійщувалися» внаслідок адміністративного тиску, припливу чиновництва та військових з Російської імперії, а також через те, що російська мова була мовою освіти та управління. Збереження українського характеру окремих міст залежало від впливу місцевої інтелігенції, тривалості історичних культурних традицій та меншої інтенсивності примусової асиміляції.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Які висновки про склад населення Наддніпрянської України можна зробити, спираючись на уривки документа?
Спираючись на уривки документа, можна зробити висновок, що населення Наддніпрянської України було багатоетнічним. Хоча українці становили більшість (близько 80 %), значну частку населення складали росіяни (34 %), євреї (27 %) та представники інших національностей (8,6 %).
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Скориставшись додатковими джерелами інформації та об’єднавшись у групи, виконайте творчий проєкт на одну із запропонованих тем: «Українсько-польські відносини на початку ХІХ століття», «Українсько-єврейські відносини на початку ХІХ століття», «Українсько-російські відносини на початку ХІХ століття».
[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A collage representing Ukrainian, Polish, Jewish, and Russian cultures in the early 19th century. The central part shows historical scenes of interaction, trade, and social life. Include text in Ukrainian: “Українсько-польські відносини”, “Українсько-єврейські відносини”, “Українсько-російські відносини”. The style should be historical, like a 19th-century educational poster.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення поняттю «губернія».
Губернія — це вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою в Російській імперії, яка з’явилася у XVIII столітті за Петра I у процесі формування абсолютистської держави.
2. Визначте основні особливості регіонів: Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Крим, Галичина, Буковина і Закарпаття.
| Регіон | Особливості регіонів |
|---|---|
| Лівобережжя | Поділялося на Полтавську та Чернігівську губернії. Російський уряд ліквідував державні селяни, перетворив козацьку старшину на російське дворянство, зберігалося кріпацтво. |
| Правобережжя | Територія Київської, Подільської та Волинської губерній. Панувало польське землеволодіння, більшість населення становили українські селяни-кріпаки. |
| Слобожанщина | Слобідсько-Українська (з 1835 р. — Харківська) губернія. Українці становили 86 % населення, була відсутня традиційна козацька автономія, розвивалося міщанство. |
| Крим | Перетворився на базу для Чорноморського флоту, відбувалася русифікація, почалося витіснення кримськотатарського населення. |
| Галичина | Входила до складу Австрійської імперії як Королівство Галичини та Володимирії, домінувала польська адміністрація та землевласники. |
| Буковина | Приєднана до Австрії у 1775 році, мала багатонаціональний склад: українці, румуни, євреї. |
| Закарпаття | У складі Угорського королівства (Австрійська імперія), розвиток краю перебував під впливом угорської адміністрації. |
3. Як виникла смуга єврейської ослості? Яким був етнічний склад населення українських міст?
Смуга єврейської ослості виникла після поділів Речі Посполитої (кінець XVIII ст.), коли до складу Російської імперії увійшли території з компактним єврейським населенням. У 1791 році Катерина II видала указ, за яким євреям заборонялося записуватися у купецтво у внутрішніх російських містах, що фактично обмежило територію їхнього проживання білоруськими та українськими губерніями.
Етнічний склад українських міст був строкатим: у них домінували неукраїнські елементи. У містах Правобережжя та Галичини значну частку становили євреї, у Києві — росіяни та поляки, в Одесі проживали греки, французи, вірмени та німці. Землевласники та інтелігенція часто належали до польської або російської культурної традиції.
ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Об’єднайтеся в групи. Визначте особливості розвитку українських земель за одним із показників: 1) кількість населення; 2) соціальний склад населення; 3) етнічний склад населення. Результати роботи кожної групи представте у вигляді інфографіки або мапи думок.
Особливості етнічного складу населення українських земель у XIX столітті:
| Регіон | Етнічні особливості |
|---|---|
| Лівобережжя | Домінування українців (малоросів), які становили 98% населення. |
| Слобожанщина | Переважання українців (86%), значна частка козацького стану. |
| Південна Україна | Найбільша етнічна строкатість: українці, татари, болгари, серби, німці, євреї, вірмени, греки, роми. |
| Крим | Переважання кримських татар, наявність російських переселенців, караїмів, греків, вірмен. |
| Східна Галичина | Домінування українців (65%), значна частка поляків (20%) та євреїв (10%). |
| Буковина | Проживання українців, румунів та інших етнічних груп. |
| Закарпаття | Переважання українців, проживання угорців. |
[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A mind map titled “Етнічний склад населення України у XIX столітті” in Ukrainian. Central node: “Населення України”. Branches: “Лівобережжя (українці)”, “Слобожанщина (українці)”, “Південна Україна (багатоетнічність: татари, німці, євреї тощо)”, “Західна Україна (українці, поляки, румуни, угорці)”. Use clear, professional graphics.
МИСЛИМО ТВОРЧО
Поміркуйте, які етнічні групи проживають у вашому місті / селі. Проведіть мінідослідження «Культурний вплив інших народів на розвиток сучасної України».
У сучасній Україні проживають представники понад 100 етносів, зокрема кримські татари, євреї, поляки, румуни, угорці, болгари, греки та роми.
Культурний вплив інших народів:
- Архітектура: Вплив польської, австрійської та німецької архітектурних шкіл у містах Західної України (Львів, Чернівці).
- Гастрономія: Поширення страв, що стали частиною сучасного українського меню (наприклад, угорський бограч або кримськотатарські чебуреки).
- Мова: Збагачення української мови запозиченнями з інших мов, що відображають побутові та економічні контакти.
- Традиції: Взаємопроникнення святкових звичаїв та фольклорних елементів, що формує мультикультурний простір сучасної держави.