2. Велика французька революція: передумови, причини і початок

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Які ідеї Просвітництва були поширеними серед ранньомодерного європейського суспільства?

Основними ідеями Просвітництва були віра в силу людського розуму, пріоритет знань та наукового методу як засобів досягнення суспільного прогресу. Просвітники пропагували природні права людини на життя, свободу і власність, ідею рівності всіх людей перед законом та необхідність релігійної терпимості.

Як було влаштоване політичне життя Франції у другій половині XVIII століття?

Політичне життя Франції базувалося на принципах абсолютної монархії, де влада короля офіційно не обмежувалася законами. Проте королівська адміністрація стикалася з опозицією територіальних парламентів, які контролювала аристократія, а державна система перебувала у глибокій кризі через неефективне управління та великі борги.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Поняття «Просвітництво», «старий порядок»?

Просвітництво — це філософсько-культурний рух XVIII століття, представники якого вважали розум і освіту головними інструментами вдосконалення суспільства та подолання несправедливості. Старий порядок — це назва соціально-політичної системи Франції до 1789 року, що характеризувалася абсолютизмом, становим поділом суспільства та феодальними пережитками.

ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте суспільну модель, запропоновану просвітниками.

Просвітники запропонували модель вільного, справедливого та рівноправного суспільства, в основі якого лежить критичне мислення та «раціо». Ця модель передбачала поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки для запобігання тиранії, а також існування суспільного договору, за якого закони виражають загальну волю народу, а держава гарантує захист природних прав громадян.

2. Чому Франція стала одним із центрів розвитку Просвітництва?

Франція стала центром Просвітництва через гостре протиріччя між розвиненою інтелектуальною думкою та деспотичним державним устроєм. Саме французькі мислителі створили фундаментальну «Енциклопедію», яка систематизувала тогочасні знання, а їхні твори, попри офіційні заборони, масово друкувалися та ставали основою для обговорення необхідності реформ у всій Європі.

ІДЕЇ ПРОСВІТНИЦТВА У ФРАНЦІЇ

3. Поміркуйте, чи могло втілення ідей Просвітництва змінити французьке суспільство без революції.

Втілення ідей Просвітництва могло змінити французьке суспільство без революції через поступове реформування системи за моделлю освіченого абсолютизму. Такий шлях передбачав добровільну відмову монарха від частини повноважень, законодавче закріплення природних прав людини та поступову ліквідацію станових привілеїв. Проте опір консервативної еліти та небажання королівської влади йти на радикальні компроміси зробили мирну трансформацію неможливою.

КРИЗА «СТАРОГО ПОРЯДКУ» Й ІНШІ ПРИЧИНИ ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Визначте причини соціальної, економічної та політичної кризи у Франції.

Політична криза виникла через невідповідність абсолютної монархії викликам часу, величезний державний борг та неспроможність влади проводити ефективні реформи. Економічна криза була спричинена продовольчим дефіцитом, високими цінами на хліб, що призвело до «хлібних війн», та надмірними витратами королівського двору. Соціальна криза полягала у глибокій нерівності станової системи, де третій стан був позбавлений політичних прав і несе на собі весь податковий тягар, тоді як духовенство та дворянство зберігали свої привілеї.

2. Розгляньте карикатуру [Image: «Варто сподіватися, що ця гра незабаром закінчиться», автор невідомий, 1789 р.]. В тексті параграфа знайдіть речення, що описують сюжет малюнка. Поясніть його підпис-назву.

Сюжет малюнка описує таке речення з тексту: «Внесок духовенства та дворян до бюджету залишався мінімальним, тому увесь грошовий тягар лягав на плечі людей третього стану». Підпис-назва «Варто сподіватися, що ця гра незабаром закінчиться» відображає критичне ставлення народу до станової несправедливості та очікування швидких змін, які б звільнили селян і містян від необхідності одноосібно утримувати представників перших двох станів.

3. Чи були, на вашу думку, реформи Луї XVI спробою врятувати монархію?

Реформи Луї XVI були безпосередньою спробою врятувати монархію шляхом виходу з глибокої фінансової кризи. Залучення досвідчених економістів А.-Р. Тюрго та Ж. Неккера мало на меті впорядкувати державні витрати, скоротити видатки двору та знайти нові джерела наповнення скарбниці. Король намагався відновити свій авторитет через задоволення базових потреб населення та стабілізацію економіки, щоб уникнути відкритого соціального вибуху.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Чому день штурму Бастилії вважають початком Французької революції?

Штурм Бастилії 14 липня 1789 року вважають початком революції, тому що ця фортеця була головним символом королівської сваволі та «старого порядку». Захоплення Бастилії озброєним народом продемонструвало безсилля абсолютної влади монарха та готовність суспільства до радикальних дій заради встановлення нових порядків. Ця подія символізувала «пробудження» третього стану та початок краху абсолютизму у Франції.

Яка подія символізує «пробудження» третього стану?

Подія, що символізує «пробудження» третього стану, відображена на тогочасній гравюрі [Image: «Пробудження третього стану»], де представник народу скидає кайдани та береться до зброї, що демонструє усвідомлення ним своєї сили, прав та готовність до боротьби проти станової нерівності.

1. Коли та за яких обставин розпочалася Французька революція?

Французька революція розпочалася 14 липня 1789 року зі штурму та взяття парижанами фортеці-в’язниці Бастилії. Цьому сприяли критичне зростання цін на продукти харчування, підбурювання міських низів депутатами та поширення чуток про наміри короля морити народ голодом.

2. Визначте за допомогою таблиці основні етапи Французької революції.

3. Поміркуйте, чи могли революційні зміни у Франції відбутися мирним шляхом.

Революційні зміни у Франції не могли відбутися мирним шляхом через глибокі суперечності між «старим порядком» та потребами суспільства. Король Люї XVI та привілейовані стани (духовенство і дворянство) не бажали добровільно відмовлятися від своїх пільг, абсолютної влади та запроваджувати рівне оподаткування, що робило збройний конфлікт єдиним способом досягнення докорінних суспільних змін.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Революційна преса». Об’єднайтесь у групи. Створіть газету «Революційна Франція» з рубриками-новинами липня 1789 року. Скористайтеся сюжетом картини «Взяття Бастилії».

Газета «Революційна Франція» (випуск від 15 липня 1789 року):

• Головна новина: «Бастилія впала! Символ абсолютизму припинив своє існування під натиском озброєного народу».
• У залах засідань: «Депутати третього стану в Установчих зборах присягають не розходитися, доки Франція не отримає Конституцію».
• Голос вулиці: «Міщани вимагають зниження цін на хліб та припинення свавілля королівських чиновників».
• Погляд художника: Репортаж за сюжетом картини «Взяття Бастилії», що демонструє єдність народу та солдатів у штурмі фортеці.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Які ідеї просвітників відображає промова Алексіса де Токвіля?

Промова відображає ідеї природних прав людини, особистої свободи, рівності всіх громадян перед законом та недоторканності приватної власності. У тексті також простежуються ідеї свободи пересування, свободи торгівлі, промисловості та свободи віросповідання для всіх верств населення.

2. Які причини революції виділяє автор?

Автор виділяє такі причини: прагнення суспільства до особистої безпеки та свободи, необхідність скасування кріпацтва, обмеження свободи торгівлі та пересування, загрозу свавільних арештів, порушення прав власності та релігійне гноблення.

3. На основі тексту історичного джерела створіть блок-схему «Причини Французької революції».

Причини Французької революції (за А. де Токвілем):

1. Соціально-правові:
   • Необхідність законодавчого закріплення прав людини.
   • Прагнення скасувати кріпацтво та прикріплення до землі.
   • Вимога відновлення громадянського стану та рівних прав.
2. Економічні:
   • Потреба у свободі торгівлі та промисловості.
   • Захист приватної власності від свавілля влади.
3. Політичні та релігійні:
   • Відсутність гарантій особистої безпеки та загроза незаконних арештів.
   • Релігійні обмеження та вимога свободи совісті для всіх громадян.

МАШИНА ЧАСУ

«Марія-Антуанетта — королева-марнотратка чи жертва «громадської думки Франції»?»

1. Поміркуйте, як впливала поведінка королеви на суспільні настрої?

Поведінка королеви, яку сприймали як марнотратну та відірвану від потреб народу, посилювала соціальну напругу та невдоволення монархією. Створення опозиційного кола навколо Марії-Антуанетти, що чинило опір реформам з економії коштів, зробило її головною мішенню громадської критики та сприяло радикалізації антимонархічних настроїв у французькому суспільстві.

2. За допомогою інтернету дізнайтеся про подальшу долю королеви Марії-Антуанетти, її чоловіка та дітей. Поділіться своїми знаннями в класі.

Доля королівської родини після початку революції склалася трагічно. Король Луї XVI був позбавлений влади, звинувачений у зраді нації та страчений на гільйотині 21 січня 1793 року. Його дружина, Марія-Антуанетта, була страчена аналогічним способом 16 жовтня 1793 року.

Старший син пари, Луї-Жозеф, помер від туберкульозу ще у червні 1789 року. Молодший син, Луї-Шарль (відомий як Луї XVII), помер у віці 10 років у в’язниці Тампль у 1795 році через жахливі умови утримання та хвороби. Молодша донька Софі-Елен-Беатріс померла в немовлячому віці до початку революції. Єдиною дитиною, що вижила, була Марія-Тереза Французька; її звільнили з ув’язнення у 1795 році в обмін на французьких полонених, після чого вона прожила довге життя у вигнанні.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Створіть хронологічну шкалу ключових подій Французької революції.

• 14 липня 1789 р. — штурм фортеці-в’язниці Бастилії, початок революції.
• 26 серпня 1789 р. — ухвалення Установчими зборами «Декларації прав людини і громадянина».
• 3 вересня 1791 р. — прийняття першої Конституції Франції, встановлення конституційної монархії.
• 21 вересня 1792 р. — проголошення Франції республікою.
• 21 січня 1793 р. — страта короля Луї XVI.
• Червень 1793 р. – липень 1794 р. — встановлення якобінської диктатури та період терору.
• 27 липня 1794 р. (9 термідора) — Термідоріанський переворот, падіння якобінців.
• 9–10 листопада 1799 р. — державний переворот Наполеона Бонапарта, завершення революції.

2. Обчисліть, скільки часу пройшло від початку війни за незалежність США до початку революційних подій у Франції.

• 1775 рік – початок війни за незалежність США
• 1789 рік – початок Французької революції

1789 – 1775 = 14 років

Відповідь: 14 років.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли__? Що__? Хто__? Де__? Звідки ми можемо дізнатися про__? Чому__? Як__? Який результат__? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли була прийнята перша Конституція Франції?
• Що стало приводом до штурму Бастилії парижанами?
• Хто з французьких просвітників висунув ідею «суспільного договору»?
• Де відбувалися засідання Генеральних штатів у 1789 році?
• Звідки ми можемо дізнатися про погляди дворянства на зміни в країні наприкінці XVIII століття?
• Чому французьке суспільство було незадоволене правлінням Бурбонів?
• Як ідеї Просвітництва вплинули на зміну політичного устрою Франції?
• Який результат мав Термідоріанський переворот для політичного курсу країни?

4. Порівняйте ідеї Вольтера, Руссо й Монтеск’є. У чому подібність і відмінність їхніх поглядів?

Подібність поглядів полягає у критиці абсолютизму («старого порядку»), феодальних привілеїв та панування церкви. Усі троє просвітників обстоювали природні права людини, свободу та використання розуму як головного інструменту пізнання світу.

Відмінність полягає у баченні ідеальної форми правління: Монтеск’є пропонував обмежити монархію поділом влади, Вольтер сподівався на реформи зверху від освіченого монарха, а Руссо радикально заперечував монархію, виступаючи за безпосереднє народовладдя та повну соціальну рівність.

5. Визначте, які уроки Французької революції можна застосувати в сучасному громадянському суспільстві.

До головних уроків Французької революції, що залишаються актуальними сьогодні, належать необхідність дотримання природних прав людини, закріплених у законодавстві, та принцип рівності всіх громадян перед законом. Революція продемонструвала, що ігнорування владою інтересів більшості та соціальна несправедливість неминуче призводять до суспільного вибуху. Також досвід революційних подій застерігає сучасне суспільство від використання радикального терору як засобу розв’язання політичних проблем, оскільки насильство породжує нову диктатуру.

6. Вправа «Творча». Напишіть короткий виступ від депутата третього стану до Генеральних штатів.

«Шановні панове! Я представляю третій стан — людей, які своєю працею та податками утримують всю Францію, але не мають жодного голосу в управлінні державою. Ми більше не можемо миритися з тим, що привілейовані стани звільнені від внесків до скарбниці, тоді як народ потерпає від голоду та злиднів. Наша вимога чітка: ми прагнемо не просто дорадчого голосу, а рівноправного участі у вирішенні долі країни. Ми наполягаємо на поіменному голосуванні та спільному засіданні всіх станів. Франції потрібна конституція, яка обмежить свавілля влади та гарантує кожному громадянину свободу, безпеку й право на власність. Старий порядок має поступитися місцем закону та справедливості!»