МІРКУЄМО І ДІЄМО!
1. Згадайте, як розпочинався промисловий переворот в Англії. Чому саме англійці виявилися першими?
Промисловий переворот в Англії розпочався у другій половині XVIII століття з текстильної промисловості, де почали масово застосовувати механічні прялки та ткацькі верстати, а вирішальним поштовхом став винахід Джеймсом Ваттом парової машини у 1784 році. Англійці виявилися першими завдяки наявності вільного грошового обігу (капіталу), масовому використанню найманої праці внаслідок аграрного перевороту, великим покладам кам’яного вугілля й залізної руди, а також ефективному впровадженню науково-технічних відкриттів у виробництво.
2. Які особливості становлення індустріального суспільства в США?
Становлення індустріального суспільства в США мало низку специфічних рис: індустріалізація охопила переважно Північ країни з її потужними підприємствами, тоді як Південь залишався аграрним плантаційним регіоном, що базувався на праці рабів. На початковому етапі американці активно запозичували європейські технічні здобутки, залучали іноземний капітал та робочу силу емігрантів, проте згодом почали впроваджувати власні визначні винаходи (наприклад, пароплав Роберта Фултона). Окрім того, важливу спонукальну роль в американській індустріалізації відігравала територіальна експансія на Захід, внаслідок якої до середини XIX століття США досягли узбережжя Тихого океану.
3. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, які аргументи висловлювали прихильники і противники встановлення газових ліхтарів? Чому люди ставилися з осторогою до тодішніх технічних новинок?
Прихильники встановлення газових ліхтарів наголошували на покращенні безпеки на вулицях у нічний час, зменшенні рівня злочинності, продовженні активного суспільного й торговельного життя міст після заходу сонця. Противники апелювали до високої вибухонебезпечності газу, можливості отруєння чадним газом при витоках, неприємного запаху, кіптяви, а також посилалися на релігійні чи традиційні переконання, вважаючи штучне освітлення втручанням у природний порядок речей. Люди ставилися з осторогою до тодішніх технічних новинок через страх перед невідомим, брак наукових знань, часті випадки аварій чи травматизму під час перших випробувань неналагодженої техніки, а також через природний консерватизм та острах втратити звичний спосіб життя чи робочі місця.
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
1. Чи можна ХІХ ст. назвати «міським»? Доберіть відповідні факти.
Так, XIX століття цілком обґрунтовано можна назвати «міським», оскільки саме в цей період у Європі та США відбувався стрімкий процес урбанізації — швидкого зростання кількості та населення міст. Підтвердженням цього є такі факти:
- Масове переселення людей із сіл до міст у пошуках роботи на нових фабриках і заводах, які стали головними центрами економічного та суспільного розвитку.
- Поява перших міст-мільйонників (наприклад, Лондон та Париж) і бурхлива забудова міських кварталів.
- Створення суто міської інфраструктури: прокладання ліній конки та електричних трамваїв, будівництво першого у світі метрополітену в Лондоні (1861 рік), проведення телеграфних і телефонних ліній, впровадження вуличного газового й електричного освітлення.
- Зміна міського побуту та поява нових індустрій дозвілля, орієнтованих на містян, таких як відвідини театрів, ресторанів, кафе, салонів, а наприкінці століття — кінематографа.
2. Поясніть походження слів «галіфе», «дизель», «кольт», «макінтош», «морзянка», «рентген». Назвіть інші слова, що утворилися за такою логікою.
- Галіфе — походить від прізвища французького генерала Гастона Галіфе, який запровадив ці брюки особливого крою (широкі на стегнах і вузькі на гомілках) для кавалеристів.
- Дизель — походить від прізвища німецького інженера й винахідника Рудольфа Дизеля, який створив поршневий двигун внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення.
- Кольт — походить від прізвища американського конструктора та промисловця Семюела Кольта, який запатентував і налагодив масове виробництво відомого револьвера.
- Макінтош — походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша, який винайшов водонепроникну тканину і створив перший непромокний плащ.
- Морзянка (азбука Морзе) — походить від прізвища американського винахідника Семюела Морзе, який розробив спосіб кодування символів довгими й короткими сигналами для телеграфу.
- Рентген — походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентгена, який відкрив і дослідив особливе електромагнітне випромінювання (рентгенівські промені).
Інші слова, що утворилися за аналогічною логікою (епоніми):
- Сендвіч — бутерброд, названий на честь англійського дипломата Джона Монтегю, 4-го графа Сендвіча.
- Бойкот — тактика протесту через повну відмову від спілкування, названа на честь британського управителя Чарльза Бойкота.
- Пастеризація — спосіб знезараження харчових продуктів шляхом нагрівання, розроблений французьким мікробіологом Луї Пастером.
- Джакузі — гідромасажна ванна, створена за патентом американського винахідника італійського походження Кандідо Джакузі.
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
3. Розгляньте ілюстрації. Які технічні здобутки вони відображають? Яким був побут тодішніх європейців?
Наведені ілюстрації («Огляд газових ліхтарів біля торгового центру Пел-Мел», «Будівництво першої в світі колії метро, місто Лондон», «Електричний трамвай у місті Бремен») відображають ключові технічні здобутки індустріальної епохи: впровадження газового вуличного освітлення, розвиток громадського транспорту (будівництво підземних залізниць / метрополітену, запуск електричних трамваїв) та механізацію праці (машинобудівні заводи й шахти).
Побут тодішніх європейців зазнав значної модернізації та урбанізації. Жителі великих міст поступово звикали до нових «благ цивілізації»: вулиці отримали якісне освітлення, з’явився швидкий міський транспорт, у побут увійшли телеграфний зв’язок, телефон, швейні машинки та перші автомобілі. Водночас життя простих робітників і шахтарів залишалося надзвичайно важким, праця була небезпечною і виснажливою, а їхнє житло та побут — невибагливими.
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
1. Як відомо, Шарль-Луї де Монтеск’є запропонував принцип розподілу влади на три незалежні гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Намалюйте схему, яка відображала б взаємозв’язки між цими гілками.
+---------------------------------------+
| ДЕРЖАВНА ВЛАДА |
+---------------------------------------+
|
+-------------------------------+-------------------------------+
| | |
v v v
+------------------+ +------------------+ +------------------+
| ЗАКОНОДАВЧА | | ВИКОНАВЧА | | СУДОВА |
| ВЛАДА | | ВЛАДА | | ВЛАДА |
| (Парламент) | | (Уряд, Президент)| | (Суди) |
+------------------+ +------------------+ +------------------+
| | |
|--- ухвалює закони ----------->| |
|--- затверджує бюджет -------->| |
|--- контролює уряд ----------->| |
| | |
|<-- звітує перед парламентом --| |
| |--- забезпечує виконання ------>|
| | законів |
| |
|<------------------ перевіряє конституційність ----------------|
|<------------------ здійснює правосуддя -----------------------|
2. Поясніть сутність парламентаризму на прикладі однієї з держав Європи чи Америки.
Сутність парламентаризму полягає в такій системі державного управління, за якої парламент відіграє провідну роль у політичному житті країни, володіючи виключним правом ухвалювати закони, затверджувати державний бюджет і контролювати діяльність виконавчої влади (уряду).
Яскравим прикладом є Велика Британія, де впродовж XIX століття остаточно утвердилася класична модель парламентаризму. Британський парламент, що складався з Палати громад та Палати лордів, здійснював вищу законодавчу владу. Уряд країни формувався лідером тієї політичної партії, яка здобувала більшість місць у Палаті громад на виборах, і був безпосередньо відповідальним перед парламентом. Якщо уряд втрачав довіру парламентської більшості, він змушений був іти у відставку.
3. Розгляньте схему. Поясніть відображені взаємозалежності між суспільними ідеологіями та політичними партіями.
Схема відображає класичний політичний спектр (від «лівих» до «правих» політичних сил) та їхній зв’язок із провідними суспільними ідеологіями.
- Ліві та крайні ліві (радикалізм / соціалізм): Орієнтуються на інтереси незаможних верств населення, виступають за загальну соціальну рівність, активне втручання держави в економіку та перерозподіл благ на користь бідних.
- Центр (лібералізм): Займає помірковану позицію, що базується на ідеї верховенства індивідуальних свобод, захисті приватної власності, рівності громадян перед законом, розвитку парламентаризму та впровадженні реформ як найкращого шляху вирішення суспільних проблем.
- Праві та крайні праві (консерватизм / націоналізм): Відстоюють збереження історичних традицій, стабільності, усталеного суспільного ладу і моральних норм. В економіці консерватори схиляються до мінімального втручання держави, а націоналісти ставлять інтереси та суверенітет власної нації як найвищу цінність.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
1. А. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте і позначте на лінії часу періоди промислового перевороту в провідних державах Європи та Америки.
Промисловий переворот у провідних державах відбувався у такі хронологічні рамки:
1760-ті рр. 1800 1830-ті рр. 1870-ті рр.
------+-------------------------+------+---------------------------+----->
|============= Велика Британія ===| |
| | |
| |== США (Північ) ==================|
| | |
| |==== Франція =====================|
| | |
| |====== Німеччина ==========|
- Велика Британія: друга половина XVIII ст. — 1840-ві роки (найперша країна, де завершився промисловий переворот).
- США: 1800-ті роки (на Півночі) — 1870-ті роки (остаточне завершення після Громадянської війни).
- Франція: 1815–1830-ті роки — кінець 1860-х років.
- Німеччина: 1830–1840-ві роки — 1870-ті роки (завершився після об’єднання країни).
Б. Покажіть на мапі та запишіть у зошиті, які з держав Європи й Америки впродовж першої половини ХІХ ст. були абсолютними, конституційними монархіями, республіками.
Для виконання цього завдання на контурній мапі світу або Європи необхідно виконати такі позначення:
- Абсолютні монархії (зафарбувати або підкреслити червоним кольором):
- Російська імперія (вся територія у Східній Європі).
- Австрійська імперія (Центральна Європа).
- Пруссія (до революційних подій 1848 року).
- Конституційні монархії (зафарбувати або підкреслити синім кольором):
- Велика Британія.
- Франція (у періоди Реставрації Бурбонів 1815–1830 рр. та Липневої монархії 1830–1848 рр.).
- Королівство Швеція.
- Республіки (зафарбувати або підкреслити зеленим кольором):
- Сполучені Штати Америки (Північна Америка).
- Франція (у період Другої республіки, 1848–1852 рр.).
- Швейцарія (в Європі).
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли Джеймс Ватт винайшов парову машину?
- Що означає поняття «індустріальна революція»?
- Хто першим у світі створив розбірний рамковий вулик та започаткував школу пасічників у Європі?
- Де розпочався процес зародження індустріального суспільства?
- Звідки ми можемо дізнатися про вигляд перших європейських міст часів початку використання газового освітлення?
- Чому в XIX столітті в Європі активно тривав процес урбанізації?
- Як індустріальна революція змінила повсякденне життя та дозвілля європейців у другій половині XIX століття?
- Який результат мало поширення ліберальних та соціалістичних ідей для правового становища робітників у європейських країнах?
3. Послуговуючись підручником та іншими джерелами інформації, напишіть невелике (до 10 речень) повідомлення про один день із життя тогочасного сільського, міського мешканців, вашої / вашого ровесниці / ровесника (на вибір).
Один день із життя мого ровесника — 14-річного хлопчика-робітника на ім’я Томас, який живе в англійському місті Манчестер у 1840-х роках.
Томас прокидається о п’ятій годині ранку від гучного фабричного гудка, що скликає людей на зміну. Його сніданок складається лише з невеликого шматка черствого хліба та кружки дешевого напою з цикорію. Уже о шостій ранку він стоїть біля ткацького верстата на текстильній фабриці, де працює по дванадцять-чотирнадцять годин на добу. Повітря у приміщенні важке, наповнене пилом і дрібними волокнами бавовни, від чого хлопчик постійно кашляє. Його обов’язок полягає в тому, щоб швидко зв’язувати обірвані нитки під машинами, що рухаються, ризикуючи отримати травму. Під час короткої обідньої перерви Томас з’їдає холодну картоплину та знову повертається до виснажливої праці. Фабричний наглядач суворо стежить за дітьми й карає кожного, хто починає дрімати чи працює повільно. Хлопчик повертається додому пізно ввечері, коли на вулицях міста вже запалюють перші газові ліхтарі. Вечеряє він рідким супом у тісній, сирій підвальній кімнаті, яку його родина ділить із ще кількома робітниками. Томас засинає на солом’яному матраці з надією, що колись закони обмежать дитячу працю і він зможе відвідувати справжню школу.
4. Проаналізуйте політичний і соціально-економічний розвиток держав Європи й Америки в першій половині ХІХ ст., європейське та американське суспільства, зміни в повсякденному житті.
Політичний розвиток держав Європи й Америки в першій половині XIX століття характеризувався поступовим руйнуванням засад «старого порядку» та становленням парламентаризму. Французька революція дала поштовх до утвердження принципу рівності громадян перед законом і формування перших політичних партій. У суспільно-політичному житті зародилися й почали конкурувати між собою провідні ідеології: консерватизм, лібералізм, соціалізм та націоналізм.
Соціально-економічний розвиток визначався розгортанням індустріальної революції, яка розпочалася в Англії та згодом охопила інші європейські країни й США. Винайдення парової машини Джеймса Ватта призвело до механізації виробництва в текстильній, металургійній та вугільній галузях. У транспортній сфері з’явилися пароплави та паротяги, що значно прискорило переміщення людей і товарів. У США промисловий переворот мав регіональні особливості: індустріальна Північ динамічно розвивалася на основі вільної найманої праці та технічних інновацій, тоді як Південь залишався аграрним і залежав від рабської праці на плантаціях.
Суспільні зміни виявилися в активному процесі урбанізації — швидкому зростанні міст навколо промислових центрів, куди масово переселялися колишні селяни. Постали два нові суспільні класи: промислова буржуазія (підприємці), які прагнули впливати на державне управління, та наймані робітники (пролетаріат). Наймане робітництво тривалий час залишалося безправним і незахищеним, що призвело до широкого використання жіночої й дитячої праці та виникнення рухів за права робочого люду.
Повсякденне життя міських мешканців зазнало докорінних змін завдяки технологічним новинкам. У містах почали прокладати залізниці, будувати метро, використовувати газове освітлення вулиць та пасажирські трамваї. Масове фабричне виробництво зробило побутові товари дешевшими й доступнішими. Наприкінці століття з’явилися такі винаходи, як швейна машинка «Зінгер», бензиновий автомобіль Карла Бенца та кінематограф, що суттєво змінило побут і дозвілля європейців.
5. Оцініть впливи індустріальної революції на суспільний розвиток.
Індустріальна революція мала глибокий і суперечливий вплив на суспільний розвиток, докорінно змінивши структуру людської цивілізації.
З одного боку, вона забезпечила небачений раніше технічний і науковий прогрес. Перехід від ручної праці до машинного виробництва багаторазово підвищив продуктивність праці та прискорив темпи економічного розвитку. Поява нових видів транспорту й зв’язку (пароплави, паровози, телеграф) зблизила віддалені куточки світу, стимулювала формування світового ринку та активізувала міжнародну торгівлю. Масове виробництво промислових товарів зробило побутові речі, одяг та технічні новинки доступними для ширших верств населення, суттєво підвищивши загальний рівень комфорту міського життя.
З іншого боку, індустріальна революція породила гострі соціальні проблеми. Руйнування традиційного сільського укладу змусило мільйони людей переселятися до міст, що спричинило хаотичну урбанізацію, перенаселення робітничих кварталів і антисанітарію. Поляризація суспільства на багатих власників підприємств і бідних найманих робітників призвела до виникнення глибоких соціальних конфліктів. Прагнення власників фабрик максимізувати прибутки супроводжувалося жорстокою експлуатацією пролетаріату, тривалим робочим днем, низькою заробітною платою та масовим використанням безправної дитячої праці. Ці негативні наслідки стали поштовхом для розвитку профспілкового руху, виникнення соціалістичних теорій та початку тривалої боротьби робітників за свої політичні, економічні й громадянські права.
СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
6. Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте та поясніть, які з ідеологій (консерватизм, лібералізм, соціалізм, националізм) утверджувалися чи переважали у Франції, Великій Британії, Італії, Австрійській, Німецькій, Російській імперіях, у США.
У країнах Європи та в США у першій половині XIX століття процеси утвердження ідеологій відбувалися в залежності від особливостей їхнього політичного та соціально-економічного розвитку:
- Велика Британія: Провідною ідеологією став лібералізм, прихильники якого обстоювали ідеї вільної торгівлі, розширення виборчих прав та здійснення реформ мирним парламентським шляхом. Водночас міцні позиції зберігав консерватизм (представлений партією торі), який спирався на захист традицій, інтересів великих землевласників та монархічного устрою.
- Франція: Країна була ареною постійної і гострої боротьби між різними ідеологіями. Консерватизм домінував у періоди Реставрації Бурбонів, прагнучи повернути старі порядки. Лібералізм утверджувався під час Липневої монархії та відстоював права промислової буржуазії. Внаслідок глибоких соціальних суперечностей у Франції також активно розвивалися та завойовували популярність ідеї соціалізму серед міського пролетаріату.
- Італія: Головною і домінуючою ідеологією став націоналізм (рух Рісорджименто), оскільки першочерговим завданням для італійців було звільнення від іноземного панування та об’єднання роздробленої країни в єдину державу. Поряд із націоналізмом активно розвивалися ліберальні та республіканські ідеї.
- Австрійська імперія: Офіційною державною ідеологією був жорсткий консерватизм (так звана «система Меттерніха»), спрямований на збереження абсолютної влади імператора та придушення будь-яких вільнодумних проявів. Водночас усередині імперії серед пригнічених народів (угорців, чехів, слов’ян) стрімко зростав і поширювався націоналізм, що виявився у прагненні до культурної та державної самостійності.
- Німецькі землі (Німецький союз): Подібно до Італії, провідне місце посідав націоналізм, спрямований на подолання політичної роздробленості та створення єдиної Німецької імперії. Цей рух тісно переплітався з лібералізмом, прихильники якого вимагали ухвалення конституцій та скликання загальнонімецького парламенту.
- Російська імперія: Панівною державною ідеологією залишався крайній консерватизм, який втілювався в теорії «офіційної народності» («православ’я, самодержавство, народність») та був спрямований на недопущення реформ і збереження кріпосницького ладу. Попри репресії, в інтелектуальних колах зароджувалися ліберальні (західники) та радикально-демократичні (соціалістичні) погляди.
- США: Абсолютне домінування отримав лібералізм, заснований на захисті індивідуальної свободи, приватної власності та демократичних інститутів. Проте в країні існував внутрішній ідеологічний розкол: на Півночі переважали класичні ліберальні цінності вільного ринку, тоді як еліта Півдня дотримувалася консервативних поглядів, спрямованих на захист плантаційного господарства та збереження інституту рабства.