4. Початок українського національного відродження

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Коли було ліквідовано полково-сотенний устрій на Слобожанщині й Лівобережжі?

Полково-сотенний устрій на Слобожанщині було ліквідовано у 1765 році, а на Лівобережжі процес ліквідації автономного устрою завершився упродовж 1781–1783 років.

Як ви розумієте значення понять: «автономія», «фольклор»?

Автономія — це право певної частини держави на самоврядування в межах, визначених загальнодержавними законами. Фольклор — це народна творчість, яка охоплює усну поезію, пісні, казки, перекази, звичаї та традиції, що передаються від покоління до покоління.

Чи пам’ятаєте ви, що впродовж XVIII століття Російська імперія здійснювала наступ на автономію Гетьманщини? Що вам про це відомо?

Упродовж XVIII століття російський уряд систематично обмежував права України, зокрема через діяльність Малоросійських колегій, запровадження контролю над обранням гетьманів та остаточну ліквідацію гетьманства Катериною II у 1764 році. Наступ завершився знищенням залишків самоврядування, перетворенням козацьких полків на регулярні полки російської армії та запровадженням кріпацтва у 1783 році.

ЗАВДАННЯ

Заповніть таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку XIX століття» за такими критеріями: назва регіону, роки, ключові події, діячі, значення.

1. АВТОНОМІСТСЬКА ІДЕЯ

1. У чому сутність ідей автономістів?

Сутність ідей автономістів полягала у прагненні відновити козацьку автономію України та її самоврядні права в межах Російської імперії. Прихильники цієї ідеї спиралися на історичні традиції державотворення, позитивно оцінювали діяльність гетьманів та обґрунтовували право українців мати власну державу.

2. Які хронологічні межі охоплює «Історія русів»? Яка основна ідея цієї книги?

«Історія русів» описує історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 року. Основна ідея твору полягає в обґрунтуванні природного, морального та історичного права кожного народу, зокрема українського, на створення власної держави.

3. Хто із представників інтелектуальної еліти збирав і публікував український фольклор?

Збиранням і публікацією фольклору займалися Микола Цертелєв, який у 1819 році видав першу збірку українських історичних дум, та Михайло Максимович, автор збірок «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні» та «Збірник українських пісень».

PRO ІСТОРІЮ

1. Поміркуйте, чому «Історію русів» спочатку поширювали тільки в рукописах і впродовж майже двох століть публікували лише тричі.

«Історію русів» поширювали в рукописах через її антиімперське спрямування, оскільки автор відкрито засуджував кріпацтво, деспотизм та ліквідацію автономії Гетьманщини Катериною II. Обмежена кількість видань пояснюється жорсткою цензурою Російської імперії, яка вбачала у творі загрозу своєму політичному ладу та заклик до відродження української державності.

2. Висловте думку. Чому історик Олександр Оглоблин назвав «Історію русів» «декларацією прав української нації»?

Олександр Оглоблин назвав цей твір «декларацією прав української нації», тому що в ньому аргументовано право українців на політичну свободу та державну самостійність. Книга представляє українську історію як безперервний процес боротьби за власні права та висвітлює самобутність народу, що стало ідейним фундаментом для майбутнього національного відродження.

2. УКРАЇНСЬКЕ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ

1. Коли і з чиєї ініціативи відкрили Харківський університет?

Харківський університет був відкритий у 1805 році з ініціативи місцевого українського землевласника та громадського діяча Василя Каразіна.

2. Назвіть основні напрямки діяльності харківського гуртка романтиків.

Основними напрямками діяльності харківського гуртка романтиків були обґрунтування ідеї самобутності українського народу, збирання та опрацювання фольклорних і етнографічних матеріалів як джерел історії, а також видання літературних творів і наукових праць у часописах «Український вісник», «Український журнал» та збірках «Український альманах» і «Український збірник».

3. Хто став основоположником нової української літератури?

Основоположником нової української літератури став Іван Котляревський, який у 1798 році видав перші три частини поеми «Енеїда», написаної живою народною мовою.

PRO ІСТОРІЮ

1. Поміркуйте, як приклад створення Харківського університету демонструє взаємозв’язок підприємницької ініціативи та громадянської активності.

Приклад створення Харківського університету демонструє, що успішна реалізація масштабного проєкту стала можливою лише завдяки об’єднанню зусиль: Василь Каразін виступив ініціатором ідеї, а представники різних станів проявили високу громадянську відповідальність, надавши необхідні ресурси. Зокрема, купці пожертвували понад 181 тисячу рублів, землевласники виділили 125 десятин землі, а дворянство Слобожанщини та Катеринославщини зібрало разом більше 500 тисяч рублів, що свідчить про пряму участь приватного капіталу в розвитку національної освіти.

2. Дослідіть, як функціонує Харківський національний університет імені Василя Каразіна в умовах російсько-української війни.

У період повномасштабної російсько-української війни Харківський національний університет імені Василя Каразіна продовжує працювати переважно у дистанційному режимі, щоб зберегти життя студентів та викладачів. Попри значні руйнування навчальних корпусів, наукової бібліотеки та спортивного комплексу внаслідок ворожих обстрілів, університет не був евакуйований до іншого міста, залишаючись освітнім центром Харкова. Заклад активно залучає міжнародну допомогу для відновлення пошкодженої інфраструктури та продовжує підготовку фахівців, демонструючи стійкість перед обличчям воєнної агресії.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Попрацюйте в парах. За схемою складіть усну розповідь про початок українського національного відродження.

Українське національне відродження розпочалося на межі XVIII–XIX століть під впливом зовнішніх факторів, як-от ідеї Просвітництва та німецької філософії, а також внутрішніх традицій державотворення. На першому етапі провідну роль відіграли автономісти з Новгород-Сіверського гуртка, які через діяльність Василя Капніста та поширення «Історії русів». Новий поштовх відродженню дало формування осередку романтиків у Харкові, де після заснування університету в 1805 році розпочалося активне вивчення народної культури та видання перших періодичних видань. Важливою подією став 1798 рік, коли вихід «Енеїди» Івана Котляревського ознаменував появу нової української літературної мови, що разом із діяльністю науковців заклало фундамент для переходу від етнографічного до політичного етапу боротьби за українську ідентичність.

3. Кирило-Мефодіївське братство та всеслов’янська федеративна республіка

1. Які особливості першого етапу українського національного відродження?

Особливостями першого (академічного) етапу українського національного відродження є збирання та публікація історичних документів, вивчення фольклору та етнографії, а також поява автономістської ідеї серед нащадків козацької старшини. У цей період було надруковано «Енеїду» Івана Котляревського, поширено «Історію русів» та створено перші наукові праці з української мови й історії, що заклало підґрунтя для формування національної свідомості.

2. Чому центр українського національного відродження перемістився в Київ?

Центр українського національного відродження перемістився до Києва завдяки відкриттю в 1834 році Університету Святого Володимира. Навчальний заклад став головним осередком тяжіння для науковців та патріотично налаштованої молоді, що сприяло концентрації інтелектуальних сил і переходу від культурно-просвітницької до організаційної та політичної діяльності.

3. Яке історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства?

Історичне значення Кирило-Мефодіївського товариства полягає в тому, що воно було першою українською нелегальною політичною організацією, яка висунула програму національного та соціального визволення. Діяльність братчиків поєднала ідеї державної незалежності України, ліквідації кріпацтва, демократизації суспільства та створення федерації рівноправних слов’янських народів, що перетворило український рух із суто культурного на політичний.

ЖИТТЄТЕКА

1. Опрацюйте наведене вище в рубриці «Життєтека». Знайдіть спільне й особливе (відмінне) у житті й діяльності Миколи Костомарова та Пантелеймона Куліша.

2. За допомогою слів-підказок наприкінці кожної рубрики сформулюйте результати діяльності цих особистостей.

Результатом діяльності Миколи Костомарова став його внесок як видатного історика, письменника та громадського діяча, який науково довів право українського народу на окреме існування.

Результатом діяльності Пантелеймона Куліша стала його праця як письменника, історика, автора першої фонетичної абетки, перекладача та громадсько-політичного діяча, що забезпечило розвиток сучасної української літературної мови та освіти.

ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА

1. Які риси характеру Ганни Барвінок допомогли їй подолати особисті трагедії та продовжувати свою творчу і суспільну діяльність?

Стійкість, саможертовність та глибока відданість українській ідеї допомогли Ганні Барвінок подолати арешт рідних, заслання чоловіка та втрату дитини. Її здатність спрямовувати особистий біль у творчість та підтримку ближніх дозволила їй стати першою українською письменницею-прозаїком і берегинею спадщини Пантелеймона Куліша.

2. Поясніть, чому повна збірка оповідань Ганни Барвінок вийшла друком лише 1901 року. Які чинники (історичні, суспільні, особисті) могли впливати на це?

Історичним чинником були цензурні обмеження Російської імперії, зокрема Валуєвський циркуляр та Емський указ, що забороняли українське друковане слово. Суспільний вплив полягав у відсутності належних умов для популяризації жіночої літератури того часу, а особистим чинником було те, що Ганна Барвінок тривалий час надавала пріоритет виданню праць свого чоловіка, навіть заставивши власну садибу заради цієї мети.

3. Сучасники називали Ганну Барвінок «ідеальною дружиною Куліша». Доведіть або спростуйте це твердження.

Твердження є обґрунтованим, оскільки Олександра Білозерська-Куліш була не лише супутницею життя, а й ідейною соратницею чоловіка. Вона супроводжувала його на суді та у засланні в Тулі, редагувала його твори, допомагала у виданні альманаху «Хата», а після його смерті присвятила залишок життя впорядкуванню та публікації його величезної літературної спадщини.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. На основі джерел обґрунтовано доведіть або спростуйте твердження: «Братчики намагались об’єднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності».

Програмні документи товариства, зокрема «Книга буття українського народу», підтверджують це твердження, оскільки вони трактували історію як боротьбу за свободу на засадах християнської рівності. Братчики виступали за ліквідацію самодержавства і кріпацтва, пропонуючи натомість створення федерації вільних слов’янських народів, де Україна посідала б гідне місце як рівноправна республіка.

2. Поміркуйте, наскільки реалістичними були ці ідеї для середини XIX століття в умовах Російської імперії.

Ідеї Кирило-Мефодіївського братства були глибоко прогресивними, проте утопічними для реалій середини XIX століття. В умовах абсолютизму Російської імперії, де панував жорсткий поліцейський режим, кріпосництво та офіційна ідеологія «самодержавства, православ’я і народності», будь-які спроби впровадження федералізму та демократичних свобод були приречені на негайне придушення державною машиною.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Визначте, які з цих подій прямо або опосередковано вимагали від українських діячів активного використання іноземних мов. Поясніть, для яких цілей (наприклад, дипломатія, освіта, культурний обмін) це було необхідно.

Візит Василя Капніста до Берліна у 1791 році з метою укладення союзу з Пруссією вимагав знання іноземних мов (німецької або французької) для ведення дипломатичних переговорів на найвищому рівні. Відкриття Харківського університету у 1805 році та заснування Київського університету у 1834 році передбачали використання іноземних мов (латини, німецької, французької) в освітніх і наукових цілях, оскільки серед перших викладачів було багато іноземців, а наукова література того часу часто видавалася мовами європейських країн. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства у 1846–1847 роках опосередковано вимагала знання слов’янських мов для реалізації ідей культурного обміну та налагодження зв’язків між слов’янськими народами в межах майбутньої федерації.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

1. Попрацюйте самостійно. Підготуйте довідку про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства за критеріями: учасники, мета діяльності, програмні документи, форми діяльності, історичне значення товариства.

2. Висловте припущення. Чому, незважаючи на короткий період існування та розгром, Кирило-Мефодіївське товариство вважають «якісно новим етапом» у розвитку українського національного руху?

Кирило-Мефодіївське товариство вважають якісно новим етапом, оскільки воно вперше висунуло чітку програму політичної перебудови суспільства, поєднавши ідею національного визволення України з загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеями демократії. Організація перейшла від етнографічних досліджень і збирання фольклору до формування конкретних політичних вимог, таких як скасування кріпацтва та встановлення республіканської форми правління.

3. Розгляньте скульптурне зображення святих Кирила і Мефодія. Чому, на вашу думку, учасники товариства обрали їх своїми покровителями?

Учасники товариства обрали святих Кирила і Мефодія своїми покровителями, тому що ці діячі є символами слов’янської єдності та просвітництва. Оскільки братчики прагнули створити федерацію вільних слов’янських народів та приділяли велику увагу поширенню освіти серед простого народу, постаті творців слов’янської азбуки найкраще відображали їхні ідейні орієнтири.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

1. За схемою складіть розповідь про формування української інтелігенції в першій половині XIX століття. Поміркуйте, яка особистість поєднала осередки інтелігенції Харкова та Києва.

Формування української інтелігенції в першій половині XIX століття відбувалося на основі вихідців із різних соціальних груп: збіднілого дворянства, синів священників, міщан, колишніх козаків та поодиноких вихідців із селянства. Головними центрами цього процесу стали університети — Харківський (заснований у 1805 році) та Київський (заснований у 1834 році), де навколо кафедр та наукових гуртків гуртувалася освічена молодь. У Харкові сформувався осередок романтиків, які досліджували народну культуру, а згодом центр національного життя змістився до Києва, де виникло Кирило-Мефодіївське товариство.

Особистістю, яка поєднала осередки інтелігенції Харкова та Києва, був Микола Костомаров. Він навчався і розпочав свою наукову діяльність у Харківському університеті, належачи до гуртка романтиків, а згодом переїхав до Києва, де став професором університету та одним із засновників і головних ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.

2. Створіть екомакет або Харківського або Київського університету із вторинних та /або природних матеріалів. Коли ваш макет буде готовий, підготуйте коротку розповідь за алгоритмом: 1) розповісти про процес створення макета учасниками й учасницями групи, 2) обґрунтувати вибір матеріалів, 3) пояснити, як використання вторинних матеріалів у вашому проєкті демонструє відповідальне ставлення до довкілля.

1. Процес створення макета Харківського університету розпочався з вивчення історичних креслень та малюнків головного корпусу початку XIX століття. Учасники групи підготували картонний каркас, після чого за допомогою паперових нашарувань відтворили архітектурні деталі фасаду, колони та вікна.
2. Вибір матеріалів зумовлений їхньою екологічністю та доступністю: використаний гофрований картон став міцною основою, а природні матеріали (мох та гілки) дозволили реалістично відтворити прилеглу територію університету.
3. Використання вторинних матеріалів у проєкті демонструє відповідальне ставлення до довкілля через втілення принципів циклічної економіки та зменшення кількості відходів. Такий підхід доводить, що ресурси можна використовувати повторно для створення освітніх та мистецьких об’єктів, мінімізуючи негативний вплив на природу.