Узагальнення за розділом: «українські землі у складі російської імперії наприкінці xviii — у першій половині xix століття»

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ

1. Розв’яжіть ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

Індустріальна революція.

Індустріальна революція докорінно змінила спосіб життя людей, замінивши ручну працю машинним виробництвом.

2. Розставте події у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

Хронологічна послідовність подій: 1, 5, 4, 3, 2.

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А. Зайвим є поняття мануфактури, оскільки вони базувалися на ручній праці та часто використовували працю кріпаків, тоді як інші терміни характеризують етап промислового перевороту з використанням вільнонайманої сили.

Б. Зайвим є поняття Харківський університет, оскільки воно стосується сфери освіти та науки, тоді як інші три поняття пов’язані з політичним рухом нащадків козацької старшини за відновлення автономії України.

В. Зайвим є поняття масонство, оскільки це була етико-релігійна організація, що слугувала лише організаційною передумовою, тоді як інші поняття безпосередньо стосуються збройного виступу та політичної діяльності декабристів.

Г. Зайвим є перехід козаків Задунайської Січі у російське підданство, оскільки це була воєнно-політична акція під час війни, тоді як інші три події є прикладами масових внутрішніх соціальних та національно-визвольних повстань.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ ЗА ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ (с. 19)

А Знайдіть території, які були включені до складу Російської імперії в результаті російсько-османських воєн. Спрогнозуйте подальші дії Російської імперії.

У результаті російсько-османських воєн кінця XVIII — першої третини XIX століття до складу Російської імперії були включені землі між Південним Бугом і Дністром (Очаківська область), Бессарабія (територія між Дністром і Прутом), а також дельта Дунаю.

Подальші дії Російської імперії будуть спрямовані на остаточне витіснення Османської імперії з Балканського півострова та встановлення повного контролю над стратегічно важливими чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли. Одночасно з цим імперія продовжуватиме політику інтенсивної колонізації та господарського освоєння приєднаних південних степів для зміцнення свого економічного та військового потенціалу.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ ЗА ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ (С. 19)

Б З’ясуйте, які українські землі були втягнуті у франко-російську війну. Пригадайте, як саме українці були залучені в цю війну.

У франко-російську війну 1812 року були втягнуті землі Волині, Поділля, Київщини, а також Чернігівщина та Полтавщина, які стали базою для формування ополчення. Українці були залучені до війни через службу в регулярній російській армії, формування козацьких полків (зокрема чотирьох Полтавських та дев’яти Чернігівських) та створення земського ополчення. Населення українських земель забезпечувало армію продовольством, фуражем та транспортом для перевезення військових вантажів.

В Локалізуйте міста, що були морськими торговельними портами. Яке з цих міст мало статус порто-франко? Як, на вашу думку, цей статус сприяв зростанню добробуту міста та його мешканців і які підприємницькі ризики могли існувати навіть за таких сприятливих умов?

Морськими торговельними портами були Одеса, Севастополь, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Бердянськ та Таганрог. Статус порто-франко (право безмитного ввезення та вивезення товарів) мала Одеса з 1819 по 1859 рік. Цей статус сприяв зростанню добробуту через активізацію зовнішньої торгівлі, швидке накопичення капіталу, розвиток місцевої промисловості та стрімке збільшення кількості населення. Підприємницькі ризики полягали у високій конкуренції з дешевими імпортними товарами, залежності від коливань європейських цін на зерно та загрозах контрабанди, що могла призвести до санкцій з боку держави.

Г Віднайдіть регіони, де добували нафту й кам’яне вугілля. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, чи нині у вказаних регіонах теж добувають ці корисні копалини. Які екологічні та економічні ризики пов’язані з їх надмірним видобутком та використанням?

Видобуток нафти здійснювався у Прикарпатті (райони Борислава та Дрогобича), а кам’яного вугілля — у Донецькому басейні (зокрема Лисичанськ). У цих регіонах видобуток триває і сьогодні, проте в Прикарпатті він значно скоротився через вичерпаність родовищ, а в Донецькому басейні ускладнений бойовими діями та закриттям шахт. Екологічні ризики включають просідання земної поверхні, забруднення ґрунтових вод, викиди парникових газів та накопичення токсичних відходів у териконах. Економічні ризики пов’язані з високою собівартістю видобутку на старих родовищах, ризиком створення монопрофільних міст, що стають депресивними після закриття підприємств, та необхідністю значних інвестицій у модернізацію галузі.

ЗАВДАННЯ 5

5. Розділіть сторінку зошита на дві колонки. В одну випишіть факти, пов’язані з діяльністю Миколи Костомарова, в іншу — Пантелеймона Куліша. Зверніть увагу: деякі факти є хибними або належать іншим особам, тому їх записувати не потрібно.

ЗАВДАННЯ 6

6. Складіть тези розповіді про початок і розгортання українського національного відродження. Визначте, яку роль відіграли українська мова, література, історія та етнографія у «пробудженні» української самосвідомості. Як саме ці елементи допомогли українству усвідомити свою унікальність?

• Витоки національного відродження пов’язані з діяльністю козацьких старшин на Лівобережжі, які прагнули зберегти свої права та автономістські традиції.
• Видання «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 році започаткувало розвиток сучасної української літературної мови, яка стала головним засобом ідентифікації народу.
• Українська мова та література (особливо творчість Тараса Шевченка) перетворили етнографічну масу на свідому націю, утверджуючи право народу на культурну самостійність.
• Історичні дослідження (наприклад, «Історія Русів») та праці Миколи Костомарова обґрунтували тяглість української державності від часів Русі та Гетьманщини, доводячи окремішність українського історичного процесу від російського.
• Етнографія та збирання фольклору допомогли виявити унікальні риси побуту, вірувань та цінностей українців, що підкреслило їхню ментальну відмінність від сусідів.
• Усі ці елементи разом сформували цілісний образ українського народу як самобутньої спільноти з власною територією, мовою, історією та культурою, що стала основою для переходу від культурного до політичного етапу визвольного руху.

7. Проаналізуйте, як політика Російської імперії (наприклад, переселення, колонізація, ставлення до релігійних меншин, обмеження прав) впливала на зміну чисельності, розселення та становище різних етнічних груп (українців, росіян, євреїв, поляків та інших). Наведіть конкретні приклади.

Політика Російської імперії була спрямована на уніфікацію земель та зміну їхнього етнічного складу задля зміцнення імперського контролю. У результаті масової колонізації Південної України (Степу) відбулося розмивання українського етнічного масиву через залучення переселенців із внутрішніх російських губерній, а також іноземних колоністів (німців, сербів, греків).

Для єврейського населення було запроваджено «смугу осілості», яка обмежувала право проживання євреїв лише певними західними губерніями та забороняла їм оселятися в сільській місцевості або переїжджати у внутрішні регіони імперії. Щодо поляків після Листопадового повстання 1830–1831 років проводилася політика деполонізації: закривалися польські освітні заклади (наприклад, Віленський університет та Кременецький ліцей), конфісковувалися маєтки шляхти, а греко-католиків примусово переводили в православ’я. Російське населення отримувало привілеї при заселенні нових територій та займанні адміністративних посад, що сприяло русифікації міст.

Українське селянство страждало від посилення кріпосного права та створення військових поселень (наприклад, у Чугуєві), де суворий режим поєднував сільськогосподарську працю з військовою муштрою, що призводило до численних повстань.

8. Поміркуйте над твердженням: «Кирило-Мефодіївське товариство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників». Аргументовано доведіть чи спростуйте це твердження.

Твердження є об’єктивно правильним, оскільки Кирило-Мефодіївське товариство здійснило перехід від культурно-просвітницького етапу національного відродження до політичного.

На підтвердження цієї тези наводяться такі аргументи:

1. Програмні документи товариства («Книга буття українського народу» та «Статут») вперше висунули ідею створення демократичної федерації рівноправних слов’янських народів із центром у Києві.
2. Програма передбачала радикальні соціальні зміни, зокрема скасування кріпацтва, ліквідацію станового поділу суспільства та запровадження загальної грамотності.
3. Члени товариства обґрунтували право українців на власну державність, поєднуючи національну ідею із загальнолюдськими демократичними цінностями — свободою совісті, слова та віросповідання.
4. Діяльність кирило-мефодіївців заклала ідеологічний фундамент для наступних поколінь українських діячів, зокрема представників громадівського руху та перших українських політичних партій.