3 Соціально-економічний розвиток

Зміст

Згадайте, коли й у якій країні почалась індустріальна (промислова) революція.

Індустріальна революція почалася в другій половині XVIII століття у Великій Британії.

Як ви розумієте значення понять: «панщина», «кріпацтво»?

Панщина — це примусове безплатне виконання селянином певних робіт у господарстві поміщика. Кріпацтво — це система правових норм, що закріплювали особисту залежність селянина від землевласника та його прикріплення до певної ділянки землі.

Чи пам’ятаєте ви, що в останній третині XVIII століття почалось активне економічне освоєння Півдня України? Що вам про це відомо?

Освоєння Півдня України розпочалося після приєднання цих земель до Російської імперії, що супроводжувалося заснуванням нових міст-портів, таких як Одеса, Херсон та Миколаїв. Регіон заселяли іноземні колоністи, державні селяни та козаки, що сприяло швидкому розвитку товарного землеробства та міжнародної торгівлі.

ЗАВДАННЯ

Упродовж уроку визначте переваги та / або ризики інтенсивного й екстенсивного розвитку господарства.

1. СТАНОВИЩЕ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ

1. Поясніть значення понять: «уроки», «місячина», «військові поселення».

Уроки — це визначений поміщиком обсяг робіт на один день, який реально селянин міг виконати лише за два-три дні.

Місячина — це щоденна панщина, яку виконували селяни, що втратили земельні наділи, в обмін на місячну норму харчів.

Військові поселення — особлива організація військ, за якої частина державних селян була змушена одночасно нести військову службу та виконувати сільськогосподарські роботи для самозабезпечення армії.

2. Що таке інтенсивний спосіб господарювання? Хто й чому до нього вдавався?

Інтенсивний спосіб господарювання — це шлях розвитку сільського господарства, що ґрунтується на якісному покращенні виробництва через використання вільнонайманої праці, сільськогосподарських машин (сіялок, віялок, молотарок), застосування добрив та вирощування технічних культур. До нього вдавалася частина поміщиків-раціоналізаторів, зокрема Василь Каразін, з метою підвищення прибутковості своїх маєтків та подолання кризи тогочасної аграрної системи.

3. Які форми протесту проти панського свавілля здійснювали селяни?

Селяни вдавалися до таких форм соціального протесту, як подання скарг до державних установ, відмова від виконання повинностей, масові втечі, підпали поміщицьких маєтків, а також збройний спротив місцевій адміністрації та урядовим військам.

PRO ІСТОРІЮ

1. Який із представлених поглядів на Устима Кармалюка особисто вам здається найбільш правдоподібним і чому? Свою думку обґрунтуйте, використовуючи інформацію з тексту рубрики, параграфа, додаткових джерел.

Найбільш правдоподібним є погляд на Устима Кармалюка як на «соціального розбійника», чия діяльність поєднувала елементи стихійного селянського протесту з кримінальними методами. Обґрунтуванням цього є тривалість його боротьби (1813–1835 роки) та залучення близько 20 тисяч осіб, що свідчить про глибоке соціальне незадоволення селянства, проте відсутність чіткої політичної програми та хаотичність нападів підтверджують стихійний, а не свідомий державотворчий характер руху.

2. Чому, на вашу думку, важко однозначно оцінити таку історичну постать, як Устим Кармалюк?

Однозначна оцінка постаті Устима Кармалюка ускладнена суперечністю між його методами та причинами діяльності. З одного боку, він виступав символом опору кріпосницькому гніту та безправ’ю, що відображено у фольклорі, а з іншого — його дії мали ознаки кримінальних правопорушень, що створює конфлікт між народним образом «благородного розбійника» та історичними фактами про розбійні напади.

3. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтесь, які пам’ятки, топоніми, культурні надбання пов’язані з іменем Устима Кармалюка.

З ім’ям Устима Кармалюка пов’язані численні об’єкти та культурні твори:

• Пам’ятки: пам’ятник у смт Летичів на його могилі, Кармалюкова гора (заказник на Хмельниччині), печера Кармалюка в селі Маліївці.
• Топоніми: вулиці Кармалюка в багатьох містах України (Києві, Хмельницькому, Житомирі, Львові), село Кармалюкове у Вінницькій області.
• Культурні надбання: роман Михайла Старицького «Розбійник Кармелюк», опера Валентина Костенка «Кармелюк», народна пісня «За Сибіром сонце сходить», художні фільми 1938 та 1985 років.

МОВОЮ ЦИФР

Проаналізуйте діаграму та виконайте завдання 1–2.

1. З’ясуйте, в яких регіонах України кріпаків було найбільше, а в яких — найменше. Висловте припущення, чим це зумовлено.

Найбільша кількість селян-кріпаків була зосереджена у Правобережній Україні, де їхня частка зросла з 70 % наприкінці XVIII століття до 90 % на початку XIX століття. Найменша частка кріпаків зафіксована у Південній Україні, де цей показник становив 20 % та 25 % відповідно. Велика кількість кріпаків на Правобережжі зумовлена тривалим існуванням польської фільваркової системи господарювання, тоді як низький рівень закріпачення на Півдні пояснюється пізнім освоєнням краю, залученням вільних поселенців та використанням вільнонайманої праці.

2. Простежте, як змінилася кількість селян-кріпаків на початку ХІХ століття порівняно з кінцем XVIII століття. Поміркуйте, що на це вплинуло.

Протягом зазначеного періоду кількість селян-кріпаків зросла в усіх регіонах України: на Правобережжі показник збільшився на 20 %, на Лівобережжі та Слобожанщині — на 15 %, а на Півдні — на 5 %. На зростання кількості кріпаків вплинула політика російського самодержавства, спрямована на уніфікацію соціального устрою та остаточне законодавче закріпачення селянства (зокрема на Лівобережжі та Слобожанщині), а також прагнення поміщиків інтенсифікувати виробництво сільськогосподарської продукції на експорт за рахунок підневільної праці.

2. Початок промислової (індустріальної) революції

1. Назвіть форми промислових підприємств в Україні до 1830-х років?

До 1830-х років основними формами промислових підприємств були мануфактури, де використовувалася ручна праця селян-кріпаків, ремісничі цехи та кустарні промисли.

2. До яких змін призвела індустріальна революція в українських землях?

Індустріальна революція призвела до переходу від ручної праці до машинного виробництва, заміни мануфактур фабриками та заводами, а також до масового впровадження парових машин. Це спричинило появу нових соціальних верств — підприємців і найманих робітників, активізувало процеси урбанізації та сприяло розвитку спеціалізованих промислових регіонів, таких як вугільно-металургійний Донбас і цукробурякові райони Правобережжя та Лівобережжя.

3. Які галузі промисловості розвивали на теренах України найактивніше?

Найактивніше на теренах України розвивалися харчова промисловість (зокрема цукроваріння), легка промисловість (сукнарство), а також металургійна, вуглевидобувна галузі та машинобудування.

3. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Торгівля

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

1. Розгляньте картину. Який настрій вона передає? Що розповідає про життя і діяльність чумаків?

Картина передає спокійний, величний та дещо суворий настрій, що відображає ритм тривалих подорожей степом. Вона демонструє життя чумаків як постійний рух великими валками на возах, запряжених волами, що потребувало від людей витривалості та здатності до самоорганізації під час транспортування товарів.

2. Поміркуйте, чому діяльність чумаків була важливою для розвитку торгівлі.

Діяльність чумаків забезпечувала логістичне сполучення між віддаленими регіонами, дозволяючи перевозити сіль, рибу, збіжжя та інші товари на великі відстані, що сприяло формуванню внутрішнього ринку та розвитку зовнішньої торгівлі.

3. Висловте припущення, що б втратило суспільство та економіка без чумаків.

Без чумаків економіка втратила б основний засіб масового перевезення вантажів суходолом, що спричинило б дефіцит товарів першої необхідності у багатьох регіонах та суттєво уповільнило б темпи економічного розвитку через відсутність стабільного товарообігу.

1. Яким був соціальний і національний склад населення Півдня України?

Соціальний склад населення Півдня України був представлений поміщиками, невеликою кількістю кріпаків (близько 25%), вільнонайманими робітниками, іноземними колоністами, колишніми козаками та відставними солдатами; національний склад був багатоетнічним і включав українців, росіян, німців, болгар, греків та представників інших народів.

2. На чому ґрунтувалася нова модель соціально-економічного розвитку Південної України?

Нова модель соціально-економічного розвитку Південної України ґрунтувалася на використанні вільнонайманої праці.

3. Як пов’язані поняття «порто-франко» і «міжнародна торгівля», «ярмарки» і «чумацький промисел»?

Статус порто-франко надавав портам право безмитного ввезення та зберігання товарів, що значно активізувало міжнародну торгівлю. Чумацький промисел забезпечував транспортування солі, риби та інших товарів на великі відстані, а ярмарки слугували головними центрами для реалізації цієї продукції та укладання торговельних угод.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

1. Назвіть перші промислові центри на українських землях.

Першими промисловими центрами на українських землях були Луганськ, Катеринослав, Харків, Ромни, Київ.

2. Визначте регіони, де видобували корисні копалини і які саме. До яких регіонів наслідків призвів видобуток корисних копалин у наш час?

На Донбасі видобували кам’яне вугілля та кам’яну сіль, у Передкарпатті — нафту, у Криму — сіль, залізо – Волинь. У наш час інтенсивний видобуток корисних копалин призвів до негативних екологічних наслідків: просідання земної поверхні, утворення териконів, забруднення підземних вод та деградації природних ландшафтів у промислових регіонах.

3. Дізнайтесь особливості сільськогосподарської та / або промислової спеціалізації регіону, де ви зараз мешкаєте, в той час.

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття Київщина та центральні регіони України спеціалізувалися на вирощуванні зернових культур, зокрема жита та вівса, а також на тваринництві. У цей період тут почало активно розвиватися промислове цукроваріння завдяки сприятливим ґрунтам для вирощування цукрових буряків.

4. Дослідіть, що впливало на економічну спеціалізацію регіонів.

На економічну спеціалізацію регіонів впливали природно-кліматичні умови, наявність корисних копалин, географічне положення та доступність ринків збуту. Родючі чорноземи Правобережжя та Лівобережжя сприяли розвитку землеробства, наявність залізної руди та вугілля на Криворіжжі та Донбасі зумовила розвиток металургії, а близькість Півдня до морських портів стимулювала експортну торгівлю зерном.

5. Поміркуйте, які ресурси могли приносити найбільші прибутки і кому: державі, поміщикам, підприємцям чи селянам.

Найбільші прибутки приносили земельні ресурси та промислова сировина. Поміщики отримували основний дохід від експлуатації кріпосної праці та продажу зерна; підприємці — від переробної промисловості, зокрема цукроваріння та гуральництва; держава збагачувалася через податки, мито та монополію на продаж певних товарів. Селяни мали найменші прибутки, переважно від дрібного промислу та чумакування.

6. Спрогнозуйте, як би ви вкладали гроші наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, маючи вибір: у землю, промисловість чи торгівлю? Чому?

Найбільш вигідним було вкладання грошей у промисловість, зокрема у цукрове виробництво або машинобудування, оскільки початок індустріальної революції відкривав великі можливості для швидкого зростання капіталу. Промислові підприємства на відміну від традиційного землеробства забезпечували вищу додану вартість продукції та мали постійний попит на зовнішньому ринку.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Поміркуйте, чому індустріальна (промислова) революція в українських землях почалася значно пізніше, ніж у Європі.

Індустріальна революція в українських землях затрималася через панування кріпосницької системи, яка стримувала формування ринку вільнонайманої робочої сили та знижувала купівельну спроможність населення. Також розвитку заважала відсутність власної державності, що призводило до викачування ресурсів імперськими центрами та браку внутрішніх інвестицій у технічну модернізацію.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

Скориставшись схемою, складіть розповідь про розвиток торгівлі в українських землях наприкінці XVIII — на початку XIX століття.

Торгівля в українських землях поділялася на зовнішню та внутрішню. Зовнішня здійснювалася морським (через порти Чорного й Азовського морів), сухопутним і річковим шляхами. На експорт відправляли зерно, цукор, олію, продукти тваринництва (сало, м’ясо); імпортували тканини, посуд, скло, предмети розкоші та обладнання для заводів. Внутрішня торгівля мала оптово-роздрібний характер і зосереджувалася на ярмарках (Київський Контрактовий, Харківські Покровський і Хрещенський, Сумський Введенський). Важливу частку внутрішнього ринку займав чумацький промисел, а щоденні потреби населення забезпечували місцеві базари та стаціонарні крамниці.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Хто вони, ці люди? Як їм вдавалося досягти успіху в умовах, коли Україна не мала власної державності? Що спонукало їх займатися не лише підприємництвом, а й ставати меценатами?

Першими українськими підприємцями були представники таких відомих династій, як Яхненки, Симиренки, Терещенки та Харитоненки. Вони досягали успіху завдяки впровадженню технічних інновацій, зокрема парових машин у цукроварінні, та вмінню пристосуватися до економічних умов Російської імперії, використовуючи природні багатства українських земель. Займатися меценатством їх спонукала висока соціальна відповідальність, релігійні переконання та усвідомлення необхідності інвестувати в освіту, медицину й культуру для розбудови національного середовища.

Щоб відповісти на ці та інші запитання, об’єднайтеся в групи та підготуйте дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність».

План дослідницького проєкту:

1. Соціальне походження перших українських промислових династій (від кріпаків до мільйонерів).
2. Основні галузі спеціалізації українського підприємництва: цукроваріння, машинобудування, текстильна промисловість.
3. Технологічні секрети успіху: модернізація виробництва та використання вільнонайманої праці.
4. Благодійна діяльність та меценатство: будівництво лікарень, шкіл та підтримка українського мистецтва.
5. Значення діяльності підприємців для формування української національної ідентичності в ХІХ столітті.