ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Яку політику здійснювала російська влада щодо Гетьманщини й Запорозької Січі у XVIII ст.?
Російська влада у XVIII столітті проводила політику послідовного обмеження автономії українських земель з метою їх повної інтеграції до складу імперії. Ключовими етапами цієї політики стали остаточна ліквідація гетьманства у 1764 році, військове зруйнування Нової Запорозької Січі у 1775 році та запровадження кріпацтва на Лівобережжі й Слобожанщині у 1783 році.
2. ГР 1. Якою була роль українського козацтва в подіях XVI—XVIII ст. на українських землях? Наведіть факти.
Українське козацтво відігравало роль головної військової сили, що забезпечувала оборону кордонів від нападів Кримського ханства та Османської імперії, яскравим прикладом чого є переможна Хотинська битва 1621 року. Козацтво стало рушійною силою Національно-визвольної війни середини XVII століття, що призвела до створення Української козацької держави — Гетьманщини. Також козацькі полки були основою збройних сил під час численних європейських воєнних кампаній того часу.
3. ГР 1. Коли і як виникла Задунайська Січ?
Задунайська Січ виникла після зруйнування російськими військами Запорозької Січі у 1775 році. Частина козаків, не бажаючи підкорятися російській владі, перейшла на територію Османської імперії в гирло Дунаю. Султан надав їм землі, де козаки заснували нову організацію, що офіційно існувала до 1828 року.
ГР 2. ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ. МЕТОД «НАЙКРАЩИЙ ВАРІАНТ»
Створіть перелік способів використання Російською імперією ресурсів українських територій.
Російська імперія використовувала потенціал українських земель наступним чином:
- Формування регулярних та іррегулярних військових підрозділів (козацьких полків, земського ополчення).
- Вилучення значної кількості продовольства (борошно, крупи, овес, ячмінь) для забезпечення діючої армії.
- Мобілізація тяглової сили: волів, коней та вози для потреб військового транспорту.
- Залучення цивільного населення (селян-погоничів) для супроводу військових обозів.
- Використання стратегічного розташування українських міст (Київ, Житомир) для створення великих військових складів та баз постачання.
ГР 2. ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ. ОБГОВОРІТЬ ЗМІСТ ДЖЕРЕЛА І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.
1. Це первинне чи вторинне історичне джерело? До якого виду історичних джерел воно належить? Коли було створено? У яких історичних умовах? З якою метою?
Це первинне історичне джерело, оскільки воно є оригінальним державним актом того часу. За видом воно належить до письмових офіційно-розпорядчих документів. Текст був створений 5 червня 1812 року в умовах загрози нападу армії Наполеона на Російську імперію. Документ був виданий з метою мобілізації людських та військових ресурсів українських земель шляхом створення чотирьох козацьких полків для підсилення регулярної армії.
2. Якою, відповідно до джерела, мала стати загальна кількість українського козацького війська?
Загальна кількість війська мала складати 4800 осіб, оскільки воно формувалося з чотирьох полків по вісім ескадронів у кожному, де один ескадрон нараховував 150 козаків.
3. Що обіцяли селянам, які підуть служити до війська?
Селянам обіцяли звільнення від усіх державних повинностей, надання статусу військових для їхніх дітей, а також виділення державних земель для заселення тих осіб, чиї поміщики не погоджувалися прийняти їх назад після служби.
4. Що, на вашу думку, мало особливо приваблювати селянство?
Найбільш привабливим для селянства була можливість звільнення від кріпосної залежності та перехід до козацького стану, що передбачав особисту свободу та право на володіння землею.
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ
ГР 3. Сформулюйте спільну думку. Які основні зміни відбулися в середовищі козацтва після ліквідації Запорозької Січі?
Після ліквідації Запорозької Січі козацтво втратило територіальну та політичну автономію, що призвело до його розшарування та розпорошення. Частина козаків опинилася під владою Османської імперії, заснувавши Задунайську Січ, тоді як інша частина була інтегрована до регулярної армії Російської імперії або переселена на нові кордони (Кубань, Азовське узбережжя) для виконання охоронних функцій. Козацькі привілеї стали повністю залежними від волі імперського уряду, а козацький стан поступово уніфікувався з іншими верствами населення, зокрема державними селянами.
ГР 1 Покажіть на карті місця розташування нових військових утворень козаків. Висловіть думку, чому вони були утворені саме на цих територіях?
Нові військові утворення розташовувалися в дельті Дунаю (Задунайська Січ), на правобережжі Кубані (Чорноморське козацьке військо) та на північному узбережжі Азовського моря між Бердянськом і Маріуполем (Азовське козацьке військо). Ці території були обрані через їхнє стратегічне значення як прикордонних зон, де імперії потребували досвідчених військових сил для захисту кордонів, колонізації нових земель та ведення бойових дій проти противників у регіоні Чорного моря.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Ставлення влади Російської імперії до населення українських етнічних територій;
Влада Російської імперії ставилася до населення українських земель виключно як до об’єкта експлуатації та джерела ресурсів для реалізації своїх зовнішньополітичних планів. Впровадження системи військових поселень, примусова мобілізація до війська та ігнорування національних інтересів свідчать про прагнення імперії повністю підпорядкувати українців та нівелювати їхню ідентичність.
Використання Російською імперією ресурсів українських територій у війнах, які вона вела в першій половині XIX ст.;
Протягом війн із Наполеоном та Османською імперією Російська імперія масштабно використовувала людський, господарський та продовольчий потенціал українських земель. Україна виступала головною тиловою базою, постачаючи армії провіант, волів, коней та фураж, а українське населення було змушене утримувати регулярні війська та формувати полки земського ополчення.
Становище козацтва після ліквідації Запорозької Січі.
Після ліквідації Запорозької Січі козацтво опинилося у розпорошеному стані: частина козаків заснувала Задунайську Січ під владою османського султана, тоді як інші були інтегровані до складу збройних сил Російської імперії у вигляді нових військових формувань, таких як Чорноморське, Азовське чи Дунайське війська. Становище козаків залежало від потреб імперської влади, яка часто використовувала їх для охорони кордонів, а згодом примусово перетворювала на регулярні частини або державних селян, ліквідовуючи залишки їхньої автономії.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. ГР 1. Навчальна гра «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один учень (учениця) пропонує іншому (іншій) відповісти на запитання, яке передбачає коротку відповідь. Якщо він (вона) відповідає правильно, то може поставити своє запитання.
— У якому році почалася французько-російська війна?
— Війна розпочалася у червні 1812 року. Яке козацьке військо було створене на основі козаків-задунайців, що перейшли на бік Росії у 1828 році?
— На основі цих козаків було створене Азовське козацьке військо. Хто був ініціатором створення військових поселень у Російській імперії?
— Виконавцем волі імператора та організатором військових поселень був граф Олексій Аракчеєв.
2. ГР 2. Чи було, на вашу думку, корисним для місцевого населення використання Російською імперією ресурсів українських земель? Чому?
Використання ресурсів українських територій Російською імперією було деструктивним і шкідливим для місцевого населення. Масштабні реквізиції продовольства, худоби та тяглової сили підривали господарство українських селян, а масова мобілізація та створення військових поселень призводили до соціального гноблення та численних людських втрат. Українці були змушені воювати та гинути за інтереси імперії, що часто призводило до трагедій, коли представники одного народу билися один проти одного у складі різних армій, як це сталося під час російсько-турецької війни 1806—1812 років.
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
3. ГР 1. Як та коли утворилися Задунайська Січ, Чорноморське, Дунайське та Азовське козацькі війська?
Задунайська Січ утворилася наприкінці XVIII ст. (1780-ті рр.) у гирлі Дунаю на землях Османської імперії після того, як частина запорожців після ліквідації Січі у 1775 році знайшла притулок у турецьких володіннях.
Чорноморське козацьке військо було сформоване російським урядом у 1788 році з колишніх запорожців, які залишилися під владою Російської імперії, для участі у війні проти Туреччини.
Дунайське козацьке військо (з 1856 р. — Новоросійське) було утворене у 1828 році з козаків-задунайців, які під проводом Йосипа Гладкого перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни 1828—1829 рр.
Азовське козацьке військо було офіційно створене у 1832 році з козаків Задунайської Січі, які перейшли на бік Російської імперії, і оселене на північному узбережжі Азовського моря.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
4. ГР 1. 1) Покажіть на карті атласу території, здобуті Російською імперією за підсумками російсько-турецьких війн 1806—1812 і 1828—1829 рр. Поясніть, чому саме українські землі стали основним театром воєнних дій у війнах з Османською імперією. Яке стратегічне значення для обох імперій мало Причорномор’я?
За підсумками війни 1806—1812 рр. Російська імперія здобула територію Бессарабії (межиріччя Пруту та Дністра), а за результатами війни 1828—1829 рр. — гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря.
Українські землі стали основним театром воєнних дій через безпосередню географічну близькість до кордонів Османської імперії та наявність ресурсів (продовольства, фуражу, транспортних засобів), необхідних для забезпечення російської армії.
Причорномор’я мало стратегічне значення для обох імперій як плацдарм для встановлення контролю над Чорним морем, доступу до середземноморських торговельних шляхів через протоки Босфор і Дарданелли, а також як територія для зміцнення воєнно-політичного впливу на Балканах та Кавказі.
2) Покажіть на карті атласу розташування Задунайської Січі, Чорноморського, Дунайського та Азовського козацьких військ.
Задунайська Січ розташовувалася на землях Османської імперії в гирлі Дунаю. Чорноморське козацьке військо спочатку займало території між Південним Бугом і Дністром, а з 1792 року було переселене на Кубань. Дунайське козацьке військо розміщувалося в Південній Бессарабії (Буджак). Азовське козацьке військо розташовувалося на північному узбережжі Азовського моря, на території між сучасними Бердянськом та Маріуполем.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
5. ГР 1. Виконайте завдання з хронології. 1) Скільки років проіснували: Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, Азовське козацьке військо?
Задунайська Січ проіснувала близько 48 років (з 1780-х рр. до 1828 р.).
Чорноморське козацьке військо проіснувало 132 роки (з моменту заснування у 1788 р. до остаточної ліквідації козацького стану радянською владою у 1920 р.).
Азовське козацьке військо проіснувало 32 роки (з 1832 р. до 1864 р.).
2) У якому році відзначатимуть 200-річчя ліквідації Задунайської Січі?
Оскільки Задунайська Січ припинила своє існування у 1828 році, 200-річчя її ліквідації відзначатимуть у 2028 році.
РОБОТА В ПАРАХ
6. Створіть синхроністичну таблицю подій на українських землях та подій в інших імперіях. Зробіть висновок щодо місця України у війнах Російської імперії з Французькою та Османською імперіями.
| Рік | Події на українських землях | Події в Російській імперії | Події в Османській імперії | Події у Франції (за Наполеона) |
|---|---|---|---|---|
| 1806–1812 | Мобілізація ресурсів Лівобережжя; участь українських формувань у війні. | Російсько-турецька війна; укладення Бухарестського миру. | Війна з Росією; втрата Бессарабії. | Наполеонівські війни в Європі; підготовка походу на Росію. |
| 1812 | Формування земського ополчення та козацьких полків у Полтавській і Чернігівській губерніях. | Вітчизняна війна проти армії Наполеона. | Дотримання умов Бухарестського мирного договору. | Похід «Великої армії» Наполеона на Російську імперію. |
| 1813–1814 | Повернення ополченців додому; розформування частини полків. | Закордонний похід російської армії до Європи. | Внутрішня політична нестабільність. | Поразка Наполеона у «битві народів» під Лейпцигом; вступ союзників у Париж. |
| 1828–1829 | Перехід задунайських козаків на бік Росії; створення Азовського козацького війська. | Війна з Османською імперією (Адріанопольський мир). | Війна з Росією; територіальні втрати на Кавказі та в гирлі Дунаю. | Наступний етап внутрішньополітичного розвитку після падіння Наполеона. |
Висновок: У війнах Російської імперії першої половини XIX ст. Україна займала місце стратегічного плацдарму, продовольчої бази та джерела людських ресурсів. Трагізм ситуації полягав у тому, що українці були змушені воювати у складі ворогуючих армій, захищаючи інтереси чужих імперій.
МЕТОД «АСОЦІАТИВНА КВІТКА»
7. Виділіть ключові слова-асоціації до поняття «воєнні поселення». На їхній основі складіть розповідь про життя у військовому поселенні.
Ключові слова-асоціації: муштра, регламентація, Аракчеєв, кантоністи, безправ’я, примусова праця, повстання.
Життя у військовому поселенні було підпорядковане жорсткій дисципліні та постійному контролю з боку офіцерів. Поселенці були змушені одночасно виконувати сільськогосподарські роботи та проходити щоденне військове навчання під керівництвом О. Аракчеєва. Весь побут, включно з одруженням та вихованням дітей, був суворо регламентований державними наказами. Хлопчиків із семи років зараховували до шкіл кантоністів, де їх готували до довічної служби. Через нестерпні умови життя, злидні та фізичні покарання серед поселенців неодноразово спалахували криваві повстання, які жорстоко придушувалися регулярною армією.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ПРЕС»
8. Дослідник історії українського козацтва В. Голобуцький, характеризуючи долю нащадків запорожців у XIX ст., назвав їх «двома гілками зрубаного дерева». Чи згодні ви з такою думкою? Чому? Чим доля й роль у перебігу подій нащадків запорозьких козаків у XIX ст. відрізнялися від попередніх часів?
Я згоден із думкою В. Голобуцького, оскільки після ліквідації Запорозької Січі єдине козацтво було розколоте на дві частини, що опинилися під владою різних імперій. Це твердження підтверджується тим, що частина козаків (Задунайська Січ) змушена була служити турецькому султану, а інша частина (Чорноморське, Азовське війська) виконувала накази російського царя. Наприклад, під час російсько-турецьких воєн нащадки запорожців часто опинялися по різні боки фронту і були змушені вбивати один одного за чужі інтереси. Таким чином, у XIX ст. козацтво втратило свою роль самостійної політичної сили та захисника національних інтересів, ставши лише інструментом у руках імперських урядів, що суттєво відрізняло цей період від часів існування Січі як автономного центру українства.
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ. МЕТОД «ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ»
9. Ознайомтеся з умовами життя в Чорноморському козацькому війську в Російській імперії та Задунайській Січі під владою Османської імперії. Розіграйте уявний діалог, під час якого вони розкажуть один одному про своє життя.
Козак-чорноморець: «Брате, доля закинула нас на Кубань. Хоч ми і звемося козаками, але живемо під государевим оком: будуємо фортеці на кордоні та відбиваємо напади горців. Маємо землю, але воля наша обмежена російськими статутами, а старшина наша тепер — дворяни імперії».
Козак-задунаєць: «А ми, друже, прихистилися в гирлі Дунаю під султаном. Живемо за старим звичаєм, маємо Січ і кошового, проте турецька влада нам не довіряє. Щоразу, як йде війна, нас змушують йти проти одновірців-християн, і серце болить, коли доводиться бачити твоїх козаків у приціл рушниці».
Козак-чорноморець: «Важко нам обом, бо дерево наше зрубане, а ми лише гілки, що сохнуть на чужому грунті».
ЗАВДАННЯ
10. Доберіть інформацію та дослідіть тему «Українці у війнах Російської імперії першої половини XIX ст.». Результат роботи представте у вигляді інтерактивної презентації або допису для історичного довідника.
Допис для історичного довідника: Українці у війнах Російської імперії (1800–1850 рр.)
У першій половині XIX ст. українські землі стали основним джерелом людських та матеріальних ресурсів для завойовницьких війн Російської імперії.
- Російсько-турецькі війни (1806–1812, 1828–1829 рр.): Українці складали значну частину регулярних військ та ополчення. Територія України була ближнім тилом, що забезпечував армію продовольством, фуражем та транспортом (волами і возами). У 1828 р. козаки Задунайської Січі на чолі з Й. Гладким перейшли на бік Росії, що прискорило її перемогу.
- Війна з Наполеоном (1812 р.): Для боротьби з французькою армією було сформовано українське земське ополчення (понад 60 тис. осіб) та спеціальні козацькі полки. Українські частини брали участь у Бородінській битві, «битві народів» під Лейпцигом та у взятті Парижа в 1814 році.
- Економічний вимір: На потреби армії з українських губерній було вилучено тисячі тонн зерна, борошна та м’яса. Селяни-погоничі виконували важку повинність, перевозячи військові вантажі за сотні кілометрів.
- Наслідки: Незважаючи на обіцянки уряду повернути козацькі права за участь у війнах, після завершення бойових дій більшість формувань розформували, а козаків повернули до кріпацького стану або перевели у військові поселенці.
ГР 2. ДОСЛІДІТЬ ТА СТВОРІТЬ ДОПИС ДО СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
11. ГР 2. Дослідіть та створіть допис до соціальних мереж про українські ополченські полки в російській армії та населення українських земель на боці імператора Наполеона І в легіоні Яна Домбровського.
Українці у вихорі Наполеонівських війн: по різні боки фронту.
Під час війни 1812 року українські землі стали важливим джерелом людських ресурсів для обох сторін конфлікту. У складі російської армії було сформовано 15 полків Малоросійського кінно-козацького війська (9 полтавських та 6 чернігівських), а також 4 полки Українського козацького війська на Київщині та Поділлі. Окрім козаків, до земського ополчення було залучено понад 43 тисячі селян Лівобережжя. Українські формування брали участь у найбільших битвах, зокрема у «битві народів» під Лейпцигом та у взятті Парижа.
Водночас частина вихідців з українських земель воювала на боці Наполеона I (зокрема в складі польських формувань та австрійського корпусу). Це підкреслює трагізм розділеності бездержавного народу між протиборчими імперіями.
ГР 2. РОБОТА В ПАРАХ
12. ГР 2. Робота в парах. Напишіть лист до родини від імені українського рекрута або козака, який воює у складі російської армії.
«Здорові будьте, матінко та батьку, і вся наша родина!
Пишу вам із далеких країв, перебуваючи у складі полку Малоросійського кінно-козацького війська. Слава Богу, поки живий і здоровий, хоча шлях наш важкий і довгий. Від самого формування нашого полку в Полтавській губернії ми постійно перебуваємо в русі. Нещодавно ми пройшли через страшні бої, переслідуючи французьке військо, що відступає. Кажуть, попереду велика битва під Лейпцигом, тож готуємо зброю та коней.
Харчуємося здебільшого сухарями та вівсом, що зібрали в українських містах — склади в Києві та Житомирі були повні. Сумуємо за рідною домівкою, але обіцяли нам після закінчення служби волю та повернення до козацького стану. Сподіваюся, що імператор дотримає слова і ми не опинимося знову в кріпацтві чи у військових поселеннях, про які ходять недобрі чутки. Бережіть себе, господарюйте, а я буду молитися, щоб швидше повернутися додому з перемогою.
Ваш син, рекрут Олексій».
ГР 2. ВИЗНАЧТЕ КЛЮЧОВІ СЛОВА
13. ГР 2. Визначте ключові слова, які характеризують долю козаків Задунайської Січі. На їхній основі пропишіть промпт (запит) та на основі сервісів ШІ створіть пісню-думу «Балада про Задунайця». Результат роботи представте та обговоріть у класі.
Ключові слова: Задунайська Січ, османська протекція, збереження традицій, Дунай, «брат на брата», Йосип Гладкий, переправа 1828 року, ліквідація Січі, турецька розправа.
Промпт для ШІ: [GENERATE_SONG: Create a traditional Ukrainian duma song titled “Ballad of the Transdanubian”. The lyrics should be in Ukrainian. The theme is the tragedy of Transdanubian Cossacks living in the Ottoman Empire, the conflict of fighting against fellow Ukrainians in the Russian army (“brother against brother”), and the 1828 crossing of the Danube led by Otaman Yosyp Hladkyi. The tone should be mournful and heroic, accompanied by kobza or bandura music.]
Балада про Задунайця
Ой за синім за Дунаєм, у чужому краї,
Заснували козаченьки Січ у дикім гаї.
Під султаном турецьким долю шукали,
Старі звичаї та волю свою рятували.
Та вдарила лиха година, війна надійшла,
По обидва боки річки смерть козацька лягла.
Там москаль, тут турок, а між ними — брати,
Мусять один в одного кулі метати.
Йосип Гладкий каже: «Годі кров проливати!
Будемо до білого царя через Дунай тікати».
Човни на воду, прапори у руках,
Та лишилась на Січі зрада і страх.
Турки Січ рознесли, попіл вітром розвіяли,
Бо не ту вірність козаки їм посіяли.
Став задунаєць тепер азовцем в степах,
Та туга за волею лишилась в серцях.