3. Україна в системі міжнародних відносин у першій половині xix ст.

Зміст

ПОМІРКУЙМО!

Пригадайте, у чому полягала особливість українських земель як фронтиру? Чим, на вашу думку, українські землі могли зацікавити великі імперії?

Особливість українських земель як фронтиру полягала в тому, що вони знаходилися на стику кількох цивілізацій, великих імперій (Російської, Австрійської, Османської) та культурних світів, виступаючи водночас лінією оборони, зоною активної військової та культурної взаємодії, а також кордоном між осілим землеробським і кочовим степовим світами.

Українські землі могли зацікавити великі імперії через їхнє вигідне геополітичне й стратегічне розташування, зокрема вихід до Чорного моря та контроль над важливими торговими шляхами, а також завдяки родючим ґрунтам, значному економічному потенціалу та великим людським ресурсам, які можна було використовувати у війнах і для колонізації.

Пригадайте, яку роль відігравали українські землі у війнах Російської імперії проти османів. Як ці війни позначалися на становищі українського населення?

Українські землі у війнах Російської імперії проти Османської імперії слугували безпосереднім плацдармом для воєнних дій, джерелом поповнення армії через рекрутські набори й формування козацьких підрозділів (зокрема Буджацького, Азовського та Дунайського козацьких військ), а також головною базою постачання імперських військ.

Для місцевого населення ці війни мали тяжкі наслідки: вони супроводжувалися мобілізацією чоловіків, вилученням продовольства, фуражу й худоби на потреби армії, а також обов’язком утримувати військові підрозділи, що руйнувало місцеве господарство.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Уявіть, що ви османський дипломат. Як би ви аргументували свої вимоги на переговорах у Бухаресті? Напишіть монолог або сцену перемовин.

«Вельмишановні представники російського імператора! Ви наполегливо вимагаєте від нас поступок у Бессарабії та передачі під вашу руку фортець Хотин, Бендери, Акерман, Кілія та Ізмаїл. Проте закликаю вас тверезо поглянути на політичну шахівницю Європи. На західних кордонах вашої імперії велика армія французького імператора Наполеона вже готова до наступу. Війна на два фронти стане для вашої держави катастрофою, і ви це прекрасно розумієте. Блискуча Порта готова укласти мир, але ми вимагаємо поваги до наших кордонів. Кордон має проходити по річці Дністер, а Дунайські князівства повинні залишитися під суверенітетом султана. Наша поступливість має межі: якщо ви затягуватимете переговори безглуздими територіальними зазіханнями, ми змушені будемо продовжити воєнні дії на півдні, зв’язавши ваші армії саме тоді, коли французькі багнети загрожуватимуть вашій столиці. Підпишімо мир на наших умовах зараз, аби ви могли врятувати власну державу на півночі».

ПОМІРКУЙМО!

Яке ставлення до українців продемонстрував російський уряд після завершення війни з Наполеоном? Якою була роль українців у перемозі Російської імперії над Наполеоном?

Після завершення війни з Наполеоном російський уряд продемонстрував глибоку недовіру та невдячність до українського населення. Незважаючи на патріотичний підйом та обіцянки полегшення селянської долі, царська влада розформувала всі українські козацькі та ополченські полки. Козаків знову повернули до стану кріпацтва під владу поміщиків, а у 1816 році ліквідували Лівобережні кінно-козацькі полки, прирівнявши їхніх бійців у правах до звичайних селян. Це викликало сильне хвилювання та змусило тисячі козацьких родин масово переселятися на Кубань у 1820–1825 роках.

Роль українців у перемозі Російської імперії над Наполеоном була надзвичайно вагомою. Влітку 1812 року було сформовано 100-тисячне українське військо старшин і козаків (окрім тих, хто вже служив у російській армії). Набрані з українських земель підрозділи становили третину 320-тисячної армії М. Кутузова. На українських землях на добровільній основі було сформовано земське ополчення загальною чисельністю близько 60 тисяч осіб, здебільшого на Чернігівщині та Полтавщині. Українські регулярні та козацькі полки виявили високу мужність у боях, зокрема під час закордонного походу та у «Битві народів» під Лейпцигом у 1813 році. Крім того, українські губернії стали головним стратегічним тилом армії, забезпечуючи військо продовольством, фуражем, транспортом, кіньми, зброєю та спорядженням.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте додатково біографію Йосипа Гладкого. Дайте оцінку діяльності кошового отамана як представника / представниці тогочасного суспільства та з сучасної точки зору.

Як представник тогочасного суспільства Йосип Гладкий діяв як прагматичний та рішучий лідер, що шукав шляхів виживання для своєї громади в складних геополітичних умовах. Його перехід на бік Російської імперії у 1828 році під час російсько-турецької війни розглядався царатом та частиною прихильників як порятунок тисяч козаків-християн від турецького панування. Завдяки цьому кроку він отримав високе військове звання генерал-майора, дворянство та очолив новостворене Азовське козацьке військо, забезпечивши своїм підлеглим землі й певні привілеї на північному узбережжі Азовського моря. Водночас для багатьох сучасників-задунайців цей вчинок став актом зради, адже таємне вивезення клейнодів позбавило військо святинь і спровокувало турецьку помсту — криваве знищення Задунайської Січі та вирізання козаків, що залишалися на Дунаї.

З сучасної точки зору діяльність Йосипа Гладкого оцінюється суперечливо і радше критично. Його вчинок фактично поклав край існуванню Задунайської Січі — останнього незалежного осередку українського козацтва за межами імперії. Створене ним Азовське козацьке військо повністю інтегрувалося в російську військову систему і використовувалося для придушення національних рухів та колонізації Кавказу. Згодом, у 1860-х роках, імперський уряд усе одно ліквідував це військо, примусово переселивши більшість козаків на Кубань. Таким чином, прагматичний компроміс Гладкого з імперією приніс лише тимчасову вигоду, але стратегічно призвів до поглинання українського козацького елементу російською державною машиною.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Назвати, які війни першої половини XIX ст. зачепили українські землі

Українські землі зачепили російсько-турецька війна 1806–1812 років, війна з Наполеоном 1812 року та російсько-турецька війна 1828–1829 років.

Пояснити, як Російська імперія використовувала українців у своїх війнах

Російська імперія проводила набір рекрутів та ополченців з українців, сформувала Буджацьке, Азовське й інші козацькі війська, а також вилучала з українських земель харчі, фураж і худобу для забезпечення армії.

Схарактеризувати залученість українців до війни з Наполеоном

Влітку 1812 року було сформовано 100-тисячне українське козацьке військо, близько 60 тисяч осіб увійшли до земського ополчення, а українські підрозділи становили третину всієї російської армії М. Кутузова.

Визначити наслідки воєн першої половини XIX ст. для українських земель

Усі етнічні українські землі відійшли від Османської імперії до Російської імперії (зокрема приєднано Бессарабію), а козацькі й ополченські формування після воєн були розформовані царським урядом, а їхніх учасників знову перетворили на кріпаків.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Обговоріть у групі, яку роль українські землі відігравали в міжнародних відносинах першої половини XIX ст. Чи були они самостійним суб’єктом міжнародних відносин, а чи виступали об’єктом зазіхань інших держав? Доберіть історичні факти на підтвердження своєї позиції.

У першій половині XIX століття українські землі не були самостійним суб’єктом міжнародних відносин, оскільки не мали власної державності та уряду, який міг би проводити незалежну зовнішню політику. Вони виступали виключно об’єктом зазіхань та інструментом у геополітичній грі великих європейських держав.

Історичні факти на підтвердження цієї позиції:

  1. Плани Наполеона I Бонапарта (1812 р.): Французький уряд розглядав українські території лише як засіб ослаблення Росії. 2. Російсько-турецькі війни (1806–1812 рр. та 1828–1829 рр.): Українські землі використовувалися Російською імперією як плацдарм, джерело рекрутів та продовольчого постачання. Доля прикордонних територій (наприклад, приєднання Бессарабії у 1812 році або гирла Дунаю у 1829 році) вирішувалася імперіями без врахування інтересів місцевого населення.
  2. Використання козацьких формувань у чужих інтересах: Задунайські козаки воювали на боці Османської імперії, тоді як чорноморські та азовські козаки захищали інтереси Російської імперії. Це призводило до братовбивчих зіткнень заради реалізації чужих загарбницьких планів.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Поміркуйте, чому Російська імперія вдавалася до відновлення козацьких військ після зруйнування Запорозької Січі. Чи можливим було збереження українських козацьких військ в умовах Російської імперії?

Російська імперія вдавалася до відновлення козацьких військ (зокрема Чорноморського, Бузького, Катеринославського, Азовського), оскільки гостро потребувала високоефективних військових з’єднань з унікальним бойовим досвідом у степах та на морі для ведення тривалих воєн проти Османської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття. Окрім того, створення підконтрольних імперському уряду козацьких формувань було стратегічним кроком для нейтралізації впливу Задунайської Січі, залучення козаків-втікачів назад на російську службу та позбавлення турецького султана потенційних військових союзників.

Збереження традиційних українських козацьких військ в умовах Російської імперії було неможливим через засадничу несумісність козацького демократичного устрою (який тримався на виборності старшини, особистій свободі, самоврядуванні й повній відсутності кріпацтва) із самодержавним, жорстко централізованим ладом імперії. Будь-які відновлені або новостворені козацькі формування уряд від самого початку підпорядковував регулярній імперській військовій системі, обмежував у правах та згодом примусово переселяв на далекі окраїни (наприклад, на Кубань) задля їхнього повного підпорядкування, контролю й поступової асиміляції.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Проведіть дослідження «Спадщина українських козаків поза межами України» (на основі інформації про історію Задунайської Січі та козаків, переселених на Кубань).

Дослідження матеріальної та духовної спадщини українських козаків поза межами України на основі їхньої історії за Дунаєм та на Кубані:

  1. Задунайська Січ: Після ліквідації Запорозької Січі в 1775 році частина козаків переселилася до Османської імперії за Дунай. Осередком задунайців було село Катирлез у гирлі Дунаю, а згодом території поблизу Ісакчі (сучасна Румунія). Вони служили султану, зберігаючи автономію, охороняли кордони, займалися рибальством і скотарством. Після російсько-турецької війни 1828–1829 рр. Січ було ліквідовано османами.
  2. Козаки на Кубані: Наприкінці XVIII століття козаки Чорноморського козацького війська були переселені на Тамань і Кубань, де заснували мережу станиць, названих на честь запорозьких куренів. Вони принесли на Північний Кавказ українську мову, традиційні козацькі пісні, думи, українську кухню, традиційне житло (білені хати-мазанки під очеретом), одяг та господарські практики. Ця самобутня українська спадщина залишалася домінуючою в регіоні протягом поколінь, попри імперську русифікацію та подальші радянські репресії.

5. Уявіть себе представником української еліти часів наполеонівських війн. Підготуйтеся до дискусії в одному із дворянських зібрань «Війна з Наполеоном: на чий бік пристати». Підготуйтеся під час дискусії аргументовано відстоювати позицію прибічників Російської імперії або табору Наполеона.

Під час дискусії в дворянському зібранні аргументи двох протилежних таборів української еліти розподіляються таким чином:

Позиція прибічників табору Наполеона (профранцузька орієнтація):

  • Перемога Франції дозволить ліквідувати російське самодержавство, скасувати кріпацтво та запровадити прогресивний «Кодекс Наполеона», що гарантуватиме цивільні свободи й рівність громадян перед законом.
  • Наполеонівські війни відкривають шлях до повалення імперського контролю та відновлення автономного статусу України або утворення на її землях незалежних держав-«буферів» під протекторатом Франції.

Позиція прибічників Російської імперії (проросійська орієнтація):

  • Війна проти Наполеона є захистом православної віри, традиційного суспільного ладу та власності дворянства від руйнівних і безбожних ідей Французької революції.
  • Активна участь українських ополченців та козацьких полків у війні продемонструє вірність престолу, що змусить російського імператора Олександра I у знак вдячності відновити козацький стан та надати українським землям пільги й автономні права в межах імперії.

6. Змоделюйте у класі епізод козацької ради на Задунайській Січі щодо обговорення питання повернення до Російської імперії. Аргументовано висловте позиції прибічників і противників цієї переходу на бік Російської імперії.

Під час обговорення на козацькій раді Задунайської Січі в 1828 році питання про повернення на бік Російської імперії окреслилися дві протилежні та аргументовані позиції:

Аргументи прибічників переходу до Російської імперії:

  • Прагнення повернутися на рідну батьківщину та возз’єднатися зі своїми родинами, оскільки більшість козаків сумували за Україною та своїми коріннями.
  • Небажання воювати за інтереси мусульманської Османської імперії проти своїх одновірців — православних християн (греків, болгар, румунів та росіян) під час придушення національно-визвольних повстань на Балканах.
  • Обіцянки царського уряду надати офіційну амністію, пільги, земельні наділи та зберегти козацький статус у межах імперії.

Аргументи противників переходу до Російської імперії:

  • Глибока образа та абсолютна недовіра до російського царату, який у 1775 році жорстоко зруйнував Запорозьку Січ, ліквідував козацькі права та запровадив кріпосне право на українських землях.
  • Загроза повної втрати козацької волі та самостійності, оскільки в Російській імперії козаки неминуче будуть підпорядковані царським офіцерам, позбавлені права обирати старшину та перетворені на регулярні підрозділи або військових поселенців.
  • Обов’язок дотримуватися раніше складеної присяги турецькому султану та стабільне становище на землях Османської імперії, яка гарантувала козакам свободу від кріпацтва.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *