ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Назвіть історико-етнографічні регіони українських земель у другій половині XVIII ст.
Історико-етнографічними регіонами українських земель у другій половині XVIII ст. були Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя та Південь.
2. ГР 1. Як і коли російський уряд ліквідував Гетьманщину та Запорозьку Січ?
Російський уряд ліквідував Гетьманщину в 1764 році шляхом остаточного скасування гетьманської влади імператрицею Катериною II. Запорозька Січ була зруйнована російськими військами за наказом уряду в 1775 році.
3. ГР 1. Унаслідок яких подій до складу Російської імперії увійшли Приазов’я, Причорномор’я, Крим і Правобережна Україна?
Приазов’я, Причорномор’я та Крим увійшли до складу імперії внаслідок перемог Росії в серії російсько-турецьких воєн і анексії Кримського ханства в 1783 році. Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії в результаті другого та третього поділів Речі Посполитої у 1793 та 1795 роках.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ДИСКУСІЙНА ПРОБЛЕМА»
Яким було ставлення імперської влади до історико-етнографічного регіонального поділу українських земель під час запровадження нею свого адміністративно-територіального устрою? Аргументуйте свою відповідь.
Ставлення імперської влади до історико-етнографічного поділу було нігілістичним, оскільки політика уряду була спрямована на ігнорування національних особливостей підкорених народів. Під час запровадження нового адміністративно-територіального устрою на українські землі було поширено загальноімперську систему поділу на губернії, повіти та волості без урахування попередніх кордонів і традицій. Аргументом на користь цього є заміна історичних назв регіонів на штучні імперські назви: Малоросія, Новоросія (Південь) та Південно-Західний край (Правобережжя), що мало на меті уніфікацію управління та прискорення інтеграції українських земель до складу імперії.
ГР 1
Які губернії існували в регіонах української етнічної території?
У регіонах української етнічної території існували такі губернії:
- на Правобережжі: Київська, Волинська, Подільська;
- на Лівобережжі: Чернігівська, Полтавська;
- на Слобожанщині: Слобідсько-Українська (з 1835 року — Харківська);
- на Півдні: Катеринославська, Таврійська, Миколаївська (з 1805 року — Херсонська).
Окремі частини української етнічної території входили також до складу Воронезької, Курської, Мінської, Люблінської губерній, земель Чорноморського війська та Війська Донського.
ЛІВОБЕРЕЖНА І СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
ГР 1. Порівняйте становище місцевого населення під імперською владою на Лівобережній і Слобідській Україні та визначте, що було спільного та чим різнилося.
| Критерій порівняння | Лівобережна Україна | Слобідська Україна |
|---|---|---|
| Спільне | Запровадження губернського поділу, кріпосного права для селян, зрівняння козацької старшини в правах із російським дворянством (поміщиками), зростання кількості російських чиновників у містах, русифікація та втрата міською культурою самобутності. | Запровадження губернського поділу, кріпосного права для селян, зрівняння козацької старшини в правах із російським дворянством (поміщиками), зростання кількості російських чиновників у містах, русифікація та втрата міською культурою самобутності. |
| Національний склад | Українці становили близько 95 % населення; найбільша національна меншина — євреї (після запровадження «смуги осілості»). | Українці становили близько 86 % населення; значна частка росіян, особливо у східних частинах регіону. |
| Соціальні особливості | Переважна більшість — нащадки козаків (державні селяни) та селяни-кріпаки. Зберігалися елементи самоврядування до 1831 р.. | Висока частка переселенців з інших регіонів імперії; міста швидше втрачали українське обличчя через інтенсивні міграційні процеси. |
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ
ГР 2. Проаналізуйте додаткові елементи на гербі (корона, дубове листя, стрічка). Що вони символізують? Як ці елементи пов’язані з політикою та ідеологією Російської імперії щодо українських земель?
Імператорська корона на вершині герба символізує самодержавну владу імператора та підпорядкованість територій центру. Золоте дубове листя, переплетене Андріївською стрічкою, позначало статус губернії як складової частини імперії. Ці елементи ідеологічно закріплювали статус українських земель як звичайних імперських провінцій, заперечували їхню самобутність та підкреслювали належність до Російської імперії.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XIX ст.
ГР 1. Які міста були центрами губерній на українській етномовній території станом на 1800 р.?
Станом на 1800 рік центрами губерній на українських етнічних територіях були міста Київ, Чернігів, Полтава, Харків, Катеринослав, Херсон, Кам’янець-Подільський, Житомир та Сімферополь.
ПРАВОБЕРЕЖНА Й ПІВДЕННА УКРАЇНА
ГР 2. Візуалізуйте кількісний, соціальний і національний склад населення Правобережної і Південної України.
СТАВЛЕННЯ ВЛАДИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЕТНІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ
ГР 3. Яким, на вашу думку, було ставлення російської влади до населення українських етнічних територій? Поясніть, чому ви так вважаєте.
Ставлення російської влади до населення українських земель було споживацьким та інструментальним, оскільки територія розглядалася виключно як джерело ресурсів, податків та рекрутів для армії. Імперський уряд проводив політику ігнорування національних особливостей, насаджуючи комплекс меншовартості через теорію про українців як «молодших братів» росіян. Основними методами взаємодії влади з населенням були примусова русифікація, бюрократичне свавілля чиновників та жорстка експлуатація через рекрутську повинність і кріпосне право.
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 1. Працюємо разом. Метод «Продовжте речення». Учитель (учителька) наводить початок речення, пов’язаний із розглянутим матеріалом, а учні та учениці — закінчення речення. Зразок початку речення: Київська, Волинська та Подільська губернії перебували в українському історико-етнографічному регіоні…
Київська, Волинська та Подільська губернії перебували в українському історико-етнографічному регіоні Правобережна Україна (Правобережжя).
2. ГР 1. Порівняйте історико-етнографічний поділ українських земель та адміністративно-територіальний устрій, запроваджений там Російською імперією. Зробіть висновок.
Адміністративно-територіальний устрій Російської імперії не враховував традиційні межі українських історико-етнографічних регіонів, оскільки його метою була уніфікація управління та централізація влади. Замість колишніх полків та автономних територій було впроваджено поділ на дев’ять губерній (Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську, Слобідсько-Українську/Харківську, Катеринославську, Херсонську та Таврійську), які об’єднувалися у три генерал-губернаторства. Висновок: імперський устрій був спрямований на поступове знищення національних особливостей українських земель та перетворення їх на звичайні провінції імперії під жорстким контролем військових губернаторів.
3. ГР 1. Метод «Кола Венна». Визначте спільне й відмінне у становищі Лівобережної, Слобідської, Правобережної та Південної України під імперською владою.
| Параметри порівняння | Лівобережна та Слобідська Україна | Правобережна Україна | Південна Україна (в т.ч. Крим) |
|---|---|---|---|
| Відмінне | Найбільша частка українців (86–95%); перетворення козацької старшини на російське дворянство; ліквідація решток автономії Гетьманщини. | Збереження сильного впливу польських землевласників; велика кількість єврейського населення (смуга осілості); активний польський визвольний рух. | Статус «привабливого краю» для колонізації; низький відсоток кріпосного селянства (6,5%); багатонаціональний склад (німці, серби, греки); витіснення кримських татар. |
| Спільне | Поширення загальноімперських законів; запровадження рекрутської повинності; політика русифікації; бюрократизація управління через чиновництво. | Поширення загальноімперських законів; запровадження рекрутської повинності; політика русифікації; бюрократизація управління через чиновництво. | Поширення загальноімперських законів; запровадження рекрутської повинності; політика русифікації; бюрократизація управління через чиновництво. |
4. ГР 2. Яким було ставлення російської імперської влади до населення українських земель? Чим воно відрізнялося від перебування їх у складі Речі Посполитої та доби Гетьманщини? Наведіть аргументи.
Ставлення російської імперської влади до населення українських земель базувалося на принципах самодержавства, централізації та ігнорування національних особливостей через концепцію «триєдиного російського народу». На відміну від Речі Посполитої, де українська шляхта мала певні станові права, а конфлікти часто мали релігійне підґрунтя, Росія запровадила тотальну бюрократизацію та жорстку вертикаль влади. Порівняно з добою Гетьманщини, де існували місцеве самоврядування (Магдебурзьке право), власне правосуддя та козацький устрій, Російська імперія повністю ліквідувала автономію, запровадила кріпацтво для більшості селян та замінила козацькі ополчення важкою рекрутською повинністю на 25 років.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. ГР 1. Порівняйте історичні карти українських земель станом на середину XVIII та початок XIX ст.
Порівняння карт свідчить про повну втрату українськими землями суб’єктності та автономії на початок XIX століття. У середині XVIII ст. на карті чітко виділялася Гетьманщина (Лівобережжя) зі своєю адміністративною системою, Запорозька Січ як автономна військово-політична одиниця, а Правобережжя та Південь належали іншим державам (Речі Посполитій та Османській імперії). На карті початку XIX ст. ці кордони зникли: майже всі українські землі (близько 85%) позначені як частина Російської імперії, розділена на дев’ять уніфікованих губерній. Також на пізнішій карті зафіксовано приєднання Криму та Причорномор’я, що супроводжувалося виникненням нових міст.
ЗАВДАННЯ ДО КАРТИНИ
Як, на вашу думку, ця подія впливала на життя селянської родини та громади загалом? Як художник передав цей вплив?
Рекрутська повинність забирала з родини наймолодшого та найсильнішого чоловіка на 25 років, що призводило до втрати основного працівника, економічного занепаду господарства та особистої трагедії для близьких. Художник передав цей вплив через зображення глибокого розпачу та смутку на обличчях членів родини, їхні похилені постаті та атмосферу загальної пригніченості громади, яка проводжає рекрута.
МЕТОД «РОМАШКА БЛУМА»
Складіть запитання до змісту картини.
- Хто зображений на полотні І. Соколова «Проводи рекрутів»?
- Чи правильно я розумію, що на картині показано момент прощання селянської родини з чоловіком, якого забирають до армії?
- Чому обличчя людей на картині виражають страждання та безнадію?
- Які елементи одягу та побуту свідчать про те, що дійовими особами є українські селяни XIX століття?
- Як би ви оцінили тогочасну систему рекрутства з огляду на дотримання прав людини?
- Як зміниться життя цієї конкретної родини після від’їзду рекрута?
ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ З ХРОНОЛОГІЇ
1) Яка подія відбулася у Франції в рік запровадження в Російській імперії «смуги осілості» для єврейського населення?
У 1791 році, коли було запроваджено «смугу осілості», у Франції було прийнято першу в історії країни Конституцію.
2) Через скільки років після запровадження російською владою «смуги осілості» встановлено консульство у Франції?
Консульство у Франції було встановлено у 1799 році, тобто через 8 років після запровадження «смуги осілості».
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ
Складіть таблицю «Адміністративно-територіальний устрій і населення українських земель у складі Російської імперії».
| Регіон | Імперський адміністративний устрій | Населення: Склад | Населення: Соціальне становище | Населення: Національне становище |
|---|---|---|---|---|
| Лівобережжя | Малоросійське генерал-губернаторство (Чернігівська, Полтавська губ.) | Українці (понад 95%), євреї, росіяни | Нащадки козаків, вільні державні селяни, кріпаки, дворяни | Переважна більшість — українці; запровадження «смуги осілості» для євреїв |
| Слобожанщина | Слобідсько-Українська (з 1835 р. — Харківська) губернія | Українці (86%), росіяни | Колишні козаки, вільні селяни, міщани | Переважно українське населення з великою часткою росіян у східних частинах |
| Правобережжя | Київське генерал-губернаторство (Київська, Волинська, Подільська губ.) | Українці (85%), поляки, євреї | Селяни-кріпаки, польська шляхта (землевласники), міщани | Українська більшість під соціальним тиском польських поміщиків; велика єврейська громада |
| Південь | Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (Катеринославська, Таврійська, Херсонська губ.) | Українці (74%), росіяни (12%), румуни (9%), німці, греки, серби | Державні селяни, іноземні колоністи, козаки, міщани | Найбільш багатонаціональний регіон; активна колонізація нових земель |
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Обговоріть та визначте зміст, методи та ймовірні наслідки політики, яку проводила Російська імперія на українських землях.
Зміст імперської політики полягав у повній централізації управління, ліквідації залишків автономії та уніфікації всіх сфер життя за російським зразком. Основними методами були адміністративний тиск через бюрократичний апарат, русифікація (насадження російської мови та культури), запровадження кріпосного права на Правобережжі та Лівобережжі, а також виснажлива рекрутська повинність. Ймовірними наслідками такої політики стали поступова втрата національної самобутності українців, економічна експлуатація ресурсів регіону на користь імперії, гальмування розвитку міської української культури та формування комплексу меншовартості серед підкореного населення.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
9. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Плакат думок». Дайте оцінку становищу українських земель та їхнього населення у складі Російської імперії на початку XIX ст.
Становище українських земель та їхнього населення у складі Російської імперії на початку XIX ст. характеризувалося наступними аспектами:
- Адміністративно-політичне: українські землі були повністю позбавлені автономії та перетворені на звичайні імперські адміністративні одиниці — губернії, об’єднані у генерал-губернаторства з військово-диктаторським режимом управління.
- Соціальне: більшість українського населення (селянство) було закріпачене, втратило особисту свободу та права, а також несло важкий тягар рекрутської повинності, що тривала 25 років.
- Економічне: податкова система була орієнтована на потреби імперського центру, а не на розвиток місцевих територій, що призводило до виснаження ресурсів регіону.
- Національно-культурне: проводилася послідовна політика русифікації, заперечення самобутності українців через термін «малороси» та запровадження обмежень для національних меншин, зокрема «смуги осілості» для євреїв.
10. ГР 2. Метод «Освітній проект». За інформацією з відкритих джерел дослідіть тему «Чиновництво і поліція — уособлення влади на українських землях у складі Російської імперії».
Результати дослідження теми «Чиновництво і поліція — уособлення влади на українських землях у складі Російської імперії»:
- Система управління: влада трималася на розгалуженому апараті чиновництва (бюрократії), який був суворо централізованим і підпорядковувався виключно інтересам самодержавства.
- Діяльність чиновників: імперський управлінський апарат характеризувався хабарництвом, зловживанням службовим становищем, тяганиною у вирішенні справ та повною байдужістю до потреб місцевого населення.
- Роль поліції та жандармерії: поліція міст і сіл, а також жандармський корпус виконували функції нагляду за дотриманням законів і політичною благонадійністю громадян, ставши безпосереднім інструментом придушення будь-якого опору чи проявів національної самосвідомості.
- Вплив на суспільство: чиновництво і поліція уособлювали відчуженість влади від народу, де закон підмінявся свавіллям окремих посадових осіб, що створювало атмосферу страху та безправ’я для більшості верств населення.