§17. Індія та Іран

Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

1. Хто з європейців відкрив морський шлях в Індію навколо Африки?

Морський шлях до Індії навколо Африки відкрили португальські мореплавці. Першим, хто це зробив, був Васко да Гама.

2. Покажіть на карті атласу території Індії та Ірану.

Індія розташована в Південній Азії, а Іран — у Західній Азії.

3. У чому полягає відмінність між варнами і кастами?

Варни — це чотири великі соціальні групи в стародавній Індії (жерці, воїни, торговці/землероби та слуги), а касти — це значно менші й більш замкнені групи, пов’язані з певною професією.

4. Які релігії були найпоширенішими в Індії в Середні віки?

У Середні віки в Індії були поширені індуїзм та іслам.

➡️ Що було характерне для розвитку держави Великих Моголів?

Держава Великих Моголів утворилася на початку XVI століття після розпаду Делійського султанату і завоювання Індії Бабуром. Для її розвитку було характерним створення сильної централізованої імперії, особливо за часів правління Акбара І, який провів низку реформ, завоював значні території та намагався встановити релігійну терпимість, скасувавши податок для немусульман.

➡️ Які держави Індії перебували у складі імперії Великих Моголів наприкінці правління Акбара?

Наприкінці правління Акбара у 1605 році до складу імперії Великих Моголів входили такі території, як Кабул, Лахор, Делі, Агра, Раджпутана, Мальва, Бенгал, Берар, Хандеш та інші.

➡️ На покращення яких сфер життя населення були спрямовані реформи Акбара?

Акбар посилив армію, запровадив єдиний податок, заборонив перетворювати військовополонених на рабів і насильно звертати індусів у іслам, створив школу живопису, ввів єдину систему мір і ваг та єдиний сонячний календар.

➡️ Чому в Індії проникнення європейців не призвело до впровадження політики самоізоляції?

Проникнення європейців не призвело до самоізоляції, тому що моголи не порушували традиційний устрій життя в Індії, а іслам прихильно ставився до торгівлі. Крім того, індійські товари мали великий попит в інших країнах, що сприяло розвитку міжнародних торговельних зв’язків.

➡️ Як відбувався розвиток Ірану за правління династії Сефевідів?

За правління династії Сефевідів (1502–1736 рр.) Іран став імперією на чолі з шахом, де панував шиїтський іслам.

Перший шах, Ісмаїл І, швидко розширив територію держави, завоювавши сусідні землі. Однак наприкінці XVI століття країна ослабла через повстання та напади ворогів.

Найбільшого розквіту Іран досяг за правління шаха Аббаса І Великого (1587–1629 рр.). Він провів реформи: створив регулярну армію, зміцнив центральну владу та сприяв розвитку торгівлі, зокрема торгівля шовком стала державною монополією. Аббас І успішно воював з Османською імперією, повернувши втрачені території, а також витіснив португальців з важливого порту Ормуз.

Після його смерті держава почала поступово занепадати та втрачати свої володіння.

В цей період високого рівня досягла культура Ірану, особливо ремесла, такі як виготовлення килимів, тканин і зброї. Столиця Ісфаган стала величним культурним центром, відомим своєю архітектурою.

➡️ 1. Визначте здобутки культури Індії XVI— ХVІІ ст.

Індійська культура за правління моголів досягла високого рівня завдяки підтримці діячів мистецтва. У літературі найвидатнішим письменником був Абу-ль-Фазл, який створив кількатомну історію правління Акбара перською мовою. Мистецтво мініатюр досягло майстерності: перські майстри очолили імператорську майстерню живопису, де з’явилися мальовничі мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара. Індійці досягли високого рівня в обробці коштовного каміння, справжнім витвором мистецтва став «Павиний трон». В архітектурі споруджували величні будівлі: храми-мечеті, палаци-фортеці та усипальні, зокрема шедевром став Тадж-Махал в Агрі, збудований у 1631-1642 рр.

2. Чи можна стверджувати, що культура тогочасного Ірану досягла високого рівня розвитку? Чому?

Так, культура Ірану досягла високого рівня розвитку. Іран уславився витворами ремісників, які майстерно виготовляли тканини, килими, зброю, посуд, що цінувалися в Європі. Іранські майстри навіть навчилися виробляти порцеляну, схожу на китайську. Образотворче мистецтво досягло високого рівня: величні споруди прикрашали мозаїки, фрески та різьблення. Столиця Ісфаган з населенням 600 тис. осіб мала 162 мечеті, 49 медресе, величні палацові ансамблі та площу Накші-Джахан із двома мечетями і палацом Алі-Капу. Продовжувала розвиватися література, зокрема поезія перською мовою

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

…розвиток Індії в період існування держави Великих Моголів;

Держава Великих Моголів у XVI—XVII ст. досягла великої могутності, об’єднала значні території, впровадила централізоване управління і релігійну терпимість, що сприяло стабільності й розвитку культури, науки та торгівлі.

…Іран за правління династії Сефевідів;

За династії Сефевідів Іран став сильною імперією, зберігши традиції ісламського правління, провів важливі внутрішні реформи, зміцнив армію і державу, водночас стикнувся зі зовнішніми викликами, але культура та ремесла досягли високого розвитку.

…досягнення, якими тогочасні Індія та Іран збагатили світову культуру.

Індія збагатила світ мистецтвом мініатюр, архітектурою (зразок — Тадж-Махал), ремеслами та літературою. Іран відомий художніми килимами, порцеляною, архітектурними ансамблями та поезією — обидві культури суттєво вплинули на мистецтво й ремесла світу.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Правда — неправда».

• 1. Унаслідок завоювання Бабура в Індії утвердилася влада моголів. Правда. Бабур у 1526 році розгромив війська делійського султана і заснував державу Великих Моголів.
• 2. Династія Сефевідів правила в Ірані. Правда. Династія Сефевідів правила в Ірані в період з 1502 по 1736 рік.
• 3. Аббас І був наймогутнішим правителем Індії. Неправда. Аббас I був шахом Ірану. Одним із найвидатніших правителів Індії вважається Акбар I Великий.
• 4. Політику самоізоляції не проводили правителі Індії та Ірану. Правда. Моголи в Індії не порушували місцевих традицій, а іранський шах Аббас I підтримував дипломатичні зв’язки з багатьма європейськими країнами.
• 5. Від 1796 р. в Індії постала Каджарська династія. Неправда. 1787 році.
• 6. Столицею Ірану часів Аббаса І було місто Ісфаган. Правда. Ісфаган був столицею Ірану та важливим культурним центром, де налічувалося багато мечетей, медресе та громадських лазень.

2. Мечеть-мавзолей Тадж-Махал було збудовано за наказом:

Б Шах Джахана.

Цей шедевр архітектури було збудовано за наказом правителя Шах Джахана в 1631–1642 роках на згадку про його померлу дружину.

3. Яку внутрішню політику проводив правитель держави Великих Моголів Акбар?

Правитель Акбар проводив політику, спрямовану на централізацію влади та релігійну терпимість. Він здійснив адміністративну реформу, створивши міцну централізовану систему управління. Щоб заручитися підтримкою всіх підданих, Акбар скасував податок для немусульман (джизію) і збудував молитовний дім для релігійних бесід. Він також проголосив нову “божественну віру” (дін-і-ілахі). У завойовницькій політиці він був безжалісним до тих, хто чинив опір, але дозволяв залишати місцеве самоуправління тим, хто підкорявся.

4. Порівняйте політику іранських шахів Ісмаїла І та Аббаса І. Визначте та поясніть, чи мали вони спільні ознаки.

Політика шахів Ісмаїла І та Аббаса І відрізнялася методами, але мала спільну мету.

• Ісмаїл І зосередився на швидких завоюваннях, розширивши територію держави, та спирався на свій особистий авторитет і традиційні форми правління.
• Аббас І, навпаки, розпочав своє правління з глибоких внутрішніх реформ: створив регулярну армію, зміцнив центральну владу та розвинув економіку, що стало основою для подальших успішних війн та повернення втрачених земель.

Спільною ознакою їхньої політики було прагнення зміцнити та розширити державу Сефевідів за допомогою військової сили та завойовницьких походів.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

5. Простежте за картою атласу, як змінилася територія Ірану в XVI ст.

На початку XVI століття шах Ісмаїл І значно розширив територію Ірану, завоювавши частини Вірменії, Іраку, Туркменістану та Афганістану. Проте у 80-х роках XVI століття країна втратила частину земель: Османська імперія захопила Азербайджан, а імперія Великих Моголів — більшу частину Афганістану. Наприкінці століття шах Аббас І розпочав повернення втрачених територій.

6. Виконайте хронологічне завдання.

Події на українських землях, коли в Ірані правив Аббас І (1587–1629):

• 1591–1593 рр. — козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.
• 1594–1596 рр. — козацьке повстання на чолі з Северином Наливайком.
• 1596 р. — укладення Берестейської церковної унії.
• 1618 р. — похід козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним на Москву.
• 1621 р. — Хотинська битва, в якій козацьке військо відіграло вирішальну роль у перемозі над османською армією.
• 1625 р. — повстання під проводом Марка Жмайла.

Події у Західній і Центральній Європі, коли в державі Великих Моголів правив Акбар І (1556–1605):

• 1558–1603 рр. — правління королеви Єлизавети І в Англії.
• 1562–1598 рр. — релігійні (гугенотські) війни у Франції.
• 1568 р. — початок Нідерландської революції (Вісімдесятирічної війни) проти іспанського панування.
• 1572 р. — «Варфоломіївська ніч» у Парижі, масове вбивство гугенотів.
• 1588 р. — розгром англійським флотом іспанської «Непереможної армади».

7. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Основні досягнення османської, індійської та іранської культур у XVI ст.».

Висновок: Культури Османської імперії, Індії та Ірану зробили величезний внесок у світову скарбницю, створивши унікальні шедеври в архітектурі, літературі та прикладному мистецтві, які поєднували місцеві традиції з ісламськими впливами.

8. Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Проаналізуйте політику, яку здійснювали в XVI ст. правителі держави Великих Моголів і Сефевідського Ірану.

Спільні риси політики:

Обидві держави були імперіями, на чолі яких стояли династії, що прагнули до централізації влади. Активно використовували військову силу для розширення своїх територій та зміцнення впливу. Сприяли розвитку торгівлі та ремесел, які часто працювали на задоволення потреб правлячої верхівки.

Відмінності в політиці:

В імперії Великих Моголів правитель Акбар проводив політику релігійної терпимості, скасувавши податок для немусульман, щоб об’єднати різне населення. У Сефевідському Ірані, навпаки, державною релігією був проголошений шиїзм, що стало основою єдності держави.

Акбар в Індії провів адміністративну реформу для створення міцної централізованої системи. В Ірані влада тривалий час трималася на особистому авторитеті шаха, і лише Аббас I наприкінці століття провів реформи для створення регулярної армії та зміцнення державного апарату.

✍️ Оцінюємо і створюємо

9. Створіть на основі додаткових джерел характеристику історичного діяча Акбара І.

Акбар I Великий був одним із найвидатніших правителів Індії, за часів правління якого (1556—1605 рр.) держава Великих Моголів досягла вершини своєї могутності. Він зійшов на трон у 13-річному віці й за 25 років завоював долини річок Інд і Ганг, значно розширивши територію своєї імперії.

Як мудрий політик, Акбар I розумів важливість підтримки всіх своїх підданих для збереження миру в державі. Він провів низку важливих реформ, зокрема скасував податок для немусульман (джизію) і заборонив насильно навертати індусів в іслам. Важливим кроком стала заборона перетворювати військовополонених на рабів.

Підкорюючи Індостан, він жорстоко придушував опір, але тим, хто визнавав його владу, дозволяв зберігати місцеве самоврядування за умови сплати данини. Його адміністративна реформа створила міцну централізовану систему управління. Акбар запровадив єдиний податок для всіх підданих, а також єдину систему мір і ваг та єдиний сонячний календар

Попри те, що Акбар І залишався неписьменним, він був великим покровителем науки та культури, за його правління розвивалося мистецтво мініатюри та зводилися величні архітектурні споруди, зокрема палаци-фортеці.

10. Проаналізуйте суперечності між Османською імперією та Сефевідським Іраном у цей період. З’ясуйте основну причину протистояння.

Основна причина протистояння між Османською імперією та Сефевідським Іраном полягала в релігійних розбіжностях. Обидві держави були мусульманськими імперіями, на чолі яких стояли тюркські династії, але турки-османи були сунітами, а іранська династія Сефевідів — шиїтами. Ця релігійна ворожнеча була головним джерелом конфлікту. Наприклад, османський султан Селім I, вважаючи себе лідером сунітів, влаштував різанину шиїтів на своїх землях перед тим, як напасти на Іран. Крім релігійного фактору, між імперіями існувало й політичне суперництво за контроль над важливими територіями, такими як Азербайджан, Ірак, Ширван та Афганістан, що призводило до постійних воєн.