ПРИГАДАЙТЕ:
Кого в Китаї називали Сином Неба?
Імператора Китаю називали Сином Неба, бо він вважався намісником Неба на землі й мав легітимність правити.
Яких успіхів у розвитку науки й техніки досягли в середньовічному Китаї?
У Китаї раніше за європейців навчилися плавити сталь за допомогою кам’яного вугілля. Також серед досягнень були виробництво паперу з використанням водяного двигуна, виготовлення порцеляни, найпростіших мін, а також використання лебідок на будівництві.
1. Китай за часів занепаду династії Мін
➡️ Якими були особливості розвитку Китаю в XVI — на початку XVII ст.?
У XVI — на початку XVII століття в Китаї правила династія Мін. Економіка країни базувалася на сільському господарстві, де вирощували рис та нові культури, такі як кукурудза й арахіс. Існували державні та приватні землі; селяни користувалися державною землею, за що сплачували високі податки (понад 50% врожаю) і виконували повинності. Були розвинені ремесла й мануфактури, де виготовляли шовк, порцеляну та папір; китайці вже тоді вміли плавити сталь, використовуючи кам’яне вугілля. Влада імператора була абсолютною, а контакти з іноземцями обмежувалися, оскільки Китай вважав свою цивілізацію вищою за інші.
➡️ Які механізми та пристрої використовували для зведення стіни? Чим ця стіна відрізнялася від попередніх?
Для будівництва стіни використовували переважно ручну працю, а також прості механізми, наприклад, тачки, важелі та блоки для переміщення важких каменів. Стіна, збудована за династії Мін, відрізнялася від попередніх тим, що була довшою і значно міцнішою, оскільки для її будівництва використовували цеглу та вапняний розчин, а її укріплення були складнішими.
➡️ Із якими викликами зіткнувся Китай за часів династії Мін? Які з них виявилися найнебезпечнішими для династії?
Китай зіткнувся з кількома серйозними викликами. По-перше, це постійна загроза з боку монгольських племен на півночі, на боротьбу з якою йшли величезні ресурси, що виснажувало державу. По-друге, політика ізоляції та заборона торгівлі призвели до втрати контролю над морськими шляхами та розквіту японського, а згодом і китайського піратства, що завдавало великої шкоди прибережним територіям. Найнебезпечнішими виявилися саме монгольська загроза, яка відволікала основні сили й ресурси країни, та наслідки самоізоляції, що спричинили економічні втрати та поширення піратства й контрабанди.
2. Проникнення європейців до Китаю
➡️ Що дало змогу європейцям проникнути й закріпитися на теренах Китаю?
- Військово-морська перевага: озброєні ескадри силою виборювали доступ до торгівлі (дозвіл на торгівлю через Гуанчжоу у 1637 р.).
- Корупція місцевої влади: хабарі дозволили португальцям спершу закріпитися біля Гуандуну й утримати Макао до 1997 р.
- Срібний потік з Америки: іспанські галеони Маніла—Акапулько завозили срібло, на яке скуповували китайські товари.
- Торгівля: голландська Ост-Індська компанія налагодила мережі між Японією, Китаєм, Південно-Східною Азією та Європою; долучилась Англія.
- Внутрішня слабкість Мін: економічний занепад, розклад еліт і втрата авторитету послабили опір європейському тиску.
- Помилки політики: самоізоляція та державна монополія на торгівлю послабили контроль над морями й сприяли піратству та контрабанді, чим скористалися європейці.
3. Культура Китаю
➡️ Які сфери культурного життя Китаю набули розвитку в XVI ст.?
У XVI—XVII століттях у Китаї спостерігався розквіт культури, зокрема в таких сферах:
- Ремесла та винахідництво: Високого рівня досягли виробництво шовку, паперу, ювелірна справа та виготовлення порцеляни. Було винайдено водолазний скафандр, найпростіші міни, а для будівництва використовували лебідку.
- Наука: Розвивалася медицина, зокрема завдяки працям про лікувальні властивості рослин. Також видавалися енциклопедії, праці з географії, а китайські вчені почали вивчати європейські наукові досягнення.
- Архітектура: Було добудовано та відновлено Велику Китайську стіну. Архітектурний стиль змінився від монументального до більш вишуканого, з використанням орнаментів, скульптур та кольорової черепиці. Найвідомішими пам’ятками є ансамбль Забороненого міста та Храм Неба в Пекіні.
- Література: Розвивалася поезія, особливо жіноча. Були створені відомі епічні романи, такі як «Роман трьох царств» та «Подорож на Захід».
- Живопис та мистецтво: Сформувалися два основні напрями в живописі — «академічний» та «аматорський». Надзвичайної майстерності досяг багатоколірний розпис порцеляни. У Китаї вперше у світі почали створювати кольорові гравюри по дереву.
- Філософія: Попри загальний консерватизм, з’явилася неоконфуціанська школа філософа Ван Янміна, ідеї якої стали дуже популярними.
4. Японія в XVI ст.
➡️ Що було характерне для розвитку Японії в XVI ст.?
У XVI столітті Японія переживала період політичної роздробленості, коли країна була поділена на кілька сотень володінь князів-дайме. Формально державою керував імператор, але реальну владу мав сьогун, а імператор залишався лише верховним жерцем синтоїзму. Суспільство чітко поділялося на чотири стани: самураї (воїни-землевласники, близько 10% населення), селяни, ремісники та купці. Самураї посідали найвищий щабель і жили за суворими правилами честі, які згодом оформилися в кодекс бусідо. Селяни були прикріплені до землі, вирощували рис для самураїв і не мали права залишати своє господарство.
У 1543 році до Японії вперше прибули португальські мореплавці, що поклало початок контактам з європейцями. Попри роздробленість, відбувалося господарське піднесення: розвивалися міста, зовнішня торгівля, ремесла. Водночас становий устрій поступово руйнувався через розвиток товарно-грошових відносин. У цей період остаточно сформувалася культура чаювання, поширилися соєвий соус і тофу, у житлах з’явилися розсувні перегородки з паперу.
Сформулюйте судження про:
Особливості розвитку Китаю в XVI ст. та причини занепаду династії Мін
У XVI столітті в Китаї, де правила династія Мін, економіка значною мірою залежала від сільського господарства, зокрема від вирощування рису та нових культур, таких як арахіс і кукурудза. Землі поділялися на державні та приватні, причому селяни, які користувалися державною землею, сплачували високі податки (понад 50% врожаю) і виконували різні повинності. Водночас розвивалося ремесло й мануфактури, що виробляли шовк, порцеляну та папір; китайці навіть навчилися плавити сталь, використовуючи кам’яне вугілля, раніше за європейців.
Занепад династії був спричинений ослабленням влади імператора, величезними витратами на оборону від монголів, політикою ізоляції, що призвела до втрати контролю над торгівлею та розквіту піратства, а також корупцією.
Початок проникнення європейців у Китай та результати цього процесу
Першими європейцями, що прибули до Китаю в 1516 році, були португальці, які заснували торговельну базу в Макао. За ними з’явилися іспанці та голландці, а згодом англійці, які силою добилися права на торгівлю. Це вторгнення стало початком залежності Китаю від європейських країн. У відповідь китайська влада спробувала вдатися до політики самоізоляції, закривши свої порти, що призвело до економічного занепаду. Водночас відбувався обмін знаннями: китайці запозичили європейські технології, як-от механічні годинники, а європейці зацікавилися китайською філософією та системою управління
Розвиток культури Китаю в XVI — на початку XVII ст.
Цей період відзначився значними культурними досягненнями. Розвивалися наука та техніка: були зроблені такі винаходи, як водолазний скафандр та вдосконалено різні механізми. В архітектурі були створені величні споруди, зокрема архітектурний ансамбль Забороненого міста та Храм Неба в Пекіні. Високого рівня досягли література, особливо жанр роману, та живопис. Китайські майстри стали першими у світі, хто почав використовувати техніку кольорової гравюри по дереву, а їхня розписна порцеляна стала відомою на весь світ.
Становище Японії в XVI ст.
У XVI столітті Японія була країною, де формально правив імператор, але реальна влада належала військовому правителю — сьогуну. Країна була розділена на володіння князів (дайме), які після тривалих війн намагалися налагодити мирне життя, що сприяло економічному піднесенню.
Японське суспільство поділялося на чотири стани: самураї (воїни), селяни, ремісники та купці. Самураї займали найвищий щабель і жили за кодексом честі “бусідо”, що вимагав повної відданості господарю. Селяни забезпечували їх продуктами, а ремісники та купці перебували на нижчих щаблях соціальної драбини. Проте з розвитком торгівлі та грошових відносин цей становий устрій почав поступово руйнуватися. У 1543 році до Японії прибули перші європейці — португальці, що поклало початок контактам із Заходом.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
2. Які зміни в господарському житті Китаю відбулися за часів династії Мін?
За часів династії Мін у Китаї активно розвивалося сільське господарство, почали вирощувати нові культури, такі як арахіс і кукурудза. Розвивалося ремісництво у дрібних майстернях та великих державних майстернях з прикріпленими ремісниками та з’явилися мануфактури, де виробляли шовк, папір, порцеляну, а також виплавляли сталь. Вся земля поділялася на державну та приватну, а селяни сплачували високі податки, що перевищували 50% врожаю.
3. У який спосіб відбулося проникнення європейців до країн Сходу? Чому європейці зустрічали опір?
Першими до Китаю та Японії в XVI столітті прибули португальські торговці. Європейці зустрічали опір, оскільки китайські правителі вважали свою цивілізацію вищою і вороже ставилися до іноземців, а японська влада з часом побачила в поширенні християнства загрозу своїй владі та єдності країни, що призвело до вигнали всіх іноземців, крім голландських купців (тому що вони не були католиками, не займались проповідництвом).
4. Який стан європейського суспільства нагадують самураї?
Самураї, як привілейований військовий стан воїнів-професіоналів, які мали свій кодекс честі, найбільше нагадують середньовічне європейське рицарство.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
5. Покажіть на карті атласу: 1) Китай за часів династії Мін і залежні від нього держави; 2) порти в Китаї та Японії, де дозволяли торгувати європейцям.
Територія імперії Мін: внутрішні провінції Китаю та частина Маньчжурії; залежні території: В’єтнам, Корея, Тибет.
Порти: у Китаї — Макао (португальська факторія) і Гуанчжоу (дозвіл на торгівлю з 1637) ; у Японії — Нагасакі (острів Дедзіма).
6. Поясніть, чому за Мін відновлювали Велику Китайську стіну.
Велику увагу відновленню Великої Китайської стіни приділяли через загрозу з боку монгольських племен, які об’єдналися під владою Алтан-хана. Щоб захиститися від них, китайські правителі направили основні ресурси країни на відбудову стіни, яка стала навіть міцнішою за попередні укріплення.
7. Що зумовило розквіт піратства навколо Китаю? Які наслідки це мало?
Розквіт піратства зумовили встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю та заборона торгувати на узбережжі. Через це Китай втратив контроль над морською торгівлею, чим і скористалися спочатку японські, а згодом і китайські пірати. Наслідками цього стали велика шкода для господарства прибережних територій, але водночас пірати стали посередниками в контрабандній торгівлі, завозячи до Китаю дефіцитні товари в обхід державної заборони.
8. Чому китайці зацікавилися європейськими науковими й технічними досягненнями?
Китайці почали цікавитися європейськими досягненнями, бо помітили, що їхня власна наука почала відставати від європейської. Їх цікавили не стільки теоретичні знання, скільки практичні технічні винаходи, тому вони запозичили у європейців, наприклад, механічні годинники та нову вогнепальну зброю
✍️ Оцінюємо і створюємо
9. Працюємо в малих групах. Підготуйте презентацію, яка розповідає про боротьбу Китаю з піратством за часів династії Мін.
Для презентації про боротьбу з піратством за часів династії Мін можна використати такі тези:
- Проблема піратства: У XVI столітті в морях навколо Китаю, особливо в Жовтому та Східнокитайському, панували японські пірати, яких називали “вако”. Згодом до них приєдналося багато китайців. Вони нападали на прибережні поселення, грабували кораблі та викрадали людей, завдаючи великої шкоди економіці.
- Причини розквіту піратства: Влада династії Мін заборонила приватну зовнішню торгівлю, встановивши державну монополію. Це призвело до розвитку контрабанди, в якій пірати стали ключовими посередниками. Вони нелегально ввозили до Китаю срібло, прянощі та рабів, а місцеві чиновники за хабарі дозволяли вивозити шовк, чай і порцеляну.
- Методи боротьби: Спочатку уряд намагався боротися з піратством, посилюючи заборону на торгівлю, але це не дало результату. Зрозумівши помилковість такої політики, імператор зрештою дозволив торгівлю на узбережжі та розпочав жорстоку боротьбу проти самих піратів.
10. Підготуйте віртуальну екскурсію за темою «Основні здобутки культури Китаю періоду правління династії Мін».
Вітаю на віртуальній екскурсії «Скарби династії Мін»!
Архітектура: Перед нами величні архітектурні пам’ятки, що збереглися донині. Це ансамбль Забороненого міста та Храм Неба в Пекіні. Архітектура того часу відрізнялася вишуканістю, дахи прикрашали орнаментами та скульптурами, а в будівництві використовували кольорову полив’яну черепицю.
Технології та винаходи: У цей період китайці вдосконалили багато технічних пристроїв. Вони винайшли водолазний скафандр та прості міни для морських боїв. Для будівництва використовували лебідку, а для виробництва паперу — водяний двигун.
Мистецтво: Ми бачимо чудові зразки порцеляни з багатоколірним розписом, що перетворили кожен виріб на справжній витвір мистецтва. Також у Китаї вперше у світі почали створювати кольорові гравюри на дереві. У живописі існували дві основні школи: «академічна» (Чже) та «аматорська» (У).
Література: В епоху Мін було написано понад мільйон віршів, особливої популярності набула жіноча поезія. Також це був час розквіту великих класичних романів, таких як «Трицарство» та «Подорож на Захід».
Наука: Розвивалася медицина, зокрема завдяки праці Лі Шичженя «Трактат про коріння і трави», де описано лікувальні властивості рослин. Було видано декілька великих енциклопедій, що узагальнювали тогочасні знання.
11. За додатковими джерелами визначте, у чому проявлявся вплив країн Сходу на Європу в XVII—XVIII ст.
У XVII–XVIII століттях вплив країн Сходу, зокрема Китаю, на Європу проявлявся в кількох сферах:
- Культура і мистецтво: Європейці захоплювалися китайською порцеляною, шовковими тканинами, літературою та філософією. Торговими шляхами до Європи привозили не лише товари, як-от чай, а й поширювалися різноманітні ідеї.
- Медицина: У Європі почали поширюватися китайські методи лікування. Ідея про те, що лікувати потрібно не окрему хворобу, а весь організм людини, мала велике значення для розвитку європейської медицини.
- Політика: Європейських монархів зацікавив державний устрій Китаю. Вони охоче запозичували елементи китайської бюрократії та систему державних іспитів для чиновників.
- Торгівля: Попит на східні товари стимулював розвиток торгових компаній, таких як голландська та англійська Ост-Індські компанії, які вели активну торгівлю з Китаєм, Японією та країнами Південно-Східної Азії.
12. Дайте оцінку проблемам, із якими зіткнулася династія Мін в останнє століття свого правління, і способам їх розв’язання.
В останнє століття свого правління династія Мін зіткнулася з низкою серйозних проблем, які врешті-решт призвели до її занепаду:
- Зовнішні загрози: На півночі постійну небезпеку становили монгольські племена. Для захисту від них уряд спрямував величезні ресурси на перебудову Великої Китайської стіни, що виснажувало державу і відволікало увагу від інших проблем.
- Внутрішні проблеми: Влада імператорів слабшала, а при дворі точилася боротьба між різними угрупованнями знаті.
- Піратство і корупція: Заборона зовнішньої торгівлі призвела до розгулу піратства та контрабанди, в якій брали участь навіть чиновники. Спроби вирішити проблему силою та заборонами були неефективними, і лише дозвіл торгівлі та жорстока боротьба з піратами тимчасово покращили ситуацію.
- Проникнення європейців: З XVI століття до Китаю почали прибувати європейці (португальці, іспанці, голландці, англійці), які силою та хабарями домагалися торгових привілеїв. Це підривало авторитет династії. Спроба вирішити цю проблему через політику самоізоляції країни виявилася неефективною і лише поглибила відставання Китаю від європейських країн.
Способи розв’язання цих проблем були переважно запізнілими та неефективними. Зосередженість на старих методах (будівництво стіни, заборони) та внутрішні чвари не дозволили династії Мін впоратися з новими викликами, що й призвело до її падіння.