6. Початок українського національного відродження

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Як козацька старшина боролася за відновлення державних прав України у XVIII ст.?

Козацька старшина намагалася відновити державні права України шляхом подання петицій імператорам про повернення давніх прав і вольностей, захисту залишків автономії Гетьманщини та збереження козацького судочинства. Також старшина шукала дипломатичної й військової підтримки за кордоном, а наприкінці XVIII століття створила Новгород-Сіверський автономістський гурток.

2. ГР 1. Яким був національний склад населення Наддніпрянської України?

Абсолютну більшість населення Наддніпрянщини становили українці, які переважали в сільській місцевості. У містах і окремих регіонах також проживали росіяни, євреї, поляки, а на півдні України селилися німці, греки, болгари та представники інших народів.

3. ГР 1. Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють?

Національне відродження — це процес пробудження й формування національної самосвідомості народу, що виявляється у відродженні мови, культури та прагненні до власної державності. Його поділяють на три етапи: академічний (науковий), культурницький (літературний) і політичний.

4. ГР 1. Що вам відомо про «Історію Русів» та значення цього твору для української культури?
«Історія Русів» — це видатний анонімний історико-політичний твір кінця XVIII — початку XIX ст., у якому подано історію України від найдавніших часів до 1768 року. Цей твір доводив право українського народу на самоврядування, засуджував порушення козацьких вольностей та надихав багатьох діячів українського руху, зокрема Тараса Шевченка.

5. ГР 1. Використовуючи знання з української літератури про «Енеїду» І. Котляревського, розкрийте роль творів нової української літератури для національного самоусвідомлення української спільноти.

Твори нової української літератури показали, що жива народна мова є повноцінною і здатна передавати як побутові, так і глибокі патріотичні почуття. «Енеїда» Івана Котляревського прославила козацькі традиції, звичаї та дух волелюбності, що допомогло українцям усвідомити свою самобутність і окремішність від інших народів.

1. ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ

ГР 2. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Якою була роль історичної пам’яті й національної ідеї в розвитку української спільноти? Дайте аргументовану відповідь.
Історична пам’ять про козацьку державу та її вольності об’єднувала людей і допомагала зберігати власну ідентичність в умовах імперської політики. Національна ідея перетворила ці спогади на чітке бачення майбутнього, спонукаючи переходити від дослідження культури до боротьби за відновлення автономії та політичні права народу.

2. ПЕРШІ СПРОБИ НАЩАДКІВ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЧИНИТИ ОПІР АСИМІЛЯТОРСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Назвіть три аргументи, які доводять, що в діяльності Новгород-Сіверського гуртка втілювалися патріотично-автономістські традиції.
Я вважаю, що діяльність Новгород-Сіверського гуртка дійсно продовжувала патріотично-автономістські традиції Гетьманщини. Це тому, що його учасники прагнули відновити самоврядування українських земель і не погоджувалися з повною втратою козацьких прав. Наприклад, гуртківці виступали за широку адміністративну й церковну автономію України, організували таємну місію Василя Капніста до Берліна у 1791 році для пошуку союзників, а також поширювали патріотичні історичні твори. Отже, Новгород-Сіверський гурток став важливим осередком збереження пам’яті про українську державність і підґрунтям для майбутнього визвольного руху.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

ГР 1. На які особливості українського національного відродження Лівобережної України вказує історик?
Історик указує на те, що головною рушійною силою відродження на Лівобережжі були нащадки козацької старшини (малоросійське дворянство), у пам’яті яких зберігалися традиції автономії краю. Саме ця еліта сформувала ідеологію автономізму, спрямовану на відновлення самоврядування українських земель у складі держави.

3. ПОШИРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ ТА СЛОБОЖАНЩИНІ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Денотатний граф». Створіть структурно-логічну схему, яка характеризує поширення українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині.
Національне відродження на Лівобережжі та Слобожанщині відбувалося за такими напрямами:

• Лівобережжя:
  • Суб’єкти: дворяни-автономісти, нащадки козацької старшини (В. Полетика, Я. Маркович, А. Чепа).
  • Діяльність: пошук документів про шляхетські й козацькі права, збирання родинних архівів і написання праць з історії Гетьманщини (праці О. Рігельмана, Д. Бантиша-Каменського).
  • Результат: пробудження національної самосвідомості через звернення до минулого.
• Слобожанщина:
  • Суб’єкти: викладачі та випускники Харківського університету, науковці, поети (В. Каразін, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, І. Срезневський, М. Костомаров).
  • Діяльність: створення першого Харківського університету (1805 р.), видання літературних збірок та альманахів («Український альманах», «Сніп», «Молодик»), дослідження українського фольклору.
  • Результат: утвердження назви «Україна» та перехід до використання української літературної мови.

4. УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА

ГР 2. Працюємо в малих групах. Уявіть, що вас прийняли до Кирило-Мефодіївського братства. Створіть агітаційний плакат (ескіз), який ілюструє програмові ідеї товариства.

УКРАЇНА І СВІТ

Наведіть приклади з курсу всесвітньої історії, на підставі яких можливо зробити ці припущення.

У першій половині XIX століття в Європі активно діяли національно-визвольні підпільні рухи, такі як таємна організація «Молода Італія» Джузеппе Мадзіні, польські патріотичні товариства та діячі чеського національного відродження. Усі вони пропагували ідеї національної свободи, рівноправного союзу народів і скасування монархічного гніту, що перегукувалося з ідеями Кирило-Мефодіївського братства напередодні «Весни народів» 1848–1849 років.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Відгадай героя або героїню». Правила гри. Учитель (учителька) записує на картці прізвище історичної особи. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десять) або за певний час відгадати, про кого йдеться. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні», «частково».
Орієнтовний хід відгадування історичної особи (Василь Капніст):

1. Чи є ця особа нащадком козацької старшини? (Так).
2. Чи брав діяч участь у Новгород-Сіверському автономістському гуртку? (Так).
3. Чи займалася ця людина літературною та громадською творчістю? (Так).
4. Чи здійснювала вона таємну дипломатичну поїздку до Пруссії у 1791 році? (Так).
5. Відповідь: Це Василь Капніст.

2. ГР 2. Поясніть, чи могло розпочатися українське національне відродження без звернення його учасників до історичної пам’яті свого народу. Чому?
Ні, не могло. Відповідно до джерела, саме історична пам’ять про автономний статус українських земель у складі імперії та козацькі вольності стала підґрунтям для формування nationalної ідеї. Звернення до родинних архівів, пошук універсалів гетьманів та грамот князів (під час боротьби за дворянські права до 1835 р.) спонукали дворян-автономістів вивчати минуле, що привело до пробудження національної самосвідомості та виникнення перших історичних праць.

3. ГР 1. Наведіть слова-асоціації до поняття «автономісти». На їхній основі складіть власне визначення.

Слова-асоціації: самоврядування, Гетьманщина, права і вольності, козацька старшина, децентралізація, власний устрій.
Автономісти — це прихильники збереження або відновлення самостійного внутрішнього управління певного краю чи народу в межах єдиної держави.

4. ГР 1. Назвіть хронологічні межі та основні події першого етапу національного відродження, які описують його зміст.
Перший (академічний, або фольклорно-етнографічний) етап тривав від кінця XVIII ст. до 1840-х рр. Його зміст визначають діяльність Новгород-Сіверського гуртка, місія Василя Капніста до Берліна (1791 р.), вихід «Енеїди» Івана Котляревського (1798 р.), відкриття Харківського університету (1805 р.), збирання фольклору М. Цертелєвим і М. Максимовичем та поширення «Історії Русів».

5. ГР 1. У яких програмових документах знайшли відображення погляди членів Кирило-Мефодіївського братства? Назвіть програмові ідеї братчиків.
Погляди братчиків відображені в «Книзі буття українського народу», «Статуті слов’янського братства Святих Кирила і Мефодія» та відозвах «До братів українців» і «До братів великоросів і поляків». Головними ідеями були утворення вільної федерації рівноправних християнських слов’янських республік на засадах демократії, ліквідація кріпацтва, скасування станового поділу та поширення освіти серед народу.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з початком українського національного відродження.

На карті історичного атласу слід показати: Новгород-Сіверський (осередок дворян-автономістів), Харків (Харківський університет та осередки романтиків), Київ (Київський університет Св. Володимира та осередок Кирило-Мефодіївського братства), Полтаву (початок нової літератури, творчість І. Котляревського) та Санкт-Петербург (видання перших українських книжок, зокрема «Кобзаря»).

7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Які назви мали політичні режими у Франції та Великій Британії в період, коли на українських землях діяло Кирило-Мефодіївське братство?

У Франції під час діяльності братства (1845–1847 рр.) існував режим Липневої монархії на чолі з королем Луї-Філіппом I, а у Великій Британії діяла парламентська (конституційна) монархія за правління королеви Вікторії.

2) Чи могли німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель, яких вважають одними із засновників націоналізму, дізнатися про появу Кирило-Мефодіївського братства? Чому?

Ні, вони не могли дізнатися про появу Кирило-Мефодіївського братства, оскільки обидва філософи померли значно раніше: Йоганн Фіхте помер у 1814 році, а Георг Гегель — у 1831 році, тоді як братство було засноване наприкінці 1845 — на початку 1846 року.

8. ГР 1. Створіть інтерактивну лінію часу та розмістіть на ній ключові події першого етапу національного відродження. Додайте короткі коментарі з їхнім описом та значенням.

9. ГР 2. Розв’яжіть пізнавальні завдання.
1) Деякі вчені вважають, що діяльність Кирило-Мефодіївського братства показала російському уряду небезпеку зростання національної свідомості української спільноти. Чи згодні ви із цим? Чому?
Я повністю згоден із цим твердженням, оскільки братчики вперше поєднали українські національні прагнення з політичною програмою ліквідації самодержавства й кріпацтва. Імперська влада побачила пряму загрозу цілісності держави в ідеї слов’янської федерації рівних народів, тому застосувала суворі покарання, заслання та жорстку цензуру.

2) Поясніть, як ви розумієте зв’язок між ідеями Просвітництва, романтизмом і діяльністю осередків національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.
Просвітництво утвердило думку про природну рівність людей і народів та цінність знань, а романтизм викликав щире захоплення народною мовою, піснями, думами й героїчною козацькою історією. Спираючись на ці ідеї, діячі в Харкові та Києві почали збирати фольклор, писати книжки для народу й доводити, що українці є окремою самобутньою нацією з правом на розвиток.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Використовуючи інформацію з відкритих джерел, охарактеризуйте діяльність Кирило-Мефодіївського братства за такими пунктами: 1) роки діяльності; 2) структура братства; 3) кількість учасників; 4) мета та види діяльності. Результат роботи подайте у вигляді структурно-логічної схеми (інтерактивної презентації, виступу в стилі ТED тощо).

11. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Чи можна стверджувати, що в цей період на українських землях у складі Російської імперії відбувався перший період українського національного відродження? Чому?
Так, можна стверджувати, що відбувався саме перший (академічний або культурницький) період національного відродження. У цей час діячі збирали фольклор, записували пісні, писали історичні твори, розробляли граматику української мови та формували нову літературу. Уся ця робота створила наукове й духовне підґрунтя для переходу до другого та третього етапів — політичної боротьби за українську державність.

12. ГР 1. Дослідіть життя та діяльність І. Котляревського, В. Каразіна, М. Костомарова, П. Куліша (на вибір). Напишіть автобіографію від його імені.

Я, Микола Костомаров, народився 1817 року на Слобожанщині. З юних років мене захоплювало минуле нашого народу, тому під час навчання в Харківському університеті я присвятив себе вивченню української історії та народної поезії. Згодом став викладачем історії в Університеті Святого Володимира в Києві, де разом із однодумцями заснував таємне Кирило-Мефодіївське братство. Я прагнув, щоб усі слов’янські народи об’єдналися у вільну християнську федерацію, а Україна стала її рівноправною частиною без царя й без кріпацтва. Для братчиків я написав «Книгу буття українського народу». За свої переконання у 1847 році я був заарештований та відправлений на заслання до Саратова, проте завжди зберігав відданість українській справі.

13. ГР 2. Висловіть власну аргументовану думку щодо тези, що Т. Шевченко став символом українського національного руху.

Тарас Шевченко став символом українського національного руху, тому що його творчість об’єднала українців навколо спільної ідеї волі. Він відкрито й безкомпромісно закликав до знищення кріпацтва та повалення імперського ярма, зробивши боротьбу за свободу зрозумілою для простого народу. Особиста мужність поета під час арешту й заслання зробила його духовним провідником нації для багатьох наступних поколінь.