ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Що таке масонство? Коли воно виникло і до чого закликало?
Масонство — це всесвітній релігійно-етичний рух, який виник в Англії на початку XVIII століття. Його прихильники закликали людей до внутрішнього морального самовдосконалення, братерства, рівності та взаємодопомоги.
2. ГР 1. Які суспільно-політичні проблеми розвитку своїх країн мали, на вашу думку, хвилювати представників польського й російського рухів?
Представників російського опозиційного руху насамперед турбували збереження самодержавного ладу, відсутність конституційних прав і свобод людини, свавілля чиновників та існування кріпацтва. Представників польського визвольного руху найбільше хвилювали втрата державної незалежності після поділів Речі Посполитої, національне гноблення та потреба відновлення польської держави.
3. ГР 1. Назвіть особливості національного складу та соціального становища населення Правобережної України в Ранньомодерну добу.
Переважну більшість населення становили українські селяни, які перебували в кріпосній залежності та зазнавали соціального й релігійного гніту. Панівною верствою, яка володіла майже всією землею та маєтками, була польська шляхта, а в містах і містечках значну частину жителів складало єврейське населення, зайняте в торгівлі, ремеслі та оренді.
1. Масонство на українських землях
ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Обговоріть та висловіть спільну аргументовану думку про місце і роль масонства в суспільному житті українських земель.
Масонство на початку XIX ст. стало важливим осередком зародження вільнодумства та опозиційних настроїв серед дворянської інтелігенції й офіцерства на українських землях. Хоча масонські ложі починали з ідей морального самовдосконалення, благодійності та просвітництва, з часом вони перетворилися на майданчики для обговорення суспільно-політичних змін — ліквідації кріпосного права, обмеження самодержавства та встановлення рівності. Водночас через неоднорідний національний склад лож (російські, польські, європейські) українське національне питання в них відігравало другорядну роль, проте діяльність масонів підготувала підґрунтя для формування наступних визвольних рухів і таємних організацій.
2. Прояви російського опозиційного руху декабристів на українських землях
ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту, що характеризує діяльність декабристів та їхнє бачення майбутнього українських земель.
Організації декабристів на українських землях:
- 1815 р. — «Залізні персні» (Кам’янець-Подільський, очільник В. Раєвський): мета — запровадження республіканського ладу та скасування кріпацтва.
- 1821 р. — «Південне товариство» (Тульчин, очільник П. Пестель): програма «Руська правда».
- 1823 р. — «Товариство об’єднаних слов’ян» (Новоград-Волинський, засновники брати Борисови та Ю. Люблінський): програма «Правила» і «Клятвена обіцянка».
Бачення майбутнього українських земель:
- «Південне товариство» (П. Пестель): унітарна республіка з однопалатним парламентом; скасування кріпацтва; повне заперечення права українців та інших народів на самовизначення й автономію.
- «Північне товариство» (М. Муравйов): конституційна монархія та федерація з 14 частин (держав); українські землі штучно ділилися між Українською, Чорноморською та іншими державами без урахування етнічних кордонів.
- «Товариство об’єднаних слов’ян»: федерація вільних слов’янських демократичних республік (від Балтики до Чорного й Адріатичного морів); окремої незалежної держави для українців також не передбачалося.
Практичні дії:
- Грудень 1825 — січень 1826 рр. — повстання Чернігівського піхотного полку на Київщині, яке було швидко придушене царськими каральними військами через відсутність широкої підтримки серед місцевого населення.
ГР 2. Метод «Освітній проєкт». За інформацією з відкритих джерел підготуйте допис до соціальної мережі про діяльність однієї з масонських лож на українських землях цього періоду. Висловіть власне ставлення до масонства.
Полтавська масонська ложа «Любов до істини»
У 1818–1819 роках у Полтаві за підтримки малоросійського генерал-губернатора князя Миколи Рєпніна діяла масонська ложа «Любов до істини». Її засновником і керівником (майстром стільця) був Михайло Новиков, а активну роль у діяльності організації відігравали багатий поміщик Семен Кочубей та видатний український письменник Іван Котляревський, який входив до ради ложі.
Ложа об’єднувала місцевих дворян, урядовців і військових. Її учасники вели дискусії про політичне майбутнє краю та шукали способи вирішення соціальних проблем, насамперед ліквідації кріпосного права. Гуманістичні ідеї ложі втілювалися на практиці: її члени (зокрема М. Рєпнін, С. Кочубей та І. Котляревський) організували збір коштів і викупили з кріпацтва Михайла Щепкіна — майбутнього корифея українського театру. Крім того, гуманізм Котляревського проявився наприкінці його життя, коли відпустив на волю власних селян.
Я вважаю, що діяльність масонів відіграла значну позитивну роль у розвитку суспільної думки на українських землях. Попри таємний характер, масонські ложі стали осередками просвітництва, благодійності та боротьби за людську гідність.
3. Польське (Листопадове) повстання 1830—1831 рр.
ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Логічний ланцюжок». Створіть логічний ланцюжок подій на українських землях, які пов’язані з Польським (Листопадовим) повстанням 1830—1831 рр.
- Лютий 1831 р. — нарада польської шляхти на Київщині та ухвалення рішення готуватися до збройного повстання на підтримку виступу у Варшаві під гаслом «За нашу і вашу свободу».
- Квітень — травень 1831 р. — розгортання бойових дій повстанських загонів на Правобережній Україні (Волинь, Поділля, Київщина, Житомирщина) та перші поразки повстанців від російських військ.
- Червень 1831 р. — остаточний розгром польських загонів на Правобережжі російською армією; формування малоросійських козацьких полків на Лівобережжі для боротьби з повстанцями.
- Після 1831 р. — посилення імперської політики зросійщення: масове позбавлення дворянських прав і конфіскація маєтків польської шляхти, закриття католицьких монастирів і костелів.
- 1831–1834 рр. — ліквідація польського освітнього осередку — Кременецького ліцею — та відкриття в Києві Університету Святого Володимира для зміцнення російського впливу.
- 1839 р. — насильницька ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі та її приєднання до Російської православної церкви.
- 1847–1848 рр. — запровадження «Інвентарних правил» на Правобережжі для врегулювання селянських повинностей та зменшення впливу польських поміщиків.
ГР 2. Висловіть аргументовану думку, чому українські селяни не підтримали це повстання.
Українські селяни сприймали Листопадове повстання як чужу «панську справу», оскільки керівництво повстання прагнуло відновити Річ Посполиту в кордонах 1772 року і не висувало планів скасування кріпацтва та наділення селян землею. Польські поміщики залишалися для селянства соціальними й національно-релігійними гнобителями. Крім того, командування російських військ пообіцяло звільнити від кріпосної залежності тих селян, які допомагатимуть викривати та затримувати повсталих панів. Селяни повірили цим обіцянкам і нерідко самі допомагали російській владі знешкоджувати загони польської шляхти.
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. ГР 1. Навчальна гра «Аукціон». Правила гри. На аукціоні учасники й учасниці можуть «придбати» бали за свої знання як розрахункову одиницю. Для цього треба правильно відповісти на запитання вчителя (вчительки) за вивченою темою. Повторення відповідей не враховується.
Приклади історичних фактів, дат і понять для отримання переможних балів на «Аукціоні знань»:
- Масонські ложі в Україні: ложа «Любов до істини» в Полтаві (членом був Іван Котляревський, який звільнив своїх кріпаків), «З’єднані слов’яни» в Києві, «Понт Евксинський» в Одесі, «Мінерва» на Поділлі.
- Організації декабристів: «Залізні персні» (1815 р., Кам’янець-Подільський, керівник В. Раєвський), «Південне товариство» (1821 р., Тульчин, лідер П. Пестель, програма «Руська правда»), «Товариство об’єднаних слов’ян» (1823 р., Новоград-Волинський).
- Виступ декабристів в Україні: повстання Чернігівського піхотного полку на Київщині наприкінці грудня 1825 — на початку січня 1826 року.
- Польське повстання 1830—1831 рр.: висунуло гасло «За нашу і вашу свободу», охопило Правобережжя навесні 1831 року, не було підтримане місцевим селянством і зазнало поразки.
- Антипольська та антиукраїнська політика царизму: створення Комісії у справах західних губерній, ліквідація Кременецького ліцею (1831 р.), відкриття Університету Святого Володимира в Києві (1834 р.), скасування греко-католицької церкви на Правобережжі (1839 р.), впровадження «Інвентарних правил» (1847—1848 рр.).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаємо і розуміємо
2. ГР 1. Назвіть таємні опозиційні організації декабристів, що діяли на українських землях, та опишіть їхні програмові цілі.
На українських землях діяли такі організації декабристів:
- «Залізні персні» (1815 р., Кам’янець-Подільський) — виступали за повалення самодержавства, встановлення республіканського ладу та скасування кріпосного права.
- «Південне товариство» (1821 р., Тульчин) — планувало ліквідувати кріпацтво й самодержавство, встановити унітарну республіку на чолі з парламентом. Програма товариства не передбачала надання українським землям жодних автономних чи національних прав.
- «Товариство об’єднаних слов’ян» (1823 р., Новоград-Волинський) — ставило за мету ліквідацію самовладдя, скасування кріпацтва та створення федерації вільних слов’янських республік, хоча окремої української держави цей проєкт також не виділяв.
3. ГР 1. Коли та за яких обставин була ліквідована греко-католицька церква на Правобережжі?
Греко-католицька церква на Правобережній Україні була офіційно ліквідована царським урядом у 1839 році. Це відбулося в межах посилення політики зросійщення та боротьби з польським впливом після придушення Листопадового повстання: греко-католицькі парафії примусово приєднали до російської православної церкви, а храми закривали, незважаючи на спротив і протести вірян.
4. ГР 1. Поясніть наслідки Польського (Листопадового) повстання 1830—1831 рр. для українських земель.
Поразка польського повстання спричинила хвилю жорсткої русифікації Правобережної України з боку російського уряду:
- Запроваджено російську мову як єдину офіційну в судах, адміністрації та навчальних закладах краю.
- Ліквідовано польський осередок освіти — Кременецький ліцей, а натомість для зміцнення імперського впливу в Києві відкрито Університет Святого Володимира.
- Близько 64 тисяч представників польської шляхти позбавили маєтків і виключили з дворянського стану (розпочалася так звана «декласація шляхти»).
- Обмежено діяльність римо-католицької церкви (закрито десятки костелів і монастирів), а в 1839 році примусово ліквідовано греко-католицьку церкву.
- Прагнучи послабити залежність селян від польських поміщиків і зменшити соціальну напругу, влада згодом запровадила «Інвентарні правила» (1847–1848 рр.), які обмежували свавілля поміщиків.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаємо і розуміємо
5. ГР 1. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до понять «масони», «зросійщення». На їхній основі надайте власні визначення.
- Масони
- Слова-асоціації: ложа, таємність, братерство, рівність, моральне вдосконалення, взаємодопомога, благодійність.
- Визначення: Масони — це учасники всесвітнього етично-релігійного руху, які об’єднувалися в таємні організації (ложі) з метою морального самовдосконалення людини та побудови суспільства на засадах рівності й братерства.
- Зросійщення
- Слова-асоціації: імперія, асиміляція, російська мова, православ’я, утиски культури, уніфікація, заборони.
- Визначення: Зросійщення — це цілеспрямована державна політика Російської імперії, спрямована на витіснення місцевих мов, традицій і віросповідань та насадження російської мови, культури й православ’я.
Застосовуємо і аналізуємо
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з поширенням масонства, російського і польського рухів на українських землях.
На карті атласу слід показати такі основні центри:
- Осередки масонського руху: Одеса (ложі «Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтава (ложа «Любов до істини»), Київ (ложа «З’єднані слов’яни»), Кам’янець-Подільський (ложа «Озирис до пломеніючої зорі»), а також село Буцьківці на Поділлі (ложа «Мінерва»), Харків, Житомир, Кременчук та Немирів.
- Осередки російського опозиційного руху (декабристів): Тульчин (центр «Південного товариства»), Кам’янець-Подільський (організація «Залізні персні»), Новоград-Волинський (заснування «Товариства об’єднаних слов’ян»), Київ (місце щорічних таємних з’їздів декабристів), а також населені пункти Васильків, Триліси й Мотовилівка на Київщині (виступ Чернігівського піхотного полку).
- Райони дій польського національно-визвольного руху (1830—1831 рр.): території Волині, Поділля, Київщини та Житомирщини, де відбувалися виступи польських повстанських загонів, а також місто Кременець (осередок польської освіти — ліцей).
7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Яка подія, пов’язана з російським опозиційним рухом декабристів, відбулася в рік, коли США проголосили «доктрину Монро»?
2) Яка подія польського визвольного руху відбулася в рік заснування організації «Молода Італія»?
- Президент США проголосив «доктрину Монро» у 1823 році. У цей самий 1823 рік у Новограді-Волинському було створено таємну організацію декабристів — «Товариство об’єднаних слов’ян».
- Організацію «Молода Італія» було засновано Джузеппе Мадзіні у 1831 році. У цьому ж 1831 році відбулися збройні виступи та бої загонів учасників Польського (Листопадового) повстання на українських землях Правобережжя (Волині, Поділлі, Київщині).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Застосовуємо і аналізуємо
8. ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Проаналізуйте, як декабристи та учасники Кирило-Мефодіївського братства бачили майбутнє українських земель. Визначте спільне й відмінне в їхніх основних ідеях.
| Відмінне (Декабристи) | Спільні ознаки | Відмінне (Кирило-мефодіївці) |
|---|---|---|
| • Не визнавали права українців на окрему державність чи автономію (проєкт П. Пестеля передбачав унітарну неподільну Росію). • Планували досягти мети шляхом військового перевороту силами офіцерів. • Територію України у федеративних проєктах М. Муравйова штучно ділили на частини без урахування етнічних меж. | • Необхідність скасування кріпосного права та ліквідації самодержавства. • Встановлення республіканського устрою або конституційного правління. • Ідея слов’янської федерації («Товариство об’єднаних слов’ян» та братчики). • Дотримання громадянських прав і рівності станів. | • Бачили Україну повноправною, рівноправною та незалежною республікою в союзі слов’янських народів. • Проголошували мирний, просвітницький і християнсько-демократичний шлях змін. • На перше місце ставили національне й культурне відродження українського народу. |
Оцінюємо і створюємо
9. ГР 2. Працюємо разом. Метод «Дебати». Чи можна вважати, що розгортання польського національно-визвольного й російського опозиційного рухів стало суттєвим чинником суспільного розвитку тогочасних українських земель?
Так, розгортання цих рухів стало суттєвим чинником розвитку суспільного життя в Україні. З одного боку, вони поширювали передові європейські ідеї ліквідації кріпацтва, конституціоналізму, повалення самодержавства та національного визволення, залучаючи до громадської активності місцеве дворянство й інтелігенцію. З іншого боку, поразка декабристів і польських повстанців спонукала царський уряд до посилення русифікації, ліквідації місцевих освітніх осередків та греко-католицької церкви. Водночас байдужість або нехтування українськими національними інтересами з боку росіян і поляків підштовхнули українських діячів до усвідомлення потреби творити власний, незалежний національний рух.
10. ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Симуляція». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом подій на Правобережній Україні під час Польського (Листопадового) повстання 1830—1831 рр. Підготуйте розповіді від імені:
- Учасник повстання (польський шляхтич): «Ми повстали заради відновлення вільної Речі Посполитої в історичних кордонах і вірили в гасло “За нашу і вашу свободу”. Проте сили були нерівними, а місцеве селянство не підтримало нас, що призвело до розгрому шляхетських загонів і втрати маєтків».
- Місцевий український селянин: «Для нас це повстання було чужою панською справою, адже польські поміщики захищали свою владу й не збиралися давати нам справжньої волі та землі. Коли царська влада пообіцяла звільнити від поміщиків тих, хто видасть бунтівників, ми допомогли їх затримати, хоча згодом до маєтків просто призначили нових управителів».
- Військовий російської армії: «За наказом імператора наш полк швидко розбив розрізнені загони польських шляхтичів на Правобережжі та відновив порядок. Ми діяли рішуче, щоб ліквідувати загрозу цілісності імперії та придушити будь-які спроби відокремлення західних губерній».
- Український дворянин із Лівобережжя: «Ми спостерігали за подіями з осторогою. Царський уряд залучив наше козацтво для формування полків на допомогу армії, пообіцявши пільги та зменшення податків, хоча самі бойові дії завершилися ще до того, як наші козаки дісталися Варшави».
- Французький журналіст: «Події на Правобережній Україні засвідчили трагічний розрив між патріотичними прагненнями польської шляхти та інтересами місцевого українського народу. Брак широкої соціальної підтримки серед селян зробив поразку повстання під ударами величезної царської армії неминучою».
- Представник місцевої єврейської спільноти: «Під час воєнних дій у містечках панували тривога й занепад торгівлі, оскільки бої та пересування військ несли небезпеку для громад. Ми намагалися триматися осторонь збройного конфлікту й сподівалися лише на якнайшвидше відновлення миру та безпеки для наших родин».