§49-50. Бароко і класицизм в Україні

Назад до змісту

49-50.1. Бароко в Україні

1. Визначте особливості українського бароко.

Українське бароко, яке також називають козацьким або мазепинським, було поширене у XVII–XVIII століттях переважно на Гетьманщині та Слобожанщині. Його головною особливістю є поєднання європейських барокових традицій з місцевими українськими смаками та мистецькими звичаями. На відміну від західноєвропейського, українське бароко характеризується простішими формами та більш стриманими орнаментами. Цей стиль став проявом національної ідентичності та символом української державності.

2. Які риси цього стилю в архітектурі, скульптурі та живописі?

• Архітектура: В архітектурі українського бароко помітне прагнення до зовнішнього блиску та розвиненої декорації, як-от фронтони та ліпні орнаменти. Використовувалися колони, напівколони та пілястри. У цьому стилі будували не лише храми та монастирі, а й навчальні заклади, палаци та урядові будівлі. Прикладами є Катерининська церква в Чернігові, Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври та собор Святого Юра у Львові.
• Скульптура: Барокову скульптуру переважно використовували на землях, що входили до складу Речі Посполитої. Скульптори працювали з каменем, деревом, гіпсом, мармуром та алебастром, застосовуючи різьблення, кування та розпис. Відомими майстрами були Йоган-Георг Пінзель, чиї роботи прикрашають храми Львова та Бучача, та Ян Пфістер, який створював скульптури та оздоблення для храмів.
• Живопис: Живописні твори цього періоду насичені складними композиціями та декором. Головними жанрами були ікони та портрети. Персонажів часто зображували в дорогому одязі з елементами українських національних мотивів. В іконописі поєднувалися традиційна іконографія, елементи народного мистецтва та реалістичне трактування образів.

3. Назвіть українських авторів барокової літератури та музики.

• Література: До представників барокової літератури належать Мелетій Смотрицький, Іван Величковський, Петро Могила, Дмитро Туптало (Туптало) та Григорій Сковорода. Вони писали проповіді, вірші, панегірики, байки та філософські твори.
• Музика: У музиці центральне місце займав партесний спів — вид багатоголосного хорового співу без інструментального супроводу (a cappella). Хоча більшість творів того часу анонімні, до нас дійшли імена таких композиторів, як Микола Дилецький, Артем Ведель, Максим Березовський та Дмитро Бортнянський.

Машина часу

1. Як ви розумієте допис на платформі «Музей майбутнього»: «Тепер цей музей – без часу і простору. Музей, що втратив форму, але не втратив змісту. Музей, що збереже твої ідеї, труди і мрії, погляди й настанови. Тепер будь-хто зможе прогулятися твоїми стежками будь-коли та будь-де. Ти мріяв про те, що кожен і кожна займатимуться сродною працею, до якої лежить душа»?

Цей допис означає, що музей існує не лише у фізичній будівлі, а й у віртуальному просторі, який доступний кожному незалежно від місця і часу. Музей «втратив форму» — тобто фізичну оболонку, але «не втратив змісту» — його ідеї, цінності, пам’ять про Сковороду залишаються живими. У віртуальному музеї збережено все найважливіше: спадок, думки та настанови філософа. Будь-хто може духовно та інтелектуально «пройтися» шляхами Сковороди завдяки сучасним технологіям.

2. Чому важливо зберегти історичні пам’ятки, навіть в онлайн-форматі?

Зберігати історичні пам’ятки в онлайн-форматі важливо тому, що це дає змогу передати знання та культурну спадщину майбутнім поколінням, навіть якщо сам об’єкт зруйновано. Віртуальні музеї дозволяють вивчати історію, знайомитися з постатями та подіями, розвивати патріотизм і шану до минулого. Онлайн-платформи роблять пам’ять доступною для всіх, незалежно від обставин чи місцезнаходження, дозволяють зберегти унікальні матеріали та надихати нові покоління.

3. Як ви розумієте вислів Сковороди «сродна праця»?

«Сродна праця» — це робота, яка відповідає покликанню і здібностям людини, приносить їй радість і користь іншим. Для Сковороди справжнє щастя — це займатися тим, до чого лежить душа, і розкривати власний талант. Він вважав, що кожен має знайти свою улюблену справу і служити іншим саме через неї.

49-50.2. Поширення класицизму в українських землях

1. Визначте особливості розвитку класицизму на території України.

Розвиток класицизму на українських землях мав свої особливості, оскільки вони входили до складу іноземних держав. Цей стиль поширився тут із запізненням, у першій половині ХІХ століття, і часто переплітався з іншими стилями та місцевими традиціями. На відміну від інших країн, в українській літературі класицизм розвивався без протистояння з бароко.

2. Які архітектурні споруди в українських землях зведені в стилі класицизму?

У стилі класицизму зведені такі споруди: Кругла площа в Полтаві, палац Кирила Розумовського в Батурині, палаци Кочубеїв у Диканьці, садиби Тарновських у Качанівці та Чечелів у Самчиках, а також Воскресенська церква в Батурині. Із класицизмом пов’язане також створення великих ландшафтних парків, наприклад, садиби в Качанівці та парку «Олександрія» в Білій Церкві.

3. Визначте риси літературних творів, написаних відповідно до норм класицизму.

Літературні твори в стилі класицизму ознаменували перехід до єдиної літературної мови, оскільки поширені жанри — травестія, байка, комедія, народне оповідання — вимагали використання народної мови. Риси цього стилю помітні в трагікомедії «Володимир» Феофана Прокоповича, поезії Івана Некрашевича та поемі «Енеїда» Івана Котляревського.

Мовою історичного джерела

Які цінності українських козаків перейняли Низ та Евріал?

• Вірність товаришу. Низ не може залишити свого друга Евріала і готовий іти з ним до кінця.
• Братерство й підтримка. Герої завжди разом у найскладніших ситуаціях, підтримують один одного навіть перед смертю.
• Готовність до самопожертви. Обидва готові пожертвувати життям заради спільної справи та товариша.
• Патріотизм і служіння спільній меті. Вони діють не для себе, а задля загального добра — як це робили справжні козаки.
• Героїзм. Низ вважає найвищою честю загинути на полі бою, як його батько-герой.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли в українських землях поширився класицизм?
• Що було характерним для українського бароко порівняно із західноєвропейським?
• Хто був автором фігурних віршів, таких як вірш-рак?
• Де переважно поширювалося козацьке бароко?
• Звідки ми можемо дізнатися про творчість гравера Іллі зі Львова?
• Чому в українському класицизмі жанри травестії та байки вимагали використання народної мови?
• Як відбувалося змішування архітектурних стилів у спорудах того часу?
• Який результат мало поширення партесного співу в українській музичній культурі?

2. Визначте основні здобутки періодів бароко та класицизму на території України.

Основні здобутки періоду бароко:

• Створення унікального архітектурного стилю, що поєднував європейські риси з місцевими традиціями та відзначався стриманішими орнаментами.
• Розвиток монументального церковного будівництва, зокрема таких пам’яток, як Собор Святого Юра у Львові та Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври.
• Розквіт літератури, поява фігурної поезії (Іван Величковський) та філософських творів (Григорій Сковорода).
• Поширення партесного (багатоголосного) хорового співу, що став основою для творчості композиторів Миколи Дилецького, Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.

Основні здобутки періоду класицизму:

• Формування єдиної літературної мови завдяки використанню народної мови в популярних жанрах, як-от травестія, байка та комедія.
• Створення визначних архітектурних ансамблів та палацово-паркових комплексів, наприклад, Круглої площі в Полтаві та палацу Кирила Розумовського в Батурині.
• Розвиток портретного живопису, представленого роботами Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського.
• Поява знакових літературних творів, що поєднували риси класицизму з національним колоритом, найвідомішим з яких є «Енеїда» Івана Котляревського.

3. Складіть перелік діячів культури українського бароко та класицизму.

Діячі українського бароко:

• Архітектори: Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Іван Зарудний.
• Скульптори: Йоган-Георг Пінзель, Ян Пфістер.
• Художники та гравери: Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Іван Щирський, Юрій Шимонович-Семигиновський.
• Письменники: Мелетій Смотрицький, Іван Величковський, Петро Могила, Дмитро Туптало, Григорій Сковорода.
• Композитори: Микола Дилецький, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський.

Діячі українського класицизму:

• Архітектори: автори палацу Кирила Розумовського та ансамблю Круглої площі в Полтаві.
• Художники: Антон Лосенко, Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський.
• Письменники: Іван Котляревський, Іван Некрашевич, Феофан Прокопович.

4. Створіть діаграму Вена «Бароко та класицизм»..

5. Вправа «Мапа життя». Укладіть логічну схему життя та діяльності одного з українських діячів культури бароко та класицизму (на вибір).

Мапа життя та творчості Йогана-Георга Пінзеля

Логічна схема життя та діяльності Йогана-Георга Пінзеля

• Загальна інформація
  • Ім’я: Йоган-Георг Пінзель, також відомий як майстер Пінзель.
  • Період діяльності: Середина XVIII століття.
  • Стиль: Представник пізнього бароко та рококо.
  • Значення: Видатний галицький скульптор, якого вважають зачинателем Львівської школи скульпторів.
• Життєпис
  • Походження: Біографія митця є таємницею. Його етнічне походження, точне місце і час народження невідомі. Існують різні версії: деякі дослідники припускають, що він походив з Італії, Чехії або Сілезії.
  • Діяльність: Прибув на територію Галичини наприкінці 1740-х років. Працював переважно спільно з архітектором Бернардом Меретином на замовлення магната Миколи Василя Потоцького. Творив у Львові, Бучачі, Городенці, Монастириськах та інших містах.
  • Родина: 13 травня 1751 року в Бучачі одружився з Маріанною Єлизаветою Кейтовою. У шлюбі народилося двоє синів — Бернард (1752 р.н.) та Антон (1759 р.н.).
  • Смерть: Помер між 16 вересня 1761 року та 24 жовтня 1762 року. Найімовірнішим місцем смерті вважається місто Бучач.
• Творчість та спадщина
  • Особливості стилю: Його скульптури вирізняються надзвичайною емоційністю, динамікою та життєвістю форм.
  • Відомі роботи: Авторству Пінзеля належать скульптурне оздоблення собору Святого Юра у Львові, зокрема статуя «Святий Юрій Змієборець», кам’яні фігури для ратуші в Бучачі, вівтарі та статуї для костелів у Городенці, Годовиці та Монастириськах.
  • Вплив: Справив значний вплив на творчість наступного покоління львівських скульпторів.
  • Визнання: Твори Пінзеля сьогодні зберігаються в музеях України, Польщі та Німеччини, а його виставки з успіхом проходили в паризькому Луврі та віденському палаці Бельведер.

6. Вправа «Онлайн-екскурсія». Чи погоджуєтесь ви з тезою «Пінзель – український Мікеланджело»? Обґрунтуйте свою думку.

Так, я погоджуюся з тезою «Пінзель – український Мікеланджело». Хоча ці митці працювали в різні епохи та стилях, їх об’єднує неймовірний талант і сила емоційного впливу на глядача.

• Майстерність. Як і Мікеланджело, Пінзель був геніальним скульптором. Він досконало володів технікою обробки каменю та дерева, створюючи фігури, що вражають своєю реалістичністю та виразністю.
• Емоційність. Роботи Пінзеля сповнені драматизму, руху та сильних почуттів. Ця експресивність споріднює його з творами Мікеланджело, які також передають глибокі людські переживання.
• Значення. Подібно до того, як Мікеланджело є ключовою фігурою італійського Відродження, Пінзель є найвидатнішим представником мистецтва бароко на українських землях.

Тому порівняння з Мікеланджело вдало підкреслює масштаб таланту Пінзеля та його виняткове місце в історії європейського мистецтва.