§51-52. Освічений абсолютизм

Назад до змісту

51-52.1. Що називають політикою освіченого абсолютизму?

1. Які ідеї Просвітництва стали основою політики освіченого абсолютизму?

Основою політики освіченого абсолютизму стали ідеї французьких просвітників, зокрема Вольтера, Ш. Монтеск’є та Ж.-Ж. Руссо, про створення «ідеальної держави». Вони вважали, що така держава має бути монархією, де і монарх, і його піддані мають певні права та обов’язки. На їхню думку, монархи повинні дбати про народ, поширювати освіту, покращувати закони та умови життя, спираючись на розум, істину та справедливість.

2. Чим освічений абсолютизм відрізнявся від абсолютизму попередніх років?

Освічений абсолютизм відрізнявся тим, що монарх брав на себе певні зобов’язання перед народом, керуючись ідеями Просвітництва. На відміну від попереднього абсолютизму, тепер зростала роль законів, перед якими всі ставали рівними. Також суттєво зменшувалася роль церкви в житті держави, а в міжнародних відносинах почали використовувати практику балансу сил та компромісів між великими державами.

3. Які реформи проводили монархи для реалізації політики освіченого абсолютизму?

Для реалізації політики освіченого абсолютизму монархи проводили низку реформ:

• Адміністративні: Посилювали свою владу через управлінські реформи, централізували державне управління та уніфіковували законодавство.
• Судові: Створювали єдину судову систему для всієї країни, скасовували тортури та кодифікували закони.
• Військові: Переозброювали та збільшували армії, запроваджували рекрутські набори та загальну військову повинність.
• Економічні: Підтримували промисловість та торгівлю (протекціонізм), реформували податкову систему, вводили паперові гроші та створювали банки.
• Релігійні: Проводили політику віротерпимості, обмежували вплив церкви, закривали монастирі та перетворювали священників на державних службовців.
• Освітні: Сприяли поширенню освіти, створювали мережі шкіл та університетів для підготовки чиновників і фахівців.
• Аграрні: Заохочували вирощування нових культур, як-от картоплі, а в деяких країнах скасовували панщину.

51-52.2. Освічений абсолютизм у Пруссії

1. Схарактеризуйте найважливіші реформи Фрідріха ІІ.

Найважливіші реформи Фрідріха ІІ охоплювали кілька сфер:

• Військова: Він значно посилив армію, подвоївши її чисельність та оснастивши новою артилерією.
• Економічна: Фрідріх ІІ підтримував промисловість і торгівлю, запровадив непрямі податки та державну монополію на деякі товари, наприклад, каву. Також він провів грошову реформу, випустивши паперові гроші, та заохочував сільськогосподарські проєкти, зокрема поширення картоплі.
• Адміністративна: Було модернізовано державну службу, куди залучали безземельних дворян (юнкерів).
• Судова: Король скасував тортури під час слідства та цензуру, гарантував недоторканність майна та розпочав уніфікацію законів.
• Релігійна: Проводив політику віротерпимості, що дозволило залучити до країни переселенців з інших держав.

2. Поміркуйте, чому понад 80% бюджету Пруссії скеровувалось на утримання армії. Чи можна назвати Прусське королівство мілітаризованою державою? Чому?

Понад 80% бюджету Пруссії йшло на армію, оскільки головною метою Фрідріха ІІ було розширення території держави. Сильне військо було необхідне для завоювань, як-от захоплення Сілезії в Австрії та територій Речі Посполитої. Пруссію можна назвати мілітаризованою державою, тому що армія була її головним пріоритетом, на який витрачалася переважна частина державних коштів. Про це навіть жартували, що Пруссія — це «армія, яка має державу».

3. Скористайтеся схемою та додатковими джерелами інформації, щоб укласти повідомлення про вплив Семилітньої війни на становище європейських країн.

Семилітня війна (1756–1763) була глобальним конфліктом, у якому брали участь дві великі коаліції європейських держав. З одного боку воювали Пруссія на чолі з Фрідріхом ІІ та Англія, а з іншого — Франція, Австрія, Іспанія, Швеція, Саксонія та Росія.

Війна суттєво вплинула на внутрішнє становище країн-учасниць. Наприклад, для Австрійської імперії участь у війні стала поштовхом до серйозних військових реформ. Імператриця Марія-Терезія, усвідомивши необхідність модернізації, запровадила регулярну армію, що формувалася через рекрутські набори, а також встановила загальну військову повинність для дворянства. Це дозволило значно збільшити чисельність війська та посилити його боєздатність. Важливим моментом війни став вихід з неї Росії після приходу до влади Петра III, що змінило баланс сил на користь Пруссії.

51-52.3. Освічений абсолютизм в Австрійській імперії

1. Які зміни відбулися в адміністративному устрої імперії за час правління Марії-Терезії та Йосифа ІІ?

За часів правління Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії відбулася централізація влади. Було створено уряд — Державну раду, а провінціями почали керувати цісарські намісники, які зосереджували у своїх руках адміністративну, податкову, судову та військову владу. Роль місцевих сеймів значно обмежили. Також було проведено судову реформу: запроваджено єдину судову систему для всієї країни, скасовано окремі станові суди та видано єдиний кримінальний кодекс.

2. Поміркуйте, як реформи Марії-Терезії вплинули на економіку Австрійської імперії.

Реформи Марії-Терезії суттєво модернізували економіку імперії. Щоб утримувати велику армію, вона провела перепис населення та земель, що дозволило уніфікувати податки. Тепер податки сплачували не лише селяни та міщани, а й шляхта та церква. У 1762 році було запроваджено паперові гроші, а для фінансової стабільності створено Віденський банк. Уніфікація системи мір і ваг спростила внутрішню торгівлю. Також заохочувалося вирощування нових сільськогосподарських культур, як-от картоплі та тютюну.

3. Чи вважаєте ви Марію-Терезію та Йосифа ІІ прогресивними політиками Нового часу?

Так, Марію-Терезію та Йосифа ІІ можна вважати прогресивними політиками, оскільки вони провели багато важливих реформ в дусі освіченого абсолютизму. Вони уніфікували закони, створили єдину судову систему, скасували тортури та обмежили сваволю поміщиків над селянами. Йосиф ІІ скасував панщину та проголосив віротерпимість, надавши громадянські права не лише католикам. Вони також сприяли поширенню освіти, створюючи мережу шкіл. Водночас їхні реформи мали й негативні риси, такі як посилення бюрократії, примусове впровадження німецької мови та сувора регламентація життя підданих.

51-52.4. Російська імперія – «освічене самодержавство». Ідея «добре впорядкованої держави»

1. Розкрийте суть ідеї «добре впорядкованої держави».

Ідея «добре впорядкованої держави», яку втілювала Катерина ІІ, полягала у створенні унітарної абсолютистської держави з необмеженою владою монарха. Ця концепція, яку іноді називають «поліційною державою», передбачала детальну регламентацію всіх сфер життя та централізацію управління. Основною метою було досягнення адміністративної інтеграції, за якої регіональні та національні відмінності з часом мали зникнути.

2. Які реформи для реалізації цієї ідеї в Російській імперії здійснила Катерина ІІ?

Для реалізації ідеї «добре впорядкованої держави» Катерина ІІ провела низку реформ:

• Адміністративна реформа: Країну поділили на 50 губерній, якими керували губернатори з повною владою на місцях. Це супроводжувалося обмеженням та ліквідацією місцевих органів самоврядування.
• Ліквідація автономій: У 1764 році було скасовано Гетьманщину, а в 1775 році — Запорозьку Січ.
• Реформа щодо дворянства: Видала «Жалувану грамоту дворянству» у 1785 році, яка звільняла дворян від обов’язкової служби та закріплювала за ними право володіти землею і кріпаками. Для української козацької старшини це стало способом інтеграції до російського дворянства.
• Поширення кріпацтва: У 1783 році на території України було запроваджено кріпацтво.
• Економічні заходи: Проводила політику протекціонізму, запровадила державну монополію на продаж деяких товарів, створила перший банк та випустила паперові гроші.
• Церковна реформа: У 1763 році церковні землі було передано державі, а згодом роздано дворянам.

3. Чи мали українці можливість зберегти національну автономію в Російській імперії за правління Катерини ІІ?

Ні, за правління Катерини ІІ українці не мали можливості зберегти національну автономію. Її політика була спрямована на повну централізацію імперії та уніфікацію управління. Це прямо проявилося в ліквідації Гетьманщини у 1764 році та знищенні Запорозької Січі у 1775 році. Поширення кріпацтва та інтеграція козацької старшини до російського дворянства руйнували традиційний український суспільний устрій та уявлення про вільний народ. Імператриця вважала, що національні відмінності мають поступово зникнути в процесі адміністративної інтеграції, що унеможливлювало збереження будь-якої форми української автономії.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли було ліквідовано Гетьманщину в Україні?
• Що таке політика освіченого абсолютизму?
• Хто проводив політику релігійної віротерпимості в Пруссії?
• Де в Австрійській імперії готували греко-католицьких священників для українських земель?
• Звідки ми можемо дізнатися про погляди Фрідріха ІІ на роль монарха?
• Чому Марія-Терезія вирішила провести військову реформу?
• Як Катерина ІІ намагалася вирішити проблему грошового дефіциту?
• Який результат мало запровадження «Жалуваної грамоти дворянству» для української козацької старшини?

2. Створіть логічну схему «фішбоун» на тему «Політика освіченого абсолютизму».

• Голова (тема): Політика освіченого абсолютизму.
• Верхні кістки (причини та ідеї):
  • Поширення ідей Просвітництва про «ідеальну державу» та «розумного» монарха.
  • Необхідність модернізації держави, посилення армії та централізації влади.
  • Потреба в наповненні державної скарбниці через нові податки та реформи.
• Нижні кістки (наслідки та результати):
  • Проведення реформ: адміністративних, судових, економічних, освітніх, релігійних.
  • Посилення влади монарха та бюрократичного апарату.
  • Обмеження впливу церкви на державні справи.
  • Зростання армії та мілітаризація держав (особливо Пруссії).
  • Ліквідація автономій та уніфікація територій (на прикладі України в Російській імперії).

3. Назвіть правителів, що здійснювали політику освіченого абсолютизму. Про одного з них (на вибір) підготуйте історичний портрет.

Політику освіченого абсолютизму здійснювали:

• Фрідріх ІІ Великий у Пруссії.
• Марія-Терезія та її син Йосиф ІІ в Австрійській імперії.
• Катерина ІІ в Російській імперії.

Історичний портрет Фрідріха ІІ Великого

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1.1. Де і коли він народився?

Фрідріх II народився 24 січня 1712 року в Берліні, Пруссія.

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

Він зростав у королівській родині, але його батько, Фрідріх Вільгельм I, був дуже суворим і хотів виховати сина як просту людину, а не як члена королівської родини. Його виховувала французька гувернантка, тому він з дитинства знав французьку та німецьку мови. Стосунки з батьком були дуже напруженими, оскільки батько був військовою людиною, а Фрідріха більше цікавили музика та філософія.

1.3. Як формувалися його погляди?

Його погляди формувалися всупереч волі батька. Захоплення мистецтвом та філософією, а також спілкування з освіченими людьми прищепили йому ідеї Просвітництва. У 18 років він спробував утекти до Англії, але його спіймали, а друга стратили на його очах, що стало для нього важким випробуванням. Пізніше, живучи в палаці Райнзберг, він зібрав навколо себе музикантів та митців і написав твір «Анти-Макіавеллі», де виступив проти тиранії в управлінні державою.

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

Його любов до філософії та ідей Просвітництва зробила його «освіченим монархом». Він називав себе «першим слугою держави» і провів багато реформ: заборонив тортури, проголосив свободу віросповідання, підтримував науки та мистецтва. Водночас його сміливість та талант стратега дозволили йому особисто вести війська в бій і перетворювати Пруссію на могутню військову державу.

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

Мені подобається його прагнення до справедливості, наприклад, заборона тортур і підтримка освіти для простих людей. Також вражає його любов до мистецтва, зокрема будівництво палацу Сансусі. Не подобається його зневажливе ставлення до нових підданих-поляків, яких він порівнював з дикунами, і те, як він поводився зі своєю дружиною, не дозволяючи їй навіть відвідувати свій двір.

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

Головними справами його життя були перетворення Пруссії на велику європейську державу, модернізація країни та розширення її територій. Він провів реформи в армії, промисловості та освіті, вів успішні війни з Австрією за Сілезію, приєднав Західну Пруссію внаслідок першого поділу Речі Посполитої і активно поширював культуру картоплі, за що отримав прізвисько «картопляний король».

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

Успіхи: Він виграв усі війни за Сілезію, зробивши Пруссію значно сильнішою. Об’єднав розрізнені землі своєї держави, захопивши польську Пруссію. Його реформи модернізували країну, а його тактичний геній увійшов в історію — ним захоплювався навіть Наполеон Бонапарт.

Невдачі: Хоча він був успішним правителем, у Семирічній війні Пруссія ледве не програла коаліції Австрії, Франції та Росії, і врятувало його лише «диво Бранденбурзької династії» — раптова смерть російської імператриці. У особистому житті він не мав дітей, тому трон успадкував його племінник.

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

Його підтримували філософи та вчені по всій Європі, бо він був покровителем наук і мистецтв. Прості люди та вихідці з них, ймовірно, підтримували його за освітні реформи та можливість служити в державному управлінні. Німецькі князі бачили в ньому захисника від Австрії. Проти нього виступали країни-суперники, як-от Австрія. Також, ймовірно, польська шляхта була незадоволена його правлінням, оскільки він ставився до них зі зневагою.

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

Друзі: Його найближчим другом і союзником протягом усього життя була його сестра Вільгельміна. У юності він дружив з Гансом Германом фон Катте. У зрілому віці він підтримував зв’язки з філософами, наприклад, з Вольтером. Його військовим союзником у Семирічній війні була Велика Британія.

Вороги: Головним ворогом Фрідріха була австрійська імператриця Марія Терезія, з якою він воював за Сілезію. У різні часи його ворогами були Франція, Росія, Саксонія та Швеція.

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

а) для сучасників: Він перетворив Пруссію на одну з найсильніших держав Європи, що змінило політичну карту того часу. Для жителів Пруссії його правління означало реформи, розвиток економіки та освіти, але також і важкі війни. Для Речі Посполитої його діяльність мала трагічні наслідки, оскільки він був одним з ініціаторів її першого поділу.

б) для нащадків: Фрідріх ІІ залишив по собі спадщину сильної, об’єднаної Пруссії, яка згодом стала основою для створення Німецької імперії. Він увійшов в історію як видатний полководець і приклад «освіченого монарха».

3.6. За що людство пам’ятає цю людину?

Людство пам’ятає його як Фрідріха Великого за перетворення Пруссії на велику державу. Його знають як талановитого полководця, мудрого реформатора, покровителя мистецтв і «картопляного короля», який дбав про добробут свого народу.

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

Його діяльність викликає змішані почуття. З одного боку, я захоплююся його розумом, талантом полководця та прагненням зробити свою країну кращою. З іншого боку, його жорстокість у війнах та зневага до інших народів, наприклад, поляків, викликають несприйняття.

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Я вважаю, що його методи були подвійними. З одного боку, він використовував прогресивні методи всередині країни: будував школи, розвивав промисловість, реформував суди. Це позитивні методи. З іншого боку, у зовнішній політиці він діяв агресивно, розв’язуючи війни для захоплення територій, як це було з Сілезією та поділом Речі Посполитої. Такі методи, засновані на військовій силі та загарбництві, я вважаю неправильними, хоча вони й були поширеними в ту епоху.

4. Запропонуйте теми для обговорення на історичному блозі від імені сучасників епохи освіченого абсолютизму.

• «Чи справді скасування панщини зробить селян вільними? Роздуми про реформу Йосифа ІІ».
• «Нова мода від короля: чи стане картопля другим хлібом у Пруссії?».
• «Податки для всіх! Як живеться шляхті та церкві після реформ Марії-Терезії?».
• «Кінець козацьких вольностей: що чекає на наші землі після знищення Запорозької Січі?».
• «Паперові гроші замість срібних монет: чи варто довіряти новим фінансовим реформам?».
• «Чи може монарх бути філософом? Обговорюємо погляди нашого короля Фрідріха ІІ».

5. «Порівняльна таблиця». Створіть порівняльну таблицю реформ двох монархів (на вибір).

6. «Парламентські слухання». Зінтерпретуйте засідання парламенту, на якому обговоріть реформи «освічених» монархів. Висловте думки прихильників та противників реформ.

Спікер парламенту: Шановні панове! Сьогодні ми обговорюємо нову політику наших монархів, яку називають «освіченим абсолютизмом». Чи справді ці реформи ведуть нас до процвітання? Прошу висловитися представників різних позицій.

Прихильник реформ (королівський радник):

Панове, ми живемо в епоху розуму! Наш монарх, керуючись ідеями великих філософів, веде державу до ладу та прогресу. Хіба це погано, що тепер у нас єдині закони для всіх і ніхто не може безкарно чинити свавілля? Скасування тортур — це великий крок до гуманності. А підтримка промисловості та торгівлі збагачує нашу скарбницю, що дозволяє утримувати сильну армію для захисту наших кордонів. Так, для цього потрібні податки, але тепер їх платять усі, а не лише селяни та міщани. Це справедливо! Освіта для дітей, релігійна терпимість, нові корисні культури — усе це робиться для загального блага!

Противник реформ (представник старої знаті):

Для загального блага, кажете? А хто питав нас, дворян, чи згодні ми віддавати свої споконвічні права? Нас змушують платити податки нарівні з простолюдом і позбавляють права судити своїх селян! Це руйнує основи суспільства! А що відбувається з нашими провінціями? Їх позбавляють автономії, нав’язують чужу мову та чиновників зі столиці. Наші місцеві звичаї та закони ігнорують. Церкву обмежують, монастирі закривають, а священників перетворюють на державних службовців. Це не «добре впорядкована держава», а казарма, де все життя розписане до дрібниць — від одягу до часу сівби. Влада монарха стає абсолютною, а права станів зникають.