Хто такий диктатор? Пригадайте з курсу історії Стародавнього світу, з якою метою призначали диктатора в Римській республіці.
Диктатор — це правитель, який володіє необмеженою владою в державі та стоїть над законом. У Римській республіці диктатора призначали сенатом у випадках крайньої небезпеки для країни (загроза війни або внутрішні заворушення) терміном до шести місяців для оперативного прийняття рішень і стабілізації ситуації.
ЗАВДАННЯ ДО МАЛЮНКА (стор. 18)
Опишіть сцену, зображену на малюнку [Image: Перед революційним трибуналом]. Як поводять себе члени трибуналу? Чому цей малюнок вважається сатиричним?
На малюнку зображене засідання Революційного трибуналу часів якобінської диктатури, де розглядається справа обвинуваченого. Члени трибуналу поводяться зухвало, байдуже та непрофесійно: деякі з них розвалилися в кріслах, займаються сторонніми справами або виражають відкриту агресію та зневагу до підсудного. Малюнок вважається сатиричним, оскільки він висміює абсурдність «революційного правосуддя», де доля людини залежить не від закону чи доказів, а від настрою та фанатизму суддів. Автор підкреслює невідповідність між гаслами про справедливість і реальним терором, перетворюючи судовий процес на гротескне видовище.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проведіть дослідження «Державницька діяльність Наполеона» за планом: 1. Цілі, яких прагнув досягти Наполеон. 2. Заходи внутрішньої і зовнішньої політики. 3. Труднощі на шляху до мети. 4. Позитивні результати і невдачі. 5. Історичне значення діяльності.
- Цілі: Наполеон прагнув стабілізувати внутрішню ситуацію у Франції, закріпити результати революції в інтересах буржуазії та встановити французьку гегемонію в Європі.
- Заходи:
- Внутрішня політика: прийняття Цивільного, Комерційного та Кримінального кодексів («Кодекси Наполеона»), заснування Французького банку, укладення конкордату з Папою Римським, реформа адміністративного управління (запровадження інституту префектів).
- Зовнішня політика: ведення загарбницьких воєн проти антифранцузьких коаліцій, створення «Великої армії», запровадження Континентальної блокади проти Великої Британії.
- Труднощі: Опір провідних європейських держав (Британія, Росія, Австрія), зростання національно-визвольних рухів на окупованих територіях (особливо в Іспанії), економічна криза, спричинена блокадою.
- Результати:
- Позитивні: модернізація законодавства, розвиток промисловості, створення централізованої системи управління.
- Невдачі: крах імперії після поразки у війні з Росією та в «Битві народів», виснаження людських та фінансових ресурсів Франції.
- Історичне значення: Діяльність Наполеона сприяла руйнуванню феодальних порядків у Європі та поширенню ідей громадянської рівності, а його кодекси стали основою для правових систем багатьох країн світу.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ (стор. 22)
1. Що означає принцип розподілу державної влади? Які це гілки влади?
Принцип розподілу державної влади означає розмежування владних повноважень між різними органами держави задля запобігання монополізації влади та встановлення диктатури. Згідно з цим принципом, державна влада поділяється на три незалежні гілки:
- Законодавча (розробка та ухвалення законів);
- Виконавча (втілення законів у життя та управління державними справами);
- Судова (нагляд за дотриманням законів та вирішення правових суперечок).
2. Визначте, чи була демократичною система державної влади у Франції після 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.
Система державної влади у Франції після 18 брюмера 1799 року не була демократичною. Хоча формально зберігалися республіканські інститути, реальна влада була зосереджена в руках Першого консула — Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 року не містила «Декларації прав людини і громадянина», а законодавча влада була навмисно роздроблена між Державною радою, Трибунатом, Законодавчим корпусом і Сенатом, що робило її безпорадною та повністю залежною від волі виконавчої влади в особі Наполеона.
ЗАВДАННЯ ДО КАРТИНИ
1. Схарактеризуйте за картиною ролі кожного з консулів. Хто з них відіграє провідну роль? Як художник зобразив лідера?
На картині Огюста Кудера зображено трьох консулів: Наполеона Бонапарта, Жана-Жака Режі де Камбасереса та Шарля-Франсуа Лебрена під час встановлення Державної ради. Провідну роль відіграє перший консул — Наполеон Бонапарт. Художник зобразив лідера в центрі композиції, він стоїть у владній позі, приймаючи присягу від членів ради, що підкреслює його реальну одноосібну владу, тоді як інші консули виконують лише дорадчі функції та візуально перебувають на другому плані.
2. У чому цінність картини як джерела історичної інформації?
Цінність картини полягає у візуалізації політичних змін, що відбулися після перевороту 18 брюмера, та офіційному закріпленні нового режиму Консульства. Вона дозволяє реконструювати атмосферу епохи, тогочасний офіційний етикет, парадний одяг вищих посадових осіб і демонструє ідеологічне спрямування на зосередження влади в руках однієї особи при формальному збереженні республіканських інститутів.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Поясніть значення понять: «ворог народу», «терор», «еміграція».
«Ворог народу» — це політичне таврування, що використовувалося під час Французької революції (особливо якобінцями) для позначення осіб дворянського походження, прихильників монархії або будь-яких опонентів революційного режиму, які підлягали переслідуванню.
«Терор» — це політика залякування та масового фізичного знищення політичних противників, яка стала офіційним державним курсом за часів якобінської диктатури для утримання влади.
«Еміграція» — це масовий виїзд громадян (переважно дворян, духовенства та прихильників монархії) за межі Франції, спричинений революційними подіями, загрозою життю або незгодою з новим політичним устроєм.
2. Які причини встановлення та повалення якобінської диктатури у Франції 1793 р.?
Причинами встановлення якобінської диктатури стали гостра економічна криза, дефіцит продуктів харчування, військові поразки на фронтах та необхідність надзвичайних заходів для придушення внутрішніх контрреволюційних повстань. Причинами повалення стали внутрішні суперечності серед самих якобінців, втома суспільства від безперервного терору, який почав загрожувати всім верствам населення, та змова «нової буржуазії» (термідоріанців), що прагнула стабільності та захисту своєї власності.
3. Які причини піднесення Наполеона Бонапарта?
Піднесення Наполеона Бонапарта зумовлене його особистими талантами полководця і блискучими військовими перемогами в Італії та Єгипті, які зробили його національним героєм. Також цьому сприяла політична нестабільність та неефективність режиму Директорії, що викликало у французького суспільства, особливо у власників і селян, запит на «тверду руку» — сильного лідера, здатного захистити результати революції та встановити внутрішній порядок.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. У чому полягає сучасне розуміння гасла: «Свобода — Рівність — Братерство»? Чи вдалося досягти цього ідеалу під час Французької революції?
Сучасне розуміння гасла передбачає забезпечення невід’ємних прав людини, рівність усіх громадян перед законом незалежно від соціального походження та суспільну солідарність у розв’язанні спільних проблем. Під час Французької революції цього ідеалу не було досягнуто повністю, оскільки період якобінського терору супроводжувався масовим порушенням прав на життя та безпеку, а політична нестабільність обмежувала реалізацію проголошених принципів.
5. Перед своєю стратою Ж. Дантон з гіркотою сказав: «Революція пожирає своїх дітей». Як Ви розумієте зміст цього висловлювання?
Це висловлювання відображає процес внутрішньої деградації революції, коли радикалізація режиму призводить до фізичного знищення її засновників та ідейних натхненників. В умовах боротьби за одноосібну владу та пошуку «ворогів народу» революційний трибунал почав страчувати тих, хто раніше сам організовував повалення монархії та встановлення республіки.
6. Чи закономірним було падіння якобінської диктатури?
Падіння якобінської диктатури було закономірним наслідком політики тотального терору, яка позбавила режим підтримки з боку всіх верств населення. Вичерпання необхідності в надзвичайних заходах після перемог на фронтах та посилення внутрішніх суперечностей серед самих якобінців зробили термідоріанський переворот неминучим.
7. Історики вважають, що Французька revolution дала поштовх до модернізації в соціальній і культурній сферах життя Європи. Які революційні реформи були символом модернізації?
Символами модернізації стали скасування станового поділу і феодальних привілеїв, прийняття «Декларації прав людини і громадянина», запровадження принципу виборності органів влади та відокремлення церкви від держави. Також важливу роль відіграло створення Цивільного кодексу Наполеона, який юридично закріпив рівність прав та недоторканність приватної власності.
8. Який характер нових цінностей, що сформувалися внаслідок Французької революції, її історичне значення?
Нові цінності мають загальнолюдський, демократичний характер, оскільки вони базуються на пріоритеті прав особистості, свободі слова та участі народу в державному управлінні. Історичне значення революції полягає в остаточному руйнуванні «старого порядку», переході від абсолютизму до правової держави та формуванні сучасної політичної карти світу.
МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
9. Уявіть собі, що революційний французький календар продовжував би існувати. Як за цим календарем слід датувати час проголошення незалежності України, прийняття її Конституції та дні народження учнів та учениць класу?
Час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) за революційним календарем припадає на 7 фрюктідора 199 року Республіки. Прийняття Конституції України (28 червня 1996 року) датується 10 мессідора 204 року Республіки. День народження учня 9 класу, який народився, наприклад, 15 травня 2010 року, за цим літочисленням відповідає 26 флореаля 218 року Республіки.
10. На основі таблиці-узагальнення «Конституції Франції часів Республіки та Консульства (1791–1799 рр.)» та додаткових матеріалів створіть ментальну карту або інфографіку до однієї з конституцій.
11. Чому, на ваш погляд, чимало людей у Франції XVIII ст., як і в інших країнах, і в наші дні, прагнули і прагнуть влади «твердої руки»? До яких наслідків призводила диктатура в історії французького й українського народів?
Прагнення влади «твердої руки» виникає через політичну нестабільність, економічний хаос, загрозу зовнішньої агресії та розчарування суспільства у діяльності демократичних інститутів, які не можуть швидко навести лад. У Франції XVIII ст. диктатура якобінців призвела до масового терору та розколу нації, а згодом режим Наполеона трансформувався в імперію з обмеженням політичних свобод. В історії українського народу диктаторські режими, зокрема тоталітарний радянський режим, призводили до масштабних репресій, голодоморів та нищення національної інтелігенції, що на тривалий час гальмувало розвиток громадянського суспільства.