ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, які події визначали розвиток Франції в XV-XVIII ст. Хто з історичних діячів провадив політику утвердження абсолютизму в державі?
Розвиток Франції в XV–XVIII століттях визначався процесами централізації влади, завершенням територіального об’єднання країни, релігійними війнами між католиками й гугенотами та формуванням абсолютної монархії. Політику утвердження абсолютизму активно провадили кардинал Рішельє за часів правління Людовіка XIII та король Людовік XIV, якому належить вислів «Держава — це я».
Пригадайте з курсу історії Середньовіччя, на які особливості становища станів суспільства вказує цитата: «Дворяни служать королеві шпагою, духовенство — молитвами, а третій стан — майном».
Ця цитата вказує на жорсткий функціональний поділ суспільства на три стани, де кожен мав чітко визначені обов’язки перед державою та монархом. Перші два стани (духовенство та дворянство) вважалися привілейованими, оскільки їхній внесок був нематеріальним або військовим, тоді як третій стан був позбавлений прав, але на нього покладався весь тягар фінансового утримання країни через сплату податків.
ПОМІРКУЙТЕ
Прокоментуйте, яка з постатей на карикатурі символізує перший стан, яка — другий, яка — третій. Яке ставлення демонструє художник до суспільної системи, що існувала у Франції?
На карикатурі постать літнього чоловіка, який тримає на спині двох інших, символізує третій стан (селянство та міщанство). Людина в рясі, що сидить зверху, уособлює перший стан (духовенство), а чоловік у військовому мундирі зі шпагою та капелюхом із пір’ям — другий стан (дворянство). Художник демонструє критичне та засуджувальне ставлення до тогочасного устрою, підкреслюючи несправедливість ситуації, за якої привілейовані верстви живуть за рахунок виснажливої праці та податкового гніту третього стану.
Як ви вважаєте, чому європейські монархи об’єднувалися проти революційної Франції?
Європейські монархи створювали антифранцузькі коаліції через страх поширення революційних ідей «свободи, рівності та братерства» на власні території, що загрожувало їхній абсолютній владі. Повалення монархії та страта короля Людовіка XVI сприймалися як прямий виклик легітимному порядку в Європі, тому метою інтервенції було відновлення старої системи та запобігання територіальним змінам.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Як, на вашу думку, впливає революція на життя суспільства? Які позитивні і негативні аспекти цього впливу?
Революція зумовлює докорінні та швидкі зміни у всіх сферах суспільного життя, руйнуючи старі порядки. До позитивних аспектів належать ліквідація феодальних пережитків, проголошення рівності громадян перед законом, утвердження прав і свобод людини та створення умов для економічного розвитку. Негативними аспектами є політична нестабільність, масове насильство та терор, економічна криза, а також численні людські жертви внаслідок внутрішніх конфліктів та зовнішніх воєн.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які основні причини кризи «старого порядку» у Франції?
Основними причинами кризи були панування феодально-абсолютистського ладу, що гальмував економічний розвиток, та глибокі суперечності між привілейованими станами і третім станом. Держава перебувала у стані фінансового банкрутства через неефективну систему оподаткування, величезні витрати на утримання королівського двору та участь у війнах. Соціальна напруга посилювалася через політичне безправ’я більшості населення, неврожаї та зростання цін на продукти харчування.
2. Що таке Генеральні штати і чому їх скликання стало важливим кроком до революції?
Генеральні штати — це станово-представницький орган у Франції, до якого входили депутати від духовенства, дворянства та третього стану. Їх скликання у травні 1789 року після 175-річної перерви стало поштовхом до революції, оскільки представники третього стану відмовилися від застарілих правил голосування і проголосили себе Національними зборами. Це означало перехід від станового представництва до загальнонаціонального, що прямо заперечувало абсолютну владу монарха.
3. Які головні положення містила «Декларація прав людини і громадянина»?
«Декларація прав людини і громадянина» проголошувала рівність усіх людей у правах і свободах від народження. Основними положеннями документа були визнання нації джерелом верховної влади, право на опір гніту, свобода слова, совісті та думки. Декларація також закріплювала недоторканність приватної власності та принцип, згідно з яким закони мають бути єдиними для всіх членів суспільства.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
4. Вольтер говорив: «Я не розділяю Ваших переконань. Але я готовий віддати життя, щоб Ви могли їх сповідувати». Чи є, на вашу думку, це висловлювання великого мислителя актуальним сьогодні?
Висловлювання Вольтера є актуальним у сучасному світі, оскільки воно формулює базовий принцип демократії — право на свободу думки та вираження поглядів. У сучасному цивілізованому суспільстві визнання права іншої людини на власну позицію, навіть якщо вона є неприйнятною для інших, є запорукою захисту прав людини та недопущення тиранії.
5. Проаналізуйте, як ідеї Просвітництва вплинули на вимоги третього стану та формування «Декларації прав людини і громадянина»?
Ідеї Просвітництва щодо природних прав людини, верховенства закону та розподілу влади стали ідеологічним фундаментом для вимог третього стану. Вплив просвітителів проявився у вимозі скасувати станові привілеї та встановити рівність перед законом, що було зафіксовано в «Декларації прав людини і громадянина». Вчення про народний суверенітет дозволило змінити статус населення з підданих монарха на вільних громадян, які самі обирають органи державної влади.
6. Які зміни у повсякденному житті людей могли відбутися після скасування станових привілеїв і проголошення республіки?
Після скасування станових привілеїв громадяни отримали рівні юридичні права, що дозволило представникам колишнього третього стану вільно обирати професії та обіймати державні посади. У повсякденному спілкуванні зникли станові титули, які замінило звернення «громадянин», а в побуті та одязі стали популярними символи революції, що підкреслювали відданість ідеям рівності. Проголошення республіки призвело до запровадження нового календаря, секуляризації життя та встановлення цивільного шлюбу, що значно обмежило вплив церкви на щоденні справи людей.
7. Оцініть значення прийняття першої Конституції Франції 1791 р. Чи можна було уникнути подальшої ескалації революції після її прийняття?
Прийняття Конституції 1791 року мало історичне значення, оскільки воно офіційно закріпило ліквідацію абсолютизму та перетворило Францію на конституційну монархію з чітким поділом влади. Уникнути подальшої ескалації було практично неможливо, оскільки король Людовік XVI не бажав змиритися з обмеженням своєї влади, а радикальні політичні угруповання прагнули повного знищення монархії. Крім того, загроза зовнішньої інтервенції з боку європейських монархій підштовхувала суспільство до більш радикальних дій заради збереження революційних завоювань.
МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
8. Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, в якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.
Дорогий друже! Пишу тобі з охопленого вогнем Парижа, де 14 липня ми стали свідками події, що змінить історію — падіння Бастилії. Народ змушений був піти на штурм цієї фортеці, оскільки вона довгі роки була символом королівського свавілля та місцем ув’язнення тих, хто насмілився шукати справедливості. Коли король почав стягувати війська до столиці, загрожуючи розігнати наші Установчі збори, парижани зрозуміли: нам потрібна зброя та порох для самозахисту. Взяття Бастилії стало нашою відповіддю на тиранію та доказом того, що відтепер джерелом влади у Франції є народ, а не воля однієї людини.
9. У «Декларації прав людини і громадянина» сказано: «Коли уряд зневажає право народу, повстання є як для всього народу, так і для кожної з його частин, найбільш священним із прав і найважливішим з обов’язків». Наскільки актуальним є це право в наш час?
Це право залишається актуальним і в сучасному світі, оскільки воно є фундаментальним запобіжником проти утвердження диктатури та узурпації влади. У багатьох демократичних державах право на опір розглядається як крайній засіб захисту конституційного ладу та природних прав людини, коли законні механізми впливу на владу перестають працювати. Водночас у сучасному правовому полі наголос робиться на тому, що повстання є легітимним лише тоді, коли уряд систематично порушує базові права людини та ігнорує принципи демократії.
10. Створіть невелику інфографіку, що візуалізує основні реформи, ухвалені Установчими зборами в 1789–1791 рр., та поясніть, їхній вплив на життя звичайних французів.
Основні реформи Установчих зборів мали такий вплив на життя французів:
- Скасування феодальних привілеїв звільнило селян від особистої залежності та найбільш обтяжливих повинностей.
- «Декларація прав людини і громадянина» проголосила рівність усіх перед законом, що дозволило звичайним людям брати участь у політичному житті.
- Адміністративна реформа поділила країну на 83 департаменти, що спростило управління та зробило органи влади ближчими до населення.
- Церковна реформа та націоналізація церковних земель дозволили державі частково вирішити фінансові проблеми та забезпечити свободу віросповідання.
- Конституція 1791 року встановила межі королівської влади, гарантуючи громадянам захист від монаршого свавілля.