10. Спадкування

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

що таке правочин і односторонній правочин?

Правочин — це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, наприклад, складання заповіту, яка створює юридичні наслідки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

елементи цивільної правосуб’єктності?

Елементами цивільної правосуб’єктності є цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов’язки, та цивільна дієздатність — здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

які права та обов’язки людини є невід’ємними від її особи та не можуть бути передані у спадок?

До складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права, право на участь у товариствах та членство в об’єднаннях громадян (якщо інше не встановлено законом), право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

значення слів «спадок» і «спадщина», «заповіт»?

Спадщина — це об’єкт спадкування, що включає всі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, оформлене у встановленому законом порядку. Слово «спадок» у широкому значенні вживається як синонім до спадщини або як позначення майна, отриманого у власність від померлої особи.

крилатий вислів «Ніколи не кажіть, що ви знаєте людину, якщо ви не ділили з нею спадщину»?

Цей вислів підкреслює, що в ситуаціях розподілу матеріальних цінностей та майна люди часто проявляють свої справжні риси характеру, такі як жадібність або егоїзм, які могли бути прихованими у звичайному житті. Процес спадкування може спровокувати конфлікти між близькими людьми, демонструючи їхню справжню моральну сутність.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1) Після смерті Левицької Д. її майно було поділено у відповідних співвідношеннях між спадкоємцями за законом. Через 9 місяців до суду звернувся Левицький В. із заявою про те, що спадкове майно за заповітом його матері належить йому. Яким має бути рішення суду?

Суд може визначити Левицькому В. додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, якщо визнає причини пропуску основного шестимісячного строку поважними. У разі прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, рішення про поділ майна між спадкоємцями за законом підлягає перегляду, оскільки спадкування за заповітом має пріоритет над спадкуванням за законом.

2) Дідусь заповів усе своє майно найстаршому внукові, який проживав разом із ним. Через рік здоров’я дідуся погіршилося, його поклали у лікарню і підключили до апарату штучного дихання. Внук, провідуючи дідуся у лікарні, вирішив допомогти і позбавити його страждань, відключивши медичне обладнання. Які правові наслідки потягне реалізація цього наміру? Зверніть увагу на складність цієї ситуації з моральної та правової точок зору.

Реалізація цього наміру призведе до усунення онука від права на спадкування. Згідно зі статтею 1224 Цивільного кодексу України, особи, які умисно позбавили життя спадкодавця, не мають права на спадкування. З правової точки зору такі дії кваліфікуються як вбивство, що є кримінальним злочином, а з моральної точки зору — це суперечлива спроба виправдати позбавлення життя співчуттям до страждань хворого.

3) Чи буде мати право спадкувати за законом жінка після смерті свого чоловіка, якщо шлюб між ними визнано недійсним?

Жінка не буде мати права спадкувати за законом після смерті чоловіка, оскільки недійсний шлюб не створює прав та обов’язків подружжя. Відповідно до статті 1224 Цивільного кодексу України, не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

4) Спадкоємець помер після відкриття спадщини, не встигши її прийняти. Чи є в Цивільному кодексі України норма, що регулює відповідну ситуацію?

Так, у Цивільному кодексі України є стаття 1276, яка регулює право на спадкування у разі смерті спадкоємця (спадкова трансмісія). Ця норма встановлює, що якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців.

5) Дідусь не залишив заповіту, проте перед смертю при свідках неодноразово говорив, що все своє майно збирається залишити улюбленій онуці. Проаналізуйте цю ситуацію згідно з чинним законодавством.

Усні заяви дідуся не мають юридичної сили заповіту, оскільки заповіт обов’язково має бути складений у письмовій формі та посвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою особою. У цій ситуації спадкування відбуватиметься за законом згідно з черговістю, визначеною Цивільним кодексом України. Онука зможе отримати спадщину лише у випадку, якщо вона є спадкоємицею відповідної черги, яка закликається до спадкування, або за правом представлення.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

6) Громадянка Петренко померла 15 квітня 2024 року. Через місяць, 15 травня 2024 року, її донька подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Коли нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину? Поясніть свою відповідь, посилаючись на строки, зазначені в тексті.

Нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину після 15 жовтня 2024 року. Відповідно до норм цивільного законодавства, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті особи).

7) Подружжя Коваленків загинуло внаслідок ДТП 20 березня 2025 року о 10:00 та 10:15 відповідно. У них є дорослий син. Як буде відбуватися спадкування їхнього майна? Хто кого успадковуватиме і чому?

Спадкування майна відбуватиметься одночасно й окремо щодо кожного з подружжя, а їхній син успадкує майно обох батьків як спадкоємець першої черги. Оскільки подружжя Коваленків померло впродовж однієї календарної доби, вони не спадкують один після одного, а вважаються окремими спадкодавцями.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

І. Яке значення має чітке визначення часу та місця відкриття спадщини для процесу спадкування? Наведіть гіпотетичні приклади ситуацій, де відсутність такого визначення могла б спричинити проблеми. Обґрунтуйте, чому держава встановлює черговість спадкування за законом у разі відсутності заповіту. Які принципи (справедливості, сімейних зв’язків) лежать в основі такої черговості?

Чітке визначення часу відкриття спадщини встановлює коло спадкоємців, склад спадкового майна та початок перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини, а місце відкриття визначає територіальну компетенцію нотаріуса для ведення спадкової справи. Гіпотетичною проблемою при відсутності визначеного місця може стати подання заяв до різних нотаріусів у різних містах, що призведе до юридичних конфліктів щодо права на майно. Держава встановлює черговість спадкування для забезпечення правової визначеності та стабільності цивільного обороту у випадках, коли померлий не висловив власну волю. В основі такої черговості лежать принципи міцності сімейних зв’язків та соціальної справедливості, за якими майно має залишатися в колі найближчих родичів, які зазвичай були пов’язані зі спадкодавцем спільним побутом або взаємною підтримкою.

ІІ. Розробіть блок-схему, яка відображає основні етапи та можливі варіанти розвитку подій у процесі спадкування (від відкриття спадщини до отримання свідоцтва). Включіть у схему такі елементи: смерть / оголошення померлою, відкриття спадщини (час / місце), наявність заповіту, спадкування за законом (черги), прийняття / відмова від спадщини, відумерла спадщина, обов’язкова частка, усунення від спадкування, свідоцтво про право на спадщину.

Ілюстрація

ІІІ. Як ви розумієте вислів «на той світ з собою нічого не забереш» у контексті спадкового права? Яку філософську та практичну роль відіграє спадкування в суспільстві? Чому, на вашу думку, особисті немайнові права (наприклад, право на честь і гідність, свободу творчості) не входять до складу спадщини і не можуть бути успадковані? Як правило обов’язкової частки у спадщині балансує волю спадкодавця, висловлену в заповіті, з соціальним захистом певних категорій осіб? Чи завжди цей баланс є справедливим?

Вислів «на той світ з собою нічого не забереш» у юридичному контексті означає, що зі смертю фізичної особи її правосуб’єктність припиняється, а всі її майнові права та обов’язки автоматично переходять до інших осіб. Практична роль спадкування полягає у забезпеченні безперервності майнових відносин та матеріальній підтримці членів сім’ї померлого. Особисті немайнові права не успадковуються, оскільки вони нерозривно пов’язані з конкретною особою, її ідентичністю та фізичним існуванням. Правило обов’язкової частки обмежує свободу заповіту, гарантуючи частку майна найбільш вразливим категоріям (непрацездатним дітям, батькам, вдовам), що виконує захисну соціальну функцію держави. Справедливість цього балансу є відносною: вона є безумовною з точки зору соціального захисту, але може сприйматися як несправедлива з позиції абсолютного права власника розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ

Побудуйте «дерево спадкування» для гіпотетичної сім’ї та позначте, хто до якої черги спадкоємців за законом належить.

Черговість спадкування за законом для зазначених осіб визначена у таблиці:

СпадкоємецьЧерга спадкуванняПідстава (згідно з ЦКУ)
Дружина / чоловікI чергаСтаття 1261
ДітиI чергаСтаття 1261
БатькиI чергаСтаття 1261
СестраII чергаСтаття 1262
Особа, яка проживала зі спадкодавцем 7 роківIV чергаСтаття 1264
Двоюрідний братV чергаСтаття 1265
ОнукиСпадкують за правом представленняСтаття 1266 (частка батька/матері)

Визначте, хто з цих осіб мав би право на обов’язкову частку, якщо спадкодавець склав заповіт, залишивши все своє майно лише одній особі з цього «дерева».

Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, право на обов’язкову частку у спадщині (незалежно від змісту заповіту) мають:

  1. Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця.
  2. Повнолітні непрацездатні діти спадкодавця.
  3. Непрацездатна вдова (відівець).
  4. Непрацездатні батьки.

Ці особи мають право на половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Інші особи, зазначені у завданні (сестра, двоюрідний брат, онуки, особа, яка проживала однією сім’єю), права на обов’язкову частку не мають.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *