6. Особливості релігійного життя в українських землях у XVI ст.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як можна схарактеризувати становище православної церкви в українських землях після Люблінської унії? Чому?

Після Люблінської унії становище православної церкви можна назвати кризовим. Це сталося тому, що магнати й шляхта почали переходити в католицизм, через що церква втрачала матеріальну підтримку. Також освітній рівень православних священників був низьким, деякі були неписьменними, і вони не могли конкурувати з освіченими католицькими богословами. Крім того, зріс вплив світської знаті на церковні справи, що знижувало авторитет церкви.

Які процеси в релігійному житті Європи називають Реформацією?

Реформацією називають суспільно-політичний та ідеологічний рух XVI–XVII століть, який був спрямований на оновлення католицької церкви.

Як ви думаєте, чи здійснила вона вплив на українські землі? Чому?

Так, Реформація здійснила вплив на українські землі. Це було можливо через сусідство з європейськими країнами та завдяки українським студентам, які навчалися за кордоном і привозили додому нові ідеї, зокрема вчення Мартіна Лютера. Ідеї спрощення церковних обрядів і ведення богослужінь народною мовою викликали інтерес в українському суспільстві. Також реформаційні ідеї поширювалися серед шляхти та містян, а православні братства, які виникли в той час, історики вважають одним із виявів Реформації в Україні.

ПОМІРКУЙТЕ

Які тогочасні явища і процеси дають змогу вважати стан православної церкви кризовим? Чому?

Стан православної церкви можна вважати кризовим через кілька причин. По-перше, після Люблінської унії багато магнатів і шляхтичів почали переходити з православ’я в католицизм, через що церква втрачала фінансову підтримку та впливових вірян. По-друге, зріс вплив світських людей, таких як князі та шляхтичі, на церковні справи, що зменшувало авторитет самого духівництва. Також великою проблемою був низький освітній рівень православних священників, багато з яких були неписьменними й не могли гідно конкурувати з освіченими католицькими богословами. Усе це призвело до того, що православна церква вже не могла повноцінно виконувати свою роль культурного та духовного центру.

ДОСЛІДІТЬ

Із привілею Сигізмунда II Августа українській громаді Львова, 1572 р.

Що проголошує документ?

Документ проголошує, що українці грецького обряду (тобто православні) у Львові зрівнюються у правах з поляками римської віри (католиками). Він надає їм такі ж самі права, привілеї та вільності. Також він звільняє православних священників від усіх податків і постановляє, що вони мають підкорятися тільки своєму львівському владиці, а не комусь іншому.

Чи порушує він права православної церкви?

Ні, цей документ не порушує, а навпаки, захищає права православної церкви. Він офіційно закріплює рівність православних із католиками та гарантує незалежність церковної ієрархії від чужого втручання.

Чи засвідчує він кризові явища, про які йшлося в підпараграфі?

Сам документ не описує кризу, але той факт, що його взагалі довелося видавати, свідчить про проблеми. Якщо потрібно було спеціальним привілеєм гарантувати рівні права, це означає, що в реальному житті їх, скоріш за все, порушували. Це і є свідченням складного становища православної церкви.

Чи було дотримано насправді прав православних? Чому ви так думаєте?

У тексті про це прямо не сказано, але можна припустити, що не завжди. Враховуючи, що православна церква переживала кризу, а шляхта масово переходила в католицизм, православним, мабуть, доводилося постійно боротися за виконання цих прав. Сам привілей був важливим, але не міг вирішити всі проблеми.

ПОМІРКУЙТЕ

Які саме реформаційні рухи поширилися в українських землях? Чому це стало можливим?

В українських землях поширилися такі реформаційні рухи, як протестантизм, зокрема ідеї Мартіна Лютера, та кальвінізм. Прихильниками кальвінізму були навіть знатні роди, наприклад, князі Вишневецькі та магнати Ходкевичі.

Це стало можливим з кількох причин:

• Близькість до Європи: Сусідство з європейськими країнами полегшувало поширення нових ідей.
• Освіта за кордоном: Українські студенти навчалися в європейських університетах, знайомилися там з ідеями Реформації і, повернувшись додому, поширювали їх.
• Привабливість ідей: Людям подобалися заклики до спрощення та здешевлення церковних обрядів, використання народної мови в богослужіннях та можливість звертатися до Бога без посередників.
• Підтримка шляхти: Українська шляхта та магнати були незадоволені власним православним духівництвом, тому вони підтримували нові течії, брали протестантів під свою опіку і самі переходили в нову віру.

ДОСЛІДІТЬ

Із «Нарисів з історії Української Православної Церкви Івана Огієнка

На основі документа визначте, серед яких верств населення і чому поширювалися реформаційні погляди.

Реформаційні погляди, або «нововірство», поширювалися переважно серед таких верств населення:

• Інтелігенція: Це була освічена частина суспільства, яка цікавилася новими ідеями.
• Магнати та шляхта (панство): Вони були незадоволені тим, що духівництво підкреслювало свою вищість, і шукали спосіб «помірятися силами» з ним. Тому, коли з’явилися реформатори, магнати почали їх підтримувати, брати під свою опіку і самі переходили в нову віру, що стало прикладом для меншого панства.

Простий народ, як зазначається в документі, був здебільшого байдужим до цих нових ідей. Загалом, верхи українського суспільства легко сприймали реформаційні впливи через незадоволення власним православним духівництвом.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте сторінки Пересопницького Євангелія, зокрема зображення євангеліста Матвія. Що свідчить про майстерність автора цих мініатюр?

Про високу майстерність автора цих мініатюр свідчить кілька речей:

• Складні орнаменти: Сторінки прикрашені дуже деталізованими рослинними і геометричними візерунками, особливо рамка навколо мініатюри. Це вимагало великої точності та вміння.
• Яскраві кольори та золото: Автор використовував насичені кольори, такі як червоний, синій та зелений, а також золото, що робило рукопис дуже коштовним і красивим.
• Деталізація зображення: Мініатюра євангеліста Матвія промальована дуже ретельно. Можна розгледіти складки на його одязі, архітектурні елементи на задньому плані і навіть вираз обличчя.
• Гарна композиція: Розташування малюнка, тексту та орнаментів на сторінці дуже гармонійне.
• Каліграфія: Текст написаний дуже рівним і красивим почерком, а перші літери в абзацах (буквиці) є справжніми маленькими витворами мистецтва.

ДОСЛІДІТЬ

Яке враження у вас створює пам’ятка? Чому?

Пам’ятка, храм святих апостолів Петра і Павла, створює враження величі та могутності. Він виглядає дуже монументально і красиво, видно, що його будували талановиті архітектори. Така архітектура, мабуть, мала показувати силу і вплив католицької церкви та єзуїтського ордену, який його спорудив.

Який вплив, на вашу думку, здійснили єзуїти на українське суспільство?

Єзуїти мали значний вплив на українське суспільство, насамперед через освіту. Вони відкривали колегіуми, які давали найкращу на той час освіту, і в українських землях їх було 13. У цих закладах учнів не тільки навчали, а й виховували в католицькому дусі. Таким чином, з одного боку, вони підвищували загальний рівень освіченості, а з іншого — поширювали католицизм, що було частиною Контрреформації.

ПОМІРКУЙТЕ

Коли і чому виникли братства?

Братства виникли в XVI столітті. Вони з’явилися як вияв Реформації в українських землях і були національно-релігійними та культурно-просвітницькими організаціями містян. Їх створювали, щоб залучити звичайних людей до громадського та культурного життя, а пізніше — для протистояння поширенню католицизму.

Які завдання вони виконували?

Братства виконували багато завдань:

• Релігійні та благодійні: Братчики опікувалися храмами, влаштовували богослужіння, допомагали бідним і хворим, організовували шпиталі.
• Контролюючі: Вони стежили за поведінкою своїх членів, а також контролювали діяльність священників та єпископів.
• Культурно-просвітницькі: Братства організовували читання Святого Письма та відкривали школи.
• Фінансова взаємодопомога: Члени братства могли отримати безпроцентну позику в разі потреби, а також братчики допомагали грошима тим, хто захворів або потрапив у біду.

ДОСЛІДІТЬ

Зі Статуту Львівського Успенського ставропігійного братства, 1586 р.

Хто міг вступати до братства?

Згідно зі статутом, до братства міг вступити кожний, незалежно від соціального стану: міщанин, шляхтич, передміщанин чи посполитий (проста людина). Причому це могли бути люди з різних міст. Єдиною умовою був вступний внесок у розмірі шести грошів.

Чим опікувалися братчики?

Братчики опікувалися багатьма справами:

• Щороку обирали чотирьох старших для ведення справ.
• На зборах читали священні книги та вели скромні бесіди.
• Допомагали бідним братчикам, які захворіли або потрапили в біду, в тому числі грошима зі спільної каси, і доглядали за хворими.
• Надавали безпроцентні позики тим членам, які справді їх потребували.

Що вони робили для усунення зловживань статусом братчика?

Для усунення зловживань у статуті були передбачені суворі правила:

• На зборах вимагалася гідна поведінка, заборонялося казати «гнилі» слова.
• Була встановлена суворіша відповідальність для керівництва: старший братчик за провину карався втричі суворіше, ніж звичайний член.
• Була чітка умова щодо фінансової допомоги: позику давали лише тим, хто її справді потребував, а не для збагачення.

Як вибудовувалися відносини Львівського братства з іншими такими організаціями?

Львівське Успенське братство було головним серед інших. У статуті прямо зазначено, що інші братства мали підкорятися Львівському та узгоджувати свої дії з його постановами.

ДОСЛІДІТЬ

Історик Ярослав Ісаєвич про значення православних братств

Чому вчений вважає, що діяльність братств була виявом Реформації?

Вчений Ярослав Ісаєвич вважає діяльність братств виявом Реформації, тому що вони, хоч і гуртувалися навколо церков, за своєю суттю були світськими організаціями. Це означає, що ними керували звичайні люди, а не лише священники. Найголовніше, що братства виступали проти засилля духівництва в громадському та культурному житті, а це і є однією з ключових ідей Реформації — зменшення впливу церковної ієрархії та активніша участь мирян у житті громади.

Чи погоджуєтеся ви з ним?

Так, з ним можна погодитися. Братства справді брали на себе ті функції, які раніше належали виключно церкві: відкривали школи, друкарні, контролювали священників, допомагали бідним. Це дуже схоже на реформаційні рухи в Європі, де містяни також створювали свої громади та намагалися реформувати церковне життя “знизу”.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чому світське населення брало участь у житті православної церкви?

Світське населення, особливо князі та шляхта, брало участь у житті церкви, бо їх запрошували на церковні собори для надання цим зібранням авторитету. Це, однак, призводило до зростання впливу знаті на церковні рішення і, як наслідок, до зниження авторитету самого духівництва. Крім того, містяни самі створювали братства, щоб брати активну участь у громадському та культурному житті, яке було тісно пов’язане з церквою.

2. Які реформаційні рухи були поширені в Україні?

В Україні були поширені такі реформаційні рухи, як протестантизм, а саме ідеї Мартіна Лютера, та кальвінізм. Кальвінізм підтримували навіть знатні православні роди, як-от князі Вишневецькі та магнати Ходкевичі.

3. Як Контрреформація проявилася в Україні?

Контрреформація в Україні проявилася як відповідь католицької церкви на поширення Реформації. Головним її інструментом стало створення ордену єзуїтів, які для протидії протестантам відкривали в українських землях колегіуми. Ці заклади давали якісну на той час освіту, але поєднували її з католицьким вихованням. Всього в Україні було 13 таких колегіумів.

4. Як виникли православні братства?

Православні братства виникли в XVI столітті як прояв Реформації на українських землях. Це були громадські організації містян, які створювалися для захисту православної віри, поширення освіти та культури. Найдавніші з’явилися на Львівщині у 40-х роках XVI століття.

5. Що змінилося в церковному житті протягом XVI ст.?

Протягом XVI століття православна церква увійшла в кризу: вона втрачала підтримку через перехід знаті в католицизм, мала низький освітній рівень духівництва та потрапила під вплив світської влади. Водночас поширювалися реформаційні ідеї, виникали братства, а як поштовх до оновлення з’явився переклад Святого Письма староукраїнською мовою — Пересопницьке Євангеліє. Також почалася католицька Контрреформація.

6. Які верстви українського населення найбільше підтримували Реформацію? Чому?

Реформацію найбільше підтримували інтелігенція, магнати та шляхта. Магнати й шляхта були незадоволені зверхністю духівництва і використовували реформаційні рухи, щоб послабити його вплив. Для них це також стало своєрідною «модою». Інтелігенція та освічені містяни підтримували Реформацію через привабливість її ідей: здешевлення обрядів, богослужіння народною мовою та можливість прямого спілкування з Богом.

7. Якими були наслідки реформаційних рухів для України?

Наслідками Реформації стали:

• Оновлення православної церкви та поява перекладів Святого Письма староукраїнською мовою (Пересопницьке Євангеліє).
• Розвиток шкільництва через відкриття протестантських шкіл.
• Виникнення православних братств, які стали осередками освіти й культури.
• Початок Контрреформації та поширення мережі єзуїтських колегіумів.

8. Чому братства висували до братчиків жорсткі вимоги?

Братства висували жорсткі вимоги, щоб підтримувати високий моральний авторитет та внутрішній порядок. Оскільки вони часто виступали проти зловживань у церковному середовищі та контролювали діяльність священників, їм було важливо самим бути прикладом чесності та благочестя. Правила щодо поведінки, суворіші покарання для старших та контроль за фінансами мали запобігти корупції та зловживанням усередині самої організації.

Робочий аркуш до § 6

1. Склади схему

Криза православної церкви

Причини:

• Перехід української шляхти та магнатів у католицизм після Люблінської унії.
• Втручання світської влади (короля, князів) у церковні справи.
• Низький освітній рівень православного духовенства, яке не могло конкурувати з католицьким.
• Поширення реформаційних рухів, які відвертали вірян від православної церкви.

Сутність:

• Втрата церквою фінансової підтримки та впливових покровителів.
• Зниження авторитету церкви в суспільстві.
• Втрата ролі духовного та культурного центру українського народу.

Наслідки:

• Поява православних братств — громадських організацій, що захищали віру, мову та культуру.
• Початок внутрішнього оновлення православної церкви, що стало відповіддю на виклики часу.
• Створення перекладів Святого Письма живою народною мовою, найвідомішим з яких є Пересопницьке Євангеліє.

2. Період XVI ст. називають «темною добою» в історії української православної церкви. Чи погоджуєшся ти з таким твердженням? Чому?

Я погоджуюся з цим твердженням лише частково. З одного боку, це справді був дуже складний, кризовий період. Церква втрачала підтримку, бо шляхта переходила в католицизм, рівень освіти священників був низьким, а вплив світської влади на церковні справи зростав. Усе це дійсно схоже на «темну добу».

Але з іншого боку, саме в цей час, як відповідь на кризу, виникли православні братства. Також саме в XVI столітті з’явилося Пересопницьке Євангеліє — переклад Святого Письма живою мовою, що було величезним досягненням.

3. У чому вчений вбачає значення Реформації для України? Склади перелік цих положень.

Головною ідеєю, яку реалізувала Реформація, стали переклади Святого Письма на живу народну мову. Почалося вживання народної мови в богослужінні. Завдяки цьому українська мова значно розвинулася та «літературно вигладилася». На кінець століття з’явилася значна кількість богословської літератури, написаної доброю українською мовою. Величезною заслугою Реформації стало остаточне становлення української літературної мови.

4. Чому реформаційний рух, на думку історика, не набув помітного поширення в українських землях? Хто виступив його прихильником в Україні?

На думку історика Михайла Черенкова, реформаційний рух не набув помітного поширення, тому що для масової свідомості, яка перебувала під впливом православної культури, Реформація виглядала як щось чуже й небезпечне, як «люта єресь». Такі ідеї, як свобода совісті, можливість для кожного читати й тлумачити Біблію та критика церкви, сприймалися як загроза для встановленого порядку.

Прихильниками Реформації в Україні виступили інтелектуали. Наприклад, Михайло Драгоманов вважав, що Україна могла б розвиватися разом з Європою, якби Реформація вдалася.

5. Заповни таблицю.

6. Що означає цей документ? Чому львівським братчикам вдалося його отримати?

Цей документ, Привілей Патріарха, означав надання Львівському братству права ставропігії. Це дуже важливий статус, який звільняв братство від підпорядкування місцевому православному єпископу і підпорядковував його безпосередньо патріарху. Це давало братству величезну незалежність та авторитет.

7. Прочитай оповідання про Юрія Рогатинця. Дай відповіді на запитання.

1. Що цікавого ти дізнався / дізналася про тогочасне суспільство?

Я дізнався, що в тогочасному суспільстві ремісники об’єднувалися в цехи, які мали свої суворі правила. Також існувала релігійна дискримінація: наприклад, православним могли заборонити брати учнів. Проте люди були активними і боролися за свої права, звертаючись до суду. Крім того, винахідливість та майстерність дуже цінувалися і могли допомогти досягти успіху.

2. Що розповідається про діяльність братств?

Розповідається, що братства створювалися через об’єднання небайдужих людей для вирішення спільних проблем. Вони розробляли статути, які регулювали їхнє життя. Головними завданнями братств були розвиток освіти та покращення діяльності православної церкви.

3. Про які особливості релігійного життя у тогочасній Галичині йдеться?

Йдеться про те, що православні в Галичині зазнавали утисків та обмежень у правах, зокрема в професійній діяльності. Через це вони мусили об’єднуватися в такі організації, як братства, щоб захистити свою віру та відстояти свої права. Також згадується, що православна церква потребувала «поліпшення діяльності», що вказує на її кризовий стан.

8. Який, на твою думку, досвід могли б запозичити сучасні громадяни / громадянки України з діяльності православних братств? Запиши свої думки.

На мою думку, сучасні українці могли б запозичити у православних братств кілька важливих речей. По-перше, вміння самоорганізовуватися для вирішення спільних проблем. Братчики не чекали, що хтось вирішить їхні проблеми, а самі бралися за справу, створюючи школи, лікарні та допомагаючи одне одному. По-друге, це взаємодопомога та солідарність. Вони підтримували бідних, хворих, давали безпроцентні позики. Це чудовий приклад того, як громада може дбати про своїх членів. По-третє, це громадський контроль за владою, навіть духовною. Братства контролювали діяльність священників, що є гарним уроком відповідальності та підзвітності. І нарешті, це наполегливість у захисті своїх прав законними методами, як це робив Юрій Рогатинець, звертаючись до суду.