РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЮ ТА ПРОЧИТАЙТЕ КОМЕНТАР ДО НЕЇ
Чому козацький літописець із такою увагою поставився до зображуваних на малюнку подій?
Самійло Величко приділив значну увагу цим подіям, оскільки це єдиний малюнок із зображенням воєнних дій у всьому його літописі. Падіння Чигирина було для нього не просто військовою поразкою, а подією, через яку «впала гарна тогобічна Україна», що він порівнював із падінням Вавилона.
Чи погоджуєтеся ви з його оцінкою падіння Чигирина в 1678 р. як загибелі всієї Правобережної України?
Я погоджуюся з цією оцінкою. Після падіння Чигирина та відмови Петра Дорошенка від булави Правобережна Гетьманщина фактично припинила своє існування, а край зазнав масштабного спустошення та знелюднення.
Які факти підтверджують або заперечують визначену літописцем причину трагедії – «тодішня незгода»?
Слова про «незгоду» підтверджує наявність кількох гетьманів (П. Дорошенка, І. Самойловича, М. Ханенка), кожен з яких вів за собою частину України та спирався на різні іноземні держави. Це також ілюструє той факт, що під час облоги Чигирина проти Дорошенка разом із московськими військами виступили полки лівобережного гетьмана Самойловича.
Що мав на увазі Самійло Величко, стверджуючи, що козаки «самі себе звоювали»?
Я думаю, автор мав на увазі, що українці програли через внутрішні чвари та громадянську війну, а не лише через силу загарбників. Виснажуючи власні ресурси у боротьбі між собою за гетьманську булаву, козаки самі підготували ґрунт для іноземної окупації та спустошення власних земель.
ЯКІ ПОДІЇ ВИЗНАЧАЛИ СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ В СЕРЕДИНІ 70-Х РОКІВ XVII СТ.?
За яких обставин П. Доpошенко був змушений зректися гетьманської булави?
Петро Дорошенко був змушений зректися булави через втрату підтримки населення, розчарування козацтва у турецькому протектораті та постійний військовий тиск з боку Москви. Остаточною причиною стала облога Чигирина московськими військами та полками Івана Самойловича у вересні 1676 року, після якої Дорошенко здав клейноди та присягнув цареві.
Як відбувалися туpецько-татаpські походи на Чигирин 1677–1678 рp.?
Перший похід 1677 року завершився відступом турецько-татарського війська після того, як на допомогу обложеній фортеці прийшли об’єднані сили Г. Ромодановського та І. Самойловича. Під час другого походу 1678 року величезна армія візира Кара-Мустафи понад місяць штурмувала місто, і зрештою московське командування наказало захисникам підпалити порохові склади та залишити зруйнований Чигирин.
Що передбачав Бахчисарайський мирний договір 1681 р.?
Договір встановлював кордон між Московською державою та Туреччиною по Дніпру. Лівобережжя, Київ із прилеглими містечками та Запорозька Січ визнавалися за Московією. Туреччина залишала під своєю зверхністю Південну Київщину, Брацлавщину та Західне Поділля, а землі між Південним Бугом і Дніпром мали залишатися незаселеними.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ
Про яку подію йдеться в тексті 1?
У тексті йдеться про підписання Андрусівського перемир’я 1667 року між Московським царством та Річчю Посполитою.
Яким є ставлення П. Дорошенка до цієї події, що він засуджує й до чого закликає?
На мою думку, Петро Дорошенко ставиться до цієї події вкрай негативно, вважаючи її «згубою» для України. Він засуджує те, що монархи поділили українські землі без згоди самих козаків і ставляться до народу як до «безсловесної худоби». Гетьман закликає пам’ятати, що українці — це вільні люди, які не звикли носити іноземне ярмо та мають право самостійно вирішувати власну долю.
Як гетьман пояснює причини прийняття турецької зверхності (текст 2)?
Петро Дорошенко пояснює прийняття турецької зверхності необхідністю зберегти цілісність України, захистити православні церкви від розорення та врятувати людей від загибелі. Гетьман зазначає, що козацьке військо було занадто немічним, щоб вести відкриту війну проти могутньої Османської імперії, тому цей крок був вимушеним способом уникнути повного знищення краю.
Які наслідки мали обидві події для становища України?
Укладення договору між Московією та Польщею (Андрусівське перемир’я) призвело до офіційного поділу українських земель навпіл та ігнорування інтересів козацтва, що спричинило глибоке обурення населення. Прийняття турецького протекторату, хоч і замислювалося як порятунок, зрештою принесло на Правобережжя масштабні руйнування, спустошення міст, масове захоплення людей у полон та перетворення квітучого краю на безлюдну пустку.
На підставі документів зробіть висновок про ставлення до П. Дорошенка сучасників.
На мою думку, сучасники ставилися до Петра Дорошенка з великою повагою та надією, про що свідчать звіти єпископа Йосифа Шумлянського. Документи підтверджують, що гетьман мав «всенародну любов», люди не говорили про нього поганих слів, а його врядування сприймалося як спроба зміцнити самостійність народу та повернути державі колишню гідність і блиск.
Чому попри підтримку населення гетьман визначає своє врядування як «печальне»?
Я думаю, Петро Дорошенко називає своє врядування «печальним», тому що він був змушений взяти булаву в надзвичайно тяжкий для країни час — період Руїни та розбрату. Гетьман відчував величезний тягар відповідальності за долю Отчизни і розумів, що для збереження її цілісності він змушений іти на складні політичні компроміси та маневрувати між ворожими державами, що приносило йому лише душевний біль та страждання за свій народ.
Наведіть історичні факти, що підтверджують або спростовують образ П. Дорошенка як «сонця Руїни».
На мою думку, образ «сонця Руїни» підтверджується фактами його відданої боротьби за об’єднання Лівобережжя та Правобережжя під однією булавою, а також високим рівнем довіри населення, яке бачило в ньому справжнього лідера. Проте цей образ можна частково спростувати тим фактом, що через його союз із Туреччиною Правобережжя зазнало катастрофічних нападів і руйнувань, а столиця Чигирин була вщент знищена, що фактично завершило період його правління трагедією та знелюдненням краю.
Як ви ставитеся до героїзації історичних постатей?
На мою думку, героїзація історичних постатей є важливою для формування національної ідентичності та патріотизму, проте вона не повинна ставати на заваді об’єктивному вивченню історії та визнанню помилок лідерів минулого.
Поділіться припущеннями, чому виникають національні історичні міфи.
Я думаю, що національні історичні міфи виникають через потребу суспільства в ідеалізованих образах героїв для згуртування нації навколо спільної ідеї, а також через прагнення спростити складні історичні процеси для виховних цілей.
ЩО ВИЗНАЧАЛО СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПІСЛЯ РУЇНИ?
Коли Річ Посполита повернула під свою владу Правобережжя?
Польща відновила контроль над Південною Київщиною та частиною Брацлавщини після 1683 року (поразка турків під Віднем). Остаточно ці землі, включно із Західним Поділлям, відійшли до Речі Посполитої у січні 1699 року за умовами Карловицького конгресу.
Чому польський уpяд дозволив відновити козацтво?
Польський уряд дозволив відновити козацтво у 1685 році, щоб заохотити населення заселяти спустошені землі та створити надійну військову силу для захисту східних кордонів держави від нападів турецьких військ і татарських орд.
Між якими держави і чому було укладено «Вічний мир»?
«Вічний мир» 1686 року було укладено між Московським царством та Річчю Посполитою. Його підписали для остаточного закріплення територіального поділу українських земель та юридичного підтвердження умов Андрусівського перемир’я 1667 року щодо розподілу сфер впливу.
Що передбачала ця угода?
Згідно з угодою, Польща визнавала за Московією Лівобережну Україну, Чернігів, Стародуб, Запорозьку Січ та Київ. Річ Посполита залишала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а землі між Південним Бугом та Дніпром (Південна Київщина та Брацлавщина) мали стати нейтральною незаселеною територією.
Як вона позначилася на історичній долі українських земель?
Ця угода трагічно вплинула на долю України, оскільки вона на тривалий час офіційно закріпила поділ українського народу між двома сусідніми державами. Це перешкоджало відновленню територіальної цілісності Гетьманщини та позбавляло українців можливості розвивати власну єдину державу.
Обґрунтуйте, чому період кінця 50–70-х років XVII ст. в історії України називають добою Руїни.
Цей період називають добою Руїни, тому що він позначився розпадом української державності, громадянськими війнами між козацькими угрупованнями та постійними вторгненнями іноземних армій. Унаслідок цих подій Гетьманщина була розколота по Дніпру, а Правобережна Україна зазнала тотального спустошення, знелюднення та руйнування міст.
У чому, на вашу думку, основна причина становища на Правобережній Україні, докладно змальованого в цитаті з козацького літопису?
Основною причиною була «незгода» серед самих українців. Внутрішні міжусобиці та орієнтація гетьманів на різні держави призвели до того, що козаки «самі себе звоювали», дозволивши перетворити квітучий край на пустку, «повну людських кісток».
Яку причину Руїни визначає як основну Борис Грінченко?
Борис Грінченко вважає основною причиною Руїни відсутність єдності серед українського народу та невміння діяти спільно заради загального блага («йти вкупі»).
Що з цього приводу думаєте ви?
На мою думку, позиція Грінченка є цілком справедливою, оскільки постійні міжусобиці та боротьба гетьманів за владу дозволяли сусіднім державам втручатися у внутрішні справи України та нищити її.
Перейшовши за посиланням, перегляньте відео про перебіг подій історії України 50–70-х років XVII ст., відомих як доба Руїни.
Що було характерним для цього періоду?
Для періоду Руїни були характерними тривалі громадянські війни, втручання іноземних держав, розкол Гетьманщини на дві частини та катастрофічне спустошення українських земель.
Як історик пояснює причини цього?
Історик пояснює причини Руїни втратою територіальної цілісності, виснаженням країни через постійні воєнні дії та марними сподіваннями козацьких провідників на військову допомогу від сусідніх держав.
Як вплинула доба Руїни на демографічне та соціально-економічне становище на українських теренах?
Доба Руїни призвела до масового знелюднення територій, руйнування міст і фортець, занепаду господарства та перетворення колись квітучого краю на пустку, засіяну людськими кістками.
Які уроки можна винести з періоду Руїни для розуміння історії?
На мою думку, головним уроком Руїни є те, що внутрішні чвари та відсутність єдності серед політичної еліти неминуче призводять до втрати державності. Історія цього періоду вчить, що сподівання на допомогу іноземних держав без консолідації власного суспільства є марними та лише перетворюють країну на об’єкт чужих інтересів.
Скориставшись джерелами параграфа, висловте думку про те, яку подію в історії України можна вважати безпосереднім провісником доби Руїни, яка поклала їй початок, яка засвідчила її кульмінацію, а яка – її завершення.
Провісником Руїни можна вважати смерть Богдана Хмельницького (1657 р.). Початком — розкол Гетьманщини (кінець 1650-х) або Андрусівське перемир’я (1667 р.). Кульмінацією — падіння Чигирина (1678 р.), що символізувало повну руйнацію столиці. Завершенням — «Вічний мир» (1686 р.), який зафіксував стабілізацію кордонів ціною поділу України.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) чигиринські походи; б) «Вiчний миp» мiж Московією та Польщею; в) Бахчисаpайський миpний договip.
Події відбувалися у такій послідовності:
а) чигиринські походи (1677–1678 рр.);
в) Бахчисарайський мирний договір (1681 р.);
б) «Вічний мир» між Московією та Польщею (1686 р.).
2. Дайте оцінку діяльності гетьмана П. Дорошенка як історичного діяча.
Я думаю, що Петро Дорошенко був трагічною постаттю та щирим патріотом, який понад усе прагнув об’єднати Україну під своєю булавою. Його називали «Сонцем Руїни», бо він намагався подолати хаос, проте його вимушений союз із Османською імперією приніс на українські землі нові руйнування. На мою думку, його рішення зректися булави у 1676 році було актом розпачу через неможливість врятувати край від остаточного спустошення.
3. Сформулюйте причини та наслідки доби Руїни. Обґрунтуйте історичними фактами ті з них, які вважаєте основними.
Внутрішня боротьба козацької старшини за владу (приклад: одночасне гетьманування Дорошенка, Самойловича, Ханенка) та втручання сусідніх держав (Московії, Польщі, Туреччини), які розпалювали конфлікти.
Наслідки: Втрата територіальної цілісності (закріплено «Вічним миром» 1686 р.) та тотальне спустошення Правобережжя, яке перетворилося на пустку (опис Величка про руїни та людські кістки).