ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
Які терени охоплювала Слобідська Україна у 80-х роках XVII ст.?
Слобідська Україна охоплювала території сучасних Харківської, Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України, а також південні частини Воронезької, Курської та Бєлгородської областей сучасної Російської Федерації.
Чи поширювалася на них влада лівобережних гетьманів?
Влада лівобережних гетьманів на ці землі не поширювалася. На Слобожанщині не існувало посади гетьмана, а місцеві полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.
Поділіться припущеннями, що спонукало українське населення оселятися на тих землях.
На мою думку, українців спонукало до переселення бажання знайти захист від воєнних дій і розрухи часів Руїни, а також можливість отримати вільні землі за правом займанщини та користуватися податковими пільгами у новостворених слободах.
Які найбільші міста Слобідської України?
Найбільшими містами та полковими центрами Слобідської України були Харків, Суми, Острогозьк, Охтирка та Ізюм.
ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ЗАСЕЛЕННЯ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ?
Пригадайте, у зв’язку з якими подіями козацької доби з’явилися перші українські поселення на теренах Слобожанщини.
Перші українські поселення на Слобожанщині почали масово з’являтися у 30-х роках XVII століття після поразок козацьких повстань проти Речі Посполитої (зокрема Я. Острянина). Згодом, через постійні війни та економічний визиск, міграція посилилася. Найбільша хвиля переселення припала на часи Хмельниччини та добу Руїни, коли населення шукало безпеки на незайманих землях.Перші українські поселення на Слобожанщині почали масово з’являтися у 30-х роках XVII століття після поразок козацьких повстань проти Речі Посполитої (зокрема Я. Острянина). Згодом, через постійні війни та економічний визиск, міграція посилилася. Найбільша хвиля переселення припала на часи Хмельниччини та добу Руїни, коли населення шукало безпеки на незайманих землях.
Які особливості мав адміністративно-політичний устрій Слобiдської України?
Адміністративно-політичний устрій базувався на полково-сотенному поділі, де існувало п’ять основних полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський. Головною особливістю було те, що на Слобожанщині не було посади гетьмана та генеральної старшини, а полковники підпорядковувалися безпосередньо московському бєлгородському воєводі.
Складіть порівняльну таблицю адміністративно-територіального устрою та системи органів влади Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України.
| Ознака | Лівобережна Гетьманщина | Слобідська Україна |
|---|---|---|
| Територіальний поділ | Полки (10) та сотні | Полки (5) та сотні |
| Найвища посадова особа | Гетьман | Посади гетьмана не існувало |
| Центральні органи влади | Генеральна старшина та Генеральна військова рада | Відсутні; влада належала полковникам |
| Місцеве управління | Полковники, обрані козаками та затверджені гетьманом | Полковники (часто посада була пожиттєвою або спадковою) |
| Підпорядкування | Гетьманська адміністрація (під наглядом Москви) | Безпосередньо бєлгородському воєводі |
Зробіть висновок про спільні та відмінні риси.
Спільною рисою обох регіонів була військово-територіальна система (полки та сотні) і збереження основ козацького самоврядування. Головна відмінність полягала у відсутності на Слобожанщині єдиного автономного центру влади (гетьманату) та значно сильнішій інтеграції регіону в адміністративну систему Московської держави через воєводське правління.
Прочитайте уривок з джерела. На підставі тексту підручника та документа сформулюйте причини, які спонукали до переселення на терени Слобожанщини.
- Прагнення уникнути воєнних дій і руйнувань на Правобережжі та Лівобережжі під час доби Руїни.
- Можливість отримати вільні землі за правом займанщини та вести господарство без сплати податків (чиншу) протягом пільгового періоду.
- Заклики московських воєвод, які обіцяли переселенцям збереження козацьких вольностей і прав.
- Зацікавленість Московської держави у створенні «живого щита» з досвідчених воїнів для захисту кордонів від набігів кримських татар.
ЯКОЮ БУЛА УЧАСТЬ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ В ПЕРЕБІГОВІ ПОДІЙ ДОБИ?
Як складалися відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною?
Відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною були складними та часто напруженими через розбіжності в політичних поглядах на реєстр та умови договорів з іншими державами. За доби Руїни запорожці нерідко втручалися у боротьбу за владу, підтримуючи опозиційних до чинних гетьманів діячів, що іноді призводило до збройних виступів проти гетьманського уряду та старшини.
ЗАВДАННЯ
Які з названих подій збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі: 1) перші битви Козацької революції – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; 2) Збаразько-Зборівська кампанія та укладення Зборівського договору; 3) укладення Андрусівського перемир’я; 4) повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; 5) московсько-українська війна й битва під Конотопом; 6) Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; 7) чигиринські походи; 8) Чорна рада в Ніжині; обрання гетьманом І. Брюховецького?
З часом існування Чортомлицької Січі (1652–1709 рр.) збіглися такі події: укладення Андрусівського перемир’я, московсько-українська війна й битва під Конотопом, Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату, чигиринські походи, а також Чорна рада в Ніжині та обрання гетьманом Івана Брюховецького.
На яких чеснотах кошового отамана наголошує хроніст?
Хроніст Веспасіан Коховський наголошує на досвідченості Івана Сірка у воєнних виправах, його відвазі, рішучості та витривалості. Автор зазначає, що отаман був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, не любив марнувати час і завжди залишався тверезим.
Про які прикмети зовнішності наводить свідчення?
У тексті хроніки зазначено, що Іван Сірко був чоловіком гожим і мав бойову вдачу. Головною особливою прикметою отамана названо природний знак на обличчі, який нагадував «шмат пурпуру».
Як ставиться автор до І. Сірка?
Автор хроніки Веспасіан Коховський ставиться до Івана Сірка з великою повагою та захопленням, називаючи його непереможним полководцем і відважним кавалером. Він підкреслює виняткові військові таланти отамана, його витривалість, рішучість та авторитет, який викликав страх навіть у ворогів.
Чи можна вважати уривок з хроніки достовірним та неупередженим?
На мою думку, цей уривок є цінним історичним джерелом, але його не можна назвати цілком неупередженим через надмірну емоційність та використання легендарних подробиць. Опис того, як татари лякали дітей ім’ям Сірка, свідчить про певну ідеалізацію та міфологізацію постаті кошового сучасниками.
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрацію на с. 176. Поділіться припущеннями, хто з-поміж персонажів картини І. Рєпіна є Сірком?
Я думаю, що Іваном Сірком на картині Іллі Рєпіна є центральна постать отамана, який схилився над столом із люлькою в зубах. Його зосереджений погляд та владний вигляд вказують на те, що саме він керує процесом написання листа та диктує дотепні відповіді султану.
Порівняйте словесний та живописний портрет кошового.
Словесний портрет Коховського описує Сірка як «гожого чоловіка» з природним знаком на обличчі, підкреслюючи його фізичну загартованість і тверезість. Живописний портрет Рєпіна зосереджується на харизмі та енергійності отамана, зображуючи його як впевненого лідера з хитрим прищуром, що доповнює образ досвідченого воїна.
Чи відповідає зображення на картині тому образові, про який свідчить наведене вище джерело?
Я вважаю, що зображення на картині відповідає історичному джерелу, адже Рєпін зміг передати «бойову вдачу» та непересічну особистість Сірка. Картина ілюструє згадану в тексті рішучість отамана та його активну участь у тогочасних політичних і військових подіях.
З ким із названих історичних діячів, на вашу думку, міг зустрічатися або листуватися І. Сірко, на чийому боці або проти кого воювати: 1) гетьман Б. Хмельницький; 2) гетьман П. Конашевич-Сагайдачний; 3) польський король Ян ІІІ Собеський; 4) московський цар Олексій Романов; 5) гетьман П. Дорошенко; 6) гетьман К. Косинський; 7) гетьман І. Самойлович; 8) гетьман М. Ханенко; 9) митрополит Й. Борецький?
На мою думку, Іван Сірко міг зустрічатися, листуватися або воювати з гетьманами Богданом Хмельницьким, Петром Дорошенком, Іваном Самойловичем та Михайлом Ханенком, а також із польським королем Яном ІІІ Собеським та московським царем Олексієм Романовим.
Відповідь обґрунтуйте.
Роки життя та активної діяльності Івана Сірка (бл. 1610–1680) збігаються з часом правління та діяльності зазначених осіб. Відомо, що Сірко був полковником у війську Хмельницького, брав участь у міжусобицях Руїни (співпрацював і конфліктував із Дорошенком, Ханенком, Самойловичем), а також листувався з монархами сусідніх держав, зокрема Яном ІІІ Собеським. П. Сагайдачний, К. Косинський та Й. Борецький померли до періоду активної військово-політичної діяльності Сірка.
Перейшовши за посиланням…. Про що свідчить той факт, що основною суспільною силою на Слобожанщині було козацтво, а центрами освоєння південних теренів були козацькі поселення?
Це свідчить про оборонний характер освоєння краю, який був порубіжжям («Диким Полем») і потребував постійного захисту. Також це вказує на перенесення на нові землі традиційного козацького устрою та самоврядування, де поселенці поєднували військову службу із землеробством.
Коли почалося найактивніше залюднення Півдня та Сходу України?
Найактивніше залюднення цих земель розпочалося в середині XVII століття, хоча перші хвилі переселенців почали прибувати ще з 30-х років XVII століття.
З чим це було пов’язано?
Це було пов’язано з наслідками Національно-визвольної війни та періоду Руїни: воєнними спустошеннями та громадянською війною на Правобережжі й Лівобережжі. Людей приваблювали безпека, наявність вільних земель, право займанщини та податкові пільги (слободи), гарантовані царським урядом в обмін на охорону кордонів.
Узагальніть матеріал уроку трьома запитаннями, що починаються словом «чому».
- Чому Слобідська Україна, на відміну від Гетьманщини, не мала власного гетьмана?
- Чому московський уряд надавав пільги українським переселенцям на Слобожанщині?
- Чому позиція Запорозької Січі в добу Руїни часто суперечила політиці гетьманів?
Які запитання з обговорюваних видалися вам найцікавішими?
Найцікавішим є питання про роль права займанщини та економічних пільг у стрімкому заселенні «Дикого Поля».
Які спонукають до пошуку інформації в додаткових джерелах?
Спонукає до досліджень тема дипломатичних відносин Івана Сірка з іноземними монархами, зокрема його знаменитий лист турецькому султану — де правда, а де легенда.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Які з міст були центрами козацьких полків на Слобідській Україні: а) Ізюм; б) Ніжин; в) Острогозьк; г) Охтирка; ґ) Полтава; д) Прилуки; е) Суми; є) Харків; ж) Чернігів?
Центрами козацьких полків на Слобідській Україні були міста: а) Ізюм, в) Острогозьк, г) Охтирка, е) Суми та є) Харків.
2. Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселяти в XVII ст.?
Масове заселення почалося через спустошливі війни, економічний визиск та поразки козацьких повстань на Правобережній та Лівобережній Україні, що змушувало людей шукати безпечніші місця. Московський уряд заохочував цей процес, надаючи переселенцям пільги та право на самоврядування в обмін на захист кордонів від нападів татар.
Звідки походить назва Слобожанщина?
Назва Слобожанщина походить від слова «слободи», якими за давньою українською традицією називали нові поселення, мешканці яких були звільнені від сплати податків.
3. Оцініть діяльність кошового отамана І. Сірка як історичного діяча.
Іван Сірко був видатним полководцем, який провів десятки переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства, захищаючи українські землі від спустошення. Водночас як політичний діяч доби Руїни він був суперечливим: часто змінював орієнтацію та підтримував заколоти проти гетьманської влади, керуючись власним розумінням інтересів Запорожжя.