ПРИГАДАЙТЕ
1. Які європейські держави мали колоніальні володіння в Південній Америці наприкінці XVIII ст.?
Наприкінці XVIII століття найбільші колоніальні володіння в Південній Америці належали Іспанії та Португалії, також свої колонії у Гвіані мали Велика Британія, Нідерланди та Франція.
2. Що таке національно-визвольна боротьба?
Національно-визвольна боротьба — це рух поневолених народів, спрямований на знищення іноземного панування, ліквідацію національного й колоніального гніту та завоювання національної незалежності.
3. Наведіть приклади національно-визвольної боротьби народів тогочасної Європи.
Прикладами національно-визвольної боротьби в тогочасній Європі є повстання в Греції проти панування Османської імперії, національно-визвольні рухи в Італії (карбонарії) та боротьба поляків за відновлення державності.
4. Покажіть на карті атласу територію США на кінець XVIII ст.
На кінець XVIII століття територія США займала землі від атлантичного узбережжя на сході до річки Міссісіпі на заході, межуючи з іспанською Флоридою на півдні та британською Канадою на півночі.
5. Яким було становище США на кінець Ранньомодерної доби?
Наприкінці Ранньомодерної доби США здобули незалежність у Війні за незалежність і прийняли Конституцію. Країна розвивалася як федерація, де в північних штатах розпочалася індустріальна революція, а на півдні використовувалася праця рабів.
ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА НАПРИКІНЦІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XIX СТ.
Визначте особливості становища Латинської Америки в цей період.
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. більшість території Латинської Америки належала Іспанії (віцекоролівства Ла-Плата, Нова Гранада, Нова Іспанія, Перу), Португалії (Бразилія) та Франції. Населення становило 16 млн осіб, з яких 2 млн — темношкірі раби. Панівне становище посідали білі з Європи, за ними йшли креоли, метиси, мулати, самбо та індіанці, а найнижчий щабель займали афроамериканці. Індіанці сплачували особистий податок і відбували обов’язкову трудову повинність на копальнях і будівництві. Латифундисти перетворювали індіанців на найманих працівників, також існувала категорія боргових рабів-пеонів. Вільних селян-скотарів називали гаучо (у Ла-Платі) та льянеро (у Новій Гранаді). Розвиток колоній стримували високі податки, вимога вивозити продукцію лише до метрополії та державні монополії на продаж солі, тютюну й інших товарів.
ПОВСТАННЯ НА ОСТРОВІ ГАЇТІ. ПЕРЕДУМОВИ БОРОТЬБИ ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПРОТИ ІСПАНСЬКОГО ПАНУВАННЯ
Визначте передумови та результати повстання на острові Гаїті.
Передумовами повстання 1791 року були жорстока експлуатація темношкірих рабів, вплив ідей Великої французької революції та діяльність лідера повстанців Франсуа-Домініка Туссена (Лувертюра). Результатом тривалої боротьби стало скасування рабства, виведення французьких військ і проголошення у 1804 році Гаїтянської республіки — першої незалежної держави в Латинській Америці.
ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ІСПАНСЬКИХ КОЛОНІЙ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ (1810—1826 РР.). ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ БРАЗИЛІЄЮ
Якими були основні події Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці?
Основними подіями Війни за незалежність стали:
- Спалах повстань у найбільших центрах іспанських колоній (Буенос-Айрес, Каракас, Кіто, Богота) влітку 1810 року.
- Проголошення незалежності Венесуели (1811 р.) та Сполучених провінцій Ла-Плати (1816 р.).
- Перехід армії Хосе де Сан-Мартіна через Анди та визволення Чилі (1817–1818 рр.).
- Створення федеративної республіки Велика Колумбія під проводом Симона Болівара (1819 р.).
- Проголошення незалежності Мексики та Перу (1821 р.).
- Бразилія здобула незалежность 7 вересня 1822 року, коли принц-регент Педру I проголосив розрив зв’язків із Португалією, перетворивши країну на Бразильську імперію.
- Капітуляція останнього іспанського гарнізону на острові Чилое (1826 р.).
Чим здобуття незалежності Бразилією відрізнялося від таких самих процесів в інших регіонах континенту?
Здобуття незалежності Бразилією відбулося відносно мирним шляхом порівняно з кривавими війнами в іспанських колоніях. Процес прискорився через перебування в країні португальського королівського двору, що втік від Наполеона. У вересні 1822 року принц-регент Педро оголосив про повний розрив відносин із Португалією, і Бразилія стала незалежною державою у формі конституційної монархії (імперії), на відміну від сусідніх країн, які обрали республіканський устрій.
ЗА ДОПОМОГОЮ ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ
За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, чи вдалося С. Болівару втілити в життя свої задуми.
Симону Болівару вдалося реалізувати основну мету — звільнити значну частину Південної Америки від іспанського колоніального панування та створити незалежні держави. Однак його головний задум щодо створення міцної конфедерації іспаномовних країн («Велика Колумбія») та забезпечення політичної стабільності в регіоні зазнав невдачі через внутрішні конфлікти, сепаратизм місцевих еліт та розпад створеної ним федерації ще за його життя.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ І ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ США В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Визначте особливості соціально-економічного й політичного життя США в цей період.
В останньому десятилітті XVIII ст. у північних штатах розпочалася індустріальна революція, яка завершилася в першій половині XIX ст. Розвитку промисловості сприяв розвиток транспорту: мережі річкових пароплавів, каналів та залізниць (перша залізниця з’явилася в 1830 р.). За протяжністю залізниць США посіли перше місце у світі. США залишалися переважно аграрною країною. На Півдні панувало плантаційне господарство, що базувалося на праці рабів. З 1808 року ввезення нових рабів заборонили, але через нелегальний ввіз їхня кількість зросла з 1 млн до 4,4 млн осіб. Наприкінці XVIII ст. виник рух аболіціоністів, які у 1816 р. заснували в Африці державу Ліберія, а пізніше створили «Товариство підземної залізниці» для переправлення рабів-утікачів до Канади. У 30-х рр. XIX ст. розпочалося масове переселення індіанців у резервації за річку Міссісіпі. У політичному житті формувалася двопартійна система: спочатку федералісти та демократичні республіканці, а в 1828 р. утворилася Демократична партія.
ОСВОЄННЯ ДИКОГО ЗАХОДУ
З’ясуйте, якими засобами здійснювали цей процес (освоєння Дикого Заходу).
Освоєння Дикого Заходу здійснювали шляхом масового переселення вільних колоністів-фермерів на нові території для заснування господарств. Цей процес супроводжувався витісненням корінного населення (індіанців) з їхніх земель до спеціальних резервацій, а також активним будівництвом мережі залізниць, каналів та річкового пароплавства для зв’язку з атлантичним узбережжям.
ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ США. «ДОКТРИНА МОНРО»
Як відбувалося територіальне зростання США і які засоби застосовувала влада?
Територіальне зростання США відбувалося шляхом експансії на Захід із застосуванням різних засобів: купівлі територій у європейських держав (Луїзіана у Франції, Флорида в Іспанії, Аляска в Росії), ведення загарбницьких воєн (війна з Мексикою, що призвела до захоплення Техасу, Каліфорнії та інших земель) та укладання дипломатичних угод про розмежування територій (договір з Великою Британією щодо Орегону).
ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ
1. У чому полягала сутність проголошеної президентом «доктрини Монро»?
Сутність «доктрини Монро» (грудень 1823 р.) полягала у проголошенні невтручання Америки та Європи у справи одне одного. Вона спиралася на три принципи: поділ на сфери впливу Америки та Європи, заборона подальшої колонізації Американського континенту європейськими державами та заборона інтервенції.
2. Чому її характеризували коротким гаслом «Америка для американців»?
Гасло «Америка для американців» відображало основну ідею «доктрини Монро», яка проголошувала недопустимість будь-якого втручання європейських держав у справи країн Американського континенту. Сполучені Штати розцінювали спроби відновлення колоніального правління як загрозу власній безпеці та встановлювали свою домінантну роль у Західній півкулі.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Навчальна гра «Відгадайте героя або героїню».
Цей історичний діяч був лідером національно-визвольної боротьби в Латинській Америці, очолив визволення Венесуели, Нової Гранади та Еквадору, отримав почесний титул «Визволитель» і став президентом Республіки Велика Колумбія — це Сімон Болівар.
2. Якими були особливості повстання на острові Гаїті як першого успішного антиколоніального виступу в Латинській Америці?
Головною особливістю повстання на Гаїті було те, що його основною рушійною силою стали темношкірі раби під проводом Франсуа Домініка Туссена-Лувертюра. Це був єдиний в історії успішний виступ рабів, який завершився скасуванням рабства та проголошенням у 1804 році першої незалежної держави в Латинській Америці.
3. Чим був зумовлений початок національно-визвольної боротьби в іспанських колоніях у Латинській Америці?
Початок боротьби був зумовлений обмеженнями колоніальної адміністрації, високими податками та державною монополією метрополії, що викликало невдоволення місцевої аристократії (креолів). Безпосереднім приводом до виступу стало захоплення Іспанії військами Наполеона I та передача іспанського престолу Жозефу Бонапарту, владу якого населення колоній відмовилося визнавати.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
4. Простежте за картою атласу розгортання процесів, пов’язаних із: 1) національно-визвольним рухом та утворенням незалежних держав у Латинській Америці; 2) територіальним зростанням США в першій половині XIX ст.
- Національно-визвольний рух призвів до появи на карті таких незалежних держав, як Парагвай (1811 р.), Аргентина (1816 р.), Чилі (1818 р.), Велика Колумбія (1819 р.), Мексика (1821 р.), Перу (1821 р.), Бразилія (1822 р.), Болівія (1825 р.) та Уругвай (1828 р.). Центрами боротьби були Венесуела на півночі та район Ла-Плати на півдні материка.
- Територія США в першій половині XIX ст. значно розширилася завдяки купівлі Луїзіани у Франції (1803 р.) та Флориди в Іспанії (1819 р.), приєднанню Техасу (1845 р.), а також загарбанню Каліфорнії, Аризони, Нью-Мексико та Юти внаслідок війни з Мексикою (1846–1848 рр.) і врегулюванню кордону в Орегоні з Великою Британією (1846 р.).
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. Виконайте завдання з хронології. 1) Складіть таблицю «Утворення незалежних держав у Латинській Америці» (дата створення, назва держави). 2) Складіть хронологію територіального зростання США.
1) Таблиця «Утворення незалежних держав у Латинській Америці»:
| Дата | Назва держави |
|---|---|
| 1804 р. | Гаїті |
| 1811 р. | Парагвай, Венесуела |
| 1816 р. | Сполучені провінції Ла-Плати (Аргентина) |
| 1818 р. | Чилі |
| 1819 р. | Велика Колумбія |
| 1821 р. | Мексиканська імперія (згодом Мексика) |
| 1821 р. | Перу |
| 1822 р. | Бразильська імперія |
| 1823 р. | Федеративна республіка Сполучених провінцій Центральної Америки |
| 1825 р. | Болівія |
| 1828 р. | Уругвай |
2) Хронологія територіального зростання США:
- 1803 р. — придбання колонії Луїзіана у Франції за 15 млн доларів.
- 1813–1819 рр. — поступове захоплення та офіційне придбання півострова Флорида в Іспанії за 5 млн доларів.
- 1818 р. — передача Великою Британією колонії Ред-Рівер.
- 1845 р. — приєднання Техасу, який раніше проголосив незалежність від Мексики.
- 1846 р. — перехід території Орегону до складу США за домовленістю з Великою Британією.
- 1846–1848 рр. — приєднання Верхньої Каліфорнії, Нової Мексики, Аризони, Невади та Юти внаслідок війни з Мексикою.
- 1853 р. — купівля території Месільї у Мексики за 10 млн доларів.
- 1867 р. — придбання Аляски та Алеутських островів у Російської імперії за 7,2 млн доларів.
6. У чому полягає значення Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці для розвитку регіону? Дайте обґрунтовану відповідь.
Значення Війни за незалежність полягає у ліквідації колоніальної системи та створенні умов для самостійного політичного й економічного розвитку регіону. У результаті перемоги більшість країн стали республіками, було скасовано державні монополії та станові привілеї, що відкрило шлях для вільної торгівлі та іноземних інвестицій.
7. ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ПРЕС»
Обговоріть і порівняйте процеси, що відбувалися в першій половині XIX ст. в Європі та Північній Америці. Висловіть обґрунтоване судження про наявність або відсутність зв’язку між ними.
П (позиція): Процеси в Європі та Північній Америці перебували у прямому взаємозв’язку.
Р (обґрунтування): Події в Європі безпосередньо впливали на політичні та економічні зміни в Америці.
Е (приклади): Вторгнення Наполеона I в Іспанію та Португалію спричинило початок визвольної боротьби в Латинській Америці та переїзд королівського двору до Бразилії. Індустріальна революція, яка розпочалася у Великій Британії, поширилася на північні штати США, а перші парові машини завозилися з Британії. Наміри Священного союзу втрутитися в справи Америки викликали появу «доктрини Монро».
С (судження): Події на обох континентах були взаємопов’язаними елементами єдиного світового історичного процесу.
8. ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ. МЕТОД «БАРОМЕТР»
Проведіть обговорення за запитанням «Чи були інші шляхи розвитку Латинської Америки та як міг виглядати регіон у разі їх здійснення?».
Альтернативним шляхом розвитку Латинської Америки могла стати реалізація ідеї Сімона Болівара щодо створення міцної федерації або конфедерації новостворених держав, подібної до США. Якби регіон не розпався на велику кількість ворогуючих між собою республік, він міг би уникнути тривалих громадянських воєн і прикордонних конфліктів, що виснажували ресурси. У разі успішного об’єднання Латинська Америка мала б значно більшу політичну вагу на міжнародній арені та могла б ефективніше протидіяти економічній експансії з боку Великої Британії та США, що прискорило б її власну індустріалізацію.
9. Які особливості соціально-економічного розвитку США в цей період ви вважаєте визначальними? Поясніть свою думку.
Визначальною особливістю соціально-економічного розвитку США був дуалізм економічних систем: швидкий розвиток індустріального капіталізму в північних штатах паралельно з існуванням плантаційного рабства на Півдні. Ця суперечність формувала політичне життя країни, оскільки інтереси промисловців (протекціонізм) прямо стикалися з інтересами плантаторів (вільна торгівля). Також визначальними були територіальна експансія («Дикий Захід»), що забезпечувала країну ресурсами, та транспортна революція (будівництво залізниць і каналів), яка створила умови для формування єдиного внутрішнього ринку.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
10. Працюємо в парах. Український письменник Іван Франко розповідав про життя та діяльність С. Болівара, аналізував його ідеї. Чому, на вашу думку, І. Франка, який брав активну участь у національно-визвольному русі в Галичині, зацікавила постать С. Болівара? Що з його діяльності могло бути корисним для українського руху?
Постать Сімона Болівара зацікавила Івана Франка через спільність цілей: боротьбу за державну незалежність і повалення колоніального гніту. Досвід Латинської Америки демонстрував можливість успішного опору великим імперіям, що було актуальним для українців у складі Австро-Угорщини та Росії. Корисними для українського руху були ідеї політичної консолідації різних верств суспільства, створення боєздатної армії та концепція республіканського устрою як основи майбутньої держави.
11. Працюємо в парах. Розподіліть ролі та розіграйте уявний діалог між плантатором із півдня та підприємцем із півночі про переваги й труднощі їхньої господарській діяльності.
Підприємець із Півночі: Наші заводи потребують високих захисних мит на імпорт із Британії, щоб ми могли розвивати власну промисловість і залізниці. Головна перевага нашої системи — вільна наймана праця, яка стимулює робітників працювати ефективніше та купувати товари, що розвиває ринок.
Плантатор із Півдня: Ваші мита лише здорожують європейські товари, які я купую, і заважають мені вигідно продавати бавовну до Англії. Основою нашого процвітання є плантаційне господарство та праця рабів, без якої виробництво бавовни стане збитковим. Ми протидіємо вашому бажанню централізувати владу, адже це загрожує нашому звичному способу життя.
Підприємець із Півночі: Проте ваша залежність від рабської сили гальмує технічний прогрес. Ми на Півночі інвестуємо в машини та парові двигуни, що є майбутнім країни, тоді як ви тримаєтеся за застарілі методи, що ведуть до виснаження земель.
Плантатор із Півдня: Мої землі дають основний дохід для експорту всієї країни, і поки світ потребує бавовни, наша система залишатиметься стабільною, попри ваші спроби нав’язати аболiціонізм.
12. За додатковими джерелами складіть історичний портрет Франсуа-Домініка Туссена (Лувертюра) або Сімона Болівара (на вибір).
Історичний портрет Сімона Болівара
Сімон Болівар (1783–1830) — видатний латиноамериканський військовий і державний діяч, один із лідерів боротьби за незалежність іспанських колоній. Очолив визвольну боротьбу у Венесуелі, Новій Гранаді та Перу. Був президентом Великої Колумбії, а також очолював уряд Перу, маючи широкі (фактично диктаторські) повноваження. На його честь названа держава Болівія. Був прихильником ідей Просвітництва, республіканського устрою та скасування рабства. Виступав за об’єднання незалежних латиноамериканських держав у федерацію для захисту від зовнішніх загроз. Визначався енергійністю, полководницьким талантом, ораторськими здібностями та рішучістю. Увійшов в історію як «Визволитель» (El Libertador). Відіграв вирішальну роль у здобутті незалежності багатьох країн Південної Америки.
Поясніть, що прагнув показати художник (карикатура на «доктрину Монро»).
Художник зобразив суть “доктрини Монро” — принцип “Америка для американців”. Дядько Сем, який уособлює США, стоїть на Західній півкулі та капелюхом із відповідним написом відгороджує її від європейських правителів. Це символізує попередження та заборону країнам Європи втручатися у справи держав Північної та Південної Америки або створювати там нові колонії.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Становище Латинської Америки наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.
У регіоні панував жорсткий колоніальний режим Іспанії та Португалії із засиллям податків і торговельних монополій, а суспільство ділилося на безправних індіанців, рабів та невдоволену обмеженнями креольську аристократію.
Результати національно-визвольної боротьби на Гаїті
Повстанці здолали колонізаторів і у 1804 році проголосили Гаїтянську республіку — першу незалежну державу в Латинській Америці.
Передумови та результати Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці
Прагнення креолів позбутися обмежень і франко-іспанська криза під час наполеонівських війн спричинили війну (1810–1826 рр.), яка завершилася визволенням колоній та утворенням нових незалежних республік.
Особливості здобуття незалежності Бразилією
Незалежність було здобуто без тривалої кривавої війни шляхом розриву з Португалією у 1822 році під гаслом «Свобода або смерть» та проголошенням Бразильської імперії на чолі з принцом-регентом.
Основні тенденції розвитку США
Перша половина ХІХ ст. відзначилася стрімкою територіальною експансією на Захід, індустріалізацією Півночі, формуванням двопартійної системи та загостренням суперечностей через існування рабства на Півдні.