1. Повторення. Вступ

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Що таке історія?

Історія — це наука про минуле людства, яка вивчає розвиток суспільства, діяльність людей, а також важливі події, явища та процеси в їхній хронологічній послідовності.

2. ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Чим різниться історія України як наука і навчальний предмет?

Історія України як наука є сферою дослідницької діяльності, спрямованою на пошук нових фактів, аналіз джерел та встановлення об’єктивних закономірностей минулого, тоді як історія України як навчальний предмет — це адаптована система знань, відібрана з історичної науки для вивчення в закладах освіти з метою формування в учнів знань про минуле та розвитку їхніх компетентностей.

3. ГР 1. Наведіть визначення понять «історична періодизація», «хронологічні межі» та «історичні джерела».

Історична періодизація — це поділ історичного процесу на певні часові етапи, кожен з яких характеризується спільними ознаками та особливостями розвитку. Хронологічні межі — це дати, що визначають початок і завершення певного історичного періоду, події чи явища. Історичні джерела — це всі пам’ятки минулого, створені людством (матеріальні об’єкти, тексти, зображення, усні перекази), що містять інформацію про події минулих часів.

4. ГР 1. Які періоди історії України ви розглянули в попередні роки? Укажіть хронологічні межі цих періодів.

У попередні роки було вивчено такі періоди історії України: стародавня історія (від появи першої людини на українських землях до кінця V ст.), Середньовіччя (кінець V — XV ст.) та ранньомодерна доба (кінець XV — кінець XVIII ст.).

5. ГР 1. Покажіть на карті атласу країни, які ви вивчали минулого року.

Минулого року під час вивчення курсу всесвітньої історії були розглянуті такі країни: Франція, Англія, Іспанія, Священна Римська імперія, Османська імперія, Річ Посполита та Московська держава.

1. МОДЕРНА ДОБА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ПЕРІОДИЗАЦІЯ І ХРОНОЛОГІЧНІ МЕЖІ. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ІСТОРІЄЮ УКРАЇНИ ТА ВСЕСВІТНЬОЮ ІСТОРІЄЮ

ГР 2. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Поясніть, як ви зрозуміли зміст проблем, наведених у назві пункту параграфа.

Зміст проблем у назві параграфа полягає у визначенні конкретних часових меж Модерної доби (кінець XVIII — початок XX ст.) та необхідності виділення внутрішніх етапів цього періоду. Також назва вказує на розгляд історії України як органічної складової всесвітнього історичного процесу, що розвивається в межах спільних із Європою цивілізаційних тенденцій.

ГР 3. Працюємо в парах. Чим відрізняються історичні події та процеси? За змістом підручника з’ясуйте та створіть перелік історичних явищ та процесів, про які ви дізнаєтесь за матеріалом кожного розділу.

Історична подія — це одиничне, завершене явище, що має конкретну дату та місце (наприклад, видання «Енеїди» 1798 р.). Історичний процес — це тривала послідовність взаємопов’язаних подій, що призводять до значних змін у житті суспільства (наприклад, українське національне відродження).

ГР 1. Працюємо в малих групах. Застосовуючи приклади з матеріалу курсів історії України, поясніть доцільність поділу історії України на окремі періоди. Наведіть перелік ознак культурно-історичних епох, які ви вже вивчили.

Поділ історії України на періоди є доцільним для систематизації знань, виявлення характерних рис кожної епохи та розуміння логіки суспільного прогресу. Кожен період має унікальні політичні, економічні та культурні характеристики, що дозволяють відстежити еволюцію української спільноти.

Ознаки культурно-історичних епох:

1. Стародавня історія: поява первісних людей, розвиток кочових та землеробських культур, антична колонізація.
2. Середньовіччя: формування державності (Русь-Україна, Королівство Руське), панування феодальних відносин, провідна роль християнської церкви.
3. Ранньомодерна доба: козацька доба, боротьба за власну державу (Гетьманщина), поширення ідей Відродження, Реформації та бароко.
4. Модерна доба: промисловий переворот, формування націй, демократизація суспільного життя та виникнення масових політичних рухів.

2. КОЛОНІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Поясніть роль процесів національного відновлення для тогочасної української спільноти.

Процеси національного відновлення перетворили українську спільноту з етнічної маси на свідому націю, здатну обстоювати свої права. Це відновлення дозволило зберегти мову, традиції та історичну пам’ять в умовах імперського тиску, а також стало фундаментом для подальшої боротьби за відновлення власної державності.

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Розподіліть теми про розвиток українського національного руху в «довгому XIX столітті» і підготуйте впродовж вивчення курсу до завершення навчального року проєкти про його перебіг.

Теми проєктів розподілено згідно з етапами національного руху:

1. Фольклорно-етнографічний етап (кінець XVIII — 30-ті рр. XIX ст.): Дослідження збирачів народної творчості, діяльність гуртківців та значення першої публікації «Енеїди» І. Котляревського.
2. Культурницько-літературний етап (40-ві — 80-ті рр. XIX ст.): Діяльність Кирило-Мефодіївського братства, роль Т. Шевченка у формуванні національної ідеї та робота Громад.
3. Політичний етап (90-ті рр. XIX ст. — 1914 р.): Процес виникнення перших українських політичних партій, перехід від культурної роботи до вимог автономії та державної незалежності.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ПРЕС»

Чи є підстави стверджувати, що джерела для вивчення подій історії України кінця XVIII — початку XX ст. залишилися такими самими, що й до Ранньомодерної доби? Поясніть свою думку.

Підстав стверджувати, що джерела залишилися незмінними, немає, оскільки впродовж «довгого XIX століття» відбулася суттєва трансформація та розширення джерельної бази. Це підтверджується появою великої кількості его-документів (щоденників, листів, мемуарів) та розвитком періодичної преси, яка стала важливим джерелом інформації. Винаходи в галузі техніки зумовили появу абсолютно нових видів джерел — аудіо-, фото- та кінодокументів, яких не існувало в попередні епохи. Отже, джерельна база Модерної доби стала значно різноманітнішою та об’ємнішою порівняно з Ранньомодерним періодом.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. ГР 2. Навчальна гра «Шість запитань».

1. Які хронологічні межі охоплює період, що його історики називають «довгим XIX століттям»?
2. Яка подія в українській історії вважається умовною межею початку Модерної доби?
3. Хто з чеських вчених розробив триетапну схему національного відродження слов’янських народів?
4. Які основні ознаки характеризують процес модернізації суспільства в XIX столітті?
5. У чому полягала відмінність між фольклорно-етнографічним та політичним етапами національного руху?
6. Як технічний прогрес вплинув на формування нових видів історичних джерел?

2. ГР 1. Метод «Асоціативний кущ». Створіть квітку асоціацій до понять і термінів та їхній основі дайте визначення.

Асоціації до понять:

• Модерна доба: прогрес, промисловість, нові ідеї, демократія.
• «Довге XIX століття»: революції, Ерік Гобсбаум, індустріалізація, імперії.
• Нація: спільна мова, територія, самосвідомість, єдність.
• Національний рух: боротьба, відродження, інтелігенція, партії.
• Урбанізація: міста, заводи, переселення, архітектура.
• Колоніалізм: залежність, імперія, експлуатація, контроль.
• Модернізація: оновлення, техніка, реформи, розвиток.

3. ГР 1. У чому полягало національне відродження як нове явище історії України?

Національне відродження було новим явищем, оскільки воно започаткувало процес перетворення української спільноти на сучасну націю як суб’єкта європейської історії. На відміну від попередніх періодів, цей процес мав системний характер і проходив через три етапи: від наукового збирання фольклору та вивчення історії інтелектуалами до поширення національної ідеї в масах та створення політичних партій. Кінцевою метою цього явища стало висунення вимог щодо самовизначення та відновлення власної державності.

4. ГР 1. Яких змін зазнали історичні джерела для вивчення «довгого XIX століття»?

Історичні джерела зазнали суттєвої трансформації через зміну світогляду людей та технічний прогрес. Писемні джерела стали більш персоналізованими завдяки масовому поширенню щоденників, листів та мемуарів, що дозволяють вивчати приватне життя та думки особистостей. Виникнення та розвиток періодичної преси створили масштабне джерело для аналізу суспільних настроїв та подій у динаміці. Найважливішою зміною стала поява візуальних та звукових джерел — фотографій, кіноплівок та аудіозаписів, які дозволили фіксувати історію з високою точністю.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

5. ГР 1. Покажіть на карті атласу українські землі станом на кінець XVIII ст. У складі яких держав вони в цей час були?

Станом на кінець XVIII століття українські землі перебували у складі Російської та Австрійської імперій. До складу Російської імперії входили Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя та Південна Україна. Австрійська імперія володіла Східною Галичиною, Північною Буковиною та Закарпаттям.

6. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Складіть пам’ятку з порадами «Як організувати ефективну роботу з підручником на уроках і вдома».

Пам’ятка для ефективної роботи з підручником:

1. Ознайомтеся із назвою параграфа та його структурою для розуміння загального контексту теми.
2. Опрацьовуйте виділені жирним шрифтом терміни та звіряйте їхнє значення за рубрикою «Словник».
3. Аналізуйте ілюстрації, карти та історичні джерела, що доповнюють основний текст.
4. Використовуйте QR-коди для перегляду додаткових відеоматеріалів або виконання інтерактивних тестів.
5. Складайте короткий конспект або схему за змістом підрозділів для кращого запам’ятовування зв’язків між подіями.
6. Наприкінці роботи обов’язково відповідайте на запитання для самоперевірки.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

7. ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Оптиміст і песиміст». Обговоріть запитання та надайте аргументи на підтвердження спільної думки: чи були важливими для розвитку людських спільнот цієї доби процеси національного відродження? Чому?

Процеси національного відродження були надзвичайно важливими для розвитку людських спільнот цієї доби. Вони сприяли перетворенню етносів на модерні нації, що усвідомлювали свою єдність та спільні політичні інтереси. Національний рух стимулював розвиток освіти, літератури та наукових досліджень рідною мовою, що підвищувало загальний рівень культури населення. Ці процеси також стали основою для подальшої боротьби народів за демократичні права та створення власних незалежних держав.

8. ГР 2. Підготуйте есе за темою «Для чого громадянам і громадянкам України вивчати історію своєї держави».

Вивчення історії своєї держави є необхідною умовою для формування свідомої громадянської позиції. Знання минулого допомагає людині зрозуміти витоки сучасних суспільних процесів та усвідомити власну національну ідентичність. Історія України дає можливість аналізувати причини поразок і здобутків попередніх поколінь, що дозволяє уникати помилок у майбутньому державотворенні. У часи інформаційних війн знання фактів стає надійним інструментом захисту від маніпуляцій та історичних міфів. Крім того, вивчення історії виховує повагу до культурної спадщини та традицій свого народу. Таким чином, історична освіта об’єднує суспільство та зміцнює фундамент державної незалежності.

9. ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією за темою (на вибір): 1) Видатні дослідники й дослідниці історії України Модерної доби. 2) Концепції історії України Модерної доби: підходи та рішення.

Повідомлення на тему: «Видатні дослідники історії України Модерної доби».

Упродовж XIX — початку XX століття відбулося становлення української історичної науки завдяки діяльності ряду видатних науковців.

План презентації:

1. Слайд 1: Назва теми та роль професійної історії у національному відродженні.
2. Слайд 2: Михайло Грушевський та його концепція безперервності української історії.
3. Слайд 3: Внесок Олександри Єфименко у популяризацію знань про минуле.
4. Слайд 4: Діяльність наукових товариств (НТШ у Львові, Історичне товариство Нестора-літописця).
5. Слайд 5: Значення праць істориків Модерної доби для сучасної науки.

ГР 3. ПРАЦЮЄМО РАЗОМ. МЕТОД «ДИСКУСІЙНА ПРОБЛЕМА»

10. Український історик І. Крип’якевич писав: «Сила України полягає в тому, що вона постійно підтримувала зв’язки із Західною Європою і звідти переймала всі живі культурні течії. Для Європи її значення полягало в тому, що Україна творила висунутий найбільше на схід бастіон європейської культури». Поясніть, як ви розумієте цю думку.

Думка І. Крип’якевича підкреслює інтегрованість України в європейський культурно-історичний контекст та її роль як геополітичного кордону цивілізації. Постійне запозичення західноєвропейських ідей дозволяло українському суспільству розвиватися в руслі загальносвітових тенденцій, таких як гуманізм, Реформація та Просвітництво. Роль «бастіону» означає, що Україна була крайньою східною межею поширення європейських цінностей, політичних традицій та релігійних систем, виступаючи захисником і репрезентантом європейського способу життя перед загрозами з боку степових кочівників або деспотичних східних держав.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості «довгого XIX століття» як нового періоду історії України.

«Довге XIX століття» в історії України характеризується переходом від традиційного аграрного суспільства до модерного індустріального через процеси промислової революції та урбанізації. Головною особливістю цього періоду є формування сучасної української нації, що пройшла шлях від збирання фольклору та дослідження мови до створення політичних партій і висунення вимог державної самостійності. Попри відсутність власної державності та перебування українських земель у складі двох імперій (Російської та Австрійської), цей етап став часом синхронізації українського історичного процесу із загальноєвропейськими модернізаційними рухами.