§22. Індустріальна та аграрна революції. Урбанізація

Назад до змісту

Що таке середньовічний цех:

Середньовічний цех — це об’єднання ремісників однієї професії в місті для захисту своїх інтересів, контролю якості виробів і регулювання виробництва.

За якими принципами діяли середньовічні цехи:

• Вступ до цеху був обов’язковим для всіх ремісників певної спеціальності.
• Кожен цех мав свої правила, статут і керівництво.
• Виробництво суворо контролювалося: обмежувалась кількість майстрів, учнів, обсяг і якість продукції.
• Заборонялася конкуренція між членами цеху.

Які міста вважають центрами середньовічних ремесел і торгівлі:

• Венеція
• Флоренція
• Генуя
• Брюгге
• Любек

Як я розумію поняття «урбанізація»:

Урбанізація — це зростання ролі міст у житті суспільства та збільшення міського населення.

Як я розумію поняття «революція»:

Революція — це різкі, докорінні зміни в суспільстві, економіці чи політиці, що відбуваються за короткий час.

22.1. Особливості економічних змін у XVI−XVIII ст.

1. Охарактеризуйте основні зміни, що відбулися в економіці у ХVІ—ХVІІІ століттях.

У XVI–XVIII століттях в економіці Західної Європи відбулися значні зміни. Світ став економічно глобальним, а торгівля почала відігравати ключову роль у багатстві держав. Великі географічні відкриття та «революція цін» змінили взаємини між людьми, де на зміну марнотратним рицарям прийшли заповзятливі та практичні люди. Пожвавлення торгівлі сприяло накопиченню капіталів у купців та банкірів. У промисловості з’явилися мануфактури з поділом праці, а згодом почалася механізація виробництва, що призвело до промислового перевороту та появи перших фабрик. У сільському господарстві відбулася аграрна революція: господарства почали вирощувати продукцію на продаж, з’явилася спеціалізація регіонів, впроваджувалися нові культури та технології.

2. Визначте основні причини виникнення меркантилізму та протекціонізму.

Основними причинами виникнення меркантилізму та протекціонізму було прагнення європейських держав підпорядкувати собі вільну торгівлю та захистити власних виробників. Держави створювали для своїх підданих кращі умови для виробництва і продажу товарів, ніж для іноземців. Це робилося для того, щоб підтримати вітчизняні мануфактури, торгові компанії та флот, а також для утримання грошей усередині країни, обмежуючи імпорт і заохочуючи експорт готової продукції. Важливою причиною була гостра економічна конкуренція між країнами Західної Європи, такими як Франція, Англія та Голландія.

3. Які нові соціальні категорії виникли в Новий час? Які фактори впливали на їх формування?

У Новий час з’явилися нові соціальні групи, які потіснили старе рицарство. До них належать:

• Англійські джентрі — нетитуловані дрібні та середні шляхтичі, які були практичними та заповзятливими.
• Французькі дворяни мантії — люди, які отримали дворянські титули, виконуючи чиновницькі обов’язки, часто будучи багатими фахівцями нешляхетного походження.
• Буржуазія та наймані працівники — їх поява була наслідком розвитку промисловості та мануфактурного виробництва.

На формування цих категорій впливали такі фактори, як Великі географічні відкриття, накопичення капіталу внаслідок пожвавлення торгівлі, «революція цін», а також поява нових технічних можливостей у промисловості. Королі надавали привілеї багатим та заповзятливим людям, що також сприяло змінам у соціальній структурі.

22.2. Індустріальна революція

1. Охарактеризуйте процес виникнення перших мануфактур. Чому їх вважають «батьками» фабрик та заводів?

Мануфактури виникли як новий тип підприємств, заснований на поділі праці, де кожен найманий працівник виконував одну конкретну, нескладну операцію. Це робило виробництво значно ефективнішим порівняно з ремісничими цехами, де майстер виготовляв виріб від початку до кінця. Існували різні види мануфактур: централізовані, де весь процес відбувався в одній майстерні; змішані, що мали мережу відділень для виконання простих завдань; та розсіяні, де підприємець купував готові вироби у самостійних ремісників.

Мануфактури вважають «батьками» фабрик і заводів, тому що вони підготували ґрунт для наступного етапу — заміни ручної праці механізмами, що й призвело до появи фабрик.

2. Які механізми впроваджують у роботу мануфактур?

У XVI–XVIII століттях у мануфактурах почали активно використовувати різноманітні механізми. Найбільш поширеним було водяне колесо, яке застосовували у млинах, паперовому виробництві, обробці металу та дерева. Також механізми, які іноді приводилися в рух тваринами чи людьми, використовувалися в кораблебудуванні, гірничій справі, виробництві тканин та карбуванні монет.

3. Визначте причини початку промислового перевороту.

Головною причиною початку промислового перевороту стала поступова механізація виробництва на мануфактурах. Справжнім проривом стала поява нових двигунів. У 1771 році Річард Аркрайт заснував першу фабрику, де машини рухало водяне колесо. Проте ключовою подією стало створення Джеймсом Ваттом у 1769 році парової машини, яка після вдосконалення стала основним джерелом енергії для промисловості, що й ознаменувало перехід від ручного до машинного виробництва.

22.3. «Аграрна революція»

1. Визначте суть аграрної революції.

Суть аграрної революції полягала в докорінних змінах у сільському господарстві, які відбулися на межі XVII–XVIII століть. Це був перехід від господарства, де селяни вирощували продукцію переважно для власних потреб, до виробництва товарів на продаж, зокрема як сировини для мануфактур. Основою цих змін стали нова система обробітку землі, впровадження нових технологій та механізація польових робіт.

2. Поясніть значення поширення спеціалізації в сільському господарстві.

Поширення спеціалізації означало, що цілі регіони й країни почали зосереджуватися на вирощуванні тих культур або розведенні тих тварин, які давали найбільший прибуток. Наприклад, фермери вирощували технічні культури, як-от льон чи тютюн, для мануфактур. У Нідерландах займалися розведенням молочних порід худоби, продаючи сир та масло по всій Європі, а в Англії — розведенням овець для отримання вовни. Це робило сільське господарство більш ефективним та орієнтованим на ринок.

3. Назвіть наслідки аграрної революції.

Наслідками аграрної революції стали:

• Зміни у землеволодінні: земля зосереджувалась у руках заможних фермерів та лендлордів, а дрібні селянські господарства зникали.
• Переселення людей у міста: збанкрутілі селяни шукали роботу на мануфактурах у містах або наймалися до великих землевласників.
• Соціальні проблеми: багато селян, не зумівши пристосуватися до змін, перетворювалися на жебраків і гинули від злиднів.
• Впровадження нових технологій: поширились нові сільськогосподарські культури, стійлове утримання худоби та більш ефективні сівозміни без залишення землі під паром.

22.4. Урбанізація

1. Які причини зростання міського населення у період Нового часу?

Зростання міського населення відбувалося через розвиток торгівлі, ремесел та мануфактур, що приваблювало до міст людей у пошуках роботи. Багато селян, які розорилися внаслідок аграрної революції, переїжджали до міст, щоб працювати на мануфактурах. Також населення міст збільшувалося за рахунок емігрантів, які тікали від релігійних переслідувань.

2. Назвіть міста, кількість населення яких була понад сто тисяч осіб.

• Лондон
• Париж
• Неаполь
• Стамбул
• Амстердам

3. Дайте власне тлумачення терміна «урбанізація».

Урбанізація — це процес, коли міста стають все більш важливими для суспільства, збільшується кількість міських жителів і поширюється міська культура та спосіб життя.

Машина часу «Політ над Лондоном ХVІІ століття».

Вітаю вас на екскурсії Лондоном XVII століття! Ми перенеслися в часи до Великої пожежі 1666 року. Перед нами розкинулося одне з найбільших міст Європи, галасливий центр торгівлі та життя.

Зануримося у вузькі, звивисті вулички міста. Будинки тут переважно дерев’яні, їхні верхні поверхи нависають над бруківкою. У повітрі змішуються запахи свіжого хліба, диму з коминів та нечистот. Навколо кипить життя: кричать торговці, стукають молотки ремісників, риплять вози.

Перед нами — старий собор Святого Павла, серце Лондона. Це не лише храм, а й місце зустрічей та ділових угод. А он там, на сході, височіє грізний Тауер — фортеця, в’язниця і королівська скарбниця.

Лондон того часу — місто контрастів. Поруч із багатими купцями живуть бідні ремісники. Життя тут бурхливе і яскраве, але водночас небезпечне через часті хвороби та загрозу пожеж. Ось таким був Лондон — величний, брудний, сповнений енергії та готовий до великих змін.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли почалася аграрна революція?
• Що таке мануфактура?
• Хто впроваджував нові технології у сільському господарстві?
• Де виникли перші папірні на українських землях?
• Звідки ми можемо дізнатися про розвиток міст у Новий час?
• Чому міста зростали швидше у XVI—XVIII ст.?
• Як впроваджувалися механізми у мануфактурах?
• Який результат аграрної революції для селян?

2. Які особливості військових спільнот Ранньомодерної доби: українського козацтва, гайдуків, граничар?

Ці військові спільноти мали як спільні риси, так і відмінності.

• Українське козацтво: Це була військово-суспільна організація, що виникла на південних кордонах Речі Посполитої. Козаки захищали землі від набігів татар, займалися військовими походами, промислами та торгівлею. Основою їхньої організації була Запорозька Січ — укріплена фортеця з республіканським устроєм, де всі посади були виборними.
• Гайдуки: Це були збройні повстанці на Балканах, які боролися проти османського панування. Вони об’єднувалися в невеликі загони, нападали на османських чиновників, гарнізони та каравани. Гайдуки користувалися підтримкою місцевого населення і стали символом боротьби за свободу.
• Граничари: Це були військові поселенці на кордонах Габсбурзької монархії з Османською імперією (так звана Військова границя). Вони отримували землю та звільнялися від податків в обмін на несення постійної військової служби для захисту кордонів. Їхнє життя було суворо регламентоване військовими статутами.

3. Створіть схему «Поява мануфактур».

Передумови виникнення:

• Зростання міст і попиту на товари.
• Накопичення грошей (капіталів) у купців та банкірів.
• Поява великої кількості найманих робітників (зокрема, через розорення селян).

Головна риса мануфактури:

• Поділ праці — кожен робітник виконує одну просту операцію, що прискорює виробництво.

Типи мануфактур:

• Централізована: Усі працівники зібрані в одному приміщенні (наприклад, друкарня).
• Розсіяна: Підприємець роздає сировину ремісникам додому, а потім забирає готові вироби.
• Змішана: Частина роботи виконується в центральній майстерні, а частина — вдома у робітників.

Значення:

• Виробляли більше товарів, ніж ремісники.
• Стали попередниками фабрик і заводів, підготувавши ґрунт для промислового перевороту.

4. Укладіть ментальну мапу «Аграрна революція».

Аграрна революція

• Суть:
  • Перехід від вирощування продукції для власних потреб до виробництва на продаж.
  • Орієнтація на ринок та отримання прибутку.
• Зміни в господарюванні:
  • Спеціалізація: Регіони почали вирощувати найвигідніші культури (льон, тютюн) або розводити худобу (молочні породи в Нідерландах, вівці в Англії).
  • Нові технології: Впровадження сівозміни без залишення землі під паром, використання нових культур (конюшина, коренеплоди).
  • Тваринництво: Стійлове утримання худоби, селекція для покращення порід.
• Наслідки:
  • Соціальні:
    • Земля зосередилася в руках великих власників — лендлордів та фермерів.
    • Дрібні селяни розорювалися і втрачали землю.
    • Люди масово переселялися до міст у пошуках роботи на мануфактурах.
    • Зростання кількості жебраків, які не змогли пристосуватися до змін.
  • Економічні:
    • Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.
    • Створення ринку дешевої робочої сили для промисловості.

5. Вправа «Глосарій». Укладіть словничок економічних термінів за матеріалом параграфа.

• Аграрна революція — докорінні зміни в сільському господарстві, перехід від виробництва продукції для власних потреб до її вирощування на продаж.
• Буржуазія — нова соціальна категорія, що з’явилася внаслідок розвитку промисловості та технічних новацій.
• Індустріальна революція (промисловий переворот) — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного виробництва до машинного, фабрично-заводського.
• Капітал — цінності або гроші, які приносять прибуток; значні статки, зосереджені в руках окремих осіб.
• Мануфактура — підприємство, засноване на поділі праці, де наймані робітники вручну виготовляли товари.
• Меркантилізм — економічна політика, спрямована на підтримку власних виробників та утримання грошей всередині країни через обмеження імпорту та заохочення експорту.
• Протекціонізм — система державних заходів для захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції.
• Спеціалізація (в сільському господарстві) — зосередження цілих регіонів на вирощуванні певних культур або розведенні тварин, що давало найбільший прибуток.
• Урбанізація — процес зростання значення міст та збільшення кількості міського населення.
• Фабрика — підприємство, де виробництво відбувається за допомогою машин, а не ручної праці.

6. Вправа «Дискусія». Обговоріть питання «Які економічні зміни Нового часу ви вважаєте революційними?»

Революційними економічними змінами Нового часу можна вважати індустріальну та аграрну революції.

Індустріальна революція стала справжнім проривом, бо змінила сам спосіб виробництва. Поява мануфактур з їхнім поділом праці підготувала ґрунт, а винахід парової машини та створення перших фабрик означали перехід від ручної праці до машинної. Це дозволило виробляти товари набагато швидше і у великих кількостях, що повністю змінило економіку.

Аграрна революція також була докорінною зміною. Сільське господарство перестало бути лише способом прогодувати себе і свою родину. Воно перетворилося на бізнес, орієнтований на ринок та отримання прибутку. Спеціалізація регіонів, впровадження нових культур та технологій зробили його набагато ефективнішим.

Ефективність сільського господарства зросла для великих землевласників та заможних фермерів, але не для всіх селян. Через аграрну революцію земля почала зосереджуватися у руках багатих власників, а дрібні селянські господарства не могли з ними конкурувати, тому розорялися і зникали. Втративши свою землю, ці селяни були змушені шукати нові способи заробітку. Вони або наймалися працювати на великі ферми, або переїжджали до міст, щоб влаштуватися на роботу на мануфактурах.