Що таке манор та феод
Манор — це велике сільське господарство або маєток у Західній Європі, яке належало феодалу. У манорі жили селяни, які працювали на землі та виконували повинності на користь власника.
Феод — це земельне володіння, яке надавався васалу (служителю) від сеньйора (власника) за службу. Феод був основою феодальної системи, де земля і влада були пов’язані з обов’язками та вірністю.
Як вплинула «Велика криза» на структуру європейського суспільства
«Велика криза» XIV століття (епідемії, голод, війни) призвела до зменшення населення, скорочення кількості селян, ослаблення влади феодалів і зміни в структурі суспільства. Селяни отримали більше свободи, а землевласники змушені були шукати нові способи господарювання, що сприяло переходу до ринкових відносин.
Як ви розумієте…
- Рента — це плата за користування землею або майном, яку селяни сплачували власнику землі у вигляді грошей, продуктів або праці.
- Модернізація — це процес оновлення, переходу від старих традицій до нових, сучасних форм господарства, техніки, суспільних відносин.
- Фільварок — це велике сільськогосподарське підприємство, що виробляло продукцію для продажу на ринку. Фільварки виникли для збільшення виробництва зерна, особливо на українських землях, і призвели до посилення залежності селян від землевласників.
- Традиційне суспільство — це суспільство, в якому зберігаються старі звичаї, порядок, повага до авторитету, і зміни відбуваються дуже повільно. У такому суспільстві основою життя є сільське господарство та родинні зв’язки.
23.1. Зміни в селянському світі
1. Зміни у відносинах між селянами та землевласниками за Ранньомодерної доби
За Ранньомодерної доби в Європі відносини між селянами та землевласниками почали змінюватися. Через зростання населення землі бракувало, тому сеньйори почали надавати селянам особисту свободу в обмін на те, що вони продовжуватимуть господарювати на їхніх землях. Таким чином, взаємини перетворилися з феодальних на ділові, де сеньйор був скоріше партнером, що надавав землю в оренду. Це дозволило деяким селянам стати заможнішими та наймати на роботу бідніших односельців.
2. Особливості становища українських селян порівняно із західноєвропейськими
На відміну від західноєвропейських селян, які отримували більше свободи, українські селяни опинилися в гіршому становищі. Для збільшення виробництва зерна на продаж у Європу створювалися фільварки — великі товарні господарства. Поширення фільварків призвело до того, що українські селяни втрачали особисту свободу, їх змушували працювати на землевласника, а їхні власні наділи землі зменшувалися. Щоб уникнути примусової праці, селяни тікали в Дике поле або приєднувалися до козаків.
3. Мета і суть аграрної реформи XVI століття, її вплив на соціальні відносини та господарське життя в українських землях
Метою аграрної реформи, відомої як «волочний перемір», було підвищення врожайності фільваркових і селянських господарств та збільшення виробництва зерна на продаж. Також реформа мала на меті впорядкувати земельні володіння та наповнити державну скарбницю.
Суть реформи полягала у перемірюванні та перерозподілі земель на ділянки — волоки (від 16,8 до 21,8 га). Селяни отримували волоку або її частину залежно від наявності робочої худоби. За користування землею вони мали відробляти два дні на тиждень у фільварку або платити грошовий податок (чинш).
Вплив реформи був значним. Вона призвела до розшарування селян на заможніших і бідніших та зруйнувала сільську громаду, оскільки волоки стали спадковим володінням. З одного боку, реформа сприяла поширенню ринкових відносин та розвитку ремесел, але з іншого — посилювала залежність селян від землевласників і змушувала їх або йти в козаки, або все життя працювати на пана.
23.2. Нові суспільні верстви. Буржуазія та наймані працівники
1. Як ви розумієте терміни «буржуазія» та «наймані працівники»?
Буржуазія — це новий суспільний прошарок, до якого належали заможні містяни, купці та власники мануфактур. Вони мали капітал, володіли засобами виробництва та використовували найману працю для створення товарів і продажу їх на ринку.
Наймані працівники — це особисто вільні люди, які не мали власної землі чи засобів виробництва, тому були змушені працювати на власників мануфактур (буржуазію) за заробітну плату.
2. Визначте особливості становища цих нових категорій населення Європи Нового часу.
Становище буржуазії та найманих працівників суттєво відрізнялося.
- Буржуазія поступово накопичувала багатства та посилювала свій вплив у суспільстві, хоча формально ще належала до непривілейованого стану «людей, що працюють». Їм доводилося конкурувати з цехами, які мали монополію на виробництво певних товарів.
- Наймані працівники, особливо некваліфіковані, перебували у важких умовах. Власники підприємств встановлювали для них жорсткі норми, довгий робочий день та низьку оплату. Умови праці часто були небезпечними для здоров’я, а в разі травми чи смерті на виробництві жодних компенсацій не було. Жінки та діти також працювали, але отримували меншу платню, ніж чоловіки.
3. Чому, на вашу думку, робітники вважали механічні пристрої «ворогами»?
Робітники вважали механічні пристрої «ворогами», оскільки їх поява не покращила, а навпаки, погіршила умови праці. Машини дозволяли власникам мануфактур замінювати кваліфікованих робітників на менш кваліфікованих і платити їм менше. Це призводило до звільнень, посилення експлуатації та знецінення людської праці. На знак протесту в Англії виник рух луддитів, учасники якого нищили верстати та інше майно роботодавців, вбачаючи в машинах причину своїх бід.
23.3. Українські князі, братчики і козацтво
1. Зміни в соціальній структурі українського населення в період Нового часу
У період Нового часу соціальна структура українського населення зазнала поступових змін. Політична влада залишалася в руках шляхти, зокрема руської знаті, яка брала участь у місцевих сеймиках і займала урядові посади. В містах влада належала переважно німецькому та польському католицькому населенню, тоді як українські православні міщани об’єднувалися у братства. Козацтво ставало впливовою силою, захисником прав православних і учасником релігійного й культурного життя. Загалом відбувалося посилення ринкових відносин, розшарування селянства, а також формування нових соціальних інститутів і об’єднань.
2. Функції братств
- Захист культурних і релігійних прав православних українців.
- Організація освіти через створення шкіл і підтримку освітніх установ (наприклад, Острозька академія).
- Ведення культурно-просвітницької діяльності, підтримка друкарень.
- Надання соціальної допомоги потребуючим, утримання шпиталів і притулків.
- Забезпечення автономії у церковних справах (право ставропігії).
- Консолідація різних верств православного населення — містян, шляхти, козаків.
- Встановлення норм поведінки і контролю за членами братства.
3. В.-К. Острозького та П. Сагайдачного можна назвати меценатами освіти
Василь-Костянтин Острозький і Петро Сагайдачний активно підтримували освіту та культуру. Острозький заснував Острозьку академію — найстарішу науково-освітню установу в Україні. Сагайдачний опікувався братськими школами, був учасником Київського братства і залишив їм своє майно для освітніх і релігійних цілей. Вони не просто спонсорували освіту, а були її активними покровителями й організаторами, тому їх доречно називати меценатами освіти.
Працюємо разом
Вправа «Ментальна мапа». Складіть у парах чи групах ментальну мапу «Аграрна реформа XVI ст.».
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
Ось приклади:
Коли __?
- Коли в Європі почали змінюватися відносини між селянами та сеньйорами?
- Коли в Англії поширився рух луддитів?
- Коли гетьман Петро Сагайдачний разом з усім військом Запорізьким вступив до Київського братства?
Що __?
- Що таке буржуазія та наймані працівники?
- Що таке волочний перемір?
- Що таке братства і які функції вони виконували?
Хто __?
- Хто такі сеньйори в Ранньомодерній Європі?
- Хто такий Василь-Костянтин Острозький і який його внесок в освіту?
- Хто такі луддити?
Де __?
- Де найактивніше впроваджували «Уставу на волоки» на українських землях?
- Де козаки здійснили операцію зі звільнення невільників у 1616 році?
- Де виникли перші професійні спілки (тред-юніони)?
Звідки ми можемо дізнатися про ___?
- Звідки ми можемо дізнатися про правила поведінки та розпорядок у братських школах?
- Звідки ми можемо дізнатися про досвід господарювання королеви Бони Сфорци, який вплинув на аграрну реформу?
Чому ___?
- Чому в Європі землевласники почали надавати селянам особисту свободу?
- Чому робітники вважали механічні пристрої своїми «ворогами»?
- Чому впровадження аграрної реформи XVI ст. було ускладнене?
Як ___?
- Як поширення фільваркових господарств вплинуло на життя українських селян?
- Як братства захищали культурні та релігійні права православного населення?
- Як змінювалися умови праці найманих робітників із появою машин?
Який результат ___?
- Який результат мала аграрна реформа XVI століття для селянства та для державної скарбниці?
- Який результат мала поява мануфактур для соціальної структури європейського суспільства?
- Який результат мав вступ козацтва до Київського братства?
2. Якими є особливості кліматичних змін, що відбувалися у ХIV столітті?
Клімат у XIV столітті став холоднішим.
3. Складіть перелік суспільних змін, що відбулися в Європі у Ранньомодерну добу.
- Зростання міст і розвиток торгівлі.
- Поява нових соціальних верств: буржуазії та найманих працівників.
- Ослаблення феодальної влади, посилення ролі землевласників як орендодавців.
- Розшарування селянства на заможних і бідних.
- Виникнення ринкових відносин та мануфактур.
4. Створіть ментальну мапу про соціальні зміни на території українських земель.
5. Вправа «Подкаст». Запишіть короткий подкаст / аудіофайл про діяльність братств.
(Текст для аудіофайлу)
Привіт усім! Сьогодні поговоримо про братства. Це такі круті громадські організації, що виникли в українських містах у Ранньомодерну добу. Уявіть, православні українці, міщани й шляхтичі, об’єднувалися, щоб захистити свою віру та культуру від тиску католицизму.
Але братства — це не лише про релігію. Вони були справжніми культурними центрами! Засновували школи, де діти навчалися грамоти, друкували книги, що було дуже важливо для поширення освіти. Найвідоміші братства були у Львові, Києві, Луцьку. Львівське братство навіть мало свій статут із правилами поведінки — за лайку, наприклад, могли оштрафувати!
Крім того, братства допомагали бідним і хворим, організовуючи шпиталі та притулки. А ще до них долучалися навіть козаки! Коли гетьман Сагайдачний з усім військом вступив до Київського братства, це був потужний сигнал: козацтво підтримує освіту і православну віру.
Отже, братства — це яскравий приклад того, як українці вміли самоорганізовуватися для захисту своїх прав, розвитку культури та взаємодопомоги. Дякую за увагу!
6. Вправа «Займи позицію». Яке значення для розвитку економіки мав волочний перемір?
Волочний перемір мав двояке, суперечливе значення для економіки українських земель.
З одного боку, реформа сприяла модернізації сільського господарства. Вона впроваджувала чіткий облік земель (перший земельний кадастр), трипільну сівозміну та ліквідовувала черезсмужжя, що підвищувало продуктивність. Це стимулювало виробництво зерна на продаж, розвиток ринкових відносин в аграрній сфері та зростання доходів державної скарбниці. Також реформа сприяла розвитку сільських ремесел.
З іншого боку, ця модернізація відбувалася через посилення експлуатації селян. Реформа прив’язувала селян до землі, збільшувала панщину і руйнувала традиційну сільську громаду. По суті, вона зміцнювала фільваркову систему, засновану на примусовій праці, що гальмувало формування ринку вільної робочої сили та обмежувало економічну ініціативу більшості населення.