РОЗДИВІТЬСЯ ТА ПОМІРКУЙТЕ
Чим відрізняється поданий портрет від відомих вам з уроків попередньої теми зображень козацьких керманичів та старшини?
Цей портрет суттєво відрізняється від зображень попередніх гетьманів тим, що Кирило Розумовський виглядає як типовий європейський аристократ того часу. На відміну від традиційних портретів у козацькому одязі (жупанах чи деліях), гетьман зображений у світському стилі, що відповідає моді середини XVIII століття.
Про що свідчить убрання гетьмана – генеральський мундир, узвичаєний при дворі російського імператора?
Таке вбрання свідчить про глибоку інтеграцію гетьмана в структуру Російської імперії та його високий статус при дворі. Це підкреслює, що його влада та становище були пов’язані з імперською ієрархією.
Поділіться припущеннями, яку роль на портреті відіграють клейноди – булава, литаври та прапор.
Клейноди на портреті підкреслюють гетьманський статус зображеного. Булава в руках, а також два тулумбаси (литаври) та прапор на козацькому списі біля ніг слугують атрибутами традиційної козацької влади, поєднаними з імперським образом.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи випадковим уважаєте їх розміщення на картині?
Розміщення клейнодів не є випадковим. Гетьман тримає булаву в руках, а прапор та тулумбаси розміщені біля ніг, що акцентує увагу на його повноваженнях як козацького правителя, попри те, що він одягнений у чужоземний мундир.
Спрогнозуйте основні напрями діяльності останнього гетьмана.
Я думаю, що діяльність останнього гетьмана буде спрямована на відновлення автономії Гетьманщини та зміцнення прав козацької старшини. На мою думку, він намагатиметься реформувати армію, судочинство та сприятиме розвитку культури й освіти, щоб модернізувати українську державу.
1. За яких обставин 1727 р. було відновлено гетьманство?
Гетьманство було відновлено у 1727 році на тлі пом’якшення політики царату після смерті Петра I та зростання напруженості у російсько-турецьких відносинах. Російський уряд, готуючись до нової війни, розраховував на військову допомогу козаків і прагнув залучити на свій бік козацьку старшину. Задля цього було ліквідовано Малоросійську колегію та дозволено вибори гетьмана.
Що передбачали «Рішительні пункти»?
Цей документ скасовував заборону росіянам купувати землі в Україні, але зобов’язував нових власників підпорядковуватися місцевій адміністрації. Гетьманові заборонялося вести самостійну зовнішню політику, а право затверджувати військову старшину та контролювати вищу судову інстанцію переходило до російського імператора.
Які реформи було здійснено за Д. Апостола?
Данило Апостол провів «Генеральне слідство про маєтності» для повернення захоплених земель у державне користування та здійснив реформу фінансів, уперше встановивши бюджет державних видатків. Він також домігся скасування обмежень для українських купців, реформував судову систему та розпочав кодифікацію українського права у збірнику «Права, за якими судиться малоросійський народ».
У чому полягало їх значення?
Значення реформ Данила Апостола полягало у впорядкуванні внутрішнього життя Гетьманщини, що дозволило тимчасово призупинити процес її перетворення на звичайну адміністративну одиницю Російської імперії. Завдяки цим заходам було врегульовано земельні справи, пожвавлено українську торгівлю, впорядковано фінанси та розпочато реформування судочинства.
Доведіть або спростуйте, що «Рішительні пункти» не були двостороннім договором, а являли собою розпорядження, нормативний акт верховної влади Російської держави, що документ був спрямований на регулювання внутрішнього життя Гетьманщини у складі Російської імперії.
«Рішительні пункти» не були двостороннім договором, оскільки після виборів Д. Апостола договірних статей укладено не було. У відповідь на пропозиції гетьмана цей документ було надано у формі указу царського уряду. Він в односторонньому порядку регламентував сфери управління, суду та землеволодіння, закріплюючи верховенство імператора як «головного судді» та контролера кадрових призначень.
Доведіть, що споруджений за сприяння Д. Апостола храм є зразком козацького бароко.
Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях є яскравим зразком козацького бароко, про що свідчить поєднання монументальності архітектури з пишним оздобленням. Доказами цього є її багатобанна конструкція, унікальний семиярусний різьблений іконостас, що займає всю ширину храму, та ікони, на яких релігійні персонажі зображені в українському стилі та розкішному вбранні того часу.
2. ЧИМ ВИРІЗНЯЛОСЯ ПРАВЛІННЯ ОСТАННЬОГО ГЕТЬМАНА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО?
Оцініть діяльність гетьмана К. Розумовського.
На мою думку, діяльність Кирила Розумовського була спрямована на модернізацію Гетьманщини та зміцнення влади козацької старшини. Його спроби запровадити спадкове гетьманство та реформувати державні інститути свідчать про прагнення перетворити Україну на державу монархічного типу, що в майбутньому могло б привести до її виходу зі складу Російської імперії.
Поміркуйте, чи можна тлумачити ідею встановлення спадкового гетьманства як прагнення української старшини створити державу монархічного типу, що передбачало б у майбутньому повний вихід України-Гетьманщини зі складу Російської імперії та утворення самостійної Української держави. Відповідь обґрунтуйте.
Ідею спадкового гетьманства, яку було схвалено на старшинській раді наприкінці 1763 р., можна розглядати як крок до зміцнення державності. Закріплення влади за родом Розумовських могло перетворити гетьманат на стабільну монархічну структуру. Російська імператриця Катерина II розцінила це саме як загрозу, що суперечила імперським планам, і це стало приводом для ліквідації гетьманства.
РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЮ ТА ПРОЧИТАЙТЕ КОМЕНТАР
Які ознаки нового архітектурного стилю – класицизму – втілено в споруді [Палац Кирила Розумовського в Батурині]?
У забудові палацу втілено риси античної архітектури, що є ознакою класицизму. Головний фасад прикрашено портиком з восьми колон іонійського стилю.
ПОДІЛІТЬСЯ ПРИПУЩЕННЯМИ
Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/3eLkYaIK або кодом, перегляньте відео про гетьманування Кирила Розумовського. Що в сюжеті справило на вас найсильніше враження?
Найбільше вражає трагічний контраст між масштабними, європейськими планами Кирила Розумовського та жорсткою реальністю імперської політики, яка їх знищила. Гетьман, маючи блискучу освіту та вплив, щиро намагався перетворити Гетьманщину на модерну державу: планував відкрити університет у Батурині (що могло б змінити хід історії), провів судову та військову реформи, відбудував столицю. Проте цей «золотий вік» виявився коротким і був цинічно ліквідований Катериною II у 1764 році, перетворивши автономну Україну на звичайну провінцію імперії.
Поділіться припущеннями про подальший розвиток історичних подій на українських теренах у зв’язку з політикою гетьмана Розумовського щодо відновлення автономії Гетьманщини.
Я думаю, що активна політика Кирила Розумовського щодо зміцнення автономії стала прямою причиною прискореної ліквідації гетьманства. На мою думку, зростання самостійності України та спроба зробити владу спадковою викликали серйозне занепокоєння Катерини II, яка прагнула повної централізації імперії. Це зрештою призвело до того, що російський уряд змусив гетьмана зректися булави та остаточно скасував цей інститут у 1764 році.
УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛ УРОКУ
Узагальніть матеріал уроку, уклавши на підставі обговорення в загальному колі ментальні карти, присвячені діяльності Д. Апостола та К. Розумовського.
- Діяльність Д. Апостола: «Рішительні пункти» (1728), «Генеральне слідство про маєтності», реформа фінансів (бюджет), скасування торгових обмежень, робота над кодексом «Права, за якими судиться малоросійський народ», будівництво церкви у В. Сорочинцях.
- Діяльність К. Розумовського: Відновлення гетьманства (1750), столиця в Батурині, регулярні старшинські ради, реформа судочинства (створення нових судових установ), військова реформа (регулярні полки, уніформа), освітні плани (університети), спроба запровадити спадкове гетьманство (1763).
1. Розташуйте назви документів у хронологічній послідовності відповідно до часу їх укладання: а) «Рішительні пункти»; б) явні і таємні статті А. Ізмайлову; в) Коломацькі чолобитні статті; г) Коломацькі статті.
Назви документів у хронологічній послідовності розташовуються так:
г) Коломацькі статті (1687 р.)
б) явні і таємні статті А. Ізмайлову (1722 р.)
в) Коломацькі чолобитні статті (1723 р.)
а) «Рішительні пункти» (1728 р.).
2. Хто з перелічених історичних діячів був сучасником Д. Апостола: а) І. Мазепа; б) П. Орлик; в) Петро І; г) Катерина І; ґ) Карл ХІІ; д) К. Розумовський; е) І. Скоропадський; є) П. Полуботок?
Сучасниками Данила Апостола були всі перелічені діячі: І. Мазепа, П. Орлик, Петро І, Катерина І, Карл ХІІ, К. Розумовський (в дитячому віці), І. Скоропадський та П. Полуботок.
3. До яких заходів удавався К. Розумовський для відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?
- Почав без погодження з російськими урядовцями призначати полковників і роздавати землі.
- Заборонив заарештовувати українців без дозволу гетьмана (окрім кримінальних злочинців).
- Зробив регулярним скликання старшинської ради у Глухові.
- Реформував судочинство: Генеральний військовий суд став найвищим органом нагляду, позбавлено судових повноважень Генеральну військову канцелярію, передбачалося створення нових судових установ.
- Здійснив військову реформу, перетворивши полки на регулярні та запровадивши уніформу.