РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЇ
Що довідуємося про наказного гетьмана Павла Полуботка на підставі зображених джерел?
Зображення підпису та обкладинки студентського зошита 1679 року свідчать про те, що Павло Полуботок був грамотною людиною, яка здобувала освіту в Києво-Могилянській академії.
Пригадайте факти з біографій відомих вам козацьких керманичів, які підтверджують високий рівень їхньої освіченості.
Гетьман Іван Мазепа вільно володів багатьма іноземними мовами та навчався в європейських університетах, а Пилип Орлик був випускником Києво-Могилянської академії.
Який навчальний заклад плекав українську еліту за того періоду?
Головним осередком освіти української еліти в цей період була Києво-Могилянська академія.
Як це позначилося на його розвиткові у зв’язку з посиленням впливу Російської імперії на українські терени?
Через імперський тиск автономія закладу поступово обмежувалася, відбувався відтік наукових кадрів до Росії, а зміст навчання ставав дедалі більше підконтрольним московській цензурі.
Чому імператорський наступ не обмежився політичною сферою?
Наступ охопив різні сфери, оскільки російський уряд прагнув встановити повний контроль над «Малоросійським краєм», утримувати населення «у тиші й покорі» та контролювати фінансові потоки, зокрема збір податків до царської казни.
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Які особливості гетьманування І. Скоропадського?
Гетьманування Івана Скоропадського характеризувалося постійним обмеженням його повноважень та посиленням контролю з боку Російської імперії. Гетьман не мав права самостійно призначати полковників чи змінювати структуру посад у Генеральній канцелярії без дозволу царя, а під кінець його правління реальну адміністративну владу в краї перебрала на себе Малоросійська колегія.
Які наслідки для України мало утворення Першої Малоросійської колегії?
Утворення цієї установи призвело до фактичної втрати політичної автономії Гетьманщини, оскільки край було виведено з підпорядкування Колегії іноземних справ і підпорядковано Сенату як звичайну провінцію імперії. Колегія повністю перебрала на себе все адміністративне керування Лівобережною Україною, відсторонивши від реальної влади гетьманський уряд.
Які функції були покладені на неї?
На Малоросійську колегію покладався нагляд за діяльністю гетьмана і старшини, встановлення і стягнення податків до царської казни, а також контроль за розподілом земельних володінь. Крім того, вона була вищою апеляційною установою і могла втручатися у будь-яку сферу життя краю.
Прочитайте уривки з документів
Що це за документи?
Перший документ — це таємні статті Петра І царському резиденту Андрію Ізмайлову, які містили настанови щодо шпигунства та контролю за діями гетьмана і старшини. Другий документ є грамотою Петра І до Івана Скоропадського від 1715 року, що встановлювала новий порядок призначення полкової старшини та сотників за особистим затвердженням царя.
Коли їх було ухвалено?
Таємні статті Ізмайлову були надані після його призначення, яке відбулося після подій 1709 року, а другий документ — грамота Петра І до Івана Скоропадського — датується 1715 роком.
Про які обов’язки царського резидента ви дізналися з текста 1?
Резидент мав стежити, щоб гетьман і старшина не мали схильності до зради та не листувалися з Туреччиною, Польщею чи іншими сторонами. Він також мусив таємно дізнаватися про прибутки Малоросійського краю та виявляти, хто зі старшини прихильний до царя
Доведіть, що таємні настанови резидентові є виявом політики, головний принцип якої – розділяй і володарюй.
На мою думку, ці настанови є прямим підтвердженням такої політики, адже резидент мав таємно виявляти «вірних» царю осіб серед козацької верхівки та заохочувати їх посадами. Це стимулювало доноси, руйнувало єдність серед української еліти та дозволяло російському уряду контролювати Гетьманщину через внутрішні чвари та особисту відданість окремих старшин.
Як називають таку політику?
Таку політику називають імперською політикою централізації або за її головним принципом — «розділяй і володарюй».
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ, уривок з якого наведено у тексті 2?
Полковникам заборонялося самостійно обирати сотників. Натомість вони мали збирати раду, обирати 2–3 кандидатів і надсилати їх до гетьмана. Гетьман мав обирати з них одного, хто «зберігав непорочну вірність», і затверджувати його лише у присутності російського стольника.
Про що це свідчило?
Запровадження нового порядку обрання старшини свідчило про наміри російського уряду повністю ліквідувати автономію Гетьманщини та встановити жорсткий контроль над українською адміністрацією.
2. ЧИМ ЗАВЕРШИЛИСЯ СПРОБИ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ВІДНОВИТИ ДЕРЖАВНІ ПРАВА ГЕТЬМАНЩИНИ?
Якими були повноваження Павла Полуботка?
Павло Полуботок виконував обов’язки наказного гетьмана. Його повноваження були обмежені Малоросійською колегією, якій підпорядкували гетьманський уряд і Генеральну військову канцелярію.
Чим, на вашу думку, було зумовлене його прагнення відновити право обирати гетьмана?
На мою думку, Павло Полуботок прагнув відновити вибори гетьмана, щоб повернути Україні законного лідера, який мав би юридичні підстави захищати державні права Гетьманщини та протидіяти втручанню імперських чиновників.
Що спричинило виклик П. Полуботка до Петербурга та його ув’язнення?
Виклик спричинила активна протидія заходам Малоросійської колегії. Ув’язнення відбулося після того, як Полуботок подав Коломацькі чолобитні царю, що викликало гнів Петра І. Також проти нього було розпочато справу за звинуваченням у таємних зв’язках з П. Орликом.
Прочитайте уривок з джерела
Обміркуйте, як утворено слово «чолобитна» і яке його значення.
Слово «чолобитна» походить від давнього виразу «бити чолом», що означало низький уклін до землі на знак великої пошани або прохання. Це слово означає письмову заяву або прохання, яке подавали на ім’я царя чи іншого високопосадовця.
Про що свідчить така назва документа, підготовленого козацькою старшиною?
Така назва свідчить про зміну статусу Гетьманщини у стосунках із Російською імперією: замість рівноправних міждержавних договорів козацька старшина була змушена використовувати форму смиренного прохання підданих до монарха. На мою думку, це підкреслює втрату Україною політичної ваги та її поступове перетворення на звичайну провінцію.
Яке враження, за свідченням літописця, справила чолобитна на російського царя?
Цар сприйняв її «з великим гнівом і лютістю».
Якими були наслідки описаних подій?
Наслідком подання Коломацьких чолобитних став арешт наказного гетьмана Павла Полуботка, судді Івана Черниша та писаря Семена Савича. Також було затримано й інших представників старшини, а сам Павло Полуботок помер у в’язниці, не дочекавшись суду.
Поділіться міркуваннями про те, чи могла доля наказного гетьмана П. Полуботка скластися інакше. Чому?
Я думаю, що доля Павла Полуботка навряд чи могла бути іншою в тих історичних обставинах. На мою думку, Петро I був налаштований на повне знищення української автономії, тому будь-який рішучий захист козацьких прав сприймався ним як державна зрада. Доля гетьмана була визначена його принциповістю та небажанням коритися наказам Малоросійської колегії.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ДЖЕРЕЛА
Яким постає зі свідчень Жана-Бенуа Шерера П. Полуботок?
Зі свідчень Жана-Бенуа Шерера Павло Полуботок постає мужнім патріотом, безстрашним політиком та захисником прав українського народу. Він виглядає людиною, яка здатна прямо і гостро звинувачувати царя Петра І у деспотизмі, порушенні законів та перетворенні вільних козаків на рабів.
Чи маємо підстави оцінювати виклад змісту розмови вірогідним? Поясніть, чим так уважаєте.
Ми не маємо достатніх підстав вважати цей виклад дослівним, оскільки книга Шерера вийшла друком у Парижі у 1788 році, тобто через багато десятиліть після подій. Ймовірно, це літературна обробка або переказ легенди.
ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ
Які відомості про його життя та діяльність були для вас новими?
Новими для мене стали відомості про те, що Павло Полуботок був надзвичайно освіченою людиною свого часу і навчався у Києво-Могилянській академії, про що свідчить його студентський зошит 1679 року. Також вражає його стратегія «тихого опору», коли він саботував розпорядження Малоросійської колегії, щоб захистити залишки автономії Гетьманщини.
Що лягло в основу легенди про «золото Полуботка»?
В основу легенди лягла розповідь про те, що перед арештом у 1723 році Павло Полуботок нібито відправив велику суму золотих монет до Англії. За переказами, цей скарб був покладений у банк під великий відсоток із заповітом повернути його вільній Україні або нащадкам гетьмана.
Які експонати Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського зберігають пам’ять про гетьмана Полуботка?
Пам’ять про наказного гетьмана зберігають такі експонати, як оригінальний підпис Павла Полуботка та обкладинка його студентського зошита часів навчання у Києво-Могилянській академії.
Чому П. Полуботок і козацька старшина так наполегливо домагалися офіційного обрання гетьмана?
На мою думку, обрання гетьмана було необхідним для відновлення автономного статусу Гетьманщини та ліквідації контролю з боку Малоросійської колегії. Офіційно обраний лідер міг виступати гарантом дотримання козацьких прав і привілеїв, які систематично порушувалися імперським урядом.
Узагальніть матеріали уроку, сформулювавши причини обмеження автономних прав Гетьманщини з боку імперського уряду.
Головними причинами стали прагнення російського царату до повної централізації влади та встановлення прямого контролю над фінансами й адміністративним устроєм українських земель. Також суттєву роль відіграла недовіра Петра І до козацької старшини після подій Північної війни, що призвело до політики поступового перетворення України на звичайну провінцію імперії.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) діяльність Першої Малоросійської колегії; б) обрання П. Орлика гетьманом в еміграції; в) гетьманування І. Скоропадського.
Події відбувалися у такій хронологічній послідовності:
в) гетьманування І. Скоропадського (1708–1722 рр.);
б) обрання П. Орлика гетьманом в еміграції (1710 р.);
а) діяльність Першої Малоросійської колегії (1722–1727 рр.).
2. Хто з перелічених історичних діячів був сучасником П. Полуботка: а) І. Мазепа; б) П. Орлик; в) Петро І; г) Б. Хмельницький; ґ) Карл ХІІ; д) М. Кривонос; е) І. Скоропадський; є) Д. Апостол; ж) П. Конашевич-Сагайдачний?
Сучасниками Павла Полуботка були: а) І. Мазепа, б) П. Орлик, в) Петро І, ґ) Карл ХІІ, е) І. Скоропадський та є) Д. Апостол.
3. До яких заходів удавалася гетьмани та козацька старшина для відновлення автономних прав Гетьманщини?
Для відновлення автономії гетьмани та старшина подавали цареві письмові прохання у формі статей, зокрема «Решетилівські статті» Івана Скоропадського та «Коломацькі чолобитні» Данила Апостола. Наказний гетьман Павло Полуботок вдавався до активної протидії Малоросійській колегії, ігноруючи її розпорядження та наполегливо вимагаючи дозволу на обрання повноправного гетьмана.
Чому ці заходи не увінчалися успіхом?
Ці спроби не мали успіху, оскільки Петро I проводив жорстку політику ліквідації української автономії та перетворення Гетьманщини на звичайну провінцію імперії. Російський уряд свідомо ігнорував звернення козацької еліти, наділяв Малоросійську колегію необмеженою владою та застосовував репресії проти тих, хто чинив опір, як це сталося з ув’язненням Павла Полуботка.