ПРОЄКТ
1. У чому цінність зображальних джерел козацької доби? Про що можуть довідатися історики на їх підставі?
Цінність зображальних джерел полягає в тому, що вони дають змогу візуалізувати минуле та побачити реальні обличчя людей козацької епохи. На їхній підставі історики можуть довідатися про тогочасну моду, особливості козацького одягу, зброї, а також про соціальний стан зображених осіб та рівень розвитку мистецтва того часу.
2. Скільки портретів збереглося від тих часів і що це за портрети? Кого на них зображено? Із чим пов’язана поява цих портретів?
Від козацької доби до нашого часу дійшло вкрай мало автентичних портретів — у музеях виявлено лише близько 160 полотен, що становить приблизно 1,5% від можливої кількості зображень старшини. Здебільшого це ктиторські, епітафійні (поховальні) та парадні портрети, на яких зображені гетьмани, козацька старшина та меценати. Поява цих творів пов’язана з поширенням стилю бароко та прагненням еліти увічнити своє ім’я, високий статус і внесок у розбудову церков (ктиторство).
3. Що відомо дослідникам про жіночий портрет того часу? Портрети кого з жінок, про яких довідалися на уроках теми, мали змогу переглянути у відео? Що найбільше зацікавило в зображеннях жінок?
Дослідникам відомо, що жіночі портрети козацької доби є рідкісними; часто вони створювалися як парні (разом із чоловіком-ктитором) або епітафійні. У відеолекції згадано зображення таких жінок, як Анастасія Скоропадська (у заміжжі Кочубей), Олена Виговська, Марія Магдалина Мазепина та Наталія Розумовська. Особливий інтерес у цих портретах викликає детальне відтворення коштовностей та багатого вбрання, що демонструє високий соціальний статус українського жіноцтва.
4. Чому для створення портретів-реконструкцій художники співпрацюють з дослідниками з різних галузей історії?
Художники співпрацюють з істориками, знавцями історичного одягу, зброєзнавцями та геральдистами, щоб максимально точно відтворити образ особи. Це необхідно, оскільки в джерелах рідко збереглися словесні описи зовнішності, тому візуальний ряд реконструюють на основі наукових даних про матеріальну культуру епохи. Така синергія дозволяє створити достовірний образ, який не є простою художньою вигадкою.
Оберіть у групах по двоє запитань, які висвітлює у лекції дослідниця, і підготуйте коротке повідомлення для класу на ці теми.
Ми з напарником обрали питання про цінність зображальних джерел та причини малої кількості збережених портретів. У нашому повідомленні ми зазначили, що постійні війни («коли говорять гармати — музи мовчать») та відсутність тривалої традиції меценатства завадили створенню великих портретних галерей, тому кожен збережений оригінал є унікальним історичним джерелом.
На другому етапі сплануйте у групах роботу над презентацією.
На другому етапі ми розподілили ролі: один учень шукає історичні факти про біографію особи, інший аналізує мистецькі особливості портрета, а третій оформлює слайди. Ми домовилися розміщувати на слайдах лише ключові тези для лаконічності презентації.
1. Чий портрет обрали для проєкту (хто ця людина; коли випало їй жити; у яких подіях брала участь чи свідком яких подій була).
Для проєкту ми обрали портрет гетьмана Івана Мазепи (1639–1709). Він очолював Гетьманщину понад 20 років, був ключовою фігурою Великої Північної війни та ініціював повстання проти московського царя Петра І задля захисту суверенітету Війська Запорозького.
2. Що довідалися у межах проєкту про представлену вами пам’ятку (коли її було створено; якщо обраний вами портрет є реконструкцією, то що слугувало основою для її створення).
Я дослідив сучасну історичну реконструкцію образу Івана Мазепи (робота Наталії Павлусенко). Оскільки достовірних прижиттєвих зображень гетьмана майже не збереглося, основою для створення цього портрета стали висновки криміналістичної експертизи (порівняння рис обличчя на різних гравюрах), історичні описи та консультації з істориками.
3. Яку історичну інформацію можна отримати на підставі презентованого вами портрета.
Портрет дає уявлення про зовнішній вигляд козацької еліти: характерні риси обличчя, зачіску, вуса. Також він демонструє моду на розкішний одяг із хутряним оздобленням та наявність клейнодів (булави), що однозначно вказує на гетьманський статус і владу зображеної особи.
4. З якою метою і за яких обставин він був створений. (Якщо ви обрали для презентації історичну реконструкцію, то поділіться інформацією про обставини, які спонукали до її створення, або поділіться припущеннями, яку ідею в ній втілено.)
Історична реконструкція була створена в межах проєкту «Герої козацької України» з метою відновлення правдивого вигляду історичних діячів, чиї зображення були спотворені або знищені часом. У цьому портреті втілено ідею повернення історичної пам’яті та гідного вшанування державотворців минулого.
5. Приверніть увагу до найцікавіших деталей портрета, висловіть своє враження про його мистецький рівень.
Найцікавішими деталями є ретельне відтворення фактури тканин та проникливий погляд гетьмана, що передає його інтелект і рішучість. Мистецький рівень реконструкції є високим, адже вона вдало поєднує наукову точність у деталях одягу з живою, психологічно глибокою передачею характеру.
6. Оцініть портрет як джерело історичної інформації: які нові для себе відомості про Українську козацьку державу наприкінці 50-х років XVII – на початку XVIII ст. довідалися, виконуючи проєктне завдання.
Цей портрет є важливим візуальним джерелом, яке допомагає зруйнувати міфи про зовнішність Мазепи та зрозуміти естетику козацького бароко. Працюючи над проєктом, я переконався, що українська еліта того часу була глибоко інтегрована в європейський культурний контекст.
ЩОБ ПРИГАДАТИ ТА УЗАГАЛЬНИТИ МАТЕРІАЛ ТЕМИ, ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) чигиринські походи; б) Андрусівське московсько-польське перемир’я; в) Бахчисарайський мирний договір; г) підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей; ґ) обрання гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Самойловича.
Події на лінії часу розташовуються у такій послідовності:
- г) підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей — 1659 рік;
- б) Андрусівське московсько-польське перемир’я — 1667 рік;
- ґ) обрання гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Самойловича — 1672 рік;
- а) чигиринські походи — 1677–1678 роки;
- в) Бахчисарайський мирний договір — 1681 рік.
2. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
Уривок А:
- Уривок свідчить про Конотопську битву.
- Подія відбулася 28–29 червня 1659 року.
- У битві брали участь гетьман Іван Виговський, полковник Григорій Гуляницький та кримський хан Мехмед IV Гірей.
- Свідчення залишив сам гетьман Іван Виговський у листі-звіті про перемогу, щоб повідомити союзників про успішний розгром царських військ та підтвердити силу козацької зброї
- Блискуча військова перемога козацько-татарського війська над московитами, яка показала талант Виговського, але не принесла політичної стабільності через внутрішню опозицію.
Уривок Б:
- Уривок розповідає про підписання Андрусівського перемир’я між Московією та Річчю Посполитою.
- Подія відбулася у 1667 році.
- У процесі поділу України брали участь представники московського царя та польського короля.
- Це фрагмент листа гетьмана Петра Дорошенка, який протестував проти поділу України «надвоє» та ігнорування політичних прав козацької держави
- Значення події було катастрофічним, оскільки вона юридично закріпила поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну.
Уривок В:
- В уривку йдеться про Другий чигиринський похід турецько-татарського війська.
- Подія відбулася влітку 1678 року.
- У подіях брали участь великий візир Кара-Мустафа, Мурад Ґерай, Юрій Хмельницький, гетьман Іван Самойлович та воєвода Григорій Ромодановський.
- Ці слова належать Літопису Самійла Величка (але це не точно).
- Значення події полягало у знищенні Чигирина та перетворенні значної частини Правобережжя на пустку, що згодом призвело до втрати містом статусу політичного центру.
Уривок Г:
- Уривок описує церемонію зречення булави Петром Дорошенком.
- Подія відбулася у 1676 році.
- Учасниками були Петро Дорошенко та Іван Самойлович, якому було передано гетьманські клейноди.
- Свідчення зафіксували козацькі літописці, як-от Самійло Величко (не точно).
- Значення події полягало у завершенні періоду активної боротьби Дорошенка за незалежність та формальному об’єднанні Гетьманщини під владою московського протекторату.
Уривок Ґ:
- Уривок свідчить про перехід Івана Мазепи на бік шведського короля та подальше знищення Батурина.
- Події відбулися у жовтні-листопаді 1708 року.
- У подіях брали участь Іван Мазепа, Карл XII, Олександр Меншиков та Іван Скоропадський.
- Це повідомлення тогочасної європейської преси (імовірно, французької газети «Gazette»), яка інформувала європейську спільноту про перебіг воєнних дій в Україні та політичні маневри козацького головнокомандувача
- Поворотний момент Північної війни. Знищення гетьманської столиці та масове вбивство мешканців стало каральною акцією Москви за спробу Мазепи відновити незалежність України.
ЗАВДАННЯ.Попрацюйте з історичною картою на с. 205.
1. Якими кольорами на картосхемі позначено Лівобережну, Правобережну Гетьманщини та Запорожжя?
Лівобережна Гетьманщина на картосхемі позначена голубим, Правобережна Гетьманщина — рожевим кольором, а землі Запорожжя — бузковим (фіолетовим) кольором.
2. Якою буквою позначено терени Слобідської України?
Терени Слобідської України на картосхемі позначено буквою Б.
3. Які події зображено на картосхемі синьою стрілкою? Коли вони відбувалися?
Синьою стрілкою на картосхемі зображено Чигиринські походи турецько-татарського війська. Ці події відбувалися у 1677 та 1678 роках.
4. Що позначено на картосхемі зеленою лінією?
Зеленою лінією на картосхемі позначено державний кордон між Річчю Посполитою та Московським царством, встановлений за умовами «Вічного миру» 1686 року.
5. Яку територію на картосхемі позначено штрихуванням? У зв’язку з якими подіями?
Штрихуванням позначено територію Правобережної України (частину Київщини та Брацлавщини), яка за умовами «Вічного миру» 1686 року мала залишатися незаселеною і виконувати роль нейтральної зони між двома державами. Поява цієї зони пов’язана з виснажливими війнами періоду Руїни та бажанням Польщі й Московії розмежувати сфери впливу, створивши безлюдний «бар’єр».
ЗАВДАННЯ
4. Підготуйте розповідь про одного з гетьманів (П. Дорошенка або І. Мазепу), використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості зі с. 58.
Розповідь про Петра Дорошенка
1. Установіть, коли та в якій країні жив історичний діяч. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.
Петро Дорошенко жив у XVII столітті в Україні (роки гетьманування 1665–1676). Він діяв у дуже складний і трагічний період нашої історії, який називають «Руїна». Це був час, коли Українська козацька держава розкололася на дві частини (Правобережну і Лівобережну) і за неї воювали між собою Річ Посполита, Московське царство та Османська імперія, а українці, на жаль, часто воювали одне проти одного.
2. Опишіть зовнішність, характер цієї людини. Що, на вашу думку, вплинуло на її формування? Які її вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?
Судячи з портретів, Дорошенко був чоловіком міцної статури, з розумним і вольовим поглядом, мав традиційні козацькі вуса. За характером він був рішучим, наполегливим та патріотичним. На його формування вплинуло походження: він був онуком відомого гетьмана Михайла Дорошенка, тому з дитинства виховувався в козацьких традиціях і любові до вільної України.
Варто наслідувати його відданість ідеї єдності держави — він щиро хотів об’єднати обидва береги Дніпра. Не схвалюю я, мабуть, його рішення укласти союз із Туреччиною, адже це принесло багато лиха і руйнувань українським землям і відштовхнуло від нього частину людей.
3. Інтереси якої суспільної верстви обстоювала ця людина?
Він обстоював насамперед інтереси козацтва як провідної верстви та прагнув зберегти державність Війська Запорозького. Але його метою було благо всього українського народу, бо він хотів припинити розкол і громадянську війну.
4. Назвіть історичні наслідки її діяльності.
Наслідки були суперечливими. З одного боку, Дорошенку вдалося ненадовго (у 1668 році) об’єднати під своєю булавою Правобережну і Лівобережну Україну, і його проголосили гетьманом усієї України. Це був момент надії. Але втримати цю єдність він не зміг через зраду сусідів і внутрішніх ворогів. Зрештою, його політика привела до нових воєн на Правобережжі та його занепаду.
5. Дайте загальну оцінку діяльності цієї людини. Як ви ставитеся до засобів, якими історична особа прагнула досягти мети?
Я вважаю Петра Дорошенка справжнім патріотом і трагічною постаттю. Його називають «Сонцем Руїни», бо він був останньою надією на об’єднання в ті темні часи. Я ставлюся з розумінням до його засобів: він шукав союзників (навіть серед турків) не для того, щоб продати Україну, а тому що інші сусіди (Польща і Москва) вже поділили її між собою (Андрусівське перемир’я) і не хотіли бачити її незалежною. Він намагався врятувати державу будь-якою ціною, але, на жаль, обставини були сильнішими.
ПРО МАЗЕПУ
1) Установіть, коли та в якій країні жив історичний діяч. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.
Іван Мазепа жив на зламі XVII–XVIII століть (був гетьманом дуже довго — 22 роки, з 1687 по 1709). Він керував Гетьманщиною (Лівобережною Україною) у часи, коли «Руїна» вже закінчувалася, і почалося економічне та культурне відродження. Проте політичні умови були складними: Україна залежала від Московського царства, яке поступово обмежувало козацькі права, а згодом почалася Велика Північна війна.
2) Опишіть зовнішність, характер цієї людини. Що, на вашу думку, вплинуло на її формування? Які її вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?
На портретах Мазепа виглядає як аристократ: суворий погляд, доглянуті вуса та бороду, багатий одяг.
Він був надзвичайно освіченим (знав багато мов), дипломатичним, хитрим і харизматичним — вмів подобатися людям, від простих козаків до царів. На його формування вплинуло навчання в Європі та служба при королівському дворі в Польщі.
Варто наслідувати його меценатство — він витрачав власні величезні кошти на будівництво церков, шкіл (Києво-Могилянська академія) та розвиток мистецтва. Не схвалюю я те, що за його часів посилився тиск на селян (панщина), і прірва між багатою старшиною та простим народом зросла.
3) Інтереси якої суспільної верстви обстоювала ця людина?
Мазепа був виразником інтересів козацької старшини (еліти) та українського духовенства. Він хотів перетворити старшину на справжню шляхту, яка б керувала державою.
4) Назвіть історичні наслідки її діяльності.
З одного боку — це розквіт української культури, який називають «мазепинським бароко», та економічне піднесення Гетьманщини. З іншого боку, його спроба вирватися з-під влади Москви (союз зі Швецією) зазнала поразки під Полтавою. Це призвело до знищення Батурина, репресій та ще більшого наступу Росії на українську автономію.
5) Дайте загальну оцінку діяльності цієї людини. Як ви ставитеся до засобів, якими історична особа прагнула досягти мети?
Я вважаю Мазепу великим державним діячем, який намагався зробити Україну європейською державою. Щодо засобів: довгий час він використовував хитрість і довіру царя Петра I, щоб зміцнювати Україну, а коли зрозумів, що цар хоче знищити козацтво, наважився на повстання. Це був ризикований, але вимушений крок заради незалежності, тому я ставлюся до цього з розумінням.