РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЮ ТА ПРОЧИТАЙТЕ КОМЕНТАР
Які завдання стосовно українських земель ставила російська імператриця перед чиновником вищого рангу?
Катерина ІІ вимагала від чиновників ліквідувати автономні привілеї України та сприяти її повному обрусінню. Головною метою було зробити так, щоб українські землі перестали відрізнятися від російських провінцій і повністю інтегрувалися в імперську систему.
Як було рекомендовано їх втілювати в життя?
Імператриця радила діяти обережно та хитро, використовуючи метод «вовчих зубів і лисячого хвоста». Це означало поєднання жорстких адміністративних заходів із гнучкістю та підкупом місцевої еліти, а також призначення на керівні посади лояльних до імперії людей.
ЯК БУЛО ОСТАТОЧНО ЛІКВІДОВАНО ГЕТЬМАНСТВО?
У чому полягала суть діяльності П. Рум’янцева на Лівобережній Україні?
Суть діяльності Петра Рум’янцева полягала в повній інтеграції українських земель до складу Російської імперії шляхом ліквідації автономних установ, проведення Генерального опису Малоросії («Рум’янцевської ревізії») для обліку населення й майна, а також поступового обмеження селянських переходів.
Порівняйте повноваження Першої та Другої Малоросійських колегій та підтвердіть або спростуйте твердження про те, що остаточна ліквідація Гетьманщини була закономірним заходом у межах політики імперського уряду щодо українських земель.
Перша Малоросійська колегія була переважно наглядовим органом за діяльністю гетьмана, тоді як Друга Малоросійська колегія повністю перебрала на себе функції вищої виконавчої та судової влади в краї, фактично замінивши інститут гетьманства. На мою думку, ліквідація Гетьманщини була закономірним кроком імперської політики, оскільки Катерина ІІ прагнула уніфікації управління та повного знищення особливого статусу національних окраїн для зміцнення абсолютизму.
Прочитайте уривки з джерел.
Які повноваження покладалися на Другу Малоросійську колегію цитованим документом (текст 1)?
Згідно з документом, колегія та її президент Петро Рум’янцев отримували право здійснювати вищий судовий розгляд справ («суд і розправа»), підтримувати громадський порядок, гарантувати загальну безпеку та забезпечувати виконання законів на правах генерал-губернаторства.
Чому указ, уривок з якого наведено, означав остаточне скасування гетьманства?
Указ означав остаточне скасування гетьманства, тому що він не просто усував Кирила Розумовського від влади, а запроваджував замість одноосібного правління гетьмана постійний колегіальний імперський орган, водночас ставлячи за мету викорінення самої назви гетьмана.
Поділіться припущеннями, чому офіційний указ доповнювали таємними настановами.
Я думаю, що офіційний указ доповнювали таємними настановами, щоб приховати від українського суспільства справжні плани щодо насильницького «обрусіння» та фіскальної експлуатації краю. На мою думку, Катерина ІІ радила діяти підступно («лисячим хвостом»), щоб уникнути масового спротиву населення під час поступового знищення їхніх традиційних прав і привілеїв.
У чому російська імператриця вбачала основне завдання малоросійського генерал-губернатора?
На мою думку, Катерина II вбачала основне завдання у повному обрусінні українських земель та остаточному знищенні пам’яті про гетьманську владу. Вона прагнула, щоб Малоросія перестала відрізнятися від російських провінцій, а сама назва «гетьман» назавжди зникла з ужитку.
Якими методами радила його здійснювати?
Імператриця радила діяти гнучко, поєднуючи методи переконання та сили, що вона називала використанням «вовчих зубів і лисячого хвоста». Вона рекомендувала новому губернатору бути обережним, використовувати ласку й поблажливість, але водночас рішуче впроваджувати імперські порядки.
2. ЯК БУЛО ЛІКВІДОВАНО РЕШТКИ АВТОНОМНОГО УСТРОЮ ГЕТЬМАНЩИНИ ТА СЛОБОЖАНЩИНИ?
Укладіть хронологію подій, унаслідок яких було ліквідовано автономний устрій Гетьманщини та Слобожанщини.
Хронологія основних подій виглядає так:
1764 рік — остаточне скасування гетьманства та створення Другої Малоросійської колегії;
1765 рік — ліквідація козацького устрою на Слобожанщині та створення Слобідсько-Української губернії;
1781 рік — скасування полкового адміністративного устрою на Лівобережжі та створення намісництв;
1783 рік — видання указу про запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні;
1783 рік — перетворення українських козацьких полків на регулярні полки російської армії;
1785 рік — видання «Грамоти про вільність дворянства», що завершило інтеграцію старшини до російського стану дворян.
Яких суспільних груп упроваджені зміни торкнулися найістотніше?
Я вважаю, що ці зміни найістотніше торкнулися селян, які втратили право вільного переходу і стали кріпаками, та козаків, чий стан був фактично ліквідований через перетворення на регулярне військо або державних селян. Також значних змін зазнала козацька старшина, яка хоч і втратила політичну владу в автономії, проте отримала привілеї та статус російського дворянства.
Як ці зміни позначилися на їхніх правах?
На мою думку, ці зміни мали негативний характер для більшості верств населення, оскільки українських селян було остаточно закріпачено у 1783 році, а козаки втратили свої привілеї та були перетворені на казенних селян або рекрутів російської армії. Водночас козацька старшина отримала значні переваги, адже згідно з «Грамотою про вільність дворянства» вона була урівняна в правах із російським дворянством.
ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
Які зміни в територіально-адміністративному устрої Лівобережної та Слобідської України відбулися в другій половині XVIII ст.?
У другій половині XVIII століття Слобожанщину було перетворено на Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові, а на землях Лівобережної Гетьманщини замість полкового устрою було створено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв (губерній): Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської.
Прочитайте замітку та дайте відповіді на запитання.
Що активізувало діяльність українських дворян-автономістів?
Діяльність українських дворян-автономістів активізували заходи російського уряду з остаточної ліквідації гетьманства та Запорозької Січі, що загрожувало втратою залишків української автономії.
Які основні ідеї вони обстоювали?
Вони обстоювали ідею відновлення козацької автономії в межах Російської імперії, займалися патріотичною публіцистикою та доводили, що Україна є окремою нацією зі своїми традиціями та законною спадкоємницею Русі.
Якою була мета поїздки В. Капніста до Берліна?
Метою таємної поїздки Василя Капніста було встановлення зв’язку з прусським урядом для отримання допомоги та протекції у визволенні України з-під влади Російської імперії на випадок війни між Пруссією та Росією.
Чому не відбулась зустріч саме з імператором?
Зустріч з прусським імператором не відбулася через таємний характер місії Василя Капніста, оскільки монарх не хотів створювати дипломатичний конфлікт із Російською імперією, приймаючи неофіційного посланця від її провінції.
Чому канцлер не надав жодних обіцянок українському посланцю?
Канцлер Евальд-Фрідріх Герцберг не надав обіцянок, тому що Пруссія на той час не була готова до відкритої війни з Росією і не мала наміру втручатися в її внутрішні справи заради підтримки українських автономістів.
Чому автор «Історії Русів» приховав своє справжнє авторство?
Автор приховав своє ім’я, щоб уникнути переслідувань і репресій з боку російської влади за поширення ідей про окремішність українського народу та критику імперської політики.
ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ…
Що нового довідалися про автономістський рух наприкінці XVIII ст.?
Я довідався про існування таємного Новгород-Сіверського гуртка, члени якого не лише писали патріотичні твори, а й здійснювали реальні дипломатичні кроки для відновлення козацької автономії в межах імперії.
Якими були причини його появи?
На мою думку, основною причиною появи цього руху стала остаточна ліквідація Катериною II залишків української державності — інституту гетьманства та Запорозької Січі.
Що об’єднувало учасників Новгород-Сіверського гуртка?
Учасників гуртка об’єднувало спільне соціальне походження, адже вони були нащадками козацької старшини, а також спільна мета — відновлення автономії Гетьманщини.
Які ідеї вони обстоювали?
Вони обстоювали ідеї автономізму, що передбачали повернення Україні козацького самоврядування в межах Російської імперії, розвиток національної освіти, науки та відродження українських військових формувань.
Яке місце в їхній діяльності належало дослідженню української минувшини?
Дослідження минувшини було ключовим, оскільки через поширення патріотичних творів та написання «Історії Русів» учасники гуртка обґрунтовували окремішність українського народу та право України вважатися єдиною спадкоємицею Русі.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чи мала Українська козацька держава – Гетьманщина – шанси на збереження своїх автономних прав у складі Російської імперії.
На мою думку, Гетьманщина майже не мала шансів зберегти автономію, оскільки тогочасна імперська політика була спрямована на повну централізацію влади та ліквідацію будь-яких національних особливостей на підвладних територіях.
У чому полягає історичне значення Української козацької держави?
Я думаю, що значення Гетьманщини полягає у створенні власного державного апарату, формуванні національної еліти та збереженні традицій державотворення, які стали основою для майбутньої боротьби українців за незалежність.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні; б) указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії; в) ліквідація полкового устрою на Слобожанщині та утворення з козацьких п’яти гусарських полків.
Події відбувалися в такій послідовності: в) ліквідація полкового устрою на Слобожанщині (1765 р.), а) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні (1781 р.), б) указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії (1783 р.).
2. Схарактеризуйте територіально-адміністративний устрій Лівобережної та Слобідської України на кінець XVIII ст.
Наприкінці XVIII століття автономний устрій цих земель був повністю знищений: Слобожанщину перетворили на Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові, а на Лівобережжі замість полків створили Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв. Території були поділені на повіти, де діяли загальноімперські адміністративні та судові установи.
3. Назвіть історичні факти, які, на вашу думку, найяскравіше виявляють сутність колонізаторської політики Російської імперії щодо України.
На мою думку, сутність колонізаторської політики Російської імперії найяскравіше виявляють примусове зречення влади Кирила Розумовського, проведення Рум’янцевського опису для контролю над ресурсами, запровадження кріпацтва у 1783 році та перетворення козацьких полків на регулярні частини російської армії. Я думаю, що ці заходи були спрямовані на повне перетворення українських земель на звичайні провінції імперії та позбавлення українців будь-яких національних прав.