Чи подобаються вам зображені пам’ятки?
На мою думку, ці пам’ятки дуже красиві, адже вони вражають своєю величчю, білосніжними стінами та ошатними золотими куполами.
Які спільні риси їх притаманні?
Спільними рисами цих споруд є підкреслена декоративність, використання пишного ліплення, криволінійні обриси фасадів та пірамідальні силуети завершень куполів.
Чим подані на ілюстраціях споруди відрізняються від відомих вам пам’яток попередніх епох?
Ці споруди відрізняються від пам’яток попередніх епох своєю грандіозністю, великою кількістю дрібних оздоб на стінах та відсутністю одного чітко вираженого фасаду, через що храм виглядає однаково гарно з усіх боків.
Поділіться припущеннями, із чим ці відмінності пов’язані.
Я думаю, що ці відмінності пов’язані з поєднанням європейського мистецького впливу з українськими традиціями дерев’яного зодчества, а також із бажанням тогочасних замовників — гетьманів та козацької старшини — продемонструвати розквіт і міць своєї держави.
Пригадайте з уроків всесвітньої історії та зарубіжної літератури, які визначальні риси європейського бароко, у яких видах мистецтва вони виявлялися найяскравіше і коли стали панівними.
Визначальними рисами європейського бароко є динамізм, грандіозність, емоційна напруженість та контрастність. Ці риси найяскравіше виявлялися в архітектурі, живописі, музиці та літературі, а панівним стиль став у XVII — першій половині XVIII століття.
Як ви думаєте, чим зумовлена національна специфіка українських барокових споруд?
На мою думку, національна специфіка українського бароко зумовлена поєднанням європейських мистецьких впливів із давніми традиціями народного дерев’яного зодчества. Я думаю, що саме використання традиційних тридільних та п’ятидільних планів разом із пірамідальними силуетами зробило цей стиль унікальним.
1. Що визначало розвиток архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині XVII – на початку XVIII ст.?
У чому особливості тогочасної української архітектури?
Особливістю архітектури того часу є відсутність чітко вираженого головного фасаду, через що споруда виглядає однаково з усіх боків. Внутрішній простір храмів позбавлений чітких меж завдяки вигнутим стінам, а зовні будівлі прикрашалися пишним ліпленим рослинним орнаментом та мали характерні грушоподібні бані.
Які пам’ятки втілюють риси бароко в архітектурі?
Яскравими зразками бароко є Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві, церква Святої Катерини в Чернігові, Миколаївський собор у Ніжині та Покровський собор у Харкові. Також до цього стилю належать перебудовані Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, а також Іллінська церква в Суботові.
Які зміни відбулися в мистецтві гравюри?
Головною зміною стало відродження мистецтва гравюри на металі наприкінці XVII століття та формування київської і чернігівської шкіл. Гравюри цього часу вирізняються поєднанням складних рослинних орнаментів з античними сюжетами, глибоким символізмом та більшою реалістичністю зображень.
У чому особливості тогочасної української архітектури? Які пам’ятки втілюють риси бароко в архітектурі? Які зміни відбулися в мистецтві гравюри? Що визначало розвиток малярства?
Розвиток малярства визначався поєднанням релігійних сюжетів із елементами світського та портретного мистецтва. В іконописі почали використовувати народні мотиви та надавати біблійним персонажам індивідуалізованих рис, а популярним жанром став світський портрет козацької старшини. Також з’явився особливий тип ікон, де поруч із святими зображували реальних історичних діячів — гетьманів та полковників.
ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
Визначте місце розташування найвизначніших мистецьких пам’яток доби.
Найвизначніші пам’ятки доби розташовані в Києві (Софійський та Михайлівський собори, Видубицький монастир, Києво-Могилянська академія), Чернігові (Катерининська церква, колегіум, полкова канцелярія), Харкові (Покровський собор), Ніжині (Миколаївський собор), Суботові (Іллінська церква) та Жовкві (церква Різдва Христового).
Підготуйте інформаційну довідку для створення інтерактивної карти про розвиток культури на українських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.
Період другої половини XVII – початку XVIII ст. характеризується розквітом українського (козацького) бароко в архітектурі, що поєднувало європейські традиції з місцевим дерев’яним зодчеством. Головними культурними центрами були Київ та Чернігів, де за меценатства Івана Мазепи та козацької старшини зводилися величні храми та цивільні споруди. Освіта базувалася на діяльності початкових шкіл, колегіумів у Харкові, Чернігові та Переяславі, а центром вищої освіти та науки залишалася Києво-Могилянська академія. Мистецтво гравюри та малярства орієнтувалося на реалізм, а іконостаси Івана Рутковича та Йова Кондзелевича стали вершиною тогочасного малярства.
Запропонуйте ідеї з дизайну такої карти та способів подання інформації на ній.
На мою думку, карту варто оформити у стилі старовинного пергаменту з використанням піктограм: золотих бань для архітектурних пам’яток, книг для навчальних закладів та пензлів для мистецьких осередків. Я думаю, що інформацію краще подавати через спливаючі вікна з 3D-моделями споруд, короткими біографіями меценатів та аудіогідами про історію створення кожної пам’ятки. Також можна додати часову шкалу, яка дозволить побачити зміни в архітектурі до та після перебудови соборів у стилі бароко.
РОЗДИВІТЬСЯ ІЛЮСТРАЦІЇ ТА ПРОЧИТАЙТЕ КОМЕНТАР
Визначте барокові риси зображених споруд.
Зображені споруди мають характерні барокові риси: складні грушоподібні бані, пишні ліплені прикраси на фасадах та густий рослинний орнамент. Для них властиві криволінійні обриси стін, велика кількість декоративних елементів та відсутність чітко вираженого головного фасаду, що надає будівлям грандіозного та розкішного вигляду з усіх боків.
З якими історичними умовами пов’язана поява таких цивільних споруд, як полкові канцелярії та колегіуми?
Поява полкових канцелярій була зумовлена розвитком державного апарату Гетьманщини та потребою в адміністративних будівлях для управління полками. Розбудова колегіумів пов’язана зі зростанням попиту на якісну освіту серед козацької старшини, духовенства та містян за зразком Києво-Могилянської академії.
2. Яким був стан освіти в Україні?
Яку роль у культурному житті відігравала Києво-Могилянська академія?
Києво-Могилянська академія була головним осередком науки, мистецтва та освіти, маючи статус одного з найавторитетніших вищих навчальних закладів у Східній Європі. Вона готувала інтелектуальну еліту, була центром розвитку літератури, філософії та театру, а також слугувала взірцем для створення інших навчальних закладів.
З попередніх уроків пригадайте факти, які свідчать про політичний тиск з боку московського царату та переслідування ним українських діячів.
Я думаю, що найбільш яскравими фактами тиску є масові репресії проти прибічників гетьмана Івана Мазепи та заборона обрання нового гетьмана після його смерті. Також тиск виявлявся у примусовому переведенні українських культурних і церковних діячів до Москви та Петербурга для обслуговування інтересів імперії.
Як це позначилося на розвитку освіти та культури?
Політичний тиск призвів до встановлення суворого контролю над навчальним процесом, через що кількість студентів у Києво-Могилянській академії скоротилася майже вдесятеро. На мою думку, відсторонення «неблагонадійних» викладачів та виїзд провідних учених до Росії значно збіднили інтелектуальний потенціал України та загальмували розвиток національної культури.
ПРОЧИТАЙТЕ ЗАМІТКУ
Як життєвий шлях та діяльність Феофана Прокоповича відбивають історичні умови розвитку українських земель?
Життєвий шлях Феофана Прокоповича відбиває процес використання високого інтелектуального потенціалу українців для розбудови Російської імперії в умовах втрати Україною автономії. Його кар’єра показує, як після поразки виступу Івана Мазепи царський уряд почав суворо контролювати освіту та церкву, залучаючи лояльних українських діячів до впровадження імперських реформ.
Поділіться припущеннями, чому цей діяч пристав на пропозиції московського царя.
На мою думку, Прокопович погодився на пропозиції Петра І, бо мав амбіції реформатора та вченого, які було легше реалізувати при дворі монарха. Також я думаю, що в тогочасних політичних умовах наказ царя був обов’язковим до виконання, а відмова могла сприйнятися як зрада та призвести до переслідувань.
Поміркуйте, чи мав він вибір обрати інший життєвий шлях.
Я думаю, що Феофан Прокопович мав вибір залишитися в Києві та продовжувати викладацьку діяльність, проте це значно обмежило б його вплив на тогочасні події. Також він міг би залишитися в Європі після навчання, але обрав шлях церковної та політичної кар’єри на батьківщині, що згодом привело його на службу до царя.
Які зміни відбулися в церковній сфері за життя Феофана Прокоповича і як ці зміни зумовлені політикою московського царату щодо українських земель (за потреби, поверніться до параграфа 34)?
За життя Прокоповича було ліквідовано патріархію та створено Синод — державний орган управління церквою, що фактично перетворило її на частину імперського апарату. Ці зміни були зумовлені прагненням царату повністю підпорядкувати церкву світській владі та ліквідувати будь-які залишки самостійності українського духівництва.
Узагальніть матеріал уроку, навівши факти, що обґрунтовують зв’язок культурного життя із подіями політичної історії.
Зв’язок культури з політикою підтверджується такими фактами: по-перше, розквіт архітектури козацького бароко відбувся завдяки меценатству гетьмана Івана Мазепи та старшини. По-друге, політичні репресії царату після 1709 року призвели до різкого скорочення кількості студентів у Києво-Могилянській академії та встановлення цензури. По-третє, імперська політика знекровлення України проявлялася у примусовому переведенні найкращих українських науковців та митців до Петербурга для служіння інтересам монархії.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Як постійні війни і походи впливали на світогляд козаків і як це відобразилося в їхній поведінці та культурі того часу?
Постійні війни формували у козаків поєднання військової звитяги з глибокою релігійністю, оскільки щоденна небезпека змушувала їх шукати захисту в Бога. На мою думку, це відобразилося в культурі через активне меценатство: козацька старшина та гетьмани власним коштом будували величні храми, замовляли пишні ікони та власні портрети, намагаючись увічнити свою славу та відданість вірі.
Що таке козацьке бароко і чим воно відрізняється від європейського?
Козацьке бароко — це самобутній мистецький стиль, що поширився на українських землях у другій половині XVII — першій половині XVIII століття. Від європейського бароко воно відрізняється тим, що поєднує пишний декор та криволінійні форми з традиціями української народної дерев’яної архітектури, зокрема тридільною та п’ятидільною структурою будівель.
Хто з українських митців творив у стилі бароко?
У стилі бароко творили гравери Олександр і Леонтій Тарасевичі та Інокентій Щирський, а також відомі іконописці Іван Руткович і Йов Кондзелевич.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Виберіть з переліку пам’ятки, створені наприкінці XVII – на початку XVIII ст.: а) гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика»; б) ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; в) Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві; г) Преображенська церква у Великих Сорочинцях; ґ) гравюри львівського «Апостола»; д) портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії; е) мініатюри Пересопницького Євангелія.
До пам’яток кінця XVII — початку XVIII століття належать:
а) гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика» (1702 р.)
в) Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696–1701 рр.)
д) портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії (кінець XVII ст.).
2. Які архітектурні пам’ятки споруджені або були перебудовані в стилі українського козацького бароко за сприяння гетьмана І. Мазепи?
За сприяння Івана Мазепи рис бароко набули Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, були перебудовані Успенський собор та Троїцька надбрамна церква Печерської лаври. Також було споруджено церкву Всіх Святих Києво-Печерської лаври, будівлі Чернігівського колегіуму та полкової канцелярії.
3. Хто з українських митців кінця XVII – першої половини XVIII ст. творив у царині образотворчого мистецтва?
Гравери: Олександр і Леонтій Тарасевичі, Інокентій Щирський. Найвідоміші твори: 45 гравюр Л. Тарасевича до «Києво-Печерського патерика» (1702), гравюри І. Щирського, зокрема до книги П. Орлика.
Іконописці: Іван Руткович та Йов Кондзелевич. Шедеври: іконостас церкви Різдва Христового в Жовкві (Руткович) з іконою Архангела Михаїла; Богородчанський іконостас для Скиту Манявського (Кондзелевич) з іконами «Вознесіння» та «Успіння».