На підставі коментаря поміркуйте, яке символічне значення мало вручення шведським королем гетьманського клейноду Пилипові Орлику, обраному на посаду на чужині.
На мою думку, вручення булави шведським королем мало на меті підкреслити підтримку Пилипа Орлика з боку Швеції як союзника. Це символізувало продовження політичного курсу та підтверджувало статус Орлика, обраного на козацькій раді після смерті Івана Мазепи.
Поділіться припущеннями, яку мету прагнув утілити П. Орлик за свого гетьманування.
Я думаю, що основною метою Пилипа Орлика було визволення українських земель від московського панування та об’єднання Правобережної і Лівобережної України в єдину незалежну державу. Також він прагнув запровадити нову систему державного устрою, засновану на обмеженні влади гетьмана та забезпеченні прав козацтва, що він і виклав у своїй Конституції.
1. ЧИМ УСЛАВИВСЯ ГЕТЬМАН В ЕМІГРАЦІЇ ПИЛИП ОРЛИК?
Чому П. Орлика називають гетьманом в еміграції?
Пилипа Орлика називають гетьманом в еміграції, тому що його було обрано на цю посаду 1710 року в Бендерах, тобто на чужині. Протягом усього свого правління він перебував за кордоном, де представляв інтереси України та шукав підтримки європейських держав для її визволення.
Що передбачали основні положення Конституції П. Орлика?
Основні положення проголошували, що Україна «обох боків Дніпра» має бути вільною від чужого панування. Документ затверджував угоду між гетьманом і козацтвом про взаємні права та обов’язки, оголошував православ’я державною релігією та передбачав вихід Київської митрополії з підпорядкування московського патріарха. Також закріплювалися права і привілеї запорожців.
Які норми Конституції свідчать про її демократичний характер?
Про демократичний характер Конституції свідчать норми про поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, а також запровадження виборності всіх державних посад. Важливою ознакою демократії було обмеження одноосібної влади гетьмана через створення представницького органу — Генеральної ради.
Прочитайте уривок з джерела.
Які повноваження визначала Конституція П. Орлика за старшинською радою (генеральною старшиною, полковниками та найзаслуженішими козаками від кожного полку)?
Старшинська рада мала повноваження давати гетьману поради щодо цілісності Батьківщини, загального блага та всіх публічних справ. Згідно з Конституцією, без попереднього рішення та згоди цієї ради гетьман не мав права на власний розсуд нічого починати, вирішувати або здійснювати у державній політиці.
Коли і з якою метою передбачалося скликання Генеральної ради?
Скликання Генеральної ради передбачалося тричі на рік: на Різдво Христове, Великдень та Покрову Богородиці. Метою цих зібрань було обговорення та прийняття спільних рішень щодо цілісності Батьківщини, загального блага та всіх публічних справ, щоб жодні дії гетьмана не стали тягарем для народу.
Хто мав брати в ній участь?
У роботі ради мали брати участь генеральна старшина, цивільні полковники зі своїми урядниками і сотниками, генеральні радники від усіх полків, а також посли від низового Війська Запорозького. Крім того, до ради входили обрані від кожного полку знатні та заслужені ветерани.
Які положення з наведеного уривка свідчать про обмеження влади гетьмана у внутрішній та зовнішній політиці?
Про обмеження влади свідчить вимога, що без попереднього рішення і згоди старшини та радників гетьман не мав права нічого починати чи вирішувати на власний розсуд. У зовнішній політиці гетьман був зобов’язаний повідомляти старшину про всі листи з іноземних країн та розкривати зміст своїх відповідей, щоб не було таємної кореспонденції.
ЯКОЮ БУЛА ПОЛІТИКА ЦАРСЬКОГО УРЯДУ СТОСОВНО УКРАЇНЦІВ ПІСЛЯ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ?
У чому виявлялася політика терору московського царату після Полтавської битви?
Терор виявлявся у масових смертних вироках прихильникам Івана Мазепи, конфіскації маєтків старшини та висланні українських діячів і їхніх родин до Сибіру. Також проводилося полювання на політичних емігрантів за кордоном, а московські війська вдавалися до жорстокого спустошення та примусового переселення мешканців українських земель.
Що передбачали заходи царського уряду щодо економіки Гетьманщини?
Заходи передбачали повне підпорядкування господарського життя України інтересам Москви: перекриття традиційних торговельних шляхів до Європи, заборону ввезення іноземних товарів для підтримки московських мануфактур, вилучення митних зборів до царської скарбниці, запровадження в обіг мідних грошей та утримання багатотисячного царського війська коштом українського населення.
Яку мету переслідували заборони в царині культури?
Заборони мали на меті знищення української національної самобутності та встановлення повного ідеологічного контролю. Шляхом заборони української мови у книгодрукуванні, вивезення історичних цінностей та переманювання вчених до Росії царат прагнув асимілювати українську еліту та позбавити народ власної культури.
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З ДЖЕРЕЛА
Як автор листа ставиться до П. Орлика?
На мою думку, автор листа ставиться до Пилипа Орлика з великою пошаною та симпатією, оскільки характеризує його як розумну й відважну людину, яка є вельми шанованою серед козацтва.
Яким реченням у джерелі змальовано становище українців після Полтавської битви?
Становище українців змальовано реченням: «Ми знаємо гетьмана Пилипа Орлика як людину розумну й відважну, вельми шановану в Україні між козаками, у яких цар відібрав майже всі давнішні вольності».
ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК З НАУКОВОЇ РОЗВІДКИ
Про який твір Лесі Українки в ньому йдеться?
У наведеному тексті йдеться про драматичну поему Лесі Українки «Бояриня».
Як сюжет цього твору пов’язаний з матеріалом уроку?
Сюжет драми «Бояриня» безпосередньо відтворює історичну епоху другої половини XVII століття, коли українські землі поступово втрачали автономію під тиском Московського царства. Я думаю, що твір ілюструє трагедію зіткнення двох різних культур та політичних систем, що є головною темою нашого уроку.
Що в змісті поеми Лесі Українки, про яку йдеться, пояснює багатолітню заборону цього твору – спершу в Російській імперії, а згодом в СРСР?
Причиною заборони став опис Московщини як «азійської деспотії», де панують самодержавство, сваволя та рабство. Твір акцентує увагу на прагненні українців до свободи та критикує московські порядки, що суперечило офіційній державній ідеології як імперських, так і радянських часів.
Чому російський царат зреагував на повстання І. Мазепи хвилею терору?
Російський царат використав терор, щоб залякати українське населення та повністю викорінити ідею державної незалежності. Таким чином Петро І намагався покарати прибічників гетьмана та попередити будь-які майбутні спроби виходу України з-під влади Москви.
Спираючись на історичні факти, про які довідалися на уроках теми, визначте події, які засвідчили намір московського царату підкорити українські землі.
Наміри царату підкорити українські землі підтверджують такі події, як масові страти прибічників Мазепи, призначення іноземців на керівні посади в Гетьманщині та примусове відрядження десятків тисяч козаків на будівництво каналів. Також про це свідчать економічні обмеження для українських купців, перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату та виданий у 1720 році наказ Петра І про заборону друкувати книги українською мовою.
Перейшовши за посиланням.
Які засади державної влади визначав документ?
Конституція Пилипа Орлика визначала засади розподілу державної влади на три незалежні гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман та генеральна старшина) і судову (Генеральний суд). Крім того, документ обмежував одноосібну владу гетьмана, запроваджував принципи виборності посад та визначав права і вольності Війська Запорозького.
Як у ньому було визначено роль і повноваження гетьмана, права і свободи людини?
У Конституції Пилипа Орлика роль гетьмана була обмежена для запобігання встановленню монархічного правління. Зокрема, гетьман не мав права втручатися в роботу Генерального суду, а державна скарбниця та фінансові питання підпорядковувалися підскарбіям та Генеральній раді. Документ визначав взаємні права та обов’язки між гетьманом і козацтвом, гарантував права і привілеї Запорозького Війська та закріплював принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки.
Поділіться припущеннями, чому, попри перешкоди Росії, примірники конституції були в полкових канцеляріях Правобережної України.
На мою думку, примірники Конституції зберігалися в канцеляріях Правобережжя тому, що місцева козацька старшина підтримувала ідею державної самостійності та соборності України. Попри російські перешкоди, діяльність Пилипа Орлика та його прибічників мала великий авторитет, а козаки бачили в цьому документі правову основу для майбутнього визволення українських земель.
Про які наміри це свідчить?
Це свідчить про наміри української політичної еліти продовжувати боротьбу за незалежність та об’єднання Лівобережної і Правобережної України під єдиною законною владою. Також це демонструє прагнення старшини впроваджувати прогресивні демократичні принципи державного устрою, які були закладені в тексті Конституції.
Відповідно до своїх релігійних переконань П. Орлик уважав війну найтяжчим людським гріхом. З огляду на це його життя видається глибоко трагічним, бо діяв він задля пошуку підтримки серед європейських держав у воєнній операції для визволення України з-під влади московського царя. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою долі гетьмана?
Так, доля гетьмана є трагічною. Він був змушений діяти всупереч своїм переконанням про гріховність війни, організовуючи воєнні операції та шукаючи підтримки іноземних держав (Швеції, Османської імперії) заради вищої мети — визволення українських земель. Його життя минуло в еміграції та постійній боротьбі.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) обрання П. Орлика гетьманом в еміграції; б) Полтавська битва; в) «Вiчний миp» мiж Москвою та Польщею.
в) «Вiчний миp» мiж Москвою та Польщею (1686 р.);
б) Полтавська битва (1709 р.);
а) обрання П. Орлика гетьманом в еміграції (1710 р.).
2. З якого документа наведено уривок?
Уривок наведено з документа «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (Конституція Пилипа Орлика).
Як у ньому визначено кордони Української держави: «Як кожна держава складається і стверджується непорушною цілістю кордонів, так і Вітчизна наша, щоб у своїх кордонах, стверджених пактами від Речі Посполитої польської і від Московської держави, передусім у тому, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам’яті Богдана Хмельницького, були відступлені, вічно віддані й пактами укріплені від Речі Посполитої в гетьманську область, не були насильно змінені й порушені, – має про те ясновельможний гетьман старатися»?
Кордони визначено як непорушні межі, затверджені договорами («пактами») з Річчю Посполитою та Московською державою, зокрема ті, що проходили по річці Случ за часів Богдана Хмельницького. Гетьман зобов’язаний був старатися, щоб ці кордони не були насильно змінені.
3. Дайте оцінку діяльності гетьмана П. Орлика як історичного діяча.
На мою думку, Пилип Орлик є видатною, але водночас трагічною постаттю. Як політичний діяч він безперечно уславився створенням першої української Конституції, яка закріпила прогресивні демократичні ідеї, зокрема поділ влади на три гілки та виборність посад. Я вважаю його великим дипломатом, адже він зміг очолити першу політичну еміграцію та організувати потужну антимосковську коаліцію за підтримки Швеції та Кримського ханства.
Проте, оцінюючи його діяльність критично, я мушу зазначити, що його військові спроби визволити Україну мали катастрофічні наслідки для народу. Спільний похід 1711 року провалився через зраду татар, які почали грабувати населення, що спровокувало каральні акції царя Петра І та примусове виселення людей з Правобережжя. Отже, попри високі ідеали Орлика, його союзи виявилися ненадійними, а Правобережна Україна врешті-решт залишилася «спустошеною» і повернулася під владу Польщі.