2. Держава і громадяни

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

Де і коли виникли найдавніші держави?

Найдавніші державні утворення виникли в Африці та Азії в IV–III тисячоліттях до нашої ери.

Що таке «громадянство», «державні символи»?

Громадянство — це стійкий правовий зв’язок особи з державою, що виражається в їхніх взаємних правах та обов’язках. Державні символи — це встановлені Конституцією або законами офіційні знаки держави, такі як Державний Гімн, Державний Прапор та Державний Герб, які символізують її суверенітет.

Приклади прав людини.

Прикладами прав людини є право на життя, свободу думки і слова, право на освіту, право на працю та право на особисту недоторканність.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

Відмінність між поняттями держава і країна?

Країна — це територія з визначеними кордонами та населенням, яка має певну історичну та культурну єдність, але може бути як незалежною, так і підвладною іншій державі. Держава — це політико-територіальна організація влади, яка має суверенітет, спеціальний апарат управління та примусу і здійснює управління суспільством.

Значення слів «володарювати», «володар», «податки», «Конституція».

Слово «володарювати» означає здійснювати владу та керувати певною територією чи суспільством, а «володар» — це особа, яка наділена такою владою або правом власності. Податки — це встановлені державою обов’язкові платежі, які сплачують громадяни та юридичні особи для фінансування державних органів та виконання загальносуспільних функцій. Конституція — це основний закон держави, який володіє найвищою юридичною силою і визначає засади державного ладу, організацію влади та фундаментальні права і свободи громадян.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…

Країна може бути державою, маючи власний суверенітет, або перебувати під владою іншої держави?

Це твердження підкреслює відмінність між географічним поняттям «країна» та політико-правовим поняттям «держава». Країна — це територія з визначеними кордонами та населенням, яка в історичному плані може бути суверенною державою або перебувати в колоніальній чи іншій залежності від іншого політичного утворення. Суверенітет є ключовою ознакою, яка перетворює країну на повноцінну державу, здатну самостійно здійснювати внутрішню та зовнішню політику.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Розгляньте ілюстрацію та оцініть інформацію з погляду мовознавця.

З погляду мовознавця, наведена ілюстрація демонструє мовну різноманітність і спільні етимологічні корені терміна «держава» в різних мовах світу. Більшість представлених західноєвропейських термінів (state, état, estado, stato) походять від латинського слова status, що означає «стан», «устрій» або «положення». Водночас українське слово «держава» та білоруське «дзяржава» мають слов’янське походження від кореня «держати», що вказує на функцію тримання влади, володіння та міцності політичного устрою.

Прочитайте текст і оцініть інформацію з погляду знавця історії.

Знавець історії оцінить даний текст як об’єктивний виклад передумов державотворення, оскільки він враховує багатофакторність цього процесу. У тексті правильно відображено специфіку виникнення держав у різних цивілізаціях: роль іригаційних систем на Давньому Сході, боротьбу між станами в Римі та розвиток військової демократії у слов’ян. Наведені факти підтверджують, що перехід до відтворювального господарства та поява надлишкового продукту стали універсальним економічним підґрунтям для формування публічної влади.

Сформулюйте проблемні запитання для дискусії.

1. Чи є виникнення приватної власності основною і неминучою причиною появи держави?
2. Чи можливе функціонування сучасного суспільства на засадах самоврядування без апарату державного примусу?
3. Яка функція держави є пріоритетною в сучасних умовах: захист прав окремої особи чи забезпечення загальносуспільного блага?
4. Чи можна вважати державу виключно результатом суспільного договору, чи вона завжди є наслідком насильства та завоювань?

Подискутуйте.

Держава є необхідним етапом розвитку людської цивілізації, який виник як відповідь на ускладнення суспільних відносин. З одного боку, вона виступає як інструмент публічної влади, що може обмежувати свободу особи за допомогою апарату примусу та податкової системи. З іншого боку, держава є єдиним ефективним механізмом, здатним гарантувати правопорядок, безпеку територій та захист прав громадян від свавілля сильніших суб’єктів. Альтернативою державній організації є анархія, яка унеможливлює стабільний розвиток економіки та соціальну захищеність населення, тому існування держави є раціональною необхідністю для виживання та прогресу суспільства.

ПОЯСНІТЬ ЛОГІЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК У СТРУКТУРІ ПОНЯТТЯ

Поясніть логічний ланцюжок у структурі поняття Держава: що? — владне утворення, організація; де? — в межах певної території; для чого? — забезпечує єдність, цілісність, безпеку і загальний добробут, вирішує загальні справи; як? — за допомогою спеціального механізму і на основі права.

Держава є владним утворенням та організацією, яка діє в межах певної чітко визначеної території. Основною метою її існування є забезпечення єдності, цілісності, безпеки та загального добробуту населення через вирішення спільних справ. Свою діяльність держава здійснює за допомогою спеціального механізму державних органів, спираючись на норми права.

СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО! ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Оцініть учнівську спробу пояснити поняття з використанням міжпредметних зв’язків.

Учнівська спроба пояснити ознаки держави через аналогію з біологічною клітиною є вдалою та змістовною. Використання міжпредметних зв’язків дозволяє наочно продемонструвати взаємозалежність елементів держави: влада як ядро керує процесами, територія як цитоплазма є середовищем існування, а суверенітет як мембрана забезпечує захист та цілісність.

Складіть свій варіант пояснення.

Державу можна порівняти з великим океанським лайнером, де територія — це корпус судна, населення — пасажири та екіпаж, державна влада — капітанський місток, що керує рухом, а право — це статут і правила навігації, які забезпечують безпеку та порядок під час подорожі.

ПОЯСНІТЬ ЛОГІЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК У СТРУКТУРІ ПОНЯТТЯ

Поясніть логічний ланцюжок у структурі поняття Права людини: що? — можливості людини; які? — є загальними і рівними для всіх; для чого? — забезпечують нормальне існування і розвиток людини; як? — держава повинна визнавати та гарантувати їх в обсязі загальновизнаних міжнародних стандартів.

Права людини — це можливості особи, які є загальними та рівними для кожної людини незалежно від будь-яких ознак. Ці можливості необхідні для забезпечення нормального існування, гідності та всебічного розвитку особистості. Обов’язком держави є визнання та гарантування цих прав відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів.

СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО! ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Визначте, до якого виду належать указані права і свободи людини й громадянина: таємниця листування…, право на належні, безпечні і здорові умови праці…, право безоплатно здобути вищу освіту…, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію…, право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права…, право на житло.

СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО! ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Як ви розумієте принцип єдності прав і обов’язків, закладений у багатьох статтях Розділу ІІ Конституції України?

Принцип єдності прав і обов’язків означає нерозривний зв’язок між можливостями людини та її відповідальністю перед іншими людьми, суспільством і державою. Кожне право людини породжує відповідний обов’язок інших суб’єктів поважати це право і не порушувати його. Реалізація прав і свобод є неможливою без виконання громадянами своїх конституційних обов’язків, оскільки право однієї особи закінчується там, де починається право іншої.

Поміркуйте, чому за допомогою цієї притчі Михайлик намагався пояснити статтю 51 Конституції України, в якій сказано: «Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків».

Притча про три хлібини ілюструє циклічність і взаємозалежність поколінь у родині, що повністю відповідає змісту статті 51 Конституції України. Хлібина, яку «віддають як борг», символізує обов’язок дорослих дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків у подяку за виховання. Хлібина, яку «дають у борг», відображає обов’язок батьків утримувати та виховувати своїх дітей, які в майбутньому так само піклуватимуться про них.

1. Оцініть варіанти співвідношення прав та обов’язків, що зображені на ілюстрації.

На ілюстрації зображено три варіанти співвідношення:

1. Перевага прав над обов’язками, що може призвести до свавілля, егоїзму та порушення стабільності в суспільстві.
2. Перевага обов’язків над правами, що притаманно тоталітарним режимам і веде до придушення особистої свободи людини.
3. Рівновага (баланс) прав і обов’язків, що забезпечує гармонійний розвиток особистості та нормальне функціонування правової держави.

2. Поміркуйте, який із них ви вважаєте правильним.

Правильним варіантом є стан рівноваги та гармонійного поєднання прав і обов’язків. Тільки за умови дотримання балансу, коли громадяни користуються свободами і водночас відповідально виконують свої обов’язки перед державою та іншими людьми, можливе існування справедливого демократичного суспільства.

3. Сформулюйте проблемні запитання для дискусії.

1. Чи може людина вимагати дотримання своїх прав від держави, якщо вона свідомо ігнорує виконання своїх конституційних обов’язків?
2. У яких випадках держава має право тимчасово обмежувати права громадян задля виконання ними обов’язків щодо захисту суверенітету країни?
3. Як зміниться суспільство, якщо обсяг прав громадян буде значно перевищувати обсяг їхніх обов’язків?

СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО! ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

4. Подискутуйте.

Найбільш правильним варіантом співвідношення є повна рівновага між правами та обов’язками людини. Стан, коли права переважають над обов’язками, призводить до соціального хаосу та порушення прав інших осіб через відсутність відповідальності. Стан, коли обов’язки переважають над правами, є ознакою тоталітарного устрою, де ігнорується людська гідність. Тільки баланс цих категорій забезпечує стабільний розвиток демократичної держави та гармонійне співіснування громадян.

ПОВТОРЕННЯ — МАТІР НАВЧАННЯ! ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

І. Поясніть, використовуючи свої знання з історії та права, чи можна вважати Запорозьку Січ у другій половині XVI – першій половині XVII ст. державою. А в першій половині XVIII ст.?

Запорозьку Січ у другій половині XVI – першій половині XVII ст. можна вважати унікальним військово-політичним утворенням з елементами республіканського ладу, але не повноцінною державою через відсутність повного суверенітету та міжнародного визнання. Вона мала такі ознаки державності, як власна територія, система органів влади (кіш, козацька рада), армія та правові норми, проте формально перебувала під юрисдикцією Речі Посполитої. У першій половині XVIII ст. ситуація була аналогічною: Січ зберігала внутрішню автономію та ознаки самоврядування, але перебувала під протекторатом Російської імперії, що заперечувало наявність державного суверенітету.

Запишіть нові терміни та поняття, про які дізналися на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуйте її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття.

Держава
|
Суверенітет
|
Публічна влада • Територія • Населення
|
Конституція • Правові норми • Податки
|
Права людини • Обов’язки громадян

ІІ. Запишіть нові терміни та поняття, про які дізналися на уроці, у так звану «лінію цінностей»: розташуйте її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття.

Державний суверенітет
|
Державна влада
|
Апарат управління • Апарат примусу
|
Законодавство • Податкова система
|
Громадянство

Схарактеризуйте за власним алгоритмом поняття «державний лад».

Державний лад — це система організації та здійснення державної влади, яка відображає особливості внутрішньої структури держави. Характеристика державного ладу здійснюється за таким алгоритмом:

1. Форма правління — визначає порядок організації вищих органів державної влади та спосіб розподілу повноважень між ними (наприклад, республіка в Україні або конституційна монархія у Великій Британії).
2. Форма державного устрою — визначає територіальну організацію держави, поділ на адміністративні одиниці та характер відносин між центром і регіонами (наприклад, унітарна держава Україна або федеративна держава Німеччина).
3. Політичний режим — сукупність методів і засобів здійснення державної влади, рівень дотримання прав і свобод людини (наприклад, демократичний режим у більшості країн Європи).

ПОВТОРЕННЯ — МАТІР НАВЧАННЯ! ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:

Схарактеризуйте за власним алгоритмом поняття «державний лад». Доберіть приклади різних за формою держав, використовуючи знання всесвітньої історії та географії.

Державний лад — це система організації та здійснення державної влади, що включає форму правління, форму державного устрою та політичний режим.

ІІІ. Уявіть, що ви дипломат і маєте представити нову, щойно проголошену державу на міжнародній арені. Назвіть щонайменше три основні ознаки, які, згідно з текстом, ви маєте продемонструвати, щоб цю державу визнали суверенною. Поясніть, чому саме ці ознаки є ключовими.

Згідно з текстом, для визнання держави суверенною необхідно продемонструвати такі три ознаки:

1. Територія з визначеними кордонами, оскільки вона є матеріальною основою існування держави та простором, на який поширюється її влада.
2. Наявність апарату публічної влади, що складається зі спеціальних органів управління, які представляють інтереси всього суспільства та здійснюють управління загальносуспільними справами.
3. Державний суверенітет, що передбачає незалежність влади всередині країни (верховенство) та у міжнародних відносинах (рівноправність).

Ці ознаки є ключовими, оскільки саме вони дозволяють державі бути повноцінним суб’єктом міжнародного права, самостійно ухвалювати рішення та забезпечувати правопорядок на власній території.

«Річ Посполита» дослівно означає «справа суспільна», «республіка». Однак глава держави в ній — король. Поясніть цей відомий вам історичний факт, використовуючи знання, отримані на уроці правознавства.

Річ Посполита була виборною монархією, яка за своєю юридичною суттю наближалася до республіки (її часто називають «шляхетською республікою»). Король не мав абсолютної влади, він обирався представниками панівного стану (шляхтою) на Сеймі та був обмежений у своїх діях законами («Генрихові артикули», «Pacta Conventa»). Таким чином, джерелом влади фактично виступала спільнота громадян-шляхтичів, що відповідає латинському значенню терміна res publica як «справи суспільної», попри наявність монарха як формального глави держави.

СУМЛІННО! ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ:

1. Хто, коли і чому ухвалив цей документ? Що основне в його змісті? Скільки років минуло відтоді? Як «тисячолітня традиція державотворення в Україні» співвідноситься з датою проголошення Акту, і як це впливає на просторове розуміння суверенітету України?

Акт проголошення незалежності України був ухвалений Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року через смертельну небезпеку, що нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР (ДКНС). Основним змістом документа є урочисте проголошення незалежності України та створення самостійної української держави — України. Станом на 2024 рік від дати ухвалення Акту минуло 33 роки. Фраза про «тисячолітню традицію державотворення» підкреслює, що подія 1991 року є не випадковим явищем, а відновленням державності, яка бере початок від Русі, Галицько-Волинського князівства, Гетьманщини та УНР. Це впливає на просторове розуміння суверенітету, стверджуючи його неподільність і поширення на всю територію України в її історично сформованих кордонах.

2. Проаналізуйте терміни «неподільна» та «недоторканна» стосовно території України в контексті Акту. Які юридичні та політичні наслідки випливають з цих визначень для внутрішньої та зовнішньої політики держави?

Термін «неподільна» означає юридичну цілісність державної території, що виключає можливість законного відокремлення будь-якої її частини або встановлення на ній іншого державного режиму. Термін «недоторканна» означає заборону на зміну меж території без згоди держави та захищеність кордонів від зовнішнього зазіхання чи силового перегляду.

Юридичні та політичні наслідки для внутрішньої політики полягають у забезпеченні єдиного правового поля на всій території та забороні сепаратистської діяльності. Для зовнішньої політики ці визначення є основою для захисту територіальної цілісності в міжнародних судах, участі в колективних системах безпеки та вимогою до інших держав поважати суверенітет України згідно зі Статутом ООН.

3. Якщо «віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України», як це положення забезпечує верховенство права та захист демократичних свобод громадян у новій, незалежній державі?

Це положення встановлює повний правовий суверенітет держави, виключаючи можливість застосування норм законодавства інших країн або колишніх союзних утворень, які можуть суперечити інтересам українського народу. Воно гарантує, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а всі інші нормативно-правові акти розробляються на її основі, що є фундаментом верховенства права. Такий підхід забезпечує стабільність правової системи, де демократичні свободи захищені власними інститутами державної влади, а громадяни підпорядковуються лише тим законам, які прийняті їхніми законними представниками.