1. Відновлення єдності Війська Запорозького
1. Коли Петра Дорошенка було обрано правобережним гетьманом?
У жовтні 1665 року в Чигирині Петра Дорошенка було обрано гетьманом Правобережної України.
2. Які реформи провів Петро Дорошенко на Правобережжі?
Петро Дорошенко провів такі реформи:
- створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане піхотне) військо, яке набиралося з українського населення і отримувало платню від гетьманського уряду;
- встановив на кордоні нову митну лінію для зміцнення фінансової системи;
- часто скликав козацькі ради щоб здобути підтримку козаків;
- заохочував заселення спустошеного війнами Правобережжя;
- утверджував козацький тип господарювання, щоб козаки не перебували у підданстві панів.
3. В якому році Петро Дорошенко став гетьманом по обидва береги Дніпра?
У червні 1668 року на козацькій раді Петра Дорошенка обрали гетьманом по обидва береги Дніпра.
1. Визначте позицію Петра Дорошенка щодо статусу Війська Запорозького. Як він намагався її реалізувати?
Петро Дорошенко виступав за повну незалежність Війська Запорозького та об’єднання всіх українських земель під владою одного гетьмана, без підпорядкування Московському царству чи Речі Посполитій. Він прагнув, щоб Україна перебувала «в одній раді, а не розбитті» і щоб козаки «в жодному випадку не могли перебувати у підданстві і послушенстві панів».
Для реалізації цієї позиції Дорошенко:
- створив постійне сердюцьке військо, незалежне від козацької старшини;
- проводив реформи для зміцнення автономії та фінансової незалежності;
- уклав Корсунські статті з Османською імперією, які гарантували повну автономію Правобережної України;
- намагався об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю владою, щоб відновити єдність Війська Запорозького.
2. Петро Дорошенко і Дем’ян Многогрішний
1. Коли і чому лівобережним гетьманом став Дем’ян Многогрішний?
Дем’яна Многогрішного обрали лівобережним гетьманом у грудні 1668 року. Це сталося під загрозою вторгнення московських військ, коли він розірвав стосунки з Петром Дорошенком і отримав підтримку промосковськи налаштованої старшини.
2. Назвіть конкурентів Петра Дорошенка на Правобережжі.
Конкурентами Петра Дорошенка на Правобережжі були Петро Суховій (Суховієнко), якого підтримували запорожці, та Михайло Ханенко, якого проголосили гетьманом в Умані за підтримки Речі Посполитої.
3. Якими були успіхи і невдачі Дем’яна Многогрішного?
Успіхи:
- Підписав у 1669 році Глухівські статті, які надали Лівобережній Гетьманщині широку автономію та обмежили втручання московських військ у внутрішні справи.
- Створив наймане військо компанійців для підтримки порядку та захисту території.
- Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережної Гетьманщини.
- Підтримував православну церкву.
Невдачі:
- Надмірно обдаровував родичів посадами й землями, самочинно карав полковників, ігнорував старшинську раду, що викликало невдоволення старшини.
- У 1672 році був звинувачений у державній зраді через доноси старшини, арештований і засланий до Сибіру разом із родиною.
1. Сформулюйте наслідки діяльності Дем’яна Многогрішного, використовуючи слова: влада, старшинський, Руїна, порядок, Лівобережжя, конфлікт, та запишіть їх у зошит.
Зміцнив гетьманську владу на Лівобережжі та навів порядок на Лівобережжі в період Руїни, коли Правобережжя палало в полум’ї безперервних боїв. Спровокував конфлікт зі старшинським середовищем через надмірне обдаровування родичів посадами й землями, самочинне карання полковників без старшинської ради. Його авторитарні методи управління призвели до доносів заздрісної старшини, арешту та заслання до Сибіру разом з родиною у 1672 році.
3. Петро Дорошенко та Іван Самойлович
1. Що передбачали Корсунська угода й Бучацький мирний договір?
Корсунська угода 1669 року закріпила підданство Правобережної України Османській імперії, але гарантувала їй повну автономію: населення звільнялося від податків, османи й татари могли селитися лише у визначених містах, кримському ханові заборонялося брати ясир і руйнувати українські поселення, а султан і хан не мали права укладати договори з Польщею чи Московією без відома гетьмана.
Бучацький мирний договір 1672 року визначив, що Дорошенку як васалу султана належали Брацлавщина та південна Київщина, Поділля з Кам’янцем відходило до Османської імперії, а решта українських земель залишалася під владою Речі Посполитої.
2. Назвіть засоби, за допомогою яких Іван Самойлович прагнув збудувати аристократичну державу.
Іван Самойлович регулярно скликав старшинську раду, обдаровував старшину маєтностями, створив бунчукове товариство з синів старшин, готуючи їх до служби на керівних посадах.
3. За яких обставин Українська православна церква втратила свою незалежність?
У 1686 році Київську митрополію включили до складу Московської патріархії, попри незгоду частини духовенства. Це сталося за гетьманування Івана Самойловича, коли московська влада посилила контроль над українською церквою.
1. Сформулюйте наслідки діяльності Івана Самойловича та запишіть їх у зошит.
- Політичні наслідки: підписання Конотопських статей ще більше обмежило владу гетьмана порівняно з Глухівськими статтями, посилило залежність від Московського царства
- Територіальні зміни: об’єднав під своєю владою обидва береги Дніпра у 1674 році, провів “Великий згін” правобережного населення на Лівобережжя (1678-1679)
- Внутрішня політика: побудував аристократичну державу, де влада належала знатним людям, створив бунчукове товариство з синів старшин для підготовки майбутніх керівників
- Церковні наслідки: за його гетьманування у 1686 році Київську митрополію включили до складу Московської патріархії, що призвело до втрати незалежності Української православної церкви
- Кінець правління: внаслідок інтриг старшини та невдалого Кримського походу (1687) був звинувачений у зраді, заарештований і помер на засланні в Сибіру.
Галявина творчості
Чи був Дорошенко сонцем Руїни?
Петро Дорошенко намагався стати “сонцем Руїни” — тобто лідером, який міг би вивести Україну з хаосу та поділу. Його головна мета — об’єднання всіх українських земель і здобуття незалежності від Московії та Речі Посполитої. Дорошенко провів низку реформ: створив сердюцьке наймане військо, зміцнив фінанси, заохочував заселення спустошених земель, підтримував козацьке господарювання, часто скликав ради для підтримки козаків. У 1668 році його обрали гетьманом по обидва береги Дніпра, але втримати владу не вдалося через складну внутрішню і зовнішню ситуацію: тиск Московії, Польщі, боротьба за булаву, втручання сусідів.
Дорошенко шукав союзників, уклав угоду з Османською імперією, але це призвело до руйнувань і розчарування серед населення. Зрештою, він змушений був зректися влади на користь Івана Самойловича. Історики відзначають, що Дорошенко щиро дбав про добро України, але його зусилля не змогли зупинити Руїну. Отже, Дорошенко був символом спроби об’єднання і відродження, але не став справжнім “сонцем”, яке б остаточно подолало Руїну.
Ментальні карти діяльності гетьманів
Дем’ян Многогрішний
Роки гетьманування: 1668-1672 роки
Підвладна територія: Лівобережна Україна (з Києвом)
Цілі:
- Стабілізація ситуації після Руїни
- Отримання широкої автономії для Гетьманщини
Дії для розвитку державності:
- Підписав Глухівські статті 1669 року, які надали широку автономію
- Створив наймане військо компанійців для підтримки порядку
- Надавав допомогу православній церкві
- Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережної Гетьманщини
Прорахунки:
- Надмірно обдаровував родичів посадами й землями
- Самочинно карав полковників без старшинської рад
- Був звинувачений у зраді, засланий до Сибіру
Іван Самойлович
Роки гетьманування: 1672-1687 роки
Підвладна територія: Лівобережжя (з 1672), обидва береги Дніпра (з 1674)
Цілі:
- Побудова аристократичної держави
- Закріплення спадковості гетьманської влади
Дії для розвитку державності:
- Регулярно скликав старшинську раду
- Створив бунчукове товариство з синів старшин
- Провів “Великий згін” правобережного населення на Лівобережжя
- Підтримував церковне будівництво
Прорахунки:
- Підписав Конотопські статті, які обмежили владу гетьмана
- Допустив втрату незалежності Української православної церкви у 1686 році
- Невдалий Кримський похід, заслання до Сибіру
Барвограй ідей
Попрацюйте з картою «Козацька Україна в другій половині XVII століття». Виконайте завдання 1–5.
1. Назвіть міста де було проголошено гетьманами: Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Петра Суховієнка, Михайла Ханенка, Івана Самойловича.
- Петро Дорошенко — Чигирин 1665 р., правобережний гетьман; Опішня 1668 р., по обидва береги Дніпра
- Дем’ян Многогрішний — Новгород-Сіверський (1668 р., лівобережний гетьман)
- Петро Суховієнко — Запорозька Січ (1668 р., лівобережний гетьман)
- Михайло Ханенко — Умань (1669 р., правобережний гетьман)
- Іван Самойлович — Конотоп (1672 р., лівобережний гетьман)
2. Відшукайте столиці Правобережної та Лівобережної Гетьманщини.
- Столиця Правобережної Гетьманщини — Чигирин
- Столиця Лівобережної Гетьманщини — Батурин
3. Покажіть територію, яка від Речі Посполитої перейшла до Османської імперії.
Це Подільське воєводство з містом Кам’янець (виділено на карті жовтим кольором).
4. Найдіть українські землі, що потрапили у васальну залежність від Османської імперії.
Брацлавщина та південна Київщина (територія, яка належала Дорошенку як васалу султана).
5. Покажіть межі територій, об’єднаних Петром Дорошенком в 1668 році.
Територія, об’єднана Дорошенком у 1668 році, охоплює Правобережну та Лівобережну Гетьманщину (на карті виділена рожевою лінією).