ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Пригадайте й назвіть основні події історії України 20–90-х рр. XVIII ст. Як ви вважаєте, як ці події вплинули на розвиток української культури того часу?
До основних подій належать відновлення та остаточна ліквідація Гетьманщини (1764 р.), зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) та закріпачення селян (1783 р.). На мою думку, ці події вплинули негативно, адже втрата автономії призвела до посилення русифікації, цензури та відтоку талановитих митців до Росії.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту складіть у зошиті Т-таблицю. Які висновки на її основі можна зробити?
Чинники, що сприяли розвитку: діяльність Гетьманської держави (до її ліквідації), високий рівень початкової освіти, відкриття Львівського університету, меценатство козацької старшини.
Чинники, що перешкоджали розвитку: поділ земель між імперіями, ліквідація Гетьманщини, закріпачення селян, заборона друку українською мовою, політика русифікації та полонізації.
ПОМІРКУЙТЕ
Які зміни в розвитку освіти відбувались упродовж століття в різних регіонах України? Що було характерним для розвитку науки?
В освіті відбувалися зміни під впливом політики імперій. На Лівобережжі кількість початкових шкіл зменшилася через закріпачення селян. Натомість було проведено освітню реформу (1782–1786 рр.) і відкрито народні училища. У Правобережжі та Галичині діяли уніатські й василіянські школи. Наука розвивалася в стінах академії та колегіумів, зосереджуючись на природничих знаннях, математиці та медицині.
ДОСЛІДІТЬ
Як автор описує стан справ в освіті у другій половині XVIII ст.?
Автор Мирослав Попович описує стан справ як занепад. Він зазначає, що школи в закріпачених селах майже зникли, а рівень грамотності знизився настільки, що навіть багато козацьких старшин і священиків не вміли писати або розуміти прочитане.
ДОСЛІДІТЬ
Якими були особливості діяльності Львівського університету?
Львівський університет (заснований у XVII ст.) мав два факультети — філософський і теологічний. Після приєднання Галичини до Австрії там дозволили кафедри «Руського інституту» з українською мовою, але інші предмети викладали польською та німецькою. Університет став осередком науки: відкрили кафедру математики, фізико-математичний кабінет і астрономічну обсерваторію.
ДОСЛІДІТЬ
Яким, за свідченням письменника, було становище студентів?
Становище студентів було скрутним, вони часто голодували. Письменник свідчить, що під час канікул студенти ставали «мандрівними дяками» і заробляли на хліб співами, вчителюванням або малюванням, проте їхнє бажання вчитися було сильнішим за бідність.
ДОСЛІДІТЬ
Про що, на вашу думку, свідчив цей указ (митрополичий указ 1761 р.)?
Указ свідчив про намагання церкви підвищити рівень освіти духовенства. Влада погрожувала, що тим, хто не закінчить клас богослов’я, не дадуть багатих парафій і заборонять одружуватися з доньками священиків.
ДОСЛІДІТЬ
Порівняйте умови навчання в Києво-Могилянській академії та Львівському університеті у XVIII ст.
Києво-Могилянська академія була загальноосвітньою, доступною для всіх станів, навчання тривало 12 років, але з 60-х років XVIII ст. її престиж падав через русифікацію та відтік еліти до Петербурга. Львівський університет у цей час розвивався під егідою австрійського уряду, мав наукові кафедри, але навчання велося переважно іноземними мовами (польською, німецькою), а більшість студентів були католиками.
ПОМІРКУЙТЕ
Що було характерним для розвитку тогочасної науки?
Центрами науки були Києво-Могилянська академія та Харківський колегіум. Характерним був інтерес до природничих знань: розвивалися математика, астрономія, географія, медицина (педіатрія, епідеміологія) та біологія (мікробіологія).
ДОСЛІДІТЬ
1. Які особливості тогочасного життя Г. Сковорода відобразив у вірші «Всякому місту — звичай і права»? Яка основна ідея вірша?
Сковорода відобразив вади суспільства: бюрократію, хабарництво, пияцтво, гонитву за багатством та модою. Основна ідея вірша — справжнє щастя і спокій перед смертю дає лише чиста совість, яку не можуть знищити земні спокуси.
2. Спираючись на текст та ілюстрації, розкажіть, які галузі науки розвивалися у XVIII ст.
Розвивалися математика і географія (І. Фальковський), медицина (Н. Амбодик-Максимович — акушерство; Д. Самойлович — епідеміологія), біологія (М. Тереховський), астрономія (обсерваторія у Львові).
ПОМІРКУЙТЕ (с. 263)
Які видатні пам’ятки архітектури було створено в ці часи? Які особливості розвитку архітектури цього періоду?
Створено собор Святого Юра у Львові, Андріївську церкву, Маріїнський палац та Велику дзвіницю Лаври у Києві.
Панівним стилем було бароко (парадність, складні форми), яке в Україні набуло рис «козацького бароко». У другій половині століття почався перехід до класицизму.
ДОСЛІДІТЬ (с. 263)
Визначте та перелічіть притаманні архітектурі бароко риси… Із чим була пов’язана мода запрошувати іноземців-архітекторів?
Риси бароко: велика кількість ліпнини, колон, складні криволінійні форми, використання куполів, поєднання кольорів (блакитний, білий, золотий).
Я думаю, мода на іноземців (Растреллі, Меретин) була пов’язана з бажанням імперської знаті та церкви наслідувати розкішні європейські зразки.
ДОСЛІДІТЬ (с. 265)
Визначте й перелічіть особливості, притаманні будівлям Івана Григоровича-Барського… Які нові риси архітектури ви бачите у спорудах Степана Ковніра?
Його спорудам (зображення 1, 2, 3) характерна пишна декоративність, поєднання елементів бароко з рококо та класицизмом. Архітектор надавав будівлям витончених форм, використовував багату ліпнину, складні профільовані карнизи та пілястри, що робило споруди схожими на палаци (світська архітектура).
Головною новацією майстра (зображення 5, 6) стало перенесення традицій народної дерев’яної архітектури в кам’яне будівництво. Характерною рисою є так звані «ковнірівські фронтони» — великі фігурні щипці на дахах, густо вкриті рослинним орнаментом, що нагадують мереживо або вишивку, контрастуючи з гладкими стінами.
ПОМІРКУЙТЕ (с. 265)
У чому особливість архітектури Троїцького собору?
Особливість Троїцького собору в Самарі полягає в тому, що це величезна дев’ятикупольна споруда, зведена з дерева без жодного залізного цвяха, яка є вершиною козацького дерев’яного зодчества.
ДОСЛІДІТЬ (с. 265)
Визначте й перелічіть ознаки архітектурного класицизму в наведених пам’ятках.
Ознаки класицизму: чіткі геометричні форми, наявність колон (портиків), симетрія, стриманий декор, відмова від пишної ліпнини.
ДОСЛІДІТЬ (с. 266)
Які стилі та особливості притаманні образотворчому мистецтву тих часів?
Відбувалася зміна стилів від бароко до класицизму. Особливістю став розвиток портретного жанру, який зберігав зв’язок з іконописом (портрети ктиторів у церквах).
ПОМІРКУЙТЕ (с. 267)
Які ознаки живопису українського бароко відобразилися на пам’ятках, зображених на с. 266?
На іконах Покрови зображено реальних історичних осіб (гетьманів, полковників) поруч із Богородицею. Це поєднання релігійного сюжету зі світським портретом, деталізація одягу та урочистість є ознаками українського бароко.
ДОСЛІДІТЬ (с. 267)
1. Як українські митці перетворювалися на російських художників? У чому особливість манери живопису В. Боровиковського?
Українські митці (Левицький, Боровиковський, Лосенко) навчалися за кордоном, а потім працювали в Петербурзі, примножуючи славу імперії. Боровиковський, походячи з родини іконописців, вніс у світський портрет емоційність, гармонію кольорів та вміння передати характер.
2. Які нові ознаки портретного живопису… можна побачити на цих полотнах?
На полотнах видно перехід до реалістичності, психологізму та відсутність релігійної скутості, притаманної раннім парсунам.
ДОСЛІДІТЬ (с. 268)
Які ознаки народного живопису відображено на картинах? Чим, на вашу думку, можна пояснити таку популярність картин із цим сюжетом?
Ознаки: традиційний сюжет (козак сидить підібравши ноги), символізм (кобза, кінь, дуб, зброя).
Популярність образу «Козака Мамая» пояснюється тим, що він був уособленням народних мрій про волю та захисника вітчизни, і таку картину мали майже в кожній хаті.
ДОСЛІДІТЬ (с. 268)
Які жанри музичного мистецтва розвивались у ці часи?
Розвивалася професійна музика: хорова духовна (Березовський, Бортнянський, Ведель), опера, камерна інструментальна музика. Глухів став музичною столицею (школа придворних хористів).
ДОСЛІДІТЬ (с. 269)
Яку роль відігравала музична народна творчість у житті населення?
Вона супроводжувала всі свята, весілля та історичні події. Кобзарі та лірники зберігали історичну пам’ять про героїчні вчинки козаків, а пісні об’єднували людей і підтримували національний дух.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Які заклади освіти існували в українських землях?
Існували початкові школи (дяківські), монастирські, уніатські/василіянські школи, народні училища (головні та малі), колегіуми (православні та єзуїтські), а також вищі заклади — Києво-Могилянська академія та Львівський університет.
2. Якими були досягнення тодішніх природничих наук?
Вченими було розроблено методи боротьби з епідеміями чуми, зроблено відкриття в мікробіології, акушерстві, створено підручники з математики та географії.
3. Схарактеризуй розвиток архітектури в українських землях.
Панував стиль бароко (українське бароко), що вирізнявся пишністю. Будувалися кам’яні собори та громадські споруди (ратуші, колегіуми). У другій половині століття поширився класицизм. Високого рівня досягла дерев’яна архітектура.
4. Які шедеври живопису було створено в другій половині XVIII ст.?
До шедеврів належать іконостаси в стилі бароко, портрети роботи Д. Левицького та В. Боровиковського, гравюри А. Тарасевича, а також народні картини «Козак Мамай».
5. Які зміни відбулися в цей час у розвитку української музики?
З’явилася професійна композиторська школа (Березовський, Бортнянський, Ведель), українська музика вийшла на європейський рівень, розвинувся жанр хорового концерту та опери.
6. У чому полягала суперечливість розвитку освіти в 20–90-х рр. XVIII ст.?
Суперечливість полягала в тому, що попри наявність Академії та університету, імперська політика призвела до занепаду початкових шкіл та зменшення грамотності серед простого населення.
7. Що, на твою думку, хотів сказати Сковорода своїм висловом «Світ ловив мене, та не спіймав»?
Я думаю, він хотів сказати, що зумів зберегти свою внутрішню свободу і не піддався спокусам матеріального світу — багатству, кар’єрі чи славі.
8. Які пам’ятки архітектури тобі сподобалися найбільше?
Андріївська церква в Києві (арх. Растреллі) вражає своєю легкістю та гармонією з ландшафтом.
9. У чому полягали особливості розвитку живопису у 20–90 рр. XVIII ст.?
Головною особливістю був перехід від іконопису до світського реалістичного портрета, де увага приділялася характеру людини.
10. Який зі стилів живопису XVIII ст. тобі найбільше сподобався?
Мені найбільше сподобався стиль портретів Боровиковського, бо вони виглядають дуже живими та емоційними.
11. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя?
Тому що вони показують ідеали простого народу, їхній побут, одяг, зброю та мрії про вільне життя, які втілені в образі козака.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Створи колаж, який презентуватиме українську культурну спадщину другої половини XVIII ст.
2. Визнач основні досягнення і проблеми розвитку освіти в Україні в другій половині XVIII ст. Відповідь оформ у таблиці.
| Сфера / Напрямок | Основні досягнення (Що було добре) | Проблеми та негативні зміни (Що стало погано) |
|---|---|---|
| Початкова освіта | На середину століття рівень грамотності був високим. У Гетьманщині працювало 866 українських народних шкіл при церквах, де навчали рідною мовою. Школи були доступні навіть для дітей з бідних сімей (особливо на Лівобережжі та Слобожанщині). В австрійських володіннях (Західна Україна) запровадили навчання рідною мовою в початкових школах завдяки реформам Марії-Терезії. | З ліквідацією Гетьманщини та занепадом козацтва народна школа почала зникати. Через запровадження кріпацтва селяни збідніли і не могли утримувати школи. На Правобережжі освіта контролювалася переважно єзуїтами і була майже недоступною для українських селян. |
| Середня та вища освіта | Діяли колегіуми (Чернігівський, Харківський, Переяславський), які давали добру середню освіту. Києво-Могилянська академія залишалася головним осередком науки та культури. У Львові в 1784 р. відновили університет, при якому діяв «Руський інститут» з українською мовою навчання. У Відні відкрили семінарію «Барбареум» для навчання українців (1776 р.). | Освіта ставала становою — доступною переважно для дітей дворян і шляхти, а не для всіх. Колегіуми з часом перетворювали на духовні семінарії або російські училища. У Російській імперії відкривали гімназії та училища, де навчання велося російською мовою. |
| Спеціалізована освіта | З’явилися перші професійні заклади: медико-хірургічна школа в Єлисаветграді (1787 р.), медичний колегіум у Львові (1773 р.). Відкрито артилерійську школу та штурманське училище в Миколаєві. | Щоб отримати повну медичну освіту та диплом, українцям доводилося їхати до Москви чи Петербурга, оскільки в Україні можливості були обмежені |
| Політика влади та мова | Українці активно долучалися до європейської культури, навчалися в західних університетах. У Львівському університеті певний час викладали українською мовою. | Російська імперія проводила політику русифікації. У Києво-Могилянській академії з 1763 р. навчання повністю перевели на російську мову. Заборонялося друкувати книжки українською говіркою («особливим наріччям»), крім церковних книг. Талановитих українських вчених і викладачів заставляли їхати до Росії. |
3. Підготуй розповідь про видатного митця XVIII ст.
Одним із найвідоміших скульпторів другої половини XVIII століття був Йоганн Георг Пінзель, який працював на території Західної України. Його роботи прикрашали католицькі храми Правобережжя. Стиль Пінзеля — це бароко, для якого характерні емоційність та динамічність композицій.
На жаль, збереглося небагато творів майстра, авторство яких підтверджено документами. До найвизначніших його робіт належать статуї святих Лева й Афанасія та монументальна скульптурна група «Юрій Змієборець», що прикрашає фасад собору Святого Юра у Львові. Ця кінна статуя зображує вершника в нестримному русі, сповненого рішучості перемогти зло, яке уособлює змій. Роботи Пінзеля вважаються вершиною барокової скульптури.