1. Чигиринські походи
1. Кого в 1677 році Османська імперія проголосила гетьманом замість Петра Дорошенка?
У 1677 році Османська імперія проголосила гетьманом замість Петра Дорошенка Юрія Хмельницького, надавши йому титул «князь Сарматії і України, володар Війська Запорозького».
2. Скільки було Чигиринських походів? Які їхні наслідки?
Було два Чигиринських походи: у 1677 та 1678 роках. Перший похід не приніс османам успіху через міцну оборону міста. Під час другого походу в 1678 році Чигирин було зруйновано. Внаслідок походів гетьманська столиця була знищена, а Правобережжя спустошене. Згодом, за Бахчисарайським миром 1681 року, територія між Південним Бугом і Дніпром мала залишатися незаселеною, Лівобережжя і Київ відійшли до Московської держави, а Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля — під контроль Османської імперії.
3. Що таке «Великий згін»? Хто із гетьманів його організував? Чому?
«Великий згін» — це масове, примусове переселення мешканців з правого берега Дніпра на лівий, організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 роках. Метою було позбавити ворога ресурсів і унеможливити подальші наступи османів на Лівобережжя. Внаслідок цього Правобережжя перетворилося на пустку.
Барвограй ідей
Зі спогадів Патріка Гордона (одного з керівників московських військ) про озброєння Чигиринського замка
1. Яким було озброєння Чигиринського замку?
У Чигиринському замку було 45 різноманітних гармат, з яких чотири — дуже довгі, відлиті в Німеччині, ще 10 великих гармат, інші — короткі для стрільби картеччю або легкі польові. Також у замку було 5 мортир (три з них залізні), до 800 ручних гранат і дуже мало бомб. Після облоги залишилося лише 28 бомб і 23 бочки пороху.
2. Зробіть припущення. При яких обставинах можна було його захопити?
Замок можна було захопити за умов тривалої облоги, коли в захисників закінчувалися боєприпаси (бомби, порох, гранати), а також за чисельної переваги нападників і руйнування укріплень артилерією. Виснаження захисників і нестача ресурсів призвели б до падіння оборони.
3. Скористайтесь інтернет-ресурсами й дізнайтеся, що стало причиною захоплення Чигиринського замку в 1678 році.
Причиною захоплення Чигиринського замку в 1678 році стала значна перевага османсько-татарського війська під час другого Чигиринського походу, а також виснаження оборонців замку через тривалу облогу, нестачу боєприпасів і ресурсів. У результаті місто було зруйновано.
2. Георге Дука — останній правобережний гетьман доби Руїни
1. Чому Юрія Хмельницького усунено з гетьманства в 1681 році?
Юрія Хмельницького усунено з гетьманства через те, що він не зміг організувати боєздатну армію та забезпечити постачання припасами османське військо, втратив підтримку у Стамбулі, жорстоко поводився з підданими й мав конфлікти з впливовими мешканцями Кам’янця. Після укладання Бахчисарайського миру османи відкликали його до Стамбула.
2. Коли й чому було припинено існування Правобережної Гетьманщини?
Правобережна Гетьманщина припинила існування у 1683 році, коли після страти Георге Дуки (останнього правобережного гетьмана) ані Османська імперія, ані Річ Посполита більше не призначали гетьманів на Правобережжі. Причиною стало те, що Османська імперія не могла утримувати регіон під контролем, а боротьба між державами виснажила край.
3. Яку угоду уклали Річ Посполита і Московське царство в 1686 році? Що вона передбачала?
У 1686 році Річ Посполита і Московське царство уклали Вічний мир. Він передбачав:
- Лівобережна Гетьманщина, Запорожжя, Київ з околицями визнавалися за Московським царством;
- Північна Правобережна Київщина, Волинь, Галичина відходили до Речі Посполитої;
- Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною;
- Поділля у разі визволення від османів мало перейти до Речі Посполитої;
- За відмову від Києва Річ Посполита отримувала компенсацію 146 тисяч карбованців;
- Православному населенню Речі Посполитої гарантувалося право на вільне віросповідання;
- Московія розривала договори з Османською імперією та Кримським ханством і вступала до Священної ліги проти османів.
Острів цікавинок
1. Як вплинуло підписання Вічного миру на становище українців?
Це призвело до остаточного розколу України, обмеження автономії козацтва, посилення залежності від чужоземних держав і ускладнення становища українського населення, яке опинилося під владою різних держав із різними порядками та обмеженнями.
Юрій Хмельницький кілька разів з’являвся в політичному житті Гетьманщини. Використовуючи наведені ключові дати в його житті, сформулюйте власні висновки про результати його діяльності.
Юрій Хмельницький кілька разів ставав гетьманом, але жодного разу не зміг утримати владу та забезпечити стабільність у країні. Його правління супроводжувалося постійними втручаннями з боку іноземних держав (Московії, Османської імперії), а також внутрішніми конфліктами. У 1677 році його використали османи для зміцнення свого впливу на Правобережжі, але він не зміг організувати боєздатну армію, втратив підтримку і був усунений. Його діяльність призвела до ще більшого послаблення української державності, розколу земель та залежності від чужоземних володарів. У підсумку, Юрій Хмельницький не зміг відновити авторитет гетьманської влади й фактично став знаряддям у руках сильніших держав.
Барвограй ідей
Попрацюйте з картою «Українське козацтво в останній чверті XVII – XVIII століття». Виконайте письмово завдання 1–3.
1. Віднайдіть центри козацьких полків, відновлених у 1685 році відповідно до рішення польського сейму Речі Посполитої.
Центри козацьких полків, відновлених у 1685 році:
- Фастів
- Богуслав
- Корсунь
- Брацлав.
2. Визначте райони козацького повстання 1702–1704 років.
Райони козацького повстання 1702–1704 років охоплювали центральну Київщину, Брацлавщину та Поділля.
3. Відшукайте територію Гетьманщини та її столицю.
Територія Гетьманщини — це Лівобережна Україна (східна частина карти, під контролем Московського царства). Столиця Гетьманщини — Батурин.
3. Правобережне козацтво в останній чверті XVII століття
1. Яку мету переслідувала Річ Посполита, сприяючи залюдненню Правобережжя?
Річ Посполита прагнула організувати захист своїх південних кордонів від нападів кримських татар та османів і відродити господарське життя на Правобережжі, щоб у майбутньому мати з цього зиск.
2. Коли прийняли постанову про відновлення козацьких полків на Правобережжі?
Постанову про відновлення козацьких полків на Правобережжі прийняли у 1685 році.
3. Чому Річ Посполита прагнула скасувати полково-сотенний устрій?
Річ Посполита прагнула скасувати полково-сотенний устрій, бо через діяльність козацьких полків володіння короля та шляхти залишалися фактично недоступними для власників і не приносили очікуваних прибутків. Відновлення шляхетського контролю і ліквідація автономії козацтва були вигідні польській владі.
Барвограй ідей
1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки слова та дати.
Чигирин, Московське царство, 1677, 1678, 1686
2. Складіть із ними речення.
У 1677 та 1678 роках відбулися Чигиринські походи, під час яких османські війська намагалися захопити Чигирин.
У 1686 році було підписано Вічний мир між Московським царством і Річчю Посполитою, що остаточно поділив українські землі.
Дискусія на тему: «Доба Руїни: історичні уроки»
Доба Руїни показала, що внутрішні чвари, боротьба за владу й втручання іноземних держав призводять до втрати незалежності та розколу країни. Українські землі стали об’єктом поділу між сильнішими сусідами, а народ зазнав страждань і переселень. Цей період навчає цінувати єдність, політичну самостійність і відповідальність за майбутнє своєї держави.