1. Які сучасні території називалися Слобідською Україною?
Слобідська Україна охоплювала території сучасних Сумської, Харківської, півночі Луганської, Донецької областей України, а також південь Курської, південно-східну частину Воронезької та південно-західну Білгородської областей Російської Федерації.
2. Назвіть фактори, що зумовили зростання чисельності мешканців Слобожанщини.
Головними факторами були сприятливі природні умови (родючі землі, багаті ліси та річки), а також постійна загроза з боку османів і кримських татар, що змушувала людей шукати безпечніші місця. Масове переселення спричинили політичні події: козацькі війни, Руїна, Білоцерківський договір 1651 року. Московський уряд заохочував переселення, дозволяючи переселенцям користуватися правом займанщини, жити за козацьким звичаєм і не сплачувати податки.
3. Хто й коли здійснював колонізацію краю в XVII столітті?
Формування Слобідської України започатковано в середині — другій половині XVII століття, коли розпочалися масові переселення в цей край козаків, селян, містян з Правобережної та Лівобережної Гетьманщини. Їх тоді називали «викотці» — люди, котрі залишали свої оселі, іноді палили їх, щоб не дісталися ворогові, поривали всі зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на незаселені території.
Острів цікавинок
1. Які міста Слобідської України були засновані українцями?
Українці заснували такі міста Слобідської України: Острогозьк (1652 рік, чернігівські козаки під проводом Івана Дзиковського), Суми, Харків, Лебедин, Зміїв (усі — до середини 50-х років XVII століття).
2. Дізнайтеся про історію виникнення міст Суми, Харків, Лебедин, Зміїв.
- Суми: Засновані у 1652–1655 роках переселенцями з Правобережної України, переважно козаками й селянами. Місто стало центром Сумського козацького полку.
- Харків: Виник у 1654 році як укріплене поселення українських переселенців. Став центром Харківського козацького полку.
- Лебедин: Заснований у 1653–1654 роках українськими козаками та селянами, які переселилися з Правобережної України. Місто стало центром Лебединської сотні Сумського полку.
- Зміїв: Заснований у середині XVII століття, переважно українськими козаками та селянами, які тікали від воєн і переслідувань на Правобережжі.
2. Колонізаційні процеси
1. Чим зумовлювалося масове переселення мешканців Гетьманщини на землі Слобожанщини?
Масове переселення було зумовлене сприятливими природними умовами (родючі землі, багаті на звірину і рибу ліси та річки), прагненням українців до волі та спокійнішого життя, а також постійними війнами й небезпеками на території Гетьманщини. Московський уряд заохочував переселення, щоб захистити кордони від кочовиків і залюднити спустошені землі.
2. На яких умовах українці заселяли землі майбутньої Слобожанщини?
Українці отримували право займанщини — могли обирати для володіння будь-які вільні землі, жити за козацьким звичаєм: створювати полки й сотні, користуватися власним судочинством, не сплачувати податки. Поселенці мали визнавати зверхність московського царя й захищати край від набігів османів і кримських татар. Їхні права закріплювалися царськими грамотами.
3. Назвіть козацькі полки, сформовані на Слобожанщині. Кому вони підпорядковувалися?
На Слобожанщині було створено 5 козацьких полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський, Острогозький. Вони були адміністративно-територіальними й військовими одиницями, підпорядковувалися білгородському воєводі, а полковників затверджував московський цар.
Барвограй ідей
1. Покажіть територію Слобідської України наприкінці XVII століття.
Слобідська Україна охоплювала території сучасних Сумської, Харківської, півночі Луганської та Донецької областей України, а також південь Курської, південно-східну частину Воронезької і південно-західну Білгородської областей Росії.
2. Відшукайте центри слобідських полків.
Центрами слобідських полків були міста: Харків (Харківський полк), Суми (Сумський полк), Охтирка (Охтирський полк), Ізюм (Ізюмський полк), Острогозьк (Острогозький полк).
3. З якими територіями межувала Слобожанщина?
Слобожанщина межувала з Московським царством на півночі, з Кримським ханством на півдні, з Запорозькою Січчю на південному заході, а також з Гетьманщиною на заході.
4. Покажіть місце підпорядкування козацьких полків.
Козацькі полки Слобожанщини підпорядковувалися білгородському воєводі (резеденція в Білгороді), а полковників затверджував московський цар.
5. Пригадайте, як називали Запорозьку Січ у той час. Покажіть, де вона розташовувалася.
Запорозьку Січ у XVII столітті називали Чортомлицькою Січчю.
3. Соціальний устрій, господарство Слобідської України
1. Який стан вважався на Слобожанщині привілейованим?
Привілейованим станом на Слобожанщині були виборні козаки та підпомічники. Виборні заможні козаки несли військову службу, а підпомічники допомагали виборним козакам грішми та провіантом.
2. Чим займалися селяни? Що вирощували?
Селяни були вільними хліборобами, займалися переважно землеробством і скотарством. Вони вирощували жито, пшеницю, овес, ячмінь, гречку, просо, горох, коноплі, льон, кавуни, дині, а також займалися садівництвом, городництвом, вівчарством, млинарством, гуральництвом і бджільництвом.
3. Які були зобов’язання у містян?
Містяни займалися ремеслами, торгівлею, хліборобством, виконували військові повинності, утримували фортеці, постачали для війська смолу, колеса, хомути, сідла. Важливими були ярмарки й транзитна торгівля через Слобожанщину.
Галявина творчості
Разом із Кліо дослідіть історію виникнення Харківського, Сумського, Охтирського, Ізюмського та Острогозького полків. Для дослідження об’єднайтеся в 5 груп. Свої напрацювання оформте в лепбук за такими напрямками: причини виникнення, час створення, очільники, діяльність, наслідки. Свої напрацювання представте в загальному колі.
Харківський полк
Причини виникнення: Харківський полк виник внаслідок переселення українського населення з Лівобережної та Правобережної України на вільні землі Дикого поля. Московський уряд сприяв українському заселенню Слобідської України, оскільки це давало можливість економічно розбудувати вільні простори та мати добру військову силу для оборони південних кордонів від татар.
Час створення: Полк з’явився між 1651 і 1659 роками. Він був остаточно сформований наприкінці 1650-их за царя Олексія Михайловича у складі Бєлгородського розряду.
Очільники: Першим полковником значився Остап Воропай. У 1665-1668 роках на чолі Харківського полку був колишній кошовий Запорозької Січі Іван Сірко. Як визначена військово-територіальна структура полк оформився за урядування Григорія Єрофійовича Донця (1668-1691).
Діяльність: При заснуванні Харківський полк мав у реєстрі 1357 козаків та 17 старшин. Полк виконував оборонні функції як прикордонне поселення на межі Московського царства, Речі Посполитої та Гетьманщини. У 1677 році до полку був приєднаний Балаклійський слобідський козацький полк.
Наслідки: У 1765 році Харківський полк, як і інші слобідські полки, був реформований. На його базі було створено Ізюмський гусарський полк. При цьому на полкових регаліях та пам’ятних нагородних знаках ізюмські гусари ставили рік заснування «1651», підкреслюючи спадкоємність від козацьких полків. Територія Харківського полку увійшла до складу новоствореної Слобідсько-Української губернії, а згодом — Харківської губернії.
Сумський полк
Причини виникнення: Полк почав формуватися з часу заснування Сум переселенцями з Правобережної України внаслідок поразки в Берестецькій битві 1651 року та каральних акцій військ Речі Посполитої.
Час створення: На прапорі Сумського слобідського козацького полку була вказана дата утворення – 1651 рік. Полк остаточно оформився наприкінці 1658 року.
Очільники: Полк заснував полковник Герасим Кондратьєв, який був одним із засновників міста Суми та його першим городовим отаманом (1652-58), пізніше — першим сумським полковником.
Діяльність: Герасим Кондратьєв відіграв значну роль в освоєнні та заселенні Сумщини, заснував кілька населених пунктів. Сумські козаки основною повинністю перед царем мали несіння військової служби, починаючи з 1673 року майже щорічно йшли з царськими військами в походи проти турків.
Наслідки: У 1687 році “за служби, походи та рани” Герасим Кондратьєв був пожалуваний у дворяни по московському дворянському списку. Полк існував до 1765 року, коли був реформований у регулярний гусарський полк.
Охтирський полк
Причини виникнення: Полк засновано переважно з переселенців з Правобережної України в рамках загального процесу українського заселення Слобідської України.
Час створення: Охтирський полк було засновано в 1655-1658 роках. Полковий центр — Охтирка.
Очільники: Першим охтирським полковником був І. Гладкий. Серед відомих полковників були Микола Матвійович, який очолював полк під час Чигиринських походів 1677-1678 років.
Діяльність: У 1732 році полк поділявся на 20 сотень, на його території існувало 13 міст, 63 села і слободи, 11 хуторів. Охтирські козаки брали участь у Чигиринських походах, Кримських походах 1687 та 1689 років, Російсько-турецькій війні 1736-1739 років.
Наслідки: 3 березня 1765 року російська імператриця Катерина II видала указ, що скасовував Слобідські козацькі полки. Після ліквідації полкового поділу територія полку була реорганізована в Охтирську провінцію Слобідсько-Української губернії. Ліквідація також передбачала переведення козацьких посад у загальноросійські армійські або статські чини згідно з Табелем про ранги.
Ізюмський полк
Причини виникнення: Полк виник внаслідок потреби кращої організації управління та оборони східних територій Слобідської України.
Час створення: У 1688 році Ізюмський полк виділився з Харківського козацького полку. Полковий центр — Ізюм.
Очільники: До полку перейшли всі привілеї харківського полку. До 1691 року полкове місто Ізюм було фактичним центром не тільки ізюмського полку, а ще й Харківського козацького полку.
Діяльність: До полку відійшли 25 міст і містечок та 54 села. У 1732 році полк складався з 17 сотень. Ізюмський полк брав участь в Азовських походах 1695-1696 років, Північній війні.
Наслідки: У 1732 році в полку була запроваджена постійна рота на чолі з капітаном з чином російського армійського поручика. Після ліквідації полкового поділу у 1765 році полк був реорганізований в регулярний Ізюмський гусарський полк російської армії.
Острогозький полк
Причини виникнення: Полк засновано українськими козаками-переселенцями з Наддніпрянщини, які прийшли на притоки Дону через постійні війни з поляками та турками. Московська держава запрошувала українських козаків для оборони південних кордонів від татарських нападів.
Час створення: Острогозький полк було засновано у 1652 році. Це був перший слобідський полк, сформований на Слобожанщині у 1652-1658 роках.
Очільники: Полк заснував полковник Іван Дзиковський (Зіньківський), який на чолі великого загону переселенців (близько 2000 осіб) з Чернігівщини прибув на Слобідську Україну та 21 березня 1652 року заснував місто Острогозьк.
Діяльність: У 1670 році вибухнуло повстання в Острогозькому полку, пов’язане з селянською війною під проводом Степана Разіна. Повстання очолив полковник Іван Дзиковський, який підтримував контакти зі Степаном Разіним з 1667 року.
Наслідки: Повстання було придушене, Дзиковського стратили, а його майно конфісковано. Після ліквідації козацького самоврядування на Слобідській Україні 1765 року полк був розформований, його козаки склали основу Острогозького гусарського полку російської армії.