§15. Козацькі повстання 20-30-х рр. XVII ст.

Назад до змісту

1. Зростання соціального напруження на українських землях у 20-х pp. XVII ст.

➡️ Які події та явища на українських землях у цей період спричинили виникнення козацьких повстань?

Виникнення козацьких повстань у 20-30-х роках XVII століття було спричинене кількома причинами.

Після Хотинської війни, де козаки відіграли вирішальну роль, влада Речі Посполитої не виконала даних їм обіцянок. Козацький реєстр скоротили до 3 тисяч осіб, а решта воїнів мали повернутися під владу панів. Це викликало велике невдоволення.

Одночасно погіршувалися умови життя селян і міщан, що призвело до їх “покозачення” — вони не визнавали владу і проголошували себе козаками. Також шляхта, за підтримки уряду, активно розширювала свої володіння на південноукраїнські землі, які козаки вважали своїми.

Козаки зверталися до короля з проханнями зберегти їхні давні вольності, збільшити реєстр та скасувати Берестейську унію, узаконивши православну церкву, але влада їх ігнорувала. Додатково, уряд намагався заборонити козакам здійснювати морські походи проти Османської імперії, що загострювало конфлікт.

➡️ Працюємо в парах. 1. Визначте важливість проблем, які спричинили повстання, для українського козацтва. 2. Висловіть припущення, чи могла влада Речі Посполитої уникнути повстань. Що для цього було необхідно зробити?

1. Важливість проблем, що спричинили повстання, для козацтва.

Проблеми були критично важливими, бо загрожували самому існуванню козацтва як стану. Головними були:

• Втрата особистої свободи та повернення у кріпацтво для тих, хто був поза реєстром.
• Релігійні утиски православної віри.
• Захоплення шляхтою земель, які козаки вважали своїми.

2. Чи могла влада Речі Посполитої уникнути повстань?

Так, влада Речі Посполитої могла б уникнути повстань, якби дотримувалася своїх обіцянок, йшла на компроміси щодо збільшення реєстру та релігійних питань, і не намагалася силою приборкати козацтво, а натомість інтегрувала його у державну систему.

2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.

➡️ Визначте основні події та результати польсько-козацького конфлікту 1625 р.

У вересні 30-тисячне військо Речі Посполитої на чолі з гетьманом Станіславом Конецпольським вирушило з міста Бар для придушення повстанських загонів козаків, селян і міщан. Козакам, яких очолив гетьман Марко Жмайло, довелося відступати. Вирішальна битва відбулася біля Курукового озера, де козаки зайняли оборону в укріпленому таборі. Після невдалого штурму та настання холодів обидві сторони почали переговори.

Результатом конфлікту стало підписання Куруківської угоди в листопаді 1625 року новим, більш поміркованим гетьманом Михайлом Дорошенком. Її основні умови були такими:

• Усіх учасників повстання звільняли від покарання.
• Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.
• Козаки, що не потрапили до реєстру, мали повернутися під владу панів.
• Створювалися шість територіальних полків: Корсунський, Черкаський, Білоцерківський, Чигиринський, Канівський та Переяславський.
• Козакам заборонялося здійснювати походи проти Кримського ханату й Османської імперії та втручатися в релігійні справи.
• За козаками зберігали право обирати гетьмана, але затверджувати це рішення мав король.

Хоча угода і збільшила реєстр, вона не задовольнила більшість козацтва, і з 1628 року на Січі почало формуватися непідконтрольне уряду нереєстрове козацтво, яке обирало власного гетьмана.

3. Козацьке повстання T. Федоровича (Трясила) 1630 р.

➡️ У чому, на вашу думку, полягали особливості козацького повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.?

Повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила) у 1630 році було особливим, бо його розпочали нереєстрові козаки, які виступили проти власного гетьмана-зрадника Григорія Чорного і стратили його. Цей виступ мав чітку мету — не лише захистити православну віру, а й звільнитися від польської влади, що надавало йому національно-визвольного характеру. Ключовою подією стала знаменита «Тарасова ніч» — успішна нічна атака на штаб польського командувача під Переяславом. Хоча повстання змусило владу піти на поступки й збільшити реєстр до 8 тисяч козаків за Переяславською угодою, воно не вирішило головних проблем.

4. Козацьке повстання І. Сулими 1635 р.

➡️ Чим було спричинене та як завершилося повстання І. Сулими 1635 р.?

Повстання Івана Сулими було спричинене намаганням влади Речі Посполитої приборкати Запорозьку Січ, зокрема будівництвом фортеці Кодак на Дніпрі. Ця фортеця, споруджена в 1635 році, мала перекрити шлях утікачам на Січ і контролювати козаків. У відповідь на це, в серпні 1635 року козаки на чолі з гетьманом нереєстрового козацтва Іваном Сулимою захопили та зруйнували Кодак.

Завершилося повстання поразкою. Владі вдалося придушити виступ, а самого Івана Сулиму та його сподвижників зрадили й схопили козаки-реєстровці. Їх видали уряду, після чого ватажка повстання стратили у Варшаві.

5. Козацьке повстання 1637-1638 рр.

➡️ Чим повстання 1637—1638 рр. відрізнялося від попередніх козацьких повстань?

Повстання 1637–1638 років відрізнялося від попередніх кількома ключовими рисами:

• Масштаб і тривалість: Це був не один виступ, а ціла серія бойових дій, що тривали майже рік. Повстання мало трьох очільників, які змінювали один одного: спочатку Павло Бут (Павлюк), потім Яків Острянин (Остряниця) і, нарешті, Дмитро Гуня.
• Внутрішній конфлікт: Одним із гасел повстанців було знищення «зрадників-старшин», що свідчить про глибокий розкол усередині самого козацтва. Зрештою, саме старшина видала Павла Бута полякам.
• Жорстоке придушення і наслідки: На відміну від попередніх повстань, які завершувалися компромісними угодами (як Куруківська чи Переяславська), цей виступ був жорстоко придушений. Його поразка призвела до ухвалення «Ординації Війська Запорозького» 1638 року, яка повністю скасовувала козацькі права, привілеї та самоврядування, що було значно суворішим покаранням, ніж раніше.
• Відсутність єдності: Повстанські загони діяли роз’єднано та були погано озброєні, що стало однією з причин поразки у вирішальній битві під Кумейками.

6. Прийняття «Ординації Війська Запорозького.»

➡️ Чи могли положення «Ординації Війська Запорозького.?» забезпечити тривалий мир і спокій на тогочасних українських землях? Поясніть свою думку.

Ні, положення «Ординації Війська Запорозького» не могли забезпечити тривалий мир і спокій на українських землях.

Цей документ був не компромісом, а покаранням для козаків. Він повністю скасовував усі їхні права та привілеї, забороняв обирати власного гетьмана та старшину і ліквідовував козацьке судочинство. По суті, влада хотіла перетворити вільних козаків на «простий народ, обернений в хлопів», тобто на кріпаків.

Хоча після прийняття «Ординації» настав період, який поляки назвали «золотим спокоєм», це було лише тимчасове затишшя. Насправді ліквідація козацького самоврядування викликала величезне обурення та напруження серед козацтва. Це невдоволення накопичувалося і через десять років, у 1648 році, вибухнуло у вигляді могутнього повстання під проводом Богдана Хмельницького, що доводить, що «Ординація» лише погіршила ситуацію, а не вирішила її.

➡️ Працюємо з джерелом З «Ординації Війська Запорозького.» (1638 р.)

1. Чим сейм обґрунтовував необхідність покарання реєстрових козаків?

Сейм обґрунтовував необхідність покарання козаків тим, що їхня «сваволя так розгнуздалася», що для її приборкання довелося використовувати війська. На думку влади, козаки становили «страшну небезпеку від Речі Посполитої», а через свої «заколоти» (повстання) втратили всі права та привілеї, які їм колись надали.

2. Чи могли зазначені заходи покращити ситуацію на українських землях? Поясніть свою думку.

Ні, ці заходи не могли покращити ситуацію, а лише погіршили її. Повністю скасовуючи всі козацькі права, виборність старшини, судочинство та намагаючись перетворити козаків на «хлопів» (кріпаків), влада не вирішувала проблеми, а лише застосовувала силу. Це привело до тимчасового затишшя, відомого як «золотий спокій». Проте таке приниження та руйнування традиційного козацького самоврядування викликало величезне невдоволення. Це напруження накопичувалося і через десять років призвело до початку великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

значення козацьких повстань 20—30-х pp. XVII ст. для козацтва та всього тогочасного українського суспільства.

Козацькі повстання 20–30-х років XVII століття, хоч і зазнали поразки, мали величезне значення.

Для козацтва це був період безперервної боротьби за свої права, військовий досвід та усвідомлення себе як окремого стану. Козаки показали, що є єдиною силою, здатною зі зброєю в руках протистояти владі Речі Посполитої. Незважаючи на тимчасові успіхи, як-от збільшення реєстру, фіналом цієї боротьби стала жорстока «Ординація», яка ліквідувала їхні вольності.

Для українського суспільства ці повстання стали чимось більшим, ніж просто боротьбою за козацькі інтереси. Козаки перетворилися на захисників православної віри, а їхні гасла про звільнення від польської влади знаходили підтримку серед селян і міщан. Таким чином, ці виступи набули національно-визвольного характеру.

Отже, хоч повстання і були придушені, вони стали своєрідною підготовкою до майбутньої великої війни.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Хто очолював козацьке повстання в 1635 р.?

Козацьке повстання 1635 року очолював гетьман нереєстрового козацтва Іван Сулима.

2. У чому полягало зростання соціальної напруженості у 20-х pp. XVII ст.?

Зростання соціальної напруженості в 20-х роках XVII століття було викликано кількома причинами. Після Хотинської війни влада Речі Посполитої не виконала своїх обіцянок перед козаками і наказала скоротити реєстр до 3 тисяч, а решта мали повернутися до панів. Через це багато селян і міщан почали “покозачуватися”, відмовляючись коритися місцевій владі. Козаки також вимагали скасування Берестейської унії та узаконення православної церкви, але уряд ігнорував їхні прохання.

3. Які обмеження накладала на українське козацтво «Ординація Війська Запорозького.»?

«Ординація Війська Запорозького» 1638 року накладала на козацтво суворі обмеження:

• Скасовувалися всі права та привілеї реєстровців.
• Заборонялося обирати гетьмана з козацького середовища; замість нього призначався королівський комісар, якому належала вся військова та судова влада.
• Ліквідовувалася виборність старшини та козацьке судочинство.
• Козацький реєстр обмежувався до 6 тисяч осіб.
• Козаків, що не увійшли до реєстру, прирівнювали до селян-кріпаків (“хлопів”).

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з перебігом козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст., і поясніть, що саме в них відбувалося.

Можу перелічити їх і пояснити, які події там відбувалися, згідно з текстом:

• Бар (на Поділлі) — у вересні 1625 року звідси почало наступ 30-тисячне коронне військо на чолі з гетьманом Станіславом Конецпольським.
• Крилов — біля цього міста у 1625 році об’єднані козацькі загони під проводом Марка Жмайла створили укріплений табір.
• Курукове озеро — сюди відступили повстанці Марка Жмайла після битви під Криловим. Тут у листопаді 1625 року було підписано Куруківську угоду.
• Черкаси — у березні 1630 року повстанці на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) захопили це місто і стратили гетьмана реєстровців Григорія Чорного за зраду.
• Корсунь, Канів, Переяслав — ці міста були захоплені повстанцями Т. Федоровича у 1630 році.
• Переяслав — тут відбулася вирішальна битва повстання 1630 року, зокрема знаменита “Тарасова ніч”, під час якої козаки знищили “Золоту роту” поляків. Згодом тут було укладено Переяславську угоду.
• Фортеця Кодак — збудована урядом у 1635 році для контролю над Січчю. У серпні того ж року її захопив і зруйнував загін козаків на чолі з Іваном Сулимою.
• Кумейки (біля Канева) — у грудні 1637 року тут відбувся бій, у якому повстанці під проводом Павла Бута (Павлюка) зазнали поразки від урядових військ.
• Говтва — у квітні 1638 року повстанці на чолі з Яковом Острянином здобули перемогу над коронним військом.
• Жовнин — під цим містом у 1638 році відбулися запеклі бої, після яких Я. Острянин відступив на територію Московського царства.
• Урочище Старець — тут, в укріпленому таборі, тримали оборону залишки повстанців на чолі з Дмитром Гунею, але врешті-решт здалися.

5. Розв’яжіть історичну задачу. За додатковими джерелами з’ясуйте, хто з наведених діячів був сучасником козацьких повстань 20—30-х pp. XVII ст. і яких саме: Михайло Рогоза, Йосиф Велямин Рутський, Йов Борецький, Петро Могила.

Сучасниками козацьких повстань 20-30-х років XVII століття були:

• Йосиф Велямин Рутський (роки життя бл. 1574-1637). Він був сучасником повстань Марка Жмайла (1625), Тараса Федоровича (1630) та Івана Сулими (1635).
• Йов Борецький (роки життя бл. 1560-1631). Він був сучасником повстань 1625 і 1630 років. У тексті є пряма згадка, що він звертався до повстанців Т. Федоровича із закликом захищати православну віру.
• Петро Могила (роки життя 1596-1647). Він був сучасником усіх козацьких повстань цього періоду (1625, 1630, 1635, 1637-1638 рр.).

Михайло Рогоза (помер у 1599 р.) не був сучасником цих подій, оскільки жив раніше.

6. Працюємо разом. Метод «Барометр». Чи погоджуєтеся ви з твердженнями? Поясніть чому.

1) Висунуті козацтвом у 20—30-х рр. XVII ст. гасла забезпечували йому підтримку значної частини населення тогочасного українського суспільства.

Так, я погоджуюся. Гасла повстанців знаходили відгук у суспільстві, оскільки вони стосувалися не лише станових інтересів козацтва, а й захисту православної віри від утисків та звільнення від польської влади. Наприклад, Т. Федорович закликав українців приєднуватися до боротьби для захисту віри, а П. Бут виступав під гаслами боротьби з “ляхами” та захисту “золотих вольностей”. Процес “покозачення” селян і міщан також свідчить про широку підтримку козацьких виступів.

2) Козацтво в цей період продемонструвало свою здатність стати на чолі українського національно-визвольного руху.

Частково погоджуюся. Козацтво справді було єдиною силою, здатною організувати масштабні збройні виступи проти влади Речі Посполитої і очолити боротьбу. Однак, попри масову підтримку, ці повстання зазнали поразки через погану озброєність, роз’єднаність загонів та зраду частини козацької старшини, яка йшла на угоди з урядом. Отже, козацтво продемонструвало свій потенціал як лідера, але в цей період йому ще бракувало єдності та ресурсів для досягнення перемоги. Ці повстання стали важливим етапом, що підготував ґрунт для майбутньої Хмельниччини.

✍️ Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте невеликі інсценівки, що відображають епізоди козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст.

Сцена 1: “Тарасова ніч” (за повстанням 1630 р.)

Дійові особи:

• Тарас Федорович (Трясило) — гетьман, рішучий і впевнений.
• Два козаки-розвідники.

Місце дії: Козацький табір під Переяславом, ніч. Горить багаття.

Сюжет: Розвідники повертаються і доповідають гетьману, що польський штаб, де перебуває “Золота рота”, погано охороняється. Трясило віддає наказ зібрати невеликий загін для раптового нічного нападу, щоб покарати пихату шляхту. Він говорить коротку, але натхненну промову про те, що ця ніч увійде в історію.

Сцена 2: “Здобуття Кодака” (за повстанням 1635 р.)

Дійові особи:

• Іван Сулима — гетьман нереєстрового козацтва, сміливий і хитрий.
• Кілька козаків-запорожців.

Місце дії: Під стінами фортеці Кодак, ніч.

Сюжет: Сулима зі своїми козаками під покровом темряви підкрадається до фортеці. Він пояснює, що Кодак — це “кістка в горлі” для Січі, яка заважає втікачам і блокує Дніпро. Козаки тихо знімають варту, проникають у фортецю і зненацька нападають на гарнізон найманців. Сцена завершується перемогою козаків і вигуком Сулими про те, що воля знову відкрита.

Сцена 3: “Розмова в гетьманській ставці” (за подіями 1637 р.)

Дійові особи:

• Павло Бут (Павлюк) — новообраний гетьман.
• Старий досвідчений козак.
• Молодий запальний козак.

Місце дії: Січ.

Сюжет: Молодий козак закликає негайно йти на поляків, щоб “повернути золоті вольності” і захистити православну віру. Старий козак застерігає, що повстанські загони діють роз’єднано і погано озброєні. Павло Бут вислуховує обох, а потім приймає рішення виступати, закликаючи всіх до єдності та обіцяючи боротися до кінця за козацькі права.

8. Працюємо в парах. Розіграйте уявні діалоги з оцінкою козацьких повстань цієї доби між представниками різних соціальних станів та етнічних груп.

Діалог 1: Польський шляхтич і український селянин

Місце: На дорозі біля спаленого маєтку.

Шляхтич (зверхньо): Знову це козацьке свавілля! Через цих бунтівників ні спокою, ні порядку. Розгромили мій маєток, челядь розбіглася, а деякі й самі в козаки подалися! Їх треба приборкати раз і назавжди!

Селянин (з острахом, але з надією в голосі): Для вашої милості це бунт, а для нас — надія. Козаки за віру православну стоять, від панів захищають. От і мій сусід, не витримавши знущань, на Січ утік. Може, хоч там знайде вільне життя.

Діалог 2: Реєстровий козак і нереєстровий (випищик)

Місце: Корчма в Черкасах.

Реєстровець: І навіщо було піднімати це повстання? Тільки біду накликали. Я отримую платню від короля, маю свої права за Куруківською угодою. А через вас тепер і нас усіх можуть покарати.

Випищик (гнівно): Платню? А про нас ти подумав, кого з реєстру виписали і знову в панське ярмо хочуть загнати? Ти сидиш у теплі, а наших братів пани грабують. Ми боремося не проти тебе, а за волю для всіх, і за віру, яку утискають! Трясило правильно зробив, що покарав зрадника Чорного!

Діалог 3: Єврейський крамар і кримський татарин

Місце: На ринку в прикордонному містечку.

Крамар (зітхаючи): Знову війна, знову повстання… Торгівля стала, дороги небезпечні. І поляки грабують, і козаки… Немає спокою. Коли вже ці пани домовляться і дадуть простим людям жити й працювати?

Татарин (з хитрою посмішкою): Для тебе це біда, а для мене — можливість. Поки “уруси” б’ються з “ляхами”, Річ Посполита слабшає. Можна буде добре повоювати і ясир узяти. А козаки… сьогодні вони вороги, а завтра можуть стати союзниками проти короля. Подивимось, куди вітер подме.

9. Працюємо разом. Метод «Спільний проєкт». Складіть таблицю «Козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст.». Зазначте дати повстань, їхні причини, керівників, основні події, результати й наслідки. Зробіть висновок про спільне та відмінне козацьких повстань.

Висновок

Спільне:

• Усі повстання були спричинені невиконанням урядом Речі Посполитої своїх обіцянок, обмеженням козацьких прав та вольностей, скороченням реєстру та соціально-релігійним гнітом.
• Рушійною силою виступали нереєстрові козаки, покозачені селяни та міщани.
• Усі повстання зазнали поразки, а їхні ватажки були або усунуті, або страчені.

Відмінне:

• Масштаб повстань та територія їх поширення були різними. Наприклад, повстання Івана Сулими було локальним і спрямованим проти фортеці Кодак.
• Наслідки повстань відрізнялися. Якщо перші виступи призводили до тимчасових поступок з боку влади (збільшення реєстру), то повстання 1637–1638 років завершилося повною ліквідацією козацького самоврядування через «Ординацію Війська Запорозького».