1. Козацтво і православні церква: боротьба за відновлення православної ієрархії
➡️ Оцініть роль українського козацтва в боротьбі за відновлення православної ієрархії.
Українське козацтво відіграло вирішальну роль у боротьбі за відновлення православної ієрархії, перетворившись на захисника православної віри та церкви. Коли на початку 20-х років XVII століття виникла потреба відновити православну ієрархію, влада Речі Посполитої не давала на це згоди.
Саме козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним використали приїзд до Києва Єрусалимського патріарха Теофана III. Вони забезпечили йому охорону, і на прохання козаків, шляхти та міщан у 1620 році патріарх висвятив Йова Борецького на київського митрополита, а також інших єпископів. Таким чином, завдяки підтримці та захисту козацтва православну ієрархію було відновлено, хоча офіційного визнання з боку польського короля довелося чекати до 1632 року.
➡️ Проаналізуйте роль козацтва в боротьбі за відновлення православної ієрархії.
Козацтво було головною силою, яка допомогла відновити православну ієрархію. Саме на прохання козаків у 1620 році патріарх висвятив нового київського митрополита Йова Борецького та інших єпископів. Таким чином, завдяки рішучим діям та захисту козацтва православна церква знову отримала своїх вищих керівників.
➡️ Працюємо з джерелами
Що в листі відстоював Йов Борецький?
У своєму листі Йов Борецький захищав право православних мати власного митрополита та єпископів, яких було висвячено нещодавно. Він стверджував, що це не є бунтом чи зрадою, а необхідністю для захисту православної віри від постійних утисків та переслідувань.
Про що йдеться у джерелі?
У «Пунктах для заспокоєння руського народу» йдеться про надання прав православним (неунійцям). Документ гарантував їм свободу віросповідання, право будувати й ремонтувати церкви, повертав Софійський собор у Києві та закріплював право обирати митрополита представниками руської шляхти та духовенства.
2. Реформи митрополита Петра Могили
➡️ Чи можна стверджувати, що церковні реформи Петра Могили позитивно вплинули не лише на православну церкву, а й на все тогочасне українське суспільство? Чому?
Так, можна стверджувати, що реформи Петра Могили мали позитивний вплив на все українське суспільство.
По-перше, він домігся офіційного визнання православної церкви владою, що дало православним вірянам свободу віросповідання, право обіймати посади в міських урядах, будувати церкви, школи та друкарні. По-друге, заснування Києво-Могилянського колегіуму в 1632 році стало величезним внеском в освіту, оскільки цей заклад давав якісну європейську освіту не лише майбутнім священникам, а й світській молоді. Крім того, Петро Могила дбав про збереження культурної спадщини: за його кошти було відреставровано Софійський собор та споруди Києво-Печерської лаври, а також повернуто церкві захоплені унійцями храми.
Скільки років від заснування Києво-Могилянського колегіуму минуло на рік випуску банкноти?
Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році, а банкнота випущена у 2015 році. Отже, на рік випуску банкноти минуло 383 роки (2015 – 1632 = 383).
3. Києво-могилянський колегіум
➡️ Як було засновано Києво-Могилянський колегіум?
Києво-Могилянський колегіум було засновано у 1632 році шляхом об’єднання двох шкіл: Київської братської, що існувала з 1615 року, та лаврської школи, яку заснував Петро Могила в Києво-Печерській лаврі восени 1631 року. Покровителем і засновником нового навчального закладу, що отримав назву Києво-Братський або Києво-Могилянський колегіум, став сам Петро Могила.
➡️ Працюємо з джерелом
Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, у чому автор убачав мету створення Києво-Могилянського колегіуму.
Микола Костомаров вбачав мету створення Києво-Могилянського колегіуму у двох аспектах. По-перше, це була релігійна мета — виховати освічених людей, як духовних, так і світських, які могли б захищати православну церкву. По-друге, це була національна мета — підтримка та відродження “руської народності”, оскільки в той час поняття православного було нерозривно пов’язане з поняттям “руського” (українця).
➡️ За додатковими джерелами ознайомтеся з історією Києво-Могилянського колегіуму та підготуйте повідомлення про це
Києво-Могилянський колегіум, заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою, став одним із найвизначніших навчальних закладів свого часу. Його створення було відповіддю на потребу православної інтелігенції мати власну конкурентоспроможну систему освіти.
Колегіум утворився внаслідок об’єднання двох шкіл: Київської братської, що діяла з 1615 року, та новоствореної Лаврської школи, заснованої Петром Могилою у 1631 році при Києво-Печерській лаврі. Щоб уникнути конкуренції та суперечностей, Петро Могила ініціював їх злиття, а також заручився підтримкою козацтва, яке взяло новий навчальний заклад під свою опіку.
Навчання в колегіумі тривало 12 років і було організоване за зразком європейських університетів, хоча й стикалося з протидією з боку влади Речі Посполитої.
Києво-Могилянський колегіум мав філії в інших містах, зокрема у Вінниці, Гощі та Кременці, а серед його викладачів були видатні вчені того часу, як-от Сильвестр Косів та Інокентій Гізель. Заклад виховав ціле покоління освічених діячів, які могли захищати православну віру та відроджувати українську культуру.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Про українське козацтво як захисника ідентичності свого народу:
Українське козацтво було справжнім захисником православної віри, яка була невід’ємною частиною ідентичності нашого народу. Коли влада Речі Посполитої не дозволяла відновити православну ієрархію, саме козаки на чолі з Петром Сагайдачним у 1620 році взяли під охорону патріарха Теофана III. Це дозволило висвятити нового митрополита та єпископів, що фактично врятувало і відновило православну церкву в Україні.
Про значення реформ Петра Могили для православної церкви:
Реформи митрополита Петра Могили мали величезне значення, бо вони навели лад у церковному житті. Він посилив дисципліну, впорядкував відносини з братствами та обмежив вплив світських патронів. Створення “Православного ісповідання віри” та “Требника” допомогло чітко визначити основи віровчення та обрядів. Ці реформи значно зміцнили її авторитет та вплив в українському суспільстві.
Про Києво-Могилянський колегіум як культурно-освітній центр:
Києво-Могилянський колегіум був найважливішим культурно-освітнім центром свого часу. Заснований Петром Могилою, він давав освіту європейського рівня, а навчання тривало 12 років. Викладання латиною, вивчення філософії та богослов’я, а також наявність філій в інших містах робили його центром науки та просвітництва, який мав вплив на весь регіон.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Що зробило українське козацтво, очолюване П. Конашевичем-Сагайдачним, для захисту православної церкви?
Українське козацтво на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним стало на захист православної віри, яка була важливою частиною його ідентичності. У 1620 році козаки забезпечили охорону Єрусалимському патріарху Теофану III під час його візиту до Києва. Завдяки цьому захисту патріарх на прохання козаків, міщан та шляхти висвятив нового київського митрополита Йова Борецького та нових єпископів, що дозволило відновити православну ієрархію, попри заборону влади Речі Посполитої.
2. Як ви вважаєте, чи було потрібне реформування православної церкви, здійснене Петром Могилою? Чому?
Так, я вважаю, що реформи Петра Могили були дуже потрібними. На той час у церковному житті було багато безладу. Реформи допомогли навести лад: митрополит упорядкував церковне життя, посилив дисципліну серед священників, встановив чіткі правила для єпископів та обмежив вплив світських покровителів (“права патронату”) на церковні справи. Також, завдяки створенню нового православного катехизису та “Требника”, було уніфіковано основи віровчення та обрядовості. Ці зміни позитивно вплинули не лише на церкву, а й на все українське суспільство, зміцнивши позиції православ’я.
3. Укажіть особливості, що характеризують Києво-Могилянський колегіум як заклад освіти.
Києво-Могилянський колегіум, заснований у 1632 році шляхом об’єднання Київської братської та лаврської шкіл, був унікальним для свого часу навчальним закладом.
- Засновник і покровитель: Його засновником і покровителем був митрополит Петро Могила.
- Навчальна програма: Програма нагадувала єзуїтські колегіуми та була побудована за зразком найкращих європейських закладів освіти.
- Тривалість навчання: Повний курс навчання тривав 12 років і був поділений на сім класів (шкіл).
- Структура освіти: Навчання поділялося на три ступені: нижчий (вивчення мов та “семи вільних мистецтв”), середній (поетика та риторика) та вищий (філософія і богослов’я).
- Мови викладання: Викладання велося переважно латиною, також вивчали церковнослов’янську та грецьку мови.
- Студенти: Учнів вищих класів називали спудеями (студентами).
- Філії: Колегіум мав свої відділення в інших містах, зокрема у Вінниці, Гощі та Кременці.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу місця діяльності відділень Києво-Могилянського колегіуму на українських землях.
Києво-Могилянський колегіум мав свої школи (відділення), що працювали за його програмою, у Вінниці, Гощі та Кременці.
5. Розв’яжіть хронологічні задачі.
1) Пошта України випустила марку до 400-річчя від дня народження митрополита Петра Могили. За додатковими джерелами з’ясуйте, коли це відбулося.
Петро Могила народився 1596 р., тож 400‑річчя припадало на 1996 р.; ювілейні випуски приурочують саме до цієї дати (1996).
2) Чи існує зв’язок між зверненням влади Речі Посполитої по допомогу до українського козацтва після поразки в битві під Цецорою та боротьбою за визнання відновлення ієрархії православної церкви? Поясніть свою думку. Скільки років розділяє ці події?
Так, поразка під Цецорою (1620) змусила владу рахуватися з козаками; того ж 1620 р. Теофан III відновив православну ієрархію, а офіційне визнання відбулося 1632 р.; між битвою і відновленням — 0 років, між битвою і визнанням — 12 років.
6. Працюємо в парах. Метод «Плакат думок». Створіть словесно-візуальний образ боротьби за відновлення православної ієрархії.
Назва: “1620: Козацтво повертає православну церкву!”
У центрі: Зображення гетьмана Петра Сагайдачного та озброєних козаків, які щільним кільцем охороняють Єрусалимського патріарха Теофана ІІІ під час богослужіння у Києві.
Навколо центрального малюнка — хмаринки з написами:
- “Причина: Влада Речі Посполитої не визнає нашу церкву!”.
- “Дія: Захист патріарха Теофана ІІІ козаками”.
- “Результат: Висвячено митрополита Йова Борецького та єпископів!”.
- “Гасло: Віра і воля – наша сила!”.
7. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Поясніть, чи могла мати інші форми боротьба тогочасного українського населення за відновлення православної ієрархії.
Я вважаю, що в тих умовах боротьба навряд чи могла мати іншу успішну форму, крім збройної підтримки козацтва.
Тому що влада Речі Посполитої вперто не давала згоди на відновлення ієрархії, і будь-які прохання чи звернення, скоріш за все, були б проігноровані.
Прикладом є те, що саме збройний захист козацтва на чолі з Сагайдачним дозволив патріарху Теофану III провести висвячення. І навіть після цього влада не визнавала нових ієрархів ще 12 років, аж до 1632 року.
Отже, без військової сили козаків, яка була єдиним вагомим аргументом, мирна чи дипломатична боротьба, найімовірніше, не принесла б результату.
✍️ Оцінюємо і створюємо
8. Уявіть, що ви маєте можливість взяти інтерв’ю у Петра Могили. Які запитання ви б поставили? Спрогнозуйте відповіді на них.
Моє запитання: Пане митрополите, що спонукало вас, людину знатного роду, яка мала досвід у військовій справі, присвятити своє життя служінню церкві?
- Його прогнозована відповідь: Я бачив, у якому занепаді перебувала наша православна віра. Після служби у війську я зрозумів, що захищати свій народ можна не лише зброєю, а й словом та вірою. Моя душа прагнула служити Богу та допомогти відновити авторитет і порядок у православній церкві, яка потерпала від утисків та внутрішнього безладу.
Моє запитання: Яку головну мету ви ставили перед собою, коли засновували Києво-Могилянський колегіум?
- Його прогнозована відповідь: Наша земля потребувала освічених людей, які могли б на рівних сперечатися з єзуїтськими та протестантськими вченими. Я хотів створити такий навчальний заклад, який би давав найкращу європейську освіту, але при цьому виховував би молодь у православній вірі. Колегіум мав стати осередком науки та культури, з якого виходили б майбутні лідери нашої церкви та суспільства.
Моє запитання: Ваші реформи змінили церковне життя. Які з них ви вважаєте найважливішими?
- Його прогнозована відповідь: Найперше, я навів лад у церковній ієрархії, встановивши чіткі правила для єпископів та священників. Важливим було й обмеження “права патронату”, щоб світські особи не втручалися у церковні справи. А створення “Требника” та “Православного ісповідання віри” дозволило об’єднати вірян навколо єдиного вчення та обрядів, що зміцнило нашу церкву зсередини.
9. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до експозиції віртуального музею за темою: “Києво-Могилянський колегіум”.
Для віртуального музею “Києво-Могилянський колегіум” я б запропонував такі експонати:
- 3D-модель Староакадемічного корпусу. Можна було б створити віртуальну модель головної будівлі колегіуму, щоб кожен міг “прогулятися” її коридорами.
- Інтерактивна карта. На карті України позначити Київ та міста, де діяли філії колегіуму: Вінницю, Гощу та Кременець. При натисканні на місто з’являлася б коротка інформація про його освітній осередок.
- Цифрова копія “Требника” Петра Могили (1646 р.). Відвідувачі могли б віртуально переглянути сторінки цієї важливої богослужбової книги.
- Галерея портретів викладачів. Зобразити портрети видатних професорів, таких як Сильвестр Косів, Інокентій Гізель, Єпіфаній Славинецький, з короткими біографіями.
- Інтерактивний розклад занять. Створити візуалізацію 12-річного курсу навчання, де можна було б побачити, які предмети вивчали в кожному з семи класів – від граматики та риторики до філософії та богослов’я.