§16. Передумови, причини та початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Назад до змісту

1. Передумови та причини

➡️ Чи можна вважати, що ситуація, яка склалася в цей час на теренах України, становила загрозу соціального вибуху? Поясніть свою думку.

Так, ситуацію на теренах України в середині XVII століття можна вважати такою, що становила загрозу соціального вибуху. Це сталося через загострення суперечностей у різних сферах суспільного життя.

• Соціально-економічна сфера: Через збільшення володінь польської шляхти посилювався визиск селян. Також погіршилося життя міщан і реєстрових козаків, чиїми становими інтересами влада нехтувала.
• Релігійна сфера: Попри проголошену свободу віросповідання, утиски православних не припинялися. Релігійні обмеження об’єднували різні верстви населення у протестах проти влади.
• Політичне становище: Українське населення, яке усвідомлювало себе спільнотою з власними культурними традиціями, не бачило можливостей для повноцінного розвитку в складі Речі Посполитої.
• Психологічні передумови: Насильство з боку землевласників, орендарів та урядовців викликало в суспільстві озлобленість і прагнення до помсти за завдані кривди.

📄 Працюємо з джерелом

Б. Хмельницький про основну причину початку Національно-визвольної війни українського народу (Із Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки початку ХVІІІ ст.)

У чому Б. Хмельницький убачав основну причину боротьби української спільноти проти влади Речі Посполитої?

Основною причиною боротьби Б. Хмельницький вважав те, що поляки змушували козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до “невірного вчення”, руйнуючи душі. Він зазначав, що інші кривди, як-от відбирання сіл і важкі роботи, козаки ще могли б стерпіти.

Які приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст. ви можете навести?

Прикладами є діяльність церковних братств та поширення полемічної літератури. Козаки рішуче перешкоджали поширенню унійної (греко-католицької) церкви після укладення Берестейської унії. У 1620 році було відновлено православну церковну ієрархію. У 1632 році сейм ухвалив «Пункти для заспокоєння руського народу», чим узаконив існування Київської православної митрополії.

📄 Працюємо з джерелом

На якій передумові війни наголошує історик?

Історик І. Огієнко наголошує на національно-релігійній передумові Національно-визвольної війни. Він зазначає, що відбувався процес ополячення української інтелігенції та шляхти, коли вони кидали православну віру, приймали католицтво, забували мову й ставали поляками. Уся національна верхівка перейшла на католицтво, а при православній вірі залишилися тільки “попі та хлопі”, через що українська мова стала “мовою хлопською”. Це призвело до посилення національно-релігійних утисків українського населення через полонізацію та окатоличення.

➡️ Працюємо разом. Висловіть думку, чи дійсно на теренах тогочасної України назрівав соціальний вибух.

Так, на теренах тогочасної України дійсно назрівав соціальний вибух. Це було спричинено одночасним загостренням проблем у всіх важливих сферах життя: соціально-економічній, релігійній та політичній. Невдоволення охопило різні верстви населення — від селян до козаків та міщан, що і створило передумови для масштабного повстання.

2. Б. Хмельницький і його соратники

➡️ Яке уявлення можна скласти про лідерів боротьби української спільноти за свої права в середині XVII ст.?

Лідерами боротьби української спільноти були представники різних станів, зокрема козацтва, русинської шляхти та міщан. На чолі визвольного руху стояв Богдан Хмельницький, який зумів згуртувати навколо себе талановитих воєначальників, дипломатів та будівничих держави, таких як Іван Богун, Максим Кривоніс, Іван Виговський та інші. Хоча його соратники мали різні погляди, від поміркованих до радикальних, Хмельницький об’єднав їх спільною ідеєю боротьби за визволення українських земель. Рушійною силою повстання, окрім козаків, були також міщани, селяни, православне духовенство та частина дрібної русинської шляхти.

➡️ Працюємо з джерелом

Працюємо в парах. 1. Обговоріть зміст джерела та визначте, у чому Б. Хмельницький убачав основну причину боротьби української спільноти проти влади Речі Посполитої.

1. У чому Б. Хмельницький убачав основну причину боротьби української спільноти проти влади Речі Посполитої?

Згідно з літописом Григорія Грабянки, Богдан Хмельницький вважав основною причиною війни не соціальні чи економічні утиски, хоча й визнавав їхню наявність. Він наголошував, що козаки могли б стерпіти відбирання земель, домівок чи важку працю. Головним було те, що поляки змушували козаків відступати від православної віри (“благочестивих догматів”) і приєднуватися до “невірного вчення”, руйнуючи таким чином їхні душі. Отже, головна причина — це захист православної віри.

2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.

У першій половині XVII століття українці боролися за свою віру різними способами. Наприклад:

• Створювалися православні братства, які відкривали школи, друкарні та захищали права православних у містах.
• У 1620 році було таємно відновлено вищу православну ієрархію на чолі з митрополитом Іовом Борецьким, що стало важливим кроком у зміцненні церкви.
• Діяльність митрополита Петра Могили, який провів реформу православної освіти, заснувавши Києво-Могилянську колегію.

3. Початок війни

➡️ Що стало приводом до війни? Поміркуйте, чи розпочалася б вона, якби цієї події не відбулося. Поясніть свою думку.

Приводом до початку протестів, що переросли у збройну боротьбу, стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому.

На мою думку, війна, швидше за все, все одно б розпочалася, навіть якби не було особистої кривди, завданої Богдану Хмельницькому.

Подія з хутором Суботів стала лише приводом, тобто останньою краплею, що переповнила чашу терпіння. Однак на той час у суспільстві вже накопичилося безліч глибоких причин для повстання:

• Погіршення життя селян, міщан та козаків через польську шляхту.
• Релігійні утиски православних.
• Відсутність можливостей для українців повноцінно розвиватися у складі Речі Посполитої.
• Загальна озлобленість людей через несправедливість та насильство.

Ці проблеми створювали напружену ситуацію, схожу на “соціальний вибух”. Тому, якби не напад Чаплинського, ймовірно, знайшовся б інший привід, який би спровокував початок війни.

➡️ Простежте за картою перебіг подій, пов’язаних із початком Хмельниччини.

Події, пов’язані з початком Хмельниччини, відбувалися переважно в 1648 році. Військо Богдана Хмельницького, заручившись підтримкою союзників — кримських татар, розпочало свій похід із Запорожжя, з району Микитинської Січі.

Рухаючись на північний захід, козацька армія здобула перші блискучі перемоги у битвах під Жовтими Водами та Корсунем. Наступна важлива перемога відбулася під Пилявцями, що дозволило війську продовжити просування на захід.

Протягом 1648 року військо Богдана Хмельницького здійснило похід, дійшовши до міст Львів та Замостя. Після цього армія повернула на схід і увійшла до Києва. На карті також позначено столицю Української козацької держави — Чигирин, та її кордони, встановлені за Зборівською угодою 1649 року.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Передумови і причини національно-визвольної боротьби проти Речі Посполитої, які склалися в 1648 р. в українському суспільстві

Передумовами і причинами Національно-визвольної боротьби, або Козацької революції, було значне ускладнення соціально-економічної ситуації та зростання соціальної напруги в середині XVII століття. Українське суспільство не бачило можливостей для повноцінного розвитку у складі Речі Посполитої. Основні причини включали:

• Ігнорування польською владою інтересів козацтва.
• Прагнення польського уряду упокорити козацтво, наприклад, через введення в дію «Ординації Війська Запорозького реєстрового» 1638 року, яка позбавляла козаків давніх прав і вольностей.
• Посилення соціальних та економічних утисків селян і містян через великі податки, роботи та оренди.
• Наступ на православну церкву і православних вірян, а також полонізація та покатоличення української шляхти.
• Наростання невдоволення через насильницькі дії землеволодінців та урядовців, що викликало прагнення помститися.

Початок національно-визвольної боротьби та сили, здатні її очолити

Через надмірну напругу будь-яка подія могла стати приводом для повстання. Приводом став конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з підстаростою Данилом Чаплинським, який захопив хутір Хмельницького Суботів. Наприкінці грудня 1647 року Хмельницький вирушив на Запорожжя, де у 1648 році козаки обрали його гетьманом Війська Запорозького. Початок боротьби відбувся 25 січня 1648 року, коли Б. Хмельницький прибув із соратниками до Микитинської Січі. Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханством. Рушійною силою боротьби стало козацтво. Під керівництвом козацтва згуртувалися селянство, міщанство, православне духовенство та частина дрібної русинської шляхти. Перші перемоги були здобуті над каральним військом Речі Посполитої у битвах на Жовтих Водах (5–6 травня 1648 р.) та під Корсунем (16 травня 1648 р.). Ці перемоги сприяли швидкому зростанню повстанського війська. Протягом літа 1648 року від польської влади було звільнене Лівобережжя та більшість Правобережжя.

Про обумовленість початку національно-визвольної боротьби:

Початок національно-визвольної боротьби у 1648 році був неминучим наслідком глибоких суперечностей, що накопичилися в українському суспільстві. Постійне погіршення життя селян, міщан і козаків, релігійні утиски православних, відсутність політичних прав та жорстокість з боку польської влади створили ситуацію, готову вибухнути. Таким чином, війна стала закономірним результатом, а не випадковою подією, адже всі верстви населення відчували гніт і прагнули змін.

Про початок боротьби та сили, що її очолили:

Національно-визвольна боротьба розпочалася із захоплення Богданом Хмельницьким Микитинської Січі в січні 1648 року, що стало відправною точкою повстання. Силою, здатною очолити цю боротьбу, виявилося козацтво на чолі з самим Хмельницьким — досвідченим полководцем і дипломатом. Він зміг об’єднати навколо себе не лише козаків, а й селян, міщан, православне духовенство та частину української шляхти. Разом із талановитими соратниками, такими як Іван Богун та Максим Кривоніс, вони сформували потужну армію, яка повела народ до визволення.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Як загострення суперечностей у соціально-економічній сфері вплинуло на подальше життя суспільства?

Загострення суперечностей у соціально-економічній сфері призвело до створення передумов для Національно-визвольної війни. Унаслідок збільшення володінь польської шляхти на українських землях зростав визиск селянства, значно погіршилося життя міщан і реєстрових козаків. Серед козацтва посилювалося невдоvolення владою через нехтування його становими інтересами.

2. Як розпочалася Хмельниччина?

Хмельниччина розпочалася з особистої кривди, завданої Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським, який навесні 1647 р. пограбував і зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів. Після арешту та втечі з в’язниці Хмельницький на початку січня 1648 р. прибув на Запорожжя і 25 січня 1648 р. без бою заволодів Микитинською Січчю. На козацькій раді його обрали гетьманом Війська Запорозького, що вважають початком Хмельниччини.

3. Із якою державою посольство Б. Хмельницького в березні 1648 р. уклало договір про військово-політичний союз?

У березні 1648 року посольство гетьмана Богдана Хмельницького уклало військово-політичний союзний договір із кримським ханом Іслямом III Гераєм.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

Прокоментуйте зміст подій, зображених на карті атласу, за цим періодом війни.

Карта показує початковий етап Хмельниччини у 1648–1650 роках. Військо Богдана Хмельницького, розпочавши похід із Микитинської Січі, здобуло перші перемоги під Жовтими Водами та Корсунем у 1648 році. Далі похід продовжився на захід, де відбулася переможна битва під Пилявцями, після чого козацькі війська дійшли аж до Львова та Замостя. У 1649 році головні події розгорталися під Збаражем та Зборовом, де було укладено договір. Карта визначає кордони Української козацької держави зі столицею в Чигирині, як це було передбачено Зборівською угодою.

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1. Період після прийняття «Ординації Війська Запорозького…» влада Речі Посполитої називала добою «золотого спокою». Скільки років вона тривала?

Період «золотого спокою» тривав з 1638 до 1648 року. «Ординацію Війська Запорозького…» було ухвалено у вересні 1638 року. Наступні десять років (1638–1648 рр.) у Речі Посполитій назвали «десятиліттям золотого спокою». Отже, доба «золотого спокою» тривала 10 років.

2. Національний банк України випустив ювілейну монету, присвячену 350-річчю початку Хмельниччини. Якого року відзначали цю дату?

Початок Хмельниччини (Козацької революції) датується 1648 роком. Щоб визначити рік, коли відзначали 350-річчя початку Хмельниччини, потрібно додати 350 років до 1648 року: 1648+350=1998. Національний банк України випустив ювілейну монету до 350-річчя початку Хмельниччини в 1998 році.

5. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Б. Хмельницький вважав, що головною причиною війни стали утиски українського православного населення в релігійній сфері. Спростуйте або підтвердьте цю думку.

Я вважаю, що думка Богдана Хмельницького про те, що релігійні утиски були головною причиною війни, є слушною, але не вичерпною, оскільки війна стала наслідком комплексу причин.

…тому, що, крім критичного становища в релігійній сфері, в українському суспільстві на той час загострилися також соціально-економічні, політичні та психологічні суперечності, що разом створили передумови для збройного виступу.

…наприклад, з одного боку, у «Літописі гадяцького полковника Григорія Грабянки» прямо сказано, що найголовнішою причиною було те, що «ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів… руйнували села й доми нетлінних душ». З іншого боку, в тексті підручника також наголошується на посиленні визиску селянства, погіршенні життя міщан і нехтуванні становими інтересами козацтва.

Отже, релігійні утиски справді були надзвичайно важливим чинником, який об’єднав різні верстви населення, але Національно-визвольна війна була викликана цілою низкою накопичених проблем, а не якоюсь однією причиною.

6. Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Обговоріть перелік можливих і доцільних заходів для уникнення війни, які могла здійснити Річ Посполита. Також висловіть своє обґрунтоване припущення, чому вона цього не зробила.

Щоб уникнути війни, Річ Посполита могла б вдатися до таких заходів:

• Дотримання прав козацтва: збільшити реєстр, своєчасно виплачувати платню та поважати їхні станові інтереси.
• Припинення релігійних утисків: гарантувати свободу православного віросповідання та не обмежувати права православної церкви.
• Пом’якшення соціального гніту: зменшити експлуатацію селянства та сваволю землевласників.
• Справедливе судочинство: реагувати на скарги та карати винних у зловживаннях, як у випадку з нападом Чаплинського на хутір Хмельницького.

Річ Посполита не зробила цього, тому що польська шляхта, яка мала велику владу, не хотіла відмовлятися від своїх привілеїв та багатств на українських землях. Влада недооцінювала глибину невдоволення та вважала, що зможе придушити будь-яке повстання силою, як це робила раніше.

7. Розпочніть складати таблицю «Хмельниччина».

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Підготуйте повідомлення про життєвий шлях Б. Хмельницького напередодні та на початку боротьби.

Богдан (Зиновій) Хмельницький походив із дрібної русинської шляхти. Освіту він здобув спочатку в київській школі, а потім у Львівському єзуїтському колегіумі. Вже з юних років він пов’язав своє життя з військовою службою. У 1620 році разом із батьком брав участь у поході проти Османської імперії, де в битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, звідки його згодом викупили запорожці. Після цього він вступив до реєстрового козацького війська і дослужився до посади писаря.

Хмельницький брав участь у походах проти Кримського ханату та підтримував козацькі повстання 20–30-х років XVII століття. Переломним моментом стала особиста кривда: навесні 1647 року чигиринський підстароста Данієль Чаплинський пограбував і зруйнував його родинний хутір Суботів. Не знайшовши справедливості ні в суді, ні в короля, Хмельницький приєднався до таємного планування повстання. Після викриття змови його заарештували, але він зумів утекти за допомогою друзів.

На початку січня 1648 року Богдан Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя і 25 січня без бою заволодів Микитинською Січчю. Незабаром козацька рада обрала його гетьманом Війська Запорозького, що стало початком Національно-визвольної війни. Очоливши боротьбу, він проявив себе як талановитий полководець, дипломат і державний діяч, сформулювавши ідею створення окремої Козацької держави.

9. Оцініть дії Б. Хмельницького та його соратників на початковому етапі Хмельниччини. У чому, на вашу думку, полягали його успіхи, а в чому — невдачі?

На початковому етапі Хмельниччини дії Богдана Хмельницького та його соратників були надзвичайно успішними.

Успіхи:

• Оволодіння центром козацтва: Хмельницькому вдалося без бою захопити Микитинську Січ, що одразу дало йому важливу військову та символічну базу.
• Легітимізація влади: Обрання гетьманом на козацькій раді надало його діям законності в очах козацтва та всього українського народу.
• Залучення союзників: Укладення в березні 1648 року військово-політичного союзу з кримським ханом Іслямом III Гераєм було геніальним дипломатичним ходом. Це забезпечило його військо такою необхідною кіннотою, якої бракувало козакам.
• Об’єднання суспільства: Хмельницький зміг згуртувати навколо ідеї боротьби представників різних станів — козаків, селян, міщан, православне духовенство та навіть частину русинської шляхти. Його заклик знайшов широкий відгук у суспільстві.
• Формування боєздатної армії: До кінця квітня 1648 року гетьман зібрав військо, яке виявилося готовим протистояти значно більшій польській армії.

Невдачі або складні моменти:

• Провал початкового плану: Перший план повстання, що передбачав захоплення Трахтемирова, провалився, що призвело до арешту Хмельницького. Це була серйозна невдача, яка, однак, не зламала його, а лише змусила діяти рішучіше.
• Неконтрольоване насильство: Хоча це не було прямою невдачею Хмельницького як полководця, розгортання війни призвело до масових погромів, зокрема проти єврейського населення.