§36–37. Козацькі війни 1653–1657 рр. Наслідки Козацької революції

Назад до змісту

36-37.1. Військові кампанії 1653 року

1. Визначте результати військових кампаній 1653 року.

Військові кампанії 1653 року мали такі результати:

• У лютому 1653 р. відбувся невдалий польський похід на Брацлавщину, який зупинили козаки під проводом полковника І. Богуна
• Б. Хмельницький організував новий похід із залученням близько 30 тис. козаків та 12-13 тис. кримських татар, але похід було зірвано через звістку про загибель Тимоша у Сучаві, брак продовольства та грабунки союзників
• Восени 1653 р. польська армія короля Яна ІІ Казимира отаборилася біля Жванецького замку поряд із Хотином і потрапила в облогу
• Козаки і кримські татари мали до 70 тис. війська проти 60 тис. польського табору
• Становище обложених поляків було критичним – через голод та хвороби боєздатною залишилася лише половина війська
• Облога завершилася укладенням таємної угоди між польським королем та кримським ханом, без участі козаків.
• Козакам було обіцяно скасування Білоцерківської угоди 1651 р. і повернення до кращих умов Зборівського миру 1649 р. (але це означало втрату козацького Поділля).

2. Чи відповідала інтересам козаків угода між владою Речі Посполитої та Кримського ханства?

Ні, ця угода не відповідала інтересам козаків. Хоча вона й повертала кращі умови Зборівського миру, це відбувалося ціною втрати Поділля. До того ж кримський хан отримав від польського короля дозвіл брати в ясир українських селян. Втративши союзника в особі татар, Богдан Хмельницький не міг продовжувати облогу і змушений був відступити, не досягнувши повної перемоги.

3. Поміркуйте, чому королю Яну ІІ Казимиру важливо було укласти мир з Кримським ханством. Відповідь аргументуйте.

Королю Яну ІІ Казимиру було життєво важливо укласти мир з Кримським ханством, оскільки його армія опинилася у безвихідному становищі під Жванцем. Військо було оточене, потерпало від голоду та хвороб, що значно зменшило його боєздатність. Угода з ханом дозволила королю розколоти союз козаків і татар, уникнути повної капітуляції та зберегти свою армію від розгрому. В обмін на мир король пообіцяв хану щорічну данину та дозвіл на захоплення ясиру, що було для нього меншим злом, ніж повна поразка у війні.

36-37.2 Війни 1654-1657 рр. Переяславські умови

Розгляньте карту. Придумайте для неї назву.

Назва карти: “Військові дії в українських землях 1654-1657 років”

Складіть розповідь про бойові дії в українських землях, послуговуючись легендою карти.

За картою можна простежити основні військові події періоду 1654-1657 років:

• Початок союзу з Москвою (1654 р.). Після Переяславської ради козаки разом з московськими військами почали спільні дії проти Речі Посполитої. На карті показано, як частина козацько-московських сил рушила в білоруські землі.
• Дрижипільська битва (1655 р.). Біля Охматова на Уманщині відбулася вирішальна битва між 40-тисячною козацько-московською армією та польсько-кримськотатарським військом. Через сильні морози битву назвали Дрижипільською, вона не виявила переможця.
• Перемоги на заході (1655 р.). Навесні 1655 року козацько-російське військо розбило коронні війська біля Городка на Львівщині. Після цієї перемоги козакам вдалося поширити свою владу на всю Західну Україну.

Після Віленського перемир’я між Москвою та Польщею Хмельницький шукав нових союзників. У червні 1657 року козацький корпус під проводом Антона Ждановича допоміг угорцям-трансільванцям і шведам захопити Варшаву.

Карта демонструє складність військово-політичної ситуації того часу, коли козацька держава вела боротьбу на кількох фронтах одночасно та шукала різних союзників для протистояння Речі Посполитій.

Історична розвідка

Ознайомтеся з текстом та запишіть власні судження про причини та результати союзу гетьмана з Москвою (коротко)

У XVII столітті шукати “протекцію” сильного монарха було нормальною практикою і вважалося ознакою сили, а не слабкості. Богдан Хмельницький потребував потужного союзника, щоб вести переговори з польським королем з вигіднішої позиції. Він розглядав різні варіанти, зокрема союз із турецьким султаном, шведською монархією та московським царем.

Союз із Москвою був зустріччю двох різних політичних культур: козацької старшини, вихованої на традиціях Речі Посполитої, де король присягав підданим, та московської деспотії, де цар не брав на себе таких зобов’язань. Проєкт угоди, запропонований Хмельницьким, не передбачав входження України до складу Московської держави. Мова йшла лише про визнання протекції царя зі збереженням усіх існуючих в Україні політичних та соціальних порядків.

1. Визначте причини укладення військового союзу між Богданом Хмельницьким та Московським царством у 1654 році.

Богдан Хмельницький шукав сильного союзника, оскільки Козацька держава була ослаблена війною, а Річ Посполита не збиралася припиняти бойові дії. Кримський хан перестав бути надійним союзником, а Османська імперія була зайнята війною з Венецією і не могла надати допомогу. Тому єдиною реальною альтернативою для отримання військової підтримки проти поляків стало Московське царство.

2. Схарактеризуйте перебіг військових дій у 1654—1657 роках.

У 1654 році, після укладення союзу з Москвою, кримський хан перейшов на бік Речі Посполитої. Восени польсько-кримськотатарське військо вторглося в козацькі землі. У січні 1655 року біля Охматова відбулася кривава, але безрезультатна битва, відома як Дрижипільська. Навесні 1655 року козацько-московські сили розбили поляків біля Городка на Львівщині. Однак у 1656 році Москва уклала з Польщею Віленське перемир’я, порушивши союзницькі зобов’язання перед Україною. У відповідь у 1657 році козацький корпус на чолі з Антоном Ждановичем разом зі шведами та трансільванцями захопив Варшаву, проте цей успіх був тимчасовим.

3. Назвіть держави-союзниці козаків у 1656—1657 роках.

Після того, як московський цар уклав перемир’я з Річчю Посполитою, союзниками козаків у 1656–1657 роках стали Швеція та Трансильванія.

36-37.3 Наслідки Хмельниччини

Проаналізуйте один із листів та поміркуйте, які частини тексту свідчать про союзницькі відносини козаків зі Швецією. Які результати для Козацької революції мала співпраця козаків зі Шведським королівством?

В листі від 16 листопада 1656 року Богдан Хмельницький прямо вказує на союзницькі відносини зі Швецією. Про це свідчать такі фрази:

• Гетьман запевняє, що козаки не допомагатимуть ворогам шведського короля, незважаючи на численні прохання: “…ми не допомагали нікому і не підтримували нікого з ворогів, незважаючи на багато прохань з їхнього боку, виходячи тільки з того переконання, що це буде приємно вашій найяснішій величності…”.
• Хмельницький підкреслює, що зв’язок зі шведським королем такий самий міцний, як і з іншими союзниками — Молдавією та Трансильванією: “…ми з’єднані й пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансильванії”.
• Гетьман прямо називає шведського короля “друже” та запевняє у “непорушній сталості” приязні.

Співпраця зі Шведським королівством мала важливі результати для Козацької держави. Після того, як Москва уклала Віленське перемир’я з Річчю Посполитою у 1656 році, Хмельницький знайшов нових союзників у особі Швеції та Трансильванії для продовження боротьби. Результатом цього союзу став спільний військовий похід. У червні 1657 року козацький корпус на чолі з Антоном Ждановичем разом зі шведами та трансільванцями захопив Варшаву, що стало значним військовим успіхом. Проте, цей успіх був тимчасовим, оскільки у війну на боці Польщі вступили Австрія та кримські татари.

1. На які території козакам вдалося поширити владу під час революції?

Під час революції козакам вдалося поширити свою владу на такі території:

• Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства, які були визначені Зборівським договором 1649 року.
• Західна Україна, після переможної битви під Городком на Львівщині в 1655 році.
• Були спроби розширити межі впливу на Поділля, Волинь, Галичину, Холмщину та білоруське Подніпров’я до Могильова.

2. Схарактеризуйте соціальні зміни, зумовлені військовими подіями 1648—1657 років.

Військові події призвели до суттєвих соціальних змін. Було утверджено особисту свободу селян, а козацтво перетворилося на привілейований стан суспільства. Значно зміцнилося становище православної церкви, яка отримала надійного союзника в особі гетьмана. Масове покозачення українців у 1648 році, коли до козаків приєднувалися городяни та селяни, рішуче змінило соціальний устрій. У результаті монархічні симпатії населення почали стосуватися не лише далекого короля чи царя, а й ближчого гетьмана.

3. Визначте основні здобутки та досягнення Козацької революції.

Основними здобутками Козацької революції стали утвердження особистої свободи селянства та перетворення козацтва на провідний суспільний стан. Було відновлено вплив православної церкви. Важливим досягненням стала активна й незалежна козацька дипломатія, яка сколихнула тогочасну Східну Європу. Попри те, що не вдалося реалізувати всі територіальні задуми, на політичній арені знову було заявлено ідею єдності України-Русі.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбулася Переяславська рада, на якій частина козаків присягнула московському царю?
• Що означало для України Віленське перемир’я 1656 року?
• Хто очолював козацьке військо під час перемоги під Городком у 1655 році?
• Де козацько-московська армія зустріла польсько-кримськотатарське військо взимку 1655 року?
• Звідки ми можемо дізнатися про те, що Богдан Хмельницький розглядав протекцію не лише московського царя, а й інших монархів?
• Чому частина козацької старшини та духовенства відмовилася присягати московському царю в Переяславі?
• Як Б. Хмельницький відреагував на укладення Віленського перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою?
• Який результат мав похід козацького корпусу на чолі з Антоном Ждановичем на Варшаву у 1657 році?

2. Назвіть міжнародних союзників Б. Хмельницького під час Козацької революції.

Основними міжнародними союзниками Богдана Хмельницького в різні періоди революції були:

• Кримське ханство. Цей союз був ключовим на початковому етапі, однак він не був стабільним.
• Московське царство. Стало союзником після Переяславської ради 1654 року.
• Швеція. Союзницькі відносини було встановлено у 1656–1657 роках.
• Трансильванія. Також стала союзником козаків у 1656–1657 роках.
• Османська імперія. Б. Хмельницький вів переговори про протекторат, але повноцінного військового союзу не було укладено.

3. Складіть перелік основних труднощів, із якими зіткнулися лідери козаків під час революції.

Лідери козаків під час революції зіткнулися з низкою значних труднощів:

• Людські та економічні втрати. Військові дії, епідемії та голод призвели до скорочення населення майже на третину та спустошення цілих регіонів Правобережжя.
• Ненадійність союзників. Кримський хан укладав сепаратні договори з Річчю Посполитою, а московський цар підписав Віленське перемир’я, що було прямою відмовою від союзницьких зобов’язань перед Україною.
• Внутрішні суперечності. Траплялися виступи козаків проти рішень гетьмана.
• Геополітична вразливість. Козацька держава не мала виходу до моря та чітких природних кордонів, що робило її вразливою для ворожих нападів з усіх сторін.

4. Створіть хронологічну таблицю подій Козацької революції 1654—1657 років.

5. Вправа «Ментальна мапа». Основні результати Козацької революції:

• Політичні та територіальні зміни
  • Створення козацької держави, Війська Запорозького (Гетьманщини), з центром у трьох воєводствах: Київському, Брацлавському та Чернігівському.
  • Поява на політичній арені ідеї про єдність земель України-Руси.
  • Спроби розширити межі держави на Поділля, Волинь, Галичину, Холмщину та білоруські землі.
  • Здобуття козацькою дипломатією незалежності та активності на міжнародній арені.
• Соціально-економічні зміни
  • Затвердження особистої свободи для селян.
  • Перетворення козацтва на новий привілейований стан суспільства.
  • Масове покозачення українців, що змінило соціальну структуру, де покозачені містяни та селяни переважали шляхту.
• Релігійні та культурні зміни
  • Зміцнення позицій та впливу православної церкви.
  • Зростання авторитету гетьмана, на якого поширювалися монархічні симпатії населення.

6. Вправа «Картосхема». Ключові битви війська Б. Хмельницького у 1654—1657 роках.

Ключові битви цього періоду:

• Битва під Охматовим (Дрижипільська битва) (січень 1655 р.). Без переможця
• Битва під Городком на Львівщині (весна 1655 р.). Перемога козаків
• Захоплення Варшави козацьким корпусом (червень 1657 р.). Перемога союзників

Характеристика битви під Охматовим:

• а) Назва битви: Битва під Охматовим, також відома як Дрижипільська битва.
• б) Хронологічні рамки події: 19–21 січня 1655 року.
• в) Сторони, що брали участь у битві: Військо Запорозьке та Московське царство проти польсько-кримськотатарського війська.
• г) Місце сутички: Поблизу Охматова на Уманщині.
• ґ) Хід битви: Після укладення Переяславської угоди польсько-кримськотатарське військо вторглося на козацькі землі. Гетьман зустрів їх із 40-тисячною армією. Битва тривала три дні в умовах сильних морозів, через що й отримала назву “Дрижипільська”.
• д) Результат: Битва не визначила переможця. Обидві армії зазнали значних втрат, що змусило їх припинити подальші бойові дії.