§38–39. Гетьманщина — козацька держава

Назад до змісту

38-39.1. Яким був політично-адміністративний устрій Гетьманщини?

1. Доведіть, що козацька держава Гетьманщина за формою правління була республікою.

Гетьманщина була республікою, оскільки її влада мала виборний характер. Найвищим державним органом вважалася Генеральна військова рада, на якій усі козаки та представники інших верств населення могли обирати гетьмана. Також на посади полковників та сотників зазвичай обирали голосуванням, що підтверджує республіканську форму правління.

2. Охарактеризуйте основні функції козацьких урядів (гетьмана, генеральної старшини).

Гетьман зосереджував у своїх руках найвищу військову, адміністративну та судову владу. Він командував військом, займався організацією господарського життя, проводив дипломатичні переговори та видавав універсали — обов’язкові для виконання накази.

Генеральна старшина допомагала гетьману управляти державою і входила до складу старшинської ради. Вона складалася з генерального писаря, судді, обозного (відповідав за матеріальне забезпечення армії), підскарбія (наглядав за скарбницею), а також генеральних осавула, хорунжого та бунчужного. Разом вони обговорювали найважливіші військові, адміністративні та господарські справи.

3. Порівняйте адміністративний устрій Гетьманщини та Речі Посполитої.

Адміністративний устрій Гетьманщини суттєво відрізнявся від того, що існував у Речі Посполитій.

38-39.2. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини

1. Визначте ключові зміни в соціальній структурі Гетьманщини.

У Гетьманщині відбулися суттєві зміни в суспільному житті. Магнати, католицьке духовенство та шляхта були змушені залишити українські землі. Було ліквідовано фільварки та скасовано особисту залежність селян, утвердилася думка, що українець не може бути кріпаком. Звільнені землі перейшли у власність селян, міщан, козаків, а також української шляхти та православної церкви. Крім того, була скасована стара станова судова система, замість якої створили єдині суди для козаків, шляхти, міщан і селян — Генеральний військовий суд, а також полкові та сотенні суди.

2. Схарактеризуйте економічне життя населення козацької держави.

Економічне життя Гетьманщини базувалося на сільському господарстві, ремеслах і торгівлі.

• Сільське господарство. Населення займалося хліборобством, вирощуючи переважно жито, пшеницю, овес та ячмінь. Також було поширене тваринництво: розводили волів, коней, овець та свиней.
• Ремесла. Ремісники виробляли товари для місцевого населення, такі як побутові речі, тканини та сільськогосподарський інвентар. Окремі майстерні виконували військові замовлення, виготовляючи шаблі, порох та гарматні ядра.
• Торгівля. Важливу роль відігравала торгівля. На ярмарки приїжджали купці з Угорщини, Туреччини та Волощини. Козацький уряд на чолі з Богданом Хмельницьким приділяв велику увагу міжнародній торгівлі, намагаючись налагодити торговельні шляхи через Чорне море та отримати доступ до портів Балтійського регіону.
• Фінанси. Усіма фінансами в державі розпоряджався гетьман за допомогою генерального підскарбія. Старі податки були скасовані, а натомість ввели нові збори, зокрема на потреби ведення війни.

3. Поміркуйте, чи можна вважати козаків привілейованим станом Гетьманщини.

Так, козаків можна вважати привілейованим станом Гетьманщини. Вони мали виключне право брати участь у Генеральній військовій раді, де вирішувалися найважливіші державні питання, включно з обранням гетьмана. Саме козацька старшина (полковники, сотники) разом із гетьманом здійснювала управління на місцях, поєднуючи військову та адміністративну владу. До того ж козаки отримали у власність землю і були захищені від кріпацтва. Уся структура держави, що мала офіційну назву Військо Запорозьке, була побудована навколо козацтва, що підкреслювало його провідну роль у суспільстві.

38-39.3 Гетьманщина на дипломатичній мапі за Б. Хмельницького

Мовою історичного джерела

Інструкція Богдана Хмельницького послам до Юрія Ракочія від 29 липня 1656 року:

Проаналізуйте зміст документа та визначте основну мету козацького посольства до Трансильванії.

Основна мета посольства — узгодження спільних дій між Гетьманщиною, Трансильванією та Швецією без шкоди інтересам кожної з цих держав. Посли мали показати, що Україна не буде вступати в змови, які можуть зашкодити її союзникам, особливо Швеції. Йшлося про підтримку спільної коаліції проти Речі Посполитої, але при дотриманні балансу інтересів усіх учасників.

Яка міжнародна ситуація склалася у Європі в 1656 році?

У 1656 році ситуація була напруженою. Швеція вела війну проти Речі Посполитої. Водночас Москва, яка була союзником Гетьманщини, готувалася до мирних переговорів з поляками у місті Вільно. Це створювало загрозу для козацької держави, бо вона могла залишитися сам на сам із ворогом. Тому Хмельницький шукав нових союзників, таких як Трансильванія.

Чи міг Б. Хмельницький використати міжнародну ситуацію на користь Козацької революції?

Так, Богдан Хмельницький міг і активно використовував міжнародну ситуацію на свою користь. Документ є прямим доказом його дипломатичної гри. Розуміючи, що Москва може укласти мир з Польщею, він вів переговори зі Швецією та Трансильванією, щоб створити новий військовий союз проти Речі Посполитої. Така політика, що полягала у підтримці союзних відносин з різними країнами одночасно, дозволяла гетьману використовувати суперечності між ними для зміцнення Гетьманщини.

З Універсалу Б. Хмельницького про підтвердження прав шляхти Пінського повіту (1657 р.)

Чи задовільняли ці вимоги гетьмана інтереси козаків?

Ці вимоги гетьмана, найімовірніше, не задовольняли інтереси більшості звичайних козаків. Для козацтва шляхта, особливо католицького віросповідання, була головним ворогом, проти панування якої й велася війна. Обіцянка захищати маєтки шляхти та гарантувати свободу католицької віри суперечила основним прагненням повсталих.

Однак Богдан Хмельницький діяв як політик, який намагався розширити свій вплив і залучити на бік Війська Запорозького нових союзників, зокрема шляхту Пінського повіту. Він прагнув продемонструвати, що у новій державі буде місце для різних станів і віросповідань, що було важливо для міжнародного визнання Гетьманщини. Таким чином, цей універсал був виявом політичної гнучкості гетьмана, хоча й міг викликати невдоволення серед радикально налаштованої частини козацтва.

1. Встановіть коло держав, що належали до сфери дипломатичних інтересів Богдана Хмельницького.

До сфери дипломатичних інтересів Богдана Хмельницького належали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та її васал Кримське ханство. Він також вів переговори з такими країнами як Швеція, Трансильванія та Бранденбурзько-Прусська держава. Намагалися встановити контакти й католицькі держави, зокрема Венеційська республіка, хоча Папський престол і Габсбурги підтримували Річ Посполиту.

2. Схарактеризуйте основні напрями міжнародних відносин Гетьманщини.

Основні напрями міжнародних відносин Гетьманщини були спрямовані на боротьбу з Річчю Посполитою, яку гетьман вважав непримиренним суперником. Для цього він:

• Створював союзи, зокрема з Кримським ханством.
• Маневрував між великими державами, намагаючись використати суперечності між Османською імперією, Московським царством та Річчю Посполитою.
• Шукав підтримки у протестантських країн, які були ворогами католицької Польщі.
• Застосовував тактику “полівасалітету” — підтримував союзницькі відносини з різними державами, іноді навіть визнаючи їхню формальну зверхність, щоб зберегти можливість для політичного маневру.

3. Укладіть перелік міжнародних угод Богдана Хмельницького.

• Мирні договори з Річчю Посполитою. Укладалися після завершення певних етапів війни (наприклад, Зборівський 1649 р. та Білоцерківський 1651 р.).
• Союзницька угода з Московським царством. Йдеться про домовленості 1654 року, що встановили військово-політичний союз між Гетьманщиною та Москвою.
• Союз із Кримським ханством. Це була взаємовигідна співпраця, яку сучасники називали “побратимством”.
• Переговори зі Швецією та Трансильванією. Гетьман до самої смерті підтримував активні зв’язки зі шведською стороною, спрямовані на спільні дії проти Речі Посполитої

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли шведська армія завдала Речі Посполитій удару на Балтиці, скориставшись тим, що польські війська були в Україні?
• Що таке універсали і хто мав право їх видавати?
• Хто входив до складу Старшинської ради, крім гетьмана та генеральної старшини?
• Де розташовувалася столиця Гетьманщини за часів Богдана Хмельницького?
• Звідки ми можемо дізнатися про те, що Богдан Хмельницький гарантував захист шляхті Пінського повіту та свободу католицького віросповідання?
• Чому Гетьманщину можна вважати республікою за формою правління?
• Як називався адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини?
• Який результат мала Козацька революція для соціальної структури українського суспільства?

2. Назвіть держави, з якими Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини. Із якими з них козаки укладали союзні угоди?

Богдан Хмельницький підтримував дипломатичні відносини з багатьма державами. Серед них: Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та її васал Кримське ханство, Швеція, Трансильванія, Бранденбурзько-Прусська держава, Венеційська республіка, Папський престол та імперія Габсбургів.

Союзні угоди козаки укладали з:

• Кримським ханством
• Московським царством — домовленості були укладені в 1654 році на основі спільності православної віри.
• Швецією та Трансильванією — з цими країнами гетьман створював коаліцію для спільних дій проти Речі Посполитої.

3. Складіть розгорнутий план відповіді на тему «Економічний розвиток Гетьманщини».

1. Основа економіки — аграрний сектор.
   • Рослинництво: вирощування жита, пшениці, вівса, ячменю та городніх культур.
   • Тваринництво: розведення волів, коней, овець та свиней.
2. Розвиток ремесел і промислів.
   • Виробництво товарів для побутових потреб населення (тканини, реманент).
   • Виконання військових замовлень: виготовлення шабель, пороху, гарматних ядер.
3. Торговельні відносини.
   • Внутрішня торгівля на ярмарках.
   • Міжнародна торгівля з турецькими, волоськими, угорськими купцями.
   • Стратегічні інтереси уряду в торгівлі: спроби налагодити шляхи через Чорне море та вийти до портів Балтійського регіону.
4. Фінансова система.
   • Управління фінансами: гетьман і генеральний підскарбій.
   • Джерела доходів: нові податки (зокрема на потреби війни), торгові мита, доходи від промислів і землі.

4. Створіть ментальну мапу «Політичний устрій Гетьманщини».

5. Вправа «Документи». Із додаткових джерел дізнайтесь інформацію про основні види документів, які підписував Б. Хмельницький.

Богдан Хмельницький як глава держави видавав різні види документів, що регулювали життя Гетьманщини. Основними з них були:

• Універсали — це були накази та розпорядження гетьмана, які мали силу закону на всій території держави. Вони стосувалися військових, адміністративних, судових та земельних питань.
• Листи — гетьман вів активне листування з правителями інших держав: королями, царями, султанами та князями. Це були офіційні дипломатичні документи.
• Міжнародні договори — це угоди, які Богдан Хмельницький укладав з іншими державами для створення військових союзів або встановлення миру. Прикладами є договори з Московським царством та мирні угоди з Річчю Посполитою.
• Грамоти та привілеї — це документи, якими гетьман надавав або підтверджував права та володіння для шляхти, духовенства, міст або окремих козаків. Прикладом є універсал про підтвердження прав шляхти Пінського повіту.

6. Вправа «Займи позицію». Чи погоджуєтеся ви з оцінкою діяльності Б. Хмельницького від українського історика Віктора Брехуненка: «Людині з нічого вдалося відновити українську державність у формі гетьманщини, добитися міжнародного визнання цієї держави і себе як правителя, та залишити по собі незалежну державу в рамках тогочасних уявлень про незалежність. При тому, що всі сусіди: Османська імперія, Річ Посполита і Московія, не були зацікавлені у тому, щоб на карті світу була ця держава»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Так, я погоджуюся з оцінкою історика Віктора Брехуненка.

• Богдан Хмельницький справді створив державу практично “з нічого”. На звільнених від польської влади землях він організував повноцінну державу — Військо Запорозьке, або Гетьманщину. Було створено органи влади (гетьман, Генеральна та старшинська ради), адміністративний устрій (полки та сотні), власну армію та судову систему.
• Він домігся міжнародного визнання. Гетьман вів активну дипломатичну діяльність і укладав союзи зі Швецією, Трансильванією, Московським царством та Кримським ханством. Правителі цих держав вели з ним переговори як з рівноправним лідером.
• Йому вдалося створити незалежну державу в тогочасних уявленнях. Хоча Гетьманщина часом визнавала зверхність інших правителів (це називають “полівасалітетом”), вона проводила власну внутрішню та зовнішню політику.
• Усі сусіди не були зацікавлені в існуванні сильної України. Річ Посполита була головним ворогом, а Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство були лише тимчасовими союзниками, які переслідували власні інтереси. У таких складних умовах Хмельницькому доводилося постійно балансувати, щоб зберегти державу.