§13. Розвиток Переяславського, Галицького і Волинського князівств

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

Які кочівники мешкали в Північному Причорномор’ї на початку ХІІ ст.?

На початку XII століття основними кочовими народами, що мешкали в Північному Причорномор’ї, були половці (кипчаки).

1. Переяславське князівство

Порівняйте розвиток Переяславської, Київської і Чернігівської земель у цей час.

Переяславське, Київське та Чернігівське князівства мали різні особливості розвитку в XII — першій половині XIII століття.

Переяславське князівство

• Політична залежність: Переяславське князівство не мало політичної самостійності і залежало від Києва, а пізніше — від Суздаля та Чернігова.
• Географічне положення: Межувало зі степом, що робило його вразливим до нападів кочівників. Основним містом був Переяслав, заснований як фортеця для захисту від кочівників.
• Економічний розвиток: Попри небезпечне сусідство, господарство було розвиненим завдяки родючим землям та торговельним шляхам.
• Відсутність внутрішніх конфліктів: Позитивним чинником була відсутність протистояння між місцевим боярством і князівською владою.

Київське князівство

• Політична значущість: Київ був центром Русі, що надавало йому значну політичну вагу.
• Економічний центр: Київ розташовувався на важливих торговельних шляхах, що сприяло його економічному розвитку.
• Внутрішні конфлікти: Київське князівство часто страждало від внутрішніх конфліктів і боротьби за владу між різними князями.

Чернігівське князівство

• Політична автономія: Чернігівське князівство було одним із найбільших і наймогутніших князівств Русі, часто змагалося з Києвом за вплив.
• Економічний розвиток: Чернігів був важливим економічним і культурним центром, з розвиненою торгівлею та ремеслами.
• Військова сила: Чернігівські князі мали значну військову силу і часто брали участь у міжусобних війнах та зовнішніх конфліктах.

Таким чином, розвиток Переяславського князівства відрізнявся від Київського та Чернігівського переважно через його політичну залежність, географічне положення та відсутність внутрішніх конфліктів, що сприяло стабільнішому розвитку господарства. Київське і Чернігівське князівства мали більшу політичну автономію, економічну значущість і часто стикалися з внутрішніми конфліктами.

Які особливості князювання Володимира Глібовича відображено на пам’ятнику?

Пам’ятник Володимиру Глібовичу в Переяславі, створений скульптором Борисом Климушком, відображає кілька ключових аспектів його князювання:

1. Військові подвиги: Володимир Глібович відомий своєю боротьбою з половцями. Після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у 1185 році, Переяславське князівство опинилося в складному становищі. Володимир зміг розгромити половців у 1186 році й разом з іншими князями відігнав їх від кордонів Русі. Ці військові успіхи підкреслюють його роль як захисника князівства від зовнішніх загроз.
2. Перші згадки про Україну: Володимир Глібович згадується в Київському літописі, де вперше використано назву «Україна» щодо земель Південної Русі. Після його смерті в 1187 році літописець зазначив: «І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила». Це свідчить про його важливість для регіону та символічне значення його правління.
3. Стабільність і розвиток князівства: Під час його правління Переяславське князівство було відносно стабільним, без значних внутрішніх конфліктів між боярством та князівською владою. Це сприяло розвитку господарства та торгівлі, попри небезпечне сусідство зі степом.

Ці аспекти відображені на пам’ятнику, підкреслюючи його військові досягнення, роль у захисті князівства та значення для історії українських земель.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, яка інформація про походження назви міста Переяславля наведена в літописі.

Згідно з «Повістю минулих літ», заснування Переяславля і походження його назви пов’язане з подіями 993 року. Після повернення з війни проти хорватів, князь Володимир Великий зустрівся з печенігами на річці Трубіж, де нині розташований Переяславль. Печенізький князь запропонував Володимиру вирішити конфлікт через двобій між їхніми воїнами. Руський юнак з простолюдинів здолав печенізького витязя в жорстокому двобої. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславлем.

2. Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл

Якими були особливості розвитку Галицького князівства в цей період?

Галицьке князівство, розташоване в східних передгір’ях Карпат, мало свої унікальні риси розвитку в цей період. Нижче наведені основні особливості:

Географічне положення та економіка

• Безпека від кочівників: Завдяки своєму розташуванню в передгір’ях Карпат, Галицьке князівство було захищене від нападів кочівників, що сприяло стабільному розвитку.
• Торговельні шляхи: Міста князівства стояли на головних торговельних шляхах із Заходу, що сприяло економічному процвітанню.
• Родовища солі: Галичина мала значні родовища солі, важливого товару для Русі та сусідніх держав, що також сприяло економічному розвитку.

Політична структура та династія

• Династія Ростиславичів: Після смерті Ярослава Мудрого в Галичині склалася власна династія Ростиславичів. Володимир Володаревич об’єднав галицькі землі в одне князівство в 1144 році.
• Відносини з боярством: Володимирко зміг знайти спільну мову з місцевими боярами, що дозволило йому утримати владу і забезпечити незалежність князівства від Києва.

Військові та політичні досягнення

• Ярослав Осмомисл: Найбільшої могутності князівство досягло за часів правління Ярослава Осмомисла (1153–1187). Він розширив територію князівства до пониззя Дунаю, що відкривало нові торгові шляхи.
• Укріплення міст: За Ярослава було укріплено та розбудовано багато галицьких міст, зокрема, споруджено величний Успенський собор у Галичі.
• Зовнішня політика: Ярослав зблизився зі Священною Римською імперією, а галицькі воїни брали участь у хрестових походах. Він також вів боротьбу з половцями, будуючи укріплені міста на кордонах князівства.

Внутрішні конфлікти

• Протистояння з боярством: Найскладнішою проблемою для Ярослава було постійне протистояння з боярством, яке не змирилося з втратою свого впливу в суспільстві. Це протистояння часто призводило до внутрішніх конфліктів.

Таким чином, Галицьке князівство в цей період характеризувалося стабільністю завдяки своєму географічному положенню, економічним ресурсам, зокрема солі, політичній мудрості правителів, а також активній зовнішній політиці та військовим успіхам. Однак внутрішні конфлікти з боярством залишалися значною проблемою.

3. Волинське князівство

Як розвивалося Волинське князівство в цей період?

Волинське князівство, розташоване на північний схід від Галичини, мало свої унікальні риси розвитку в цей період. Основні особливості включають:

Географічне положення та економіка

• Густо заселені землі: Волинь була густо заселена ще до входження до складу Русі, що сприяло розвитку господарства.
• Економічний розвиток: Розвинене землеробство, ремесла і торгівля забезпечували економічну стабільність князівства.

Політична структура та династія

• Відсутність власної династії до середини XII ст.: Київські князі вважали Волинь своєю вотчиною і не бажали віддавати її в спадкове володіння іншим князям.
• Започаткування династії Ізяславичів: Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич. Його син Мстислав Ізяславич і онук Роман Мстиславич відігравали важливу роль у зміцненні князівства.

Військові та політичні досягнення

• Мстислав Ізяславич: У 1167-1169 роках Мстислав був великим князем київським і захищав Київ від військ союзу 11 князів, очолюваних Андрієм Боголюбським. Після відступу на Волинь у 1169 році, він поновив свою владу в Києві в 1170 році.
• Роман Мстиславич: Важливий правитель, який відіграв значну роль у розвитку як Волинського, так і Галицького князівств. Його діяльність сприяла об’єднанню цих земель і зміцненню їхньої політичної позиції.

Відносини з сусідніми князівствами

• Зміцнення незалежності: Волинські князі боролися за незалежність від Києва і зміцнювали свої позиції в регіоні.
• Об’єднання з Галицьким князівством: У подальшому розвитку Волинського князівства важливу роль відіграло об’єднання з Галицьким князівством, що створило потужне Галицько-Волинське князівство.

Таким чином, розвиток Волинського князівства в цей період характеризувався економічною стабільністю, політичною боротьбою за незалежність, створенням власної династії князів і військовими досягненнями, які сприяли зміцненню його позицій у регіоні.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Дискусійна проблема» обговоріть і визначте спільне й відмінне в розвитку Галицького і Волинського князівств.

Спільні риси:

1. Географічне положення: Обидва князівства розташовувались на заході Русі, що сприяло їхнім контактам із європейськими державами.
2. Економічний розвиток: Обидва князівства мали розвинене сільське господарство, ремесла і торгівлю.
3. Боротьба за незалежність: І Галицьке, і Волинське князівства прагнули до політичної самостійності від Києва.
4. Формування власних династій: В обох князівствах сформувалися місцеві князівські династії – Ростиславичі в Галичині та Ізяславичі на Волині.

Відмінні риси:

1. Час формування: Галицьке князівство сформувалося раніше – в середині XII століття, тоді як Волинське князівство отримало власну династію лише в другій половині XII століття.
2. Відносини з боярством: У Галицькому князівстві було сильне протистояння між князями та боярством, тоді як на Волині таких гострих конфліктів не спостерігалося.
3. Природні ресурси: Галицьке князівство мало значні родовища солі, що сприяло його економічному розвитку. Волинь таких унікальних ресурсів не мала.
4. Зовнішня політика: Галицьке князівство активніше взаємодіяло із західними сусідами, зокрема зі Священною Римською імперією. Волинське князівство більше орієнтувалося на внутрішньоруські справи.

Ці відмінності та спільні риси визначали особливості розвитку кожного з князівств та їхню подальшу історичну долю, зокрема їх об’єднання в Галицько-Волинське князівство.

Сформулюйте судження про

Щодо нових політичних центрів:

1. У XII – першій половині XIII століття на території Русі сформувалися нові потужні політичні центри, зокрема Галицьке та Волинське князівства.
2. Галицьке князівство досягло найбільшої могутності за правління Ярослава Осмомисла (1152/3-1187), який розширив територію, зміцнив міста та вів активну зовнішню політику.
3. Волинське князівство зміцнилося після утворення власної династії Ізяславичів, особливо за часів Мстислава Ізяславича та Романа Мстиславича.
4. Ці нові центри характеризувалися прагненням до незалежності від Києва та формуванням власних політичних традицій.

Щодо походження назви “Україна”:

1. Перша зафіксована в писемних джерелах згадка назви “Україна” датується 1187 роком у Київському літописі.
2. Ця назва вжита в контексті опису смерті переяславського князя Володимира Глібовича: “І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила”.
3. Друга згадка назви “Україна” зустрічається в літописі під 1213 роком, стосовно земель, які прийняв князь Данило Романович.
4. Ці згадки свідчать про те, що назва “Україна” вже використовувалася в XII-XIII століттях щодо певних територій Південної Русі, хоча її точне значення та межі застосування на той час ще потребують додаткового дослідження.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Переяславський князь Володимир Глібович був онуком

В Юрія Долгорукого

2. Коли галицькі землі були об’єднані в одне князівство Володимиром Володаревичем?

У хронології вказано: “1141 р. — об’єднання галицьких земель в одне князівство Володимиром Володаревичем.”

3. Впишіть відсутні букви, щоб дізнатися, як називали галицького князя Ярослава, сина Володимирка.

Осмомисл

Пояснюємо і аналізуємо

4. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують судження, що Переяславське князівство було в цей час найбільш розвиненим серед усіх земель Русі.

Факти, що спростовують твердження про найбільший розвиток:

• Переяславське князівство фактично не мало політичної самостійності і перебувало в повній залежності від Києва.
• Князі в Переяславі часто змінювались, що не сприяло стабільному розвитку.
• Князівство постійно страждало від нападів кочовиків, що гальмувало його економічний розвиток.

5. Якими, на вашу думку, стали основні особливості розвитку Галицького князівства у цей період?

• Вигідне географічне розташування, захищеність від кочовиків.
• Високий рівень розвитку господарства, особливо соляних промислів.
• Сильне боярство, яке мало значний вплив на політику.
• Активна зовнішня політика, зокрема зближення з Священною Римською імперією.
• Розбудова міст, зокрема столиці Галича.

6. Що відрізняло розвиток Волинського князівства від Галицького?

• Волинь довше зберігала тісні зв’язки з Києвом.
• На Волині не було такого сильного боярства, як у Галичі.
• Волинське князівство пізніше сформувало власну князівську династію.
• Волинь мала менше природних ресурсів (наприклад, солі) порівняно з Галичиною.
• Географічно Волинь була менш захищена від зовнішніх загроз, ніж Галичина.

Застосовуємо і творимо

7. Поясніть на прикладах, яку інформацію про розвиток Переяславського, Галицького і Волинського князівств може надати історична карта.

Історична карта може надати таку інформацію про розвиток князівств:

• Географічне розташування: Переяславське князівство межувало зі степом на сході й півдні, Галицьке розташовувалося в передгір’ях Карпат, а Волинське – на північний схід від Галичини.
• Територіальні межі: можна побачити розміри князівств та їх зміни з часом.
• Важливі міста: наприклад, Переяслав у Переяславському князівстві, Галич у Галицькому.
• Торгові шляхи: грецький “залозний” і “соляний” шляхи через Переяславщину.
• Сусідні держави та народи: наприклад, межування Переяславського князівства з половцями.
• Розширення територій: приєднання Ярославом Осмомислом земель до пониззя Дунаю.

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років від першого використання в писемному джерелі назви «Україна» минуло в рік видання підручника з історії України, за яким ви зараз навчаєтеся? 2) Через скільки років після розколу християнської церкви на католицьку і православну утворилося Галицьке князівство?

1. Перше використання назви “Україна” в писемному джерелі датується 1187 роком. Для розв’язання цієї задачі потрібно знати рік видання вашого підручника і відняти від нього 1187.
2. Розкол християнської церкви на католицьку і православну відбувся у 1054 році. Галицьке князівство утворилося у 1144 році, коли Володимир Володаревич об’єднав галицькі землі.1144 – 1054 = 90 років

9. Працюємо в парах. Закінчіть складання таблиці «Розвиток земель-князівств за доби політичного дроблення Русі».

13. Працюємо разом. За матеріалом § 11—12 проведіть гру «Правда — неправда».

Давайте розглянемо кожне твердження окремо:

1. Неправда. Головна причина дроблення Русі була пов’язана з політичною системою, яка передбачала поділ земель між синами князів. Це призводило до утворення окремих князівств, які прагнули до самостійності. Приватне землеволодіння було важливим, але не головним чинником.
2. Правда. Галицьке князівство стало першим, яке утвердило свою самостійність завдяки зусиллям Володимира Володаревича, який у 1144 році об’єднав галицькі землі в одне князівство.
3. Правда. У 1169 році володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський дійсно організував похід на Київ, який завершився погромом міста.
4. Неправда. У Чернігівському князівстві правили нащадки не Володимира Мономаха, а Святослава Ярославича. Це була окрема гілка Рюриковичів.
5. Неправда. Згідно з наданою інформацією, найбільше від набігів половців потерпало Переяславське князівство, а не Волинське. Волинь була розташована далі на захід і менше страждала від набігів кочівників.

11. Працюємо разом. За допомогою методу «Барометр» обговоріть проблемне питання. Яку роль відіграло політичне дроблення в розвитку Русі?

Роль політичного дроблення в розвитку Русі:

Позитивні аспекти:

• Сприяло розвитку окремих регіонів та їх економічній спеціалізації
• Посилило місцеве самоврядування та розвиток місцевих еліт
• Стимулювало культурне різноманіття та розвиток регіональних традицій

Негативні аспекти:

• Послабило централізовану владу та військову міць Русі
• Призвело до міжусобних конфліктів між князівствами
• Зробило руські землі більш вразливими до зовнішніх загроз

12. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» визначте особливості розвитку Переяславського, Галицького і Волинського князівств у цей період.

Особливості розвитку князівств:

Переяславське князівство:

• Залежність від Києва, пізніше від Суздаля і Чернігова
• Постійна загроза з боку кочівників
• Розвинене сільське господарство
• Відсутність конфліктів між боярством і князівською владою

Галицьке князівство:

• Економічна потужність завдяки родовищам солі
• Сильне боярство, що часто конфліктувало з князівською владою
• Активна зовнішня політика, зв’язки із Західною Європою
• Розвинена торгівля завдяки вигідному географічному положенню

Волинське князівство:

• Пізніше формування власної князівської династії
• Менші конфлікти з боярством порівняно з Галицьким князівством
• Більша орієнтація на внутрішньоруські справи
• Густонаселені та економічно розвинені землі

13. Підготуйте і представте класу повідомлення про спільне й відмінне у процесах роздробленості у країнах Західної Європи та Русі.

Спільні риси:

1. Ослаблення центральної влади: І в Західній Європі, і на Русі відбувалося зменшення впливу центрального правителя на користь місцевих князів та феодалів.
2. Формування регіональних центрів влади: В обох регіонах виникали напівнезалежні князівства та феодальні володіння.
3. Економічний розвиток окремих регіонів: Наприклад, Галицьке та Волинське князівства на Русі, як і деякі регіони Західної Європи, досягли значного економічного розвитку завдяки торгівлі та природним ресурсам.
4. Міжусобні конфлікти: І в Західній Європі, і на Русі періоди роздробленості характеризувалися частими війнами між місцевими правителями.

Відмінні риси:

1. Часові рамки: У Західній Європі процес феодальної роздробленості почався раніше, ніж на Русі.
2. Політична структура: На Русі зберігалася ідея єдності земель під номінальною владою київського князя, тоді як у Західній Європі формувалася складна феодальна ієрархія.
3. Зовнішні загрози: Русь стикалася з постійною загрозою з боку кочових народів зі степу, тоді як Західна Європа мала справу з норманськими набігами та арабською експансією.
4. Культурні особливості: На Русі зберігалася більша культурна єдність, тоді як у Західній Європі формувалися більш виражені регіональні культурні відмінності.
5. Економічні фактори: У Галицькому князівстві, наприклад, важливу роль відігравали соляні родовища, тоді як у Західній Європі економічний розвиток більше залежав від торгівлі та сільського господарства.