1. Покажіть на карті німецькі землі. 2. Як впливала політична роздробленість Німеччини на господарський розвиток країни? 3. Яка німецька держава вийшла на провідні позиції протягом XVIII ст.?
- Німецькі землі розташовані в Центральній Європі — від річки Рейн на заході до Одеру на сході, від Північного та Балтійського морів на півночі до Альп на півдні. На карті необхідно знайти територію Німецького союзу, де розташовувалися Пруссія, австрійські володіння, Баварія, Саксонія, Вюртемберг, Баден та інші монархії й вільні міста.
- Політична роздробленість істотно гальмувала господарський розвиток, оскільки існування численних внутрішніх кордонів, митних зборів, різних валют і систем мір та ваг заважало вільному переміщенню товарів і формуванню єдиного національного ринку.
- Протягом XVIII століття на провідні позиції серед німецьких держав вийшла Пруссія, ставши головним суперником Австрії.
ПОМІРКУЙМО!
Поміркуйте, яке значення для прискорення економічного розвитку німецьких земель відігравало утворення Митного союзу.
Створення Митного союзу в 1834 році скасувало митні бар’єри між більшістю німецьких держав і встановило єдиний зовнішній тариф. Це згуртувало німецькі землі в єдиний економічний простір, сприяло швидкому розвитку торгівлі, фабричної промисловості та активному будівництву мережі залізниць.
Що, на вашу думку, мав на увазі О. фон Бісмарк, висуваючи гасло об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю»?
Висуваючи це гасло, Отто фон Бісмарк мав на увазі, що єдність Німеччини неможливо здобути мирним шляхом через ліберальні промови чи парламентські голосування. Головну роль у створенні нової держави мали відіграти сильна реорганізована армія, використання зброї («залізо») та готовність вести рішучі переможні війни («кров»).
1. Чому, на вашу думку, у війні з Данією Пруссія діяла спільно з Австрією?
Пруссія діяла спільно з Австрією, щоб надати війні загальнонімецького легітимного характеру від імені всього Німецького союзу й не виглядати єдиним агресором. Крім того, Бісмарк навмисно створив заплутану ситуацію спільного управління герцогствами Шлезвіг і Гольштейн, щоб згодом мати привід для війни з Австрією за остаточне лідерство в німецьких землях.
2. Що спонукало італійську армію виступити союзником Пруссії у війні проти Австрії?
Головною причиною союзу було прагнення Італії завершити власне національне об’єднання та відібрати в Австрійської імперії Венеційську область. Війна Пруссії проти Австрії змусила австрійців боротися на два фронти, завдяки чому Італія за результатами війни змогла приєднати Венецію.
Які думки намагався передати автор карикатури? Як зображені ліберали: такими, що допомагають Бісмарку, чи скоріше заважають йому?
Автор карикатури показує політичне пристосуванство прусських лібералів, які спершу конфліктували з Бісмарком і опиралися його реформам, але після військових тріумфів Пруссії визнали його курс і почали стверджувати, що діють з ним заодно. На малюнку ліберали зображені не як справжні помічники, а швидше як пасивний тягар, що вчепився за мотузку і тягнеться за тріумфальною колісницею канцлера, створюючи зайву метушню та заважаючи рухові.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте картину та з’ясуйте за допомогою додаткових джерел інформації, яку історичну подію зображено на полотні. Поясніть, як між собою пов’язані події, зображені на картинах Вільяма Орпена й Антона фон Вернера (с. 80).
Події на картинах пов’язані тим, що обидві відбулися в одному й тому ж місці — Дзеркальному залі Версальського палацу, але підсумовували протилежні результати франко-прусського протистояння. Картина Антона фон Вернера зображує проголошення Німецької імперії 18 січня 1871 року після поразки Франції у франко-прусській війні. Картина Вільяма Орпена зображує підписання Версальського миру 1919 року за наслідками Першої світової війни, де вже повалена Німецька імперія підписувала капітуляцію перед союзниками та Францією, що стало своєрідним реваншем Франції за події 1871 року.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Назвіть головні етапи процесу об’єднання Німеччини.
Головними етапами об’єднання Німеччини були: створення Митного союзу під егідою Пруссії у 1834 році, війна союзних військ Пруссії та Австрії проти Данії 1864 року, австро-прусська війна 1866 року та створення Північнонімецького союзу 1867 року, а також франко-прусська війна 1870–1871 років, що завершилася остаточним об’єднанням німецьких земель.
2. Назвіть держави, які виступали проти об’єднання Німеччини. Поясніть їхні мотиви.
Головними противниками створення єдиної Німеччини під егідою Пруссії виступали Австрія та Франція, а також Данія у питанні прикордонних герцогств. Данія прагнула зберегти контроль над герцогствами Шлезвіг і Гольштейн; Австрія боролася за власне лідерство в німецькому просторі й не бажала посилення Пруссії; Франція намагалася не допустити появи на своїх східних кордонах сильного єдиного суперника та прагнула зберегти власне панівне становище в Європі.
3. Коли й за яких обставин було проголошено створення Німецької імперії?
Створення Німецької імперії було проголошено 18 січня 1871 року в Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем. Це відбулося під час франко-прусської війни в умовах перемоги німецьких військ і триваючої облоги французької столиці, коли зібрані німецькі монархи та князі проголосили прусського короля Вільгельма I німецьким імператором (кайзером).
4. Дайте оцінку устрою Німецької імперії за Конституцією 1871 р. Назвіть прогресивні і консервативні положення конституції.
За Конституцією 1871 року Німецька імперія стала федеративною державою за формою устрою та конституційною монархією за формою правління, де провідна роль належала Пруссії.
Консервативними положеннями було те, що імператором (кайзером) міг бути виключно прусський король, який мав практично необмежену виконавчу владу і призначав підзвітного лише йому рейхсканцлера, через що виконавча влада була повністю незалежною від парламенту.
Прогресивними положеннями було закріплення для всіх німців, незалежно від їхнього соціального походження, рівних прав на підприємницьку діяльність, володіння власністю та обіймання державних посад, а також створення єдиного законодавчого й економічного простору.
5. Покажіть на карті німецькі землі, що увійшли до складу Німецької імперії.
Щоб показати німецькі землі на історичній карті, необхідно виділити кордони новоствореної Німецької імперії в Центральній Європі (без участі Австрії). Територія охоплює землі Пруссії разом із державами колишнього Північнонімецького союзу, південнонімецькі держави (Баварію, Вюртемберг, Баден, Гессен-Дармштадт), три вільні ганзейські міста (Гамбург, Бремен, Любек), а також відчужену у Франції провінцію Ельзас-Лотарингія на заході.
6. Які соціальні верстви населення німецьких держав були найбільше зацікавлені в об’єднанні Німеччини?
Найбільше в об’єднанні Німеччини була зацікавлена національна буржуазія (промисловці, банкіри, торговці), оскільки єдина держава ліквідовувала внутрішні митні бар’єри та відкривала спільний ринок для розвитку капіталістичного виробництва. Також об’єднання підтримували прусське дворянство (юнкерство), яке зміцнювало свої позиції у владі, та інтелігенція, що прагнула подолання національної роздробленості й створення потужної німецької держави.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
8. Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV якось зізнався: «У 1848 році нас зовсім поклали на лопатки». Як Ви думаєте, що мав на увазі монарх Пруссії? Які висновки із цієї тези були зроблені його найближчим оточенням?
Монарх мав на увазі події революції 1848 року («Весни народів»), коли народні виступи та вимоги лібералів змусили владу піти на значні поступки, що поставило під загрозу непорушність королівського авторитету. Його найближче оточення, зокрема Отто фон Бісмарк, зробило висновок, що об’єднання країни не можна віддавати в руки парламенту й народу («знизу»), а слід проводити виключно з ініціативи монархії шляхом реорганізації армії та силового контролю («зверху»).
9. О. фон Бісмарк говорив: «Хто хоче управляти Німеччиною, повинен її завоювати». Який сенс, на Вашу думку, вкладав голова уряду Пруссії в ці слова?
Голова уряду мав на увазі, що мирні переговори й парламентські рішення не здатні подолати роздробленість та суперництво німецьких монархій між собою. На його думку, об’єднати німецькі землі навколо єдиного центру могла лише сильна військова держава (Пруссія), яка силою зброї — «залізом і кров’ю» — переможе головних конкурентів (Австрію та Францію) та підпорядкує решту територій своєму впливу.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
10. О. фон Бісмарк любив повторювати: «Я завжди радів, якщо мені вдавалося хоча б на три кроки наблизитися до єдності Німеччини». Яка роль О. фон Бісмарка в об’єднанні Німеччини?
Отто фон Бісмарк відіграв вирішальну роль в об’єднанні Німеччини, ставши його головним організатором та практичним виконавцем. Він провів військову реформу, подолав опір парламенту й послідовно реалізував об’єднання країни «зверху» за допомогою дипломатії та політики «заліза й крові». Завдяки його далекоглядним діям і перемогам над Данією, Австрією та Францією виник Північнонімецький союз, а в 1871 році було проголошено єдину Німецьку імперію.
11. Спрогнозуйте наслідки франко-прусської війни для Німецької імперії та Франції.
Для Німецької імперії війна завершилася остаточним об’єднанням усіх німецьких земель (окрім Австрії), приєднанням Ельзасу і Лотарингії та перетворенням нової держави на провідний центр сили й найпотужнішу монархію в Європі. Для Франції нищівна поразка призвела до падіння Другої імперії Наполеона III, проголошення Третьої республіки, втрати прикордонних територій, сплати значної контрибуції та тривалого прагнення реваншу.
МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
12. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть політичний портрет О. фон Бісмарка.
Отто фон Бісмарк (1815–1898) — видатний прусський і німецький державний діяч, перший канцлер Німецької імперії, відомий в історії як «Залізний канцлер».
Народився 1 квітня 1815 року в родині юнкера та доньки високопосадовця, здобув юридичну освіту й тривалий час успішно вевав господарство в родинних маєтках.
З 1851 року перебував на дипломатичній службі, а в 1862 році був призначений прем’єр-міністром Пруссії для розв’язання конституційної кризи та здійснення військової реформи.
Реалізував об’єднання німецьких земель «залізом і кров’ю» під проводом Пруссії, здобувши перемоги у війнах із Данією (1864), Австрією (1866) та Францією (1870–1871).
Дотримувався принципу балансу сил і європейської рівноваги, створивши складну систему оборонних союзів для ізоляції Франції та відмовившись від широкої колоніальної експансії.
Проводив курс «Культуркампфу» проти католицької церкви, ухвалив «Винятковий закон проти соціалістів», запровадив протекціоністські мита та заклав основи першої у світі державної системи соціального страхування.
У 1890 році через розбіжності з новим кайзером Вільгельмом II пішов у відставку, після чого мешкав у Фрідріхсру, де написав знамениті мемуари, і помер 30 липня 1898 року.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
13. У 962 р. німецький король Оттон I створив Священну Римську імперію, де провідна роль належала німецьким землям. Складіть таблицю «Німеччина на шляху створення централізованої держави», де мають бути відображені основні етапи об’єднання Німеччини аж до 1871 р.
| Дата / Період | Етап / Подія | Зміст та історичне значення |
|---|---|---|
| 962 р. | Заснування Священної Римської імперії | Німецький король Оттон I створив імперію, яка заклала витоки німецької державності, проте згодом закріпила феодальну роздробленість німецьких земель. |
| 1806 р. | Ліквідація Священної Римської імперії | Імперію було скасовано під час наполеонівських воєн, що стало поштовхом до зростання німецької національної самосвідомості. |
| 1815 р. | Створення Німецького союзу | Рішенням Віденського конгресу утворено конфедерацію з 35 незалежних монархій і 4 вільних міст за провідної ролі Австрії. |
| 1834 р. | Утворення Митного союзу | Створення під проводом Пруссії єдиного економічного простору без участі Австрії сприяло економічному зближенню німецьких земель. |
| 1848–1849 рр. | Революція в Німеччині («Весна народів») | Спроба об’єднати німецькі землі демократичним і парламентським шляхом «знизу», яка зазнала невдачі. |
| 1862 р. | Призначення О. фон Бісмарка головою уряду Пруссії | Проголошення курсу на об’єднання країни «залізом і кров’ю» та здійснення військової реформи. |
| 1864 р. | Війна з Данією | Спільна перемога Пруссії та Австрії над Данією, поділ управління герцогствами Шлезвіг і Гольштейн. |
| 1866 р. | Австро-прусська війна | Розгром Австрії, розпуск Німецького союзу та утвердження прусської гегемонії за «малонімецьким» сценарієм. |
| 1867 р. | Утворення Північнонімецького союзу | Об’єднання 21 німецької держави на північ від річки Майн під егідою Пруссії та прийняття спільної конституції. |
| 1870–1871 рр. | Франко-прусська війна | Розгром Франції, приєднання південнонімецьких держав до загальнонімецького союзу. |
| 18 січня 1871 р. | Проголошення Німецької імперії | У Дзеркальному залі Версальського палацу було офіційно проголошено створення єдиної Німецької імперії на чолі з кайзером Вільгельмом I. |