11. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. у країнах Західної та Центральної Європи

Зміст

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Працюючи з текстом параграфа, заповніть у зошиті таблицю «Весна народів». Визначте спільні риси в революціях 1848–1849 рр. З’ясуйте причини поразки революцій.

Спільні риси революцій 1848–1849 рр.:
Усі ці революції були спрямовані проти феодальних залишків та «старого порядку», мали на меті демократизацію суспільно-політичного устрою, розширення громадянських прав і супроводжувалися потужним піднесенням національно-визвольних рухів.

Причини поразки революцій:
Поразка була зумовлена роз’єднаністю цілей і дій різних політичних сил (лібералів, радикалів, робітників і селян), міжнаціональними суперечностями, роздробленістю в Німеччині та Італії, а також військовою інтервенцією іноземних монархій (зокрема російської армії в Угорщині та французьких військ у Римі).

Після завершення роботи визначте спільні і відмінні риси європейських революцій 1848–1849 рр. Висловте припущення, чому революцій вдалося уникнути Великій Британії. Обґрунтуйте свою думку.

Спільним для європейських революцій було прагнення ліквідувати феодальні обмеження, прийняти конституції та встановити демократичні права, тоді як відмінність полягала в завданнях: у Франції головними були питання форми правління і соціальних прав робітників, а в Німеччині, Італії та Австрійській імперії провідними стали питання національного об’єднання та звільнення від імперського гніту.

Великій Британії вдалося уникнути революційних виступів, тому що влада своєчасно проводила виборчі та соціальні реформи мирним шляхом, а стабільна парламентська система дозволяла досягати суспільного компромісу без застосування насильства.

Пригадайте, коли й у який спосіб у Франції було встановлено Липневу монархію.

Липневу монархію у Франції було встановлено внаслідок Липневої революції 1830 року, коли після повалення короля Карла X влада перейшла до Луї-Філіппа Орлеанського на основі оновленої ліберальної Конституційної хартії.

Пригадайте, коли у Франції існувала Перша республіка. Якими були причини її ліквідації?

Перша республіка у Франції існувала впродовж 1792–1804 років. Причинами її ліквідації стали тривала внутрішньополітична криза, терор, слабкість режиму Директорії та здійснений генералом Наполеоном Бонапартом державний переворот 1799 року, який завершився його проголошенням імператором у 1804 році.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Про Наполеона III писали: «Луї-Наполеон був все життя змовником… за покликанням… Все життя він провів, плетучи інтриги, призначені знищити його ворогів, друзів і спільників». У подальшому, працюючи над вивченням історії країн-сусідок Франції, відстежте, яку роль у їхній історії відігравав Наполеон III.

Наполеон III відіграв суперечливу роль в історії європейських сусідів: він допоміг Сардинському королівству (П’ємонту) у війні проти Австрії заради об’єднання Італії, проте водночас придушив Римську республіку та тривалий час тримав гарнізон у Римі для захисту світської влади Папи. У відносинах із німецькими землями його намагання завадити посиленню Пруссії вилилися у франко-прусську війну 1870–1871 років, поразка в якій призвела до краху його імперії та прискорила остаточне об’єднання Німеччини.

ПОМІРКУЙМО!

Як ви розумієте термін «популізм»? Яку роль популізм відіграв в історії революції у Франції 1848–1849 рр.?

Популізм — це політична діяльність і риторика, побудована на демагогії, заграванні з народними масами та роздаванні гучних, привабливих обіцянок швидкого вирішення всіх проблем заради здобуття влади. Під час подій 1848–1849 років у Франції саме популізм забезпечив тріумф Луї-Наполеону Бонапарту: спекулюючи на славі свого дядька Наполеона I, він обіцяв селянам захист від високих податків, робітникам — подолання бідності, а суспільству загалом — стабільність і «державу рівності», що дало йому змогу виграти президентські вибори, а згодом ліквідувати республіку та проголосити себе імператором.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу з історії України підготуйте історичне есе на тему «Слов’янська єдність — міф чи реальність?».
Ідея слов’янської єдності виникла в період «Весни народів» та національного відродження як прагнення слов’янських народів підтримати одне одного в боротьбі проти імперського гніту Австрійської, Османської та Російської імперій. Проявом цієї мрії стали діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Україні, яке виступало за створення вільної демократичної федерації слов’янських республік, а також Слов’янський конгрес 1848 року в Празі.

Проте історична практика довела, що повноцінна слов’янська єдність була радше міфом. По-перше, між самими слов’янськими націями існували значні територіальні та політичні суперечності, як-от конфлікти між українцями та поляками в Галичині. По-друге, концепцію слов’янської солідарності (панславізм) активно використовував російський царат лише як прикриття для власних загарбницьких інтересів та колоніального поневолення сусідніх народів. Отже, різниця в національних інтересах та імперські амбіції окремих держав зробили створення реального рівноправного союзу неможливим.

УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ

Пригадайте основні події української «Весни народів». Визначте, що було спільного в революційних вимогах українців із прагненнями сусідніх європейських народів.

Основними подіями «Весни народів» на українських землях стали скасування панщини в Галичині, Буковині та Закарпатті у 1848 році, створення першої української політичної організації — Головної руської ради у Львові, видання першої газети українською мовою «Зоря Галицька», участь українців у Слов’янському конгресі в Празі, а також селянський рух під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині та Листопадове повстання 1848 року у Львові.

Спільним у вимогах українців та сусідніх європейських народів було прагнення ліквідувати залишки феодалізму, скасувати кріпосні повинності селян, здобути демократичні права і свободи, отримати національно-територіальну автономію та вільно розвивати власну мову, культуру й освіту.

І. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Користуючись підручником історії України, додайте події «Весни народів» до цієї послідовності.

Хронологічна послідовність подій європейської «Весни народів» із додаванням ключових подій в Україні:

1. Установлення Другої республіки у Франції (25 лютого 1848 р.).
2. Початок революції в Німеччині (березень 1848 р.).
3. Скасування панщини в Галичині (квітень 1848 р.).
4. Конституція Австрійської імперії (25 квітня 1848 р.).
5. Створення Головної руської ради у Львові (травень 1848 р.).
6. Слов’янський конгрес у Празі (червень 1848 р.).
7. Львівське збройне повстання (листопад 1848 р.).
8. Проголошення Римської республіки (лютий 1849 р.).
9. Установлення Другої імперії у Франції (грудень 1852 р.).

2. В яких країнах Європи в 1848–1849 рр. відбулися революції?

У 1848–1849 роках революції охопили Францію, Німеччину (німецькі держави), Австрійську імперію (зокрема Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Хорватію та українські землі) та Італію (італійські держави).

3. Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії.

Спільними передумовами європейських революцій 1848–1849 рр. були криза абсолютизму та збереження залишків «старого порядку», необхідність ліквідації феодальних пережитків і проведення демократичних реформ, а також загострення соціально-економічних проблем. Крім того, для Німеччини та Італії головною передумовою була потреба подолати політичну роздробленість і створити єдині національні держави, а для Австрійської імперії — розгортання національно-визвольних рухів поневолених народів.

4. Схарактеризуйте наслідки революцій 1848–1849 рр.

Попри поразку революційних сил, події 1848–1849 рр. прискорили суспільний розвиток Європи, остаточно знищивши залишки кріпацтва та феодальні обмеження в економіці, що дало поштовх капіталістичному господарству. Влада багатьох монархів була обмежена конституціями та парламентами, зросла роль громадянських прав і свобод. Також революції активізували процес формування модерних націй і підготували підґрунтя для майбутнього національного об’єднання Італії та Німеччини й здобуття самоврядування Угорщиною.

5. Покажіть на карті території, що в першій половині XIX ст. належали до італійських; кордони держав, де відбувалися революційні події 1848–1849 рр.

Щоб виконати завдання на карті, знайдіть і покажіть такі території:

1. Італійські землі: Сардинське королівство (П’ємонт із островом Сардинія), Папську область із Римом у центрі Апеннінського півострова, Королівство Обох Сицилій на півдні, а також північні області — Ломбардію та Венецію (які входили до складу Австрійської імперії), дрібні герцогства Тоскану, Парму і Модену.
2. Держави, де вирували події 1848–1849 рр.: Францію в її тодішніх кордонах, країни Німецького союзу (зокрема Пруссію, Баварію, Саксонію), а також володіння Австрійської імперії (Австрію, Чехію, Угорщину, Галичину, Закарпаття, Словаччину та Хорватію).

6. Поясніть значення термінів і понять: «Весна народів», «контрреволюція», «бонапартизм».

«Весна народів» — загальна назва низки революцій 1848–1849 рр. у країнах Західної та Центральної Європи, спрямованих на ліквідацію феодальних пережитків, демократизацію суспільства та завоювання національної незалежності або об’єднання.

«Контрреволюція» — рух чи політичні дії, спрямовані на придушення революції, збереження або відновлення дореволюційних порядків і монархічного ладу.

«Бонапартизм» — форма військово-політичної диктатури, яка спирається на армію, здійснює політику лавірування між різними соціальними верствами суспільства та поєднує популістську демагогію з обмеженням демократичних свобод.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

8. Чому революції 1848–1849 рр. отримали назву «Весна народів»?

Революції 1848–1849 рр. отримали назву «Весна народів», оскільки вони охопили більшість країн Європи й символізували національне та політичне пробудження пригноблених народів. Подібно до весняного оновлення природи, європейські нації активно піднялися на боротьбу за демократичні свободи, повалення абсолютизму та здобуття державної незалежності.

9. Яку роль у революціях 1848–1849 рр. відіграли ліберальна буржуазія та інтелігенція?

Ліберальна буржуазія та інтелігенція виступили головними ініціаторами та ідейними натхненниками революцій. Вони очолювали опозиційний рух, організовували бенкетні кампанії та демонстрації, розробляли проекти конституцій, вимагали скасування цензури, запровадження громадянських прав і національного об’єднання чи автономії. Проте через острах перед радикальними вимогами робітників і селян поміркована буржуазія нерідко йшла на компроміси з монархічною владою, що зрештою послаблювало спільний революційний фронт.

10. Після закінчення революцій одні стверджували, що «кров була пролита дарма, жертви марні», а інші відзначали, що, попри поразку, події 1848–1849 рр. стали прискорювачами суспільного прогресу. Що ви думаєте з приводу цих тверджень?

Твердження про те, що революції стали прискорювачами прогресу, є більш обґрунтованим і відповідає історичним фактам. Хоча повстання зазнали поразки й республіканські устрої встояли не скрізь, події 1848–1849 років ліквідували феодальні пережитки та залишки кріпацтва, прискорили промисловий переворот і змусили монархів обмежити владу конституціями та парламентами. Крім того, «Весна народів» активізувала національне відродження й заклала фундамент для майбутнього об’єднання Німеччини та Італії.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

11. 10 грудня 1848 р. у Франції відбулися президентські вибори. За їхніми підсумками беззастережну перемогу отримав Луї-Наполеон Бонапарт, який набрав 74,4 % голосів виборців. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть основні тези передвиборчої програми майбутнього президента країни.

Основні тези передвиборчої програми Луї-Наполеона Бонапарта:

1. Відновлення порядку та стабільності в суспільстві після кривавих сутичок «червневих днів».
2. Побудова «держави рівності всіх французів» та подолання бідності шляхом демагогічних обіцянок швидкого розв’язання соціальних проблем.
3. Захист інтересів селян-власників і скасування додаткових обтяжливих податків, запроваджених республіканським урядом.
4. Гарантування захисту приватної власності для підприємців і торговців.
5. Відновлення міжнародного авторитету та колишньої величі Франції, спираючись на славетну спадщину імперії Наполеона I.