Уявіть, що ви радник / радниця французького короля доби реставрації Бурбонів. Які уроки Французької революції ви порадили б йому врахувати в державній політиці?
Королю варто було б порадити зберегти рівність усіх громадян перед законом, непорушність прав на набуту під час революції приватну власність та основні політичні свободи, зафіксовані в конституції. Головним уроком революції є те, що повернення до порядків «старого режиму» й абсолютизму є неможливим, оскільки спроба відібрати здобуті народом права неминуче призведе до нового революційного вибуху.
ПОМІРКУЙМО!
Відомо, що з приходом до влади Луї-Філіпп почав називати себе «королем-громадянином». Поміркуйте, який зміст він вкладав у ці слова.
Називаючи себе «королем-громадянином», Луї-Філіпп прагнув підкреслити, що він править не за «божественним правом», а з волі французької нації та на основі суспільного договору. Цей титул мав засвідчити його демократизм, відмову від пихатості старої аристократії та готовність діяти як звичайний громадянин, що підпорядковується законам і захищає інтереси буржуазії.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Працюючи з текстом цього пункту, проаналізуйте внутрішню політику Липневої монархії та визначте переваги і недоліки правління Луї-Філіппа Орлеанського. Назвіть особливості розвитку Франції в цей період, які свідчили про можливість нової революції в країні.
Внутрішня політика Липневої монархії мала як позитивні, так і негативні наслідки для французького суспільства.
| Переваги правління Луї-Філіппа | Недоліки правління Луї-Філіппа |
|---|---|
| Ухвалення демократичнішої «Хартії 1830 р.» та скасування «божественного права» монархів на владу. | Збереження високого майнового цензу: право голосу отримала лише велика фінансова й промислова буржуазія. |
| Зниження майнового і вікового цензів, що подвоїло кількість виборців. | Поширення хабарництва та корупції в органах державної влади й уряді. |
| Скасування цензури, запровадження свободи друку та позбавлення католицизму статусу державної релігії. | Відставання сільського господарства через використання знедоленої та дешевої селянської праці. |
| Очищення державного апарату й армії від ультрароялістів, відновлення Національної гвардії. | Ігнорування соціальних потреб робітників і дрібних власників. |
| Економічне зростання під час індустріальної революції: будівництво залізниць, підйом металургії та машинобудування. | Політична монополізація влади вузьким колом фінансової еліти. |
Про можливість нової революції свідчили загострення політичної боротьби між різними таборами (орлеаністами, легітимістами, бонапартистами та республіканцями), наростання суспільного невдоволення правлячим режимом, відчуження середніх і нижчих верств населення від управління державою та активне висміювання влади опозицією.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Як ви вважаєте, чи важливою для суспільства була сатирична робота Ш. Філіпона? Наскільки є важливою свобода слова для сучасного світу?
Сатирична робота Шарля Філіпона була важливою для французького суспільства, оскільки вона в дотепній формі викривала недоліки влади короля Луї-Філіппа, критикувала урядову корупцію та об’єднувала людей навколо захисту громадянських прав. У сучасному світі свобода слова є однією з головних засад демократії, яка забезпечує гласність, дозволяє громадянам відкрито висловлювати свою позицію, критикувати владу та контролювати її діяльність.
4. АВСТРІЙСЬКА ІМПЕРІЯ ДОБИ КЛЕМЕНТА МЕТТЕРНІХА
Пригадайте, як пов’язана історія українських земель з Австрійською імперією.
З кінця XVIII століття до складу монархії Габсбургів (Австрійської імперії) входили західноукраїнські землі: Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Перебуваючи під австрійським пануванням, українці цього регіону зазнавали національного гніту з боку місцевої польської, румунської та угорської еліти, проте водночас розвивали власне культурне й національне відродження.
1. На основі довідки поясніть, чому Австрійську імперію ще називали «клаптиковою імперією». 2. Як багатонаціональний склад міг впливати на розвиток імперії?
- Австрійську імперію називали «клаптиковою», оскільки вона була штучно сформована з багатьох різних територій і народів (австрійців, українців, поляків, угорців, чехів, румунів тощо), причому титульна нація — австрійські німці — становила меншість (близько 8 млн із 25 млн осіб).
- Багатонаціональний склад породжував міжетнічні суперечності та потужний національно-визвольний рух підкорених народів, які чинили опір полонізації, мадяризації чи румунізації та прагнули широких прав і свобод. Це створювало загрозу розпаду держави, змушуючи владу спиратися на жорсткий бюрократичний апарат і політику «розділяй і володарюй», що гальмувало політичний та економічний розвиток імперії.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. У чому полягали особливості індустріальної революції у Франції?
Індустріальна революція у Франції супроводжувалася зростанням обсягів промислового виробництва, інтенсивним будівництвом залізниць та розвитком металургії, машинобудування й текстильної галузі. Водночас процес модернізації сповільнювався через відставання сільського господарства, де дешевизна робочої сили селян робила невигідним активне впровадження машин.
2. Назвіть причини й рушійні сили Липневої революції.
Головними причинами революції стали реакційна політика короля Карла X щодо відновлення порядків «старого режиму», економічна криза 1826 року та підписання королівських ордонансів 1830 року, які обмежували виборчі права й скасовували свободу друку. Рушійними силами виступили робітники, студенти, міські низи, опозиційні журналісти та ліберальна буржуазія, яка прагнула впливати на державне управління.
3. Чим була викликана поява опозиції до Липневої монархії?
Поява опозиції була спричинена тим, що режим Луї-Філіппа відстоював виключно інтереси верхівки буржуазії, у владі панувала корупція, а більшість населення не мала виборчих прав та була невдоволена соціально-економічним становищем. Унаслідок цього виникло кілька опозиційних таборів: легітимісти, які прагнули повернути стару династію Бурбонів, бонапартисти, що мріяли відродити імперію Наполеона, а також республіканці, які виступали за встановлення республіканського ладу.
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
4. Чим Липнева революція 1830 р. відрізнялася від Французької революції кінця XVIII ст.?
Французька революція кінця XVIII ст. тривала роками, повністю знищила старий порядок, ліквідувала монархію та супроводжувалася масштабним терором. На відміну від неї, Липнева революція 1830 р. тривала лише «три славетні дні», була менш кровопролитною і завершилася не проголошенням республіки, а заміною династії Бурбонів та встановленням ліберальної конституційної монархії, у якій влада перейшла від дворянства до великої буржуазії.
5. Визначте особливості економічного та політичного розвитку Австрії в першій половині ХІХ ст.
У політичному житті Австрійська імперія залишалася абсолютною багатонаціональною державою, де під керівництвом канцлера Клемента Меттерніха діяла консервативна система, спрямована на придушення ліберальних і національно-визвольних рухів через бюрократію, армію, церкву та розпалювання міжнаціональних суперечностей. В економіці промисловий розвиток та індустріалізація відбувалися повільно, проте в цей час розпочалося будівництво перших залізниць, телеграфних ліній і розвиток судноплавства компанією «Австрійський Ллойд».
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
7. Чому Липнева монархія виявилася нежиттєздатною та була повалена під час революції 1848 р.?
Липнева монархія захищала інтереси лише верхівки буржуазії, тоді як більшість населення не мала виборчих прав через високий майновий ценз. Ситуацію погіршували корупція в уряді, загострення соціальних проблем серед робітників та активний опір з боку республіканців, легітимістів і бонапартистів.
8. Чому Австрію називали багатонаціональною імперією?
Австрію називали багатонаціональною імперією, оскільки під владою Габсбургів перебувало багато різних народів: на 8 мільйонів австрійських німців припадало близько 17 мільйонів ненімецького населення (українці, поляки, чехи, угорці, румуни, євреї та інші).
9. К. Меттерніх писав: «Представницьке правління — це інструмент, на якому можуть грати лише чудові музиканти, настільки він є важким і капризним». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Чи вважаєте ви, що сам К. Меттерніх був «чудовим музикантом», який використовував «інструмент» представницького правління?
Думка Меттерніха підкреслює складність демократичного й парламентського управління, де потрібно постійно узгоджувати протилежні інтереси різних верств суспільства. Проте сам К. Меттерніх не був таким «музикантом», оскільки він не розвивав представницьке правління, а навпаки відстоював абсолютну монархію, спираючись на армію, цензуру, бюрократію та придушення революційних рухів.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
10. Коли в липні 1830 р. було здобуто перемогу над Карлом Х, на стінах будинків Парижа розклеїли текст маніфесту: «Карл Х не зможе повернутися до Парижа: він пролив народну кров. Встановлення республіки збудило б серед нас згубні розбрати й посварило б нас із Європою. Герцог Орлеанський — король-громадянин… Він чекає виявлення нашої волі. Оголосимо ж її… Йому вручить корону французький народ». Хто міг бути автором цього маніфесту? Кому вдалося здобути перемогу в липні 1830 р., а кому — скористатися цією перемогою?
Авторами цього маніфесту були представники ліберальної опозиції та журналісти (зокрема редакція опозиційної газети «Національ» на чолі з Адольфом Тьєром), які прагнули уникнути проголошення республіки та конфлікту з іншими державами Європи. Безпосередню перемогу в боях на барикадах здобули прості жителі Парижа — робітники, ремісники та студенти, але результатами революції скористалася велика буржуазія, яка привела до влади зручного для себе Луї-Філіппа Орлеанського та встановила режим Липневої монархії.
11. Дайте оцінку постаті К. Меттерніха. Чимало істориків вважають, що без його допомоги Австрія не змогла би проіснувати до 1918 р. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою?
Клемент Меттерніх був видатним консервативним дипломатом, який створив дієву систему збереження стабільності в Європі та всередині Австрійської імперії, спираючись на армію, цензуру й бюрократію. Його політика стримування революційних та національно-визвольних рухів дійсно на тривалий час зберегла цілісність багатонаціональної держави Габсбургів, проте вона лише законсервувала внутрішні конфлікти замість їх розв’язання через реформи, що зрештою зробило розпад імперії неминучим.
12. Політично активні поляки в Австрії мали значно ширші права, ніж українці. Чому такий хід подій був на руку Австрійській державі, яка всіляко експериментувала такою політикою і з іншими народами?
Така політика базувалася на класичному імперському принципі «розділяй і володарюй». Надаючи привілеї та владу польській шляхті в Галичині, австрійський уряд розпалював міжнаціональне протистояння між українцями та поляками, що не дозволяло обом підкореним народам об’єднатися для спільної боротьби проти австрійського панування.